Від Azzam Abu Fara
Питання: Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху.
Нехай Аллах прийме Ваше підкорення Йому.
Я намагався знайти інформацію про достовірність нижченаведеного хадіса, але не зміг нічого знайти з нижчеслудіючим формулюванням. Чи не могли б Ви допомогти мені в цьому? Сам хадіс звучить так:
سَيَأْتِي أَقْوَامٌ يَوْمَ الْقِيَامَةِ يَكُونُ إِيمَانُهُمْ عَجَبًا يَسْعَى نُورُهُم بَيْنَ أَيْدِيهِمْ وَبِأَيْمَانِهِم فَيُقَالُ بُشْرَاكُمُ الْيَوْمَ سَلَامٌ عَلَيْكُمْ طِبْتُمْ فَادْخُلُوهَا خَالِدِينَ فَيَغْبَطُهُمُ الْمَلَائِكَةُ وَالْأَنْبِيَاءُ عَلَى مَحَبَّةِ اللهِ لَهُمْ فَيَقُولُ الصَّحَابَةُ مَنْ هُمْ يَا رَسُولَ اللهِ قَالَ لَيْسُوا مِنَّا وَلَا مِنْكُمْ فَأَنْتُمْ أَصْحَابِي وَهُمْ أَحْبَائِي هَؤُلَاءِ يَأْتُونَ بَعْدُكُمْ فَيَجِدُونَ كِتَاباً عَطَّلَهُ النَّاسُ وَسُنَّةً أَمَاتُوهَا فَيُقْبِلُونَ عَلَى الْكِتَابِ وَالسُّنَّةِ وَيَحْيُونَهَا وَيَقْرَؤُونَهَا وَيُعَلِّمُونَهَا لِلنَّاسِ فَيُلَاقُونَ فِي سَبِيلِهَا مِنَ الْعَذَابِ أَشَدُّ وَأَعْنَفُ مِمَّا لَقِيتُمْ إِنَّ إِيمَانَ أَحَدِهِمْ بِأَرْبَعِينَ مِنْكُمْ وَشَهِيدُ أَحَدِهِمْ بِأَرْبَعِينَ مِنْ شُهَدَائِكُمْ فَأَنْتُمْ تَجِدُونَ عَلَى الْحَقِّ أَعْوَانًا وَهُمْ لَا يَجِدُونَ عَلَى الْحَقِّ أَعْوَانًا فَيُحَاطُونَ بِالظَّالِمِينَ مِنْ كُلِّ مَكَانٍ وَهُمْ فِي أَكْنَافِ بَيْتِ الْمَقْدِسِ وَفِي هَذَا الْوَقْتِ يَأْتِيهِمْ نَصْرُ اللهِ وَسَيَكُونُ عِزُّ الْمُسْلِمِينَ عَلَى أَيْدِيهِمْ وَقَالَ اللَّهُمَّ انْصُرْهُمْ وَاجْعَلْهُمْ رُفَقَائِي عَلَى الْحَوْضِ
«В Судний день прийде народ з дивним іманом, перед ними і справа від них буде поширюватись їх світло. Їм буде сказано: «Возрадуйтесь сьогодні. Мир вам! Ви були хорошими. Входьте же сюди навічно!». Янголи і пророки будуть заздрити їм через любов Аллаха до них». Сподвижники спитали: «Хто вони такі, о, Посланець Аллаха?», — на що він ﷺ сказав: «Вони не із нас і не із вас. Адже ви — мої сподвижники, а вони — мої улюбленці. Вони прийдуть після вас і знайдуть Коран, залишений людьми, а Сунну — умерщвлену ними. Вони візьмуться за Книгу і Сунну, оживлять їх, будуть читати їх і навчати їм інших людей. На шляху цього вони зустрінуть суворі муки, з якими ви іще не стикались. Іман одного із них буде дорівнювати іману сорока із вас, один їх шахід буде дорівнювати сорока вашим шахідам. Ви зможете знайти помічників істини, вони ж не зможуть знайти подібних. Їх будуть оточувати тирани з усіх боків. Вони будуть знаходитись в околицях Байт уль-Макдіс, і в ту мить до них прийде допомога Аллаха. І тоді велич мусульман опиниться в їх руках». Потім Посланець ﷺ сказав: «О Аллах, надай їм допомогу, зроби їх тими, хто буде супроводжувати мене біля [райського] джерела».
