Від Ashraf Bader
Питання: Дорогий наш амір! Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху. Ми просимо Аллаха, щоб Він обдарував Вас здоров’ям і благополуччям, щоб Він надав Вам Свою підтримку і зміцнив Вас. Я б хотів задати питання, тому прошу у Аллаха сприяння у цьому. Будь-ласка, прочитайте його і дайте відповідь! В книзі «Ісламська особистість», 1 том, в розділі «Потреба Умми в муфассірах на сьогоднішній день» говориться, що араби можуть обходитись деякими словами, не маючи потреби при цьому в їх синонімах або близьких до них по змісту словах, якщо бажане значення передається правильно. Що стосується кираатів, то в цьому розділі ми (тобто Хізб — прим. ред.) навели приклад, і я вважаю, що ми трохи помилились. Мова йде про слова Всевишнього:
لَنُبَوِّئَنَّهُم مِّنَ ٱ لۡجَنَّةِ غُرَفٗا
«Ми неодмінно поселимо в горницях в Раю» (29:58).
Якщо ж ми читаємо кираатом Абу Джафара, по одній із його версій, то це буде звучати так:
لَنُبَوِّيَنَّهُمُ مِنَ ٱلۡجَنَّةِ غُرَفٗا
Звідси слідують дві обставини:
1) В кирааті Абу Джафара використовується ібдаль (заміна) «ئَ» на «يَ», проте там відсутній ідгам (сполучення) двох букв «م», а це відрізняється від того, що наведено в книзі «Ісламська особистість», 1 том. Адже в книзі присутній ібдаль «ئَ» на «يَ», а також присутній ідгам двох букв «م», але подібного немає в жодному кирааті категорії мутаватір. Другий момент полягає у тому, що припустимий ібдаль однієї букви на іншу не впливає на зміст, і це одне із правил науки усуль аль-фікх. А раз тема стосується того, що араби можуть обходитись деякими словами, не маючи потреби при цьому в їх синонімах або близьких до них по змісту словах, то такий приклад — неправильний. Наприклад, значення слів «بَوَّأَ» і «بَوَّا» не відрізняються одне від одного, оскільки це одне і те ж слово, просто відбулась заміна букв.
2) Приклад буде вірним, якщо ми замінимо кираат Абу Джафара кираатами Хамзи, чи аль-Кісаі, або Халяфа аль-Ашіра, оскільки саме у них аят читається таким чином:
لَنُثْوِيَنَّهُم مِّنَ ٱلۡجَنَّةِ غُرَفٗا
Проте слово «اَلثَّوَاءُ» буде відрізнятись від слова «اَلتَّبْوِئَةُ» з точки зору корінних букв.
О, Аллах,якщо я правий, то це від Тебе, якщо я помилився, то по своїй вині. Я прошу Аллаха, щоб Він об’єднав нас з тими, хто робить внесок у підтримання чистоти просвіти. Нехай Аллах воздасть Вам благом! Нехай Він надасть Вам свою підтримку і зміцнить Вас!
Відповідь:
Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху!
Нехай Аллах благословить Вас за Ваше благе дуа!
Ваше питання — або Ваш коментар — відноситься до наступної цитати книги «Ісламська особистість», 1 том: «Що стосується використання окремих слів, які знаходяться у словосполученнях, або використання самих словосполучень, то треба знати, що Коран використовує їх згідно тому, як розмовляли араби,на мові яких і був ниспосланий Коран. Поряд з тим, що араби безсильні навести щось подібне Корану, в самому Коране немає відхилень від сталої мовної практики арабів <…> Так само обстоїть справа з Кораном, коли обходяться деякими словами, не маючи потреби при цьому в їх синонімах або близьких по змісту словах, як це видно в різноманітних кираатах Корану:
مَٰلِكِ يَوۡمِ ٱ لدِّينِ
«Властелину Дня воздаяння!» (1:4).
مَلِكِ يَوۡمِ ٱلدِّينِ
وَمَا يَخۡدَعُونَ إِلَّآ أَنفُسَهُمۡ
«…але обманюють тільки самих себе…» (2:9).
وَمَا يُخۡادِعُونَ إِلَّآ أَنفُسَهُمۡ
لَنُبَوِّئَنَّهُم مِّنَ ٱ لۡجَنَّةِ غُرَفٗا
«Ми неодмінно поселимо в горницях в Раю» (29:58).
لَنُبَوِّيَنَّهُم مِّنَ ٱلۡجَنَّةِ غُرَفٗا
Та інші аяти згідно з різноманітними кираатами Корану» (кінець цитати).
В книзі «Ісламська особистість», 1 том, Ви побачили дві помилки:
1) Над першою буквою «م» в аяті:
لَنُبَوِّيَنَّهُم مِّنَ ٱلۡجَنَّةِ غُرَفٗا
поставлений сукун, хоча там повинна бути дамма. В результаті між двома буквами «م» відбувається ідгам. На Вашу думку, це невірно, оскільки, згідно кираату Абу Джафара, перша буква «م» вказує на множину, а отож, не може бути ідгама між двома буквами «م».