Нехай благословить Вас Аллах.
Відповідь: Ва алейкум ассаляму ва рахматуллахі ва баракятуху.
1. Що стосується тексту хадіса, який Ви навели, то ми не знайшли його з таким формулюванням у жодній із збірок. Більше того, складається враження, що даний текст складений із фраз і слів декількох хадісів. Звідси ми скажемо наступне:
а) Хадіси на цю тему є окремими хадісами, які приходять в різних главах збірок хадісів, тобто це не один хадіс, переданий різними шляхами.
б) В деяких хадісах приходять слова, близькі до тому, що згадано в наведеному Вами тексті, але це не одні і ті ж слова.
в) У згаданому тексті є низка значень, які так само приходять в інших хадісах, але вони викладені іншими словами.
г) Серед хадісів, із яких були запозичені деякі формулювання в згаданому Вами хадіси, є хадіси, які приймаються у якості доводу, але є і недостовірні, які не використовуються як довід.
2. Тут ми наведемо лише деякі із тих хадісів, які приймаються у якості доводу:
— Навів Ахмад в «Муснаді» від Абу Маліка аль-Ашарі:
أَنَّ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ لَمَّا قَضَى صَلَاتَهُ أَقْبَلَ إِلَى النَّاسِ بِوَجْهِهِ فَقَالَ يَا أَيُّهَا النَّاسُ اسْمَعُوا وَاعْقِلُوا وَاعْلَمُوا أَنَّ لِلَّهِ عَزَّ وَجَلَّ عِبَاداً لَيْسُوا بِأَنْبِيَاءَ وَلَا شُهَدَاءَ يَغْبِطُهُمُ الْأَنْبِيَاءُ وَالشُّهَدَاءُ عَلَى مَجَالِسِهِمْ وَقُرْبِهِمْ مِنْ اللَّهِ فَجَاءَ رَجُلٌ مِنَ الْأَعْرَابِ مِنْ قَاصِيَةِ النَّاسِ وَأَلْوَى بِيَدِهِ إِلَى نَبِيِّ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَقَالَ يَا نَبِيَّ اللَّهِ نَاسٌ مِنَ النَّاسِ لَيْسُوا بِأَنْبِيَاءَ وَلَا شُهَدَاءَ يَغْبِطُهُمُ الْأَنْبِيَاءُ وَالشُّهَدَاءُ عَلَى مَجَالِسِهِمْ وَقُرْبِهِمْ مِنَ اللَّهِ انْعَتْهُمْ لَنَا يَعْنِي صِفْهُمْ لَنَا فَسُرَّ وَجْهُ رَسُولِ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ لِسُؤَالِ الْأَعْرَابِيِّ فَقَالَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ هُمْ نَاسٌ مِنْ أَفْنَاءِ النَّاسِ وَنَوَازِعِ الْقَبَائِلِ لَمْ تَصِلْ بَيْنَهُمْ أَرْحَامٌ مُتَقَارِبَةٌ تَحَابُّوا فِي اللَّهِ وَتَصَافَوْا يَضَعُ اللَّهُ لَهُمْ يَوْمَ الْقِيَامَةِ مَنَابِرَ مِنْ نُورٍ فَيُجْلِسُهُمْ عَلَيْهَا فَيَجْعَلُ وُجُوهَهُمْ نُوراً وَثِيَابَهُمْ نُوراً يَفْزَعُ النَّاسُ يَوْمَ الْقِيَامَةِ وَلَا يَفْزَعُونَ وَهُمْ أَوْلِيَاءُ اللَّهِ الَّذِينَ لَا خَوْفٌ عَلَيْهِمْ وَلَا هُمْ يَحْزَنُونَ
«[Одного разу] Посланець Аллаха, завершивши намаз, повернувся до людей обличчям і сказав наступне: «О, люди! Слухайте, зрозумійте і знайте, що у Аллаха є такі раби, які не є ані пророками, ані шахідами . Проте в Судний день пророки і шахіди будуть заздрити їм, їх місцю і їх близькості до Всемогутньому і Всевишньому Аллаху». І тут підійшов чоловік: він був із віддаленого бедуїнського племені. Він зробив знак рукою Посланцю ﷺ і сказав: «О, Посланець Аллаха, люди не із пророків і не із шахідів, але пророки і шахіди будуть заздрити їм через їх зібрання і близькість до Аллаху! Опиши їх нам». І на обличчі Пророка ﷺ була видна радість через питання, задане бедуїном. Посланець ﷺ сказав: «Це різні люди, відчужені, вони із різних племен, їх не зв’язують родинні зв’язки, вони полюбили один одного і затоваришували заради Аллаха. В Судний день Аллах встановить для них мінбари із світла, посадить їх на ці мінбари і зробить їх обличчя і одяг такими, що світяться . Люди будуть боятись в Судний день, а вони — ні. Адже вони — угодники Аллаха, які не пізнають страху і не будуть опечалені».
— Навів Муслім в «Сахіх» від Абу Хурайри:
أَنَّ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ أَتَى الْمَقْبُرَةَ فَقَالَ السَّلَامُ عَلَيْكُمْ دَارَ قَوْمٍ مُؤْمِنِينَ وَإِنَّا إِنْ شَاءَ اللَّهُ بِكُمْ لَاحِقُونَ وَدِدْتُ أَنَّا قَدْ رَأَيْنَا إِخْوَانَنَا قَالُوا أَوَلَسْنَا إِخْوَانَكَ يَا رَسُولَ اللَّهِ قَالَ أَنْتُمْ أَصْحَابِي وَإِخْوَانُنَا الَّذِينَ لَمْ يَأْتُوا بَعْدُ فَقَالُوا كَيْفَ تَعْرِفُ مَنْ لَمْ يَأْتِ بَعْدُ مِنْ أُمَّتِكَ يَا رَسُولَ اللَّهِ فَقَالَ أَرَأَيْتَ لَوْ أَنَّ رَجُلاً لَهُ خَيْلٌ غُرٌّ مُحَجَّلَةٌ بَيْنَ ظَهْرَيْ خَيْلٍ دُهْمٍ بُهْمٍ أَلَا يَعْرِفُ خَيْلَهُ قَالُوا بَلَى يَا رَسُولَ اللَّهِ قَالَ فَإِنَّهُمْ يَأْتُونَ غُرّاً مُحَجَّلِينَ مِنَ الْوُضُوءِ وَأَنَا فَرَطُهُمْ عَلَى الْحَوْضِ أَلَا لَيُذَادَنَّ رِجَالٌ عَنْ حَوْضِي كَمَا يُذَادُ الْبَعِيرُ الضَّالُّ أُنَادِيهِمْ أَلَا هَلُمَّ فَيُقَالُ إِنَّهُمْ قَدْ بَدَّلُوا بَعْدَكَ فَأَقُولُ سُحْقاً سُحْقاً
«Посланець Аллаха ﷺ, [якось] прийшовши на цвинтар, сказав: «Мир вам, притулок віруючих людей. Ми, якщо побажає Аллах, приєднаємось до вас. Як би я хотів, щоб ми побачили наших братів!». [Сподвижники] спитали: «Хіба не ми — твої брати, о Посланець Аллаха?!». На що він ﷺ сказав: «Ви — мої сподвижники, а мої брати — це ті, хто іще не прийшов [в цей світ]». Його спитали: «Як же ти впізнаєш тих членів своєї Умми, які іще не прийшли, о Посланець Аллаха?», — на що він ﷺ сказав: «Скажіть мені, якщо б чоловік мав чорних коней без яких-небудь білих відмітин на лобі і ногах, а серед них були б коні з білими відмітинами на лобі і ногах, чи впізнав би він їх?». На це [сподвижники] сказали: «Так, о, Посланець Аллаха!». Посланець Аллаха ﷺ продовжив: «В Судний день вони (наші брати) прийдуть [на Суд зі слідами у виді] білих відмітин на лобі, руках і ногах, які з’явились [у них завдяки] здійсненню малого омовіння (вуду). [В Судний день] я опинюсь раніше них біля своєї райської водойми (хауд), але будуть ті те, кого [янголи] будуть відганяти від водойми, як зазвичай відганяють чужих верблюдів, які заблукали [які прийшли на поклик]. Я покличу їх: «Ідіть суди!», — але буде [мені] сказано: «Вони спотворили [релігію] після тебе». Тоді я скажу: «Геть! Геть!».