2) Наведений варіант читання «لَنُبَوِّيَنَّهُم» — неправильний, оскільки вираз «لَنُبَوِّئَنَّهُم» по своєму значенню не відрізняється від виразу «لَنُبَوِّيَنَّهُم». Адже відбулась лише заміна «ئَ» на «يَ», а це, на Вашу думку, не може бути прикладом, на який варто посилатись.
На це ми відповімо наступним чином:
1. Що стосується Вашого першого зауваження, тобто того, що над другою буквою «م» в частці «مِّنَ» з’явилась шадда через ідгам двох «م», то, дійсно, це суперечить кираату Абу Джафара, оскільки в його кирааті між двома буквами «م» ідгам не відбувається, а читається наступним чином:
لَنُبَوِّيَنَّهُمُ مِنَ
Про кираат Абу Джафара в книзі «Ан-Нашру фі кираати аль-ашрі» говориться: «Вони суперечать відносно сполучення «م», що вказує на множину, і буквою «و», яка називається «аль-ішбаа»: чи треба ставити сукун над буквою «م», якщо вона прийшла перед буквою, у якої є харакат. Наприклад:
أَنْعَمْتَ عَلَيْهِمْ غَيْرِ الْمَغْضُوبِ عَلَيْهِمْ
وَمِمَّا رَزَقْنَاهُمْ يُنْفِقُونَ
عَلَيْهِمْ أَأَنْذَرْتَهُمْ أَمْ لَمْ تُنْذِرْهُمْ لَا يُؤْمِنُونَ
عَلَى قُلُوبِهِمْ وَعَلَى سَمْعِهِمْ وَعَلَى أَبْصَارِهِمْ غِشَاوَةٌ وَلَهُمْ عَذَابٌ
Ібн Касір і Абу Джафар ставлять над «م», що вказує на множину, дамму, а не сукун» (кінець цитати). В книзі «Фарідату ад-дахрі фі таасиль ва джамъу аль-кирааті аль-ашрі» говориться: «Абу Джафар замінив «ئَ» на «يَ», тому фраза читається: «لَنُبَوِّيَنَّهُمُ» (кінець цитати).
Таким чином, написане в останньому виданні книги «Ісламська особистість», 1 том, є опечаткою. Але у перших виданнях даної книги, зокрема — в третьому, така помилка була відсутня. Оскільки у перших виданнях не були розставлені харакати, тому написання аяту не суперечило кираату Абу Джафара, тобто була відсутня шадда над другою буквою «م». Але пізніше в аятах Корану книги «Ісламська особистість» були розставлені харакати згідно з написанням, схваленим Усманом ібн Аффаном. Видимо, в ту мить редактор не звернув уваги на те,який харакат повинен бути над першою буквою «م», як того вимагає кираат Абу Джафара. В результаті в книзі було написано з опечаткою:
لَنُبَوِّيَنَّهُم مِّنَ ٱلۡجَنَّةِ غُرَفٗا
2. Що стосується Вашого другого зауваження, тобто те, що кираат Абу Джафара в виразі «لَنُبَوِّيَنَّهُم» є неправильним прикладом, тому що значення слів «بَوَّأَ» і «بَوَّا» не відрізняються одне від одного, оскільки це — одне і те ж слово, просто відбулась заміна букв, то в Вашому зауваженні є неточність! Причина цього полягає у тому, що приклад, використаний у цьому місці в книзі «Ісламська особистість», є прикладом двох слів, які вказують на одне значення. Тому відсутність різниці в значенні не впливає на правильність прикладу, навпаки, слова повинні бути або синонімами, або близькими по змісту, тому приклад був правильним.
В книзі говориться: «Так само обстоїть справа з Кораном, коли обходяться деякими словами, не маючи потреби при цьому в їх синонімах або близьких до них по змісту словах, як це видно в різноманітних читаннях Корану». Тобто, мається на увазі, що необхідна єдність в значенні чи близькість в значенні, але з використанням різних слів. Таким чином, наведення прикладу із двох кираатів, де має місце ібдаль, як раз і є вимагаємим прикладом, адже слова — різні, а зміст — один. Варто зазначити, що слова, в яких є ібдаль, будуть різними словами, а не одним словом. В книзі «Аль-Музхіру фі улюм аль-люгаті ва анваіха» Джалалуддін ас-Суюті пише: «Тридцять другий вид: Знання про ібдаль (заміну).
Ібн Фаріс в книзі «Фікх аль-люга» сказав: «До традиції арабів відноситься заміна букв, коли одні букви встають на місце інших. Наприклад,
مَدَحَهُ وَمَدَهَهُ
فَرَسٌ رِفَلٌّ وَرِفَنٌّ
Та інші відомі приклади, які навели вчені. <…> Серед вчених, які писали про це, були Ібн ас-Саккіт і Абу Ат-Таййіб. Абу Ат-Таййіб в своїй книзі писав: «Під «ібдалем» мається на увазі не те, що араби навмисно замінили одну букву іншою, а те, що це слова різних діалектів з однаковими значеннями. Тому два слова, які відрізняються однією буквою, будуть мати однакове значення».