— Навів Муслім в «Сахіх» від Укби ібн Аміра:
سَمِعْتُ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ يَقُولُ لَا تَزَالُ عِصَابَةٌ مِنْ أُمَّتِي يُقَاتِلُونَ عَلَى أَمْرِ اللَّهِ قَاهِرِينَ لِعَدُوِّهِمْ لَا يَضُرُّهُمْ مَنْ خَالَفَهُمْ حَتَّى تَأْتِيَهُمُ السَّاعَةُ وَهُمْ عَلَى ذَلِكَ
«Я чув, як Посланець Аллаха ﷺ говорив: «Не перестане існувати загін із моєї Умми, який б’ється за наказом Аллаха, долаючи своїх ворогів. Не нашкодить йому той, хто буде суперечити. Так буде тривати, поки не прийде Час (Судний день)».
— Навів Ахмад в «Муснаді» від Аль-Барі ібн Азіба:
قَالَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ لَا تَزَالُ طَائِفَةٌ مِنْ أُمَّتِي عَلَى الْحَقِّ ظَاهِرِينَ لَعَدُوِّهِمْ قَاهِرِينَ لَا يَضُرُّهُمْ مَنْ خَالَفَهُمْ إِلَّا مَا أَصَابَهُمْ مِنْ لَأْوَاءَ حَتَّى يَأْتِيَهُمْ أَمْرُ اللَّهِ وَهُمْ كَذَلِكَ قَالُوا يَا رَسُولَ اللَّهِ وَأَيْنَ هُمْ قَالَ بِبَيْتِ الْمَقْدِسِ وَأَكْنَافِ بَيْتِ الْمَقْدِسِ
«Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Не перестане існувати група із моєї Умми, яка переможно іде по шляху істини,долаючи своїх ворогів . Не нашкодить їй той, хто буде їй суперечити, але, незважаючи на це, її спіткають суворі лиха. Так буде тривати, поки не застигне її наказ Аллаха (благий вітер перед Судним днем)». Його ﷺ спитали: «Де буде ця група?», — на що він ﷺ сказав: «Вона буде в аль-Кудсі і його околицях».
— Навів ат-Тірмізі в «Ас-Сунан» від Абу Умайі аш-Шаабані:
أَتَيْتُ أَبَا ثَعْلَبَةَ الخُشَنِيَّ فَقُلْتُ لَهُ كَيْفَ تَصْنَعُ بِهَذِهِ الآيَةِ قَالَ أَيَّةُ آيَةٍ قُلْتُ ﴿ يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا عَلَيْكُمْ أَنْفُسَكُمْ لَا يَضُرُّكُمْ مَنْ ضَلَّ إِذَا اهْتَدَيْتُمْ ﴾ قَالَ أَمَا وَاللَّهِ لَقَدْ سَأَلْتَ عَنْهَا خَبِيرًا سَأَلْتُ عَنْهَا رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَقَالَ بَلِ ائْتَمِرُوا بِالْمَعْرُوفِ وَتَنَاهَوْا عَنِ الْمُنْكَرِ حَتَّى إِذَا رَأَيْتَ شُحًّا مُطَاعًا وَهَوًى مُتَّبَعًا وَدُنْيَا مُؤْثَرَةً وَإِعْجَابَ كُلِّ ذِي رَأْيٍ بِرَأْيِهِ فَعَلَيْكَ بِخَاصَّةِ نَفْسِكَ وَدَعِ الْعَوَامَّ فَإِنَّ مِنْ وَرَائِكُمْ أَيَّاماً الصَّبْرُ فِيهِنَّ مِثْلُ الْقَبْضِ عَلَى الْجَمْرِ لِلْعَامِلِ فِيهِنَّ مِثْلُ أَجْرِ خَمْسِينَ رَجُلاً يَعْمَلُونَ مِثْلَ عَمَلِكُمْ
«Якось я прийшов до Абу Сааляби аль-Хушані і спитав його: «Як ти вчиняєш з цим аятом?». Він спитав: «З яким аятом?». Я процитував: «О, ті, які увірували! Потурбуйтесь про себе. Якщо ви послідували прямим шляхом, то вам не завдасть шкоди той, хто впав в оману. Усім вам предстоїть повернутись до Аллаху, і тоді Він повідає вам про те, що ви робили» (5:105), — на що він сказав: «Клянусь Аллахом, ти спитав про нього у знаючого! Якось я спитав про нього у Посланця Аллаха ﷺ, нащо він мені сказав: «Виконуйте схвалюване і утримуйте один одного від засуджуваного! А коли побачиш, що люди підкоряються скупості, слідують своїм пристрастям, віддають перевагу цьому світу [перед світом Вічним], а кожна людина вдовольняється своєю думкою, побачиш те, з чим справитись у тебе немає сил, тоді вже піклуйся про себе і не звертай уваги на справи інших. Адже попереду у вас — дні! Дні, коли терпіння буде подібно стисканню в руці розпеченого вугілля, і того, хто буде робити благі справи в ці дні, очікує нагорода п’ятдесяти людей, які роблять так і ж справи, як і ви».