Заміна однієї букви іншою робить із одного слова зовсім два різних слова по вимові, навіть якщо їх зміст один. Причина цього полягає у тому, що кожне із слів відноситься до якомусь арабському діалекту. Так одні араби говорять «مَدَحَ», а інші говорять «مَدَهَ». Але при цьому у двох цих слів — одне значення. Одні говорять «سَقْرٌ», а інші — «صَقْرٌ», але при цьому вони мають на увазі одного і того ж птаха. Одні говорять «لَنُبَوِّئَنَّهُم», інші — «لَنُبَوِّيَنَّهُم», але при цьому значення цих слів одне.
В деяких випадках Коран використав слова для виразу одного і того ж значення в одному і тому ж аяті. Мова тут про те, коли до одному аяту застосовувались різні кираати через багату кількість арабських діалектів, які виникли через заміну букв. В книзі «Ісламська особистість», 1 том, як раз і зачіпається даний аспект. Вираз «لَنُبَوِّئَنَّهُم» відрізняється від виразу «لَنُبَوِّيَنَّهُم», хоча зміст у них один. Коран використав обидва варіанти вимови, тому що є різні кираати, серед яких — кираат Абу Джафара.
Таким чином, стає зрозумілим, що ми не помилились, коли згадали кираат Абу Джафара «لَنُبَوِّيَنَّهُم» поряд з іншими кираатом «لَنُبَوِّئَنَّهُم», оскільки вимагалось навести приклад того, як два різних слова діалектів арабської мови вказують на одне значення.
Проте приклад із іншого кираату «لَنُثَوِّيَنَّهُم», де замість букви «ب» використовується «ث», був би більш зрозумілим і далеким від виникнення подібної плутанини. Тому у майбутньому ми змінимо текст книги, де замість «لَنُبَوِّيَنَّهُم» поставимо «لَنُثَوِّيَنَّهُم», оскільки такий вид читання є в іншому кирааті, і про це пишеться у книзі «Ан-Нашру фі кирааті аль-ашрі». Говориться: «Вони не погодились в читанні аяту:
لَنُبَوِّئَنَّهُمْ مِنَ الْجَنَّةِ
Але Хамза, аль-Кісаі і Халяф [замість букви «ب»] читали букву «ث», а замість «ئَ» читали «يَ», що відноситься до слову «اَلثَّوَاءُ», яке переводиться як «перебування». Інші використовували букви «ب» і «ئَ», що відноситься до слову «اَلتَّبَوُّءُ», яке переводиться як «житло». В кирааті Абу Джафара «ئَ» була замінена на «يَ» (кінець цитати). В тафсірі ат-Табарі говориться: «Аллах сказав:
لَنُبَوِّئَنَّهُم مِّنَ ٱ لۡجَنَّةِ غُرَفٗا
«Ми неодмінно поселимо їх у горницях в Раю» (29:58),
— тобто ми неодмінно поселимо їх у піднесених місцях Раю. Читці Корану розійшлись у думці відносно того, як читати даний аят. Читці Медини і Басри — і деякі із читців Куфи — читали через букву «ب»:
لَنُبَوِّئَنَّهُمْ
Інші ж читці Куфи читали через букву «ث»:
لَنُثوِيَنَّهُمْ
Що стосується мене, то я вважаю, що правильним будуть обидва варіанти,оскільки обидва варіанти мали поширення серед вчених-читців різних міст. Ці варіанти мають схоже значення, тому обидва варіанти читання будуть правильними. Адже вираз «لَنُبَوِّئَنَّهُمْ» означає «поселити», а вираз «لَنُثوِيَنَّهُمْ» означає «місце проживання» (кінець цитати).
Таким чином, кираати категорії мутаватір не відхилились від арабської мови. Аллах говорить:
قُرْآنًا عَرَبِيًّا غَيْرَ ذِي عِوَجٍ
«Ми ниспослали Коран, в якому немає неправди, на арабській мові» (39:28),
إِنَّا أَنزَلْنَاهُ قُرْآنًا عَرَبِيًّا لَّعَلَّكُمْ تَعْقِلُونَ
«Воістину, Ми ниспослали його в виді Корану на арабській мові, щоб ви могли зрозуміти його» (12:2).
На завершення я хотів би відмітити Вашу проникливість і інтерес до науки про кираати, а також Ваше прагнення до точності. Я прошу Аллаха дарувати Вам усіх благ!
23 Рабі уль-ахір 1443 р.х.
28.11.2021 р.
Низка відповідей вченого Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, на питання,задані на його сторінці в «Фейсбук» на тему «Фікх»