Абдуллах ібн аль-Мубарак сказав:
وَزَادَنِي غَيْرُ عُتْبَةَ قِيلَ يَا رَسُولَ اللَّهِ أَجْرُ خَمْسِينَ مِنَّا أَوْ مِنْهُمْ قَالَ بَلْ أَجْرُ خَمْسِينَ مِنْكُمْ
«Інший чоловік, не Утба, мені також додав, що було сказано: «О, Посланець Аллаха, нагорода п’ятдесяти із нас чи із них?», — на що він сказав: «Нагорода п’ятдесяти із вас». Абу Іса сказав, що це хасан гаріб хадіс.
3. Згадані вище хадіси приймаються у якості доводу. Проте і серед них є ті, у відношенні яких є різні думки вчених. Їх слова і формулювання схожі на ті, що Ви згадали в своєму тексті. Я згадаю деякі із них, щоб показати, що обговорюваний текст складений із декількох достовірних і недостовірних хадісів:
— В книзі «Аль-Ібанату аль-кубра», автор Ібн Батта, наводиться:
قَالَ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ رَحْمَةُ اللَّهِ عَلَى خُلَفَائِي قَالُوا وَمَنْ خُلَفَاؤُكَ قَالَ الَّذِينَ يُحْيُونَ سُنَّتِي وَيُعَلِّمُونَهَا عِبَادَ اللَّهِ
«Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Нехай змилується Аллах над моїми наступниками (халіфами)». [Його ﷺ] спитали: «Хто твої наступники?», — на що він сказав: «Хто оживляє мою Сунну і навчає їй рабів Аллаха».
Наводиться в «Муснаді» Аш-Шихаба аль-Кудаі від Касіра ібн Абдуллаха аль-Музані, а він — від свого батька, а він — від свого батька:
قَالَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ إِنَّ الدِّينَ بَدَأَ غَرِيبًا وَسَيَعُودُ كَمَا بَدَأَ غَرِيبًا فَطُوبَى لِلْغُرَبَاءِ فَقِيلَ يَا رَسُولَ اللَّهِ مَنِ الْغُرَبَاءِ قَالَ الَّذِينَ يُحْيُونَ سُنَّتِي وَيُعَلِّمُونَهَا عِبَادَ اللَّهِ
«Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Релігія [Іслам] прийшла чуждою, і вона повернеться [в стан] чуждості, в якому була раніше. Туба (блаженне дерево в Раю) — чуждим (гураба)». Люди спитали: «О,Посланець Аллаха ﷺ, хто такі чужді?», — на що він ﷺ сказав: «Це ті, хто оживляє мою Сунну і навчає їй рабів Аллаха»». В книзі «Джамиу аль-ахадіс», автор Джалалуддін ас-Суюті, пишеться:
اَللَّهُمَّ ارْحَمْ خُلَفَائِي الَّذِينَ يَأْتُونَ مِنْ بَعْدِي الَّذِينَ يَرْوُونَ أَحَادِيثِي وَسُنَّتِي وَيُعَلِّمُونَهَا النَّاسَ
«О, Аллах, змилуйся над моїми наступниками (халіфами), які прийдуть після мене, будуть передавати мої хадіси і навчати ним рабів Аллаха». Навели ат-Табарані в «Аль-Муджам аль-аусат», ар-Рамахурмузі в «Аль-Мухаддіс аль-фасіль байна ар-раві ва аль-ваі», аль-Багдаді в «Шарафу асхабі аль-хадіс» і Ібн аль-Наджжар від Ібн Аббаса, а він — від Алі. Ат-Табарані сказав: «Цей хадіс передав тільки Ахмад ібн Іса Абу Тахір аль-Аляві». В книзі «Аль-Мізан» наводиться, що ад-Дарукутні сказав: «Цей чоловік (Ахмад ібн Иса Абу Тахір аль-Аляві) — брехун, а його хадіс — батиль».
В книзі «Аль-Лісан» Абу Хатім, згадуючи його, не розкритикував його, але і не похвалив. Ат-Табарані в «Аль-Муджам аль-аусат» навів цей хадіс під нумерацією 6/77 №5846. Аль-Хайсамі навів цей хадіс під нумерацією 1/126, додавши: «В ланцюжку хадіса приходить Ахмад ібн Іса аль-Хашимі, про якого ад-Дарукутні сказав: «Він брехун». Ар-Рамахурмузі в «Аль-Мухаддіс аль-фасіль байна ар-раві ва аль-ваі» навів цей хадіс під нумерацією 1/163. Ад-Дайлямі навів цей хадіс під нумерацією 1/479 №1960. Аз-Захабі в книзі «Аль-Мізан» (1/270) говорить: «Аль-Хафіз погодився з ним в книзі «Аль-Лісан» (1/241). Обидва хадіса тлумачаться Ахмадом ібн Іса аль-Хашимі, про якого ад-Дарукутні сказав: «Він брехун».
— В книзі «Канз аль-Уммаль» наводиться від Анаса:
قَالَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ مَتَى أَلْقَى أَصْحَابِي مَتَى أَلْقَى أَحْبَابِي فَقَالَ بَعْضُ الصَّحَابَةِ أَوَلَيْسَ نَحْنُ أَحْبَاؤُكَ قَالَ أَنْتُمْ أَصْحَابِي أَنْتُمْ أَصْحَابِي وَلَكِنْ أَحْبَابِي قَوْمٌ لَمْ يَرَوْنِي وَآمَنُوا بِي وَأَنَا إِلَيْهِمْ بِالْأَشْوَاقِ
«Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Коли ж я зустрінусь зі своїми сподвижниками, коли ж я зустрінусь зі своїми улюбленцями!». Деякі сподвижники спитали: «Хіба не ми — твої улюбленці?!», — на що він ﷺ сказав: «Ви — мої сподвижники. Моїми ж улюбленцями є люди, які, не бачачи мене, увірували в мене. І я сумую по ним». Аль-Кушайрі в книзі «Ар-Рісаля аль-кушайрійя» згадав з наступним санадом (ланцюжком передавачів: «Нам повідомив Алі ібн Ахмад аль-Ахвазі: «Нам повідомив Ахмад ібн Убайд аль-Басрі: «Нам розповів Яхъя ібн Мухаммад аль-Джайяні: «Нам розповів Усман ібн Абдуллах аль-Кураші від Нуайма ібн Салями, а він — від Анаса ібн Маліка:
قَالَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ مَتَى أَلْقَى أَحْبَابِي فَقَالَ أَصْحَابُهُ بِأَبِينَا أَنْتَ وَأُمِّنَا أَوَلَسْنَا أَحْبَابَكَ فَقَالَ أَنْتُمْ أَصْحَابِي أَحْبَابِي قَوْمٌ لَمْ يَرَوْنِي وَآمَنُوا بِي وَأَنَا إِلَيْهِمْ بِالْأَشْوَاقِ لِأَكْثَرَ
«Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Коли ж я зустрінусь зі своїми улюбленцями!». Cподвижники спитали: «В ім’я наших отців і матерів! Хіба не ми — твої улюбленці?!», — на що він ﷺ сказав: «Ви — мої сподвижники. Моїми ж улюбленцями є люди, які, не бачачи мене, увірували в мене. І я дуже сильно сумую по ним». У даного хадіса є передавачі, у відношенні яких є висловлювання про недовіру до них з боку вчених. А деякі дослідники сказали, що даний хадіс — брехливий і відкидаємий. Інакше кажучи, даний хадіс не використовується у якості доказу.
4. Таким чином, із усього вищесказаного стає очевидним, що наведений Вами текст не є хадісом Посланця Аллаха ﷺ, тобто це текст, який був складений із фраз і речень різних хадісів. Видимо, це зробив невідомий нікому чоловік . Текст, який був складений цим чоловіком, є текстом із фраз і слів різних хадісів, серед яких — прийнятні для використання у якості доказу і ті, які неприйнятні у якості доказу. Тому є неправильним передавати даний текст як хадіс Посланця ﷺ. Але Аллаху більш відомо про це!
20 Рабі уль-авваль 1444 р.х.
16.10.2022 р.
Низка відповідей вченого Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, на питання, задані на його сторінці в «Фейсбук» на тему «Фікх»
