Відповідь на питання від Ясіра Худайра
Питання: Наскільки я розумію, закят з товару вираховується, виходячи із ціни, по якій торговець продає товар своїм клієнтам. Наприклад, я купив мобільні пристрої за вартістю 10 тис., а продаю за ціною 15 тис. В такому випадку закят вираховується, виходячи із ціни в 15 тис. Чи правильно я розумію?
Відповідь: В книзі «Майно в Державі Халіфат», в темі «Закят за торгові товари» пишеться:
«Торгові товари — це будь-яке майно, окрім валюти, яке використовується в торгівлі, продається чи купується заради вилучення прибутку, наприклад, продукти харчування, одяг, меблі, промтовари, худоба, корисні копалини, земля, будівлі і решта іншого, що можна купити і продати.
Виплата закяту обов’язкова за торгові товари, в чому не було розбіжностей серед сподвижників. Від Самури ібн Джундуба передається:
فَإِنَّ رَسُولَ اللهِ، صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، كَانَ يَأْمُرُنَا أَنْ نُخْرِجَ الصَّدَقَةَ مِنَ الَّذِي نُعِدُّ لِلْبَيْعِ
«Посланець Аллаха ﷺ наказував, щоб ми віддавали закят із того, що ми підготували до продажу» (Абу Дауд). Абу Зарр передав, що Пророк ﷺ сказав:
وَفِي الْبُزِّ صَدَقَتُهُ
«Є закят за «аль-Базз» (передали Дарукъутні і Байхаки).
«Аль-Базз» — це одяг і тканини, якими торгують. Передав Абу Убайд від Абу Амра ібн Хамаса, а той — від свого батька: «Умар ібн аль-Хаттаб проходив повз і сказав: «Хамас, виплати закят за свою власність». Я сказав: «Я не маю нічого, окрім дріжджів і шкіри». Він сказав: «Оціни це і виплати із цього закят». Абдуррахман ібн Абдулькарі сказав: «Я був призначеним відповідальним за Байт уль-Маль у часи правління Умара ібн аль-Хаттаба. Коли приходив час виплати пособій, Умар збирав майно торговців і підраховував його, незалежно від того, чи знаходилось воно безпосередньо перед ним чи ні. Потім Умар стягував закят з усього підрахованого ним майна із того, що знаходилось безпосередньо перед ним» (Абу Убайд). Передається від Ібн Умара, який сказав: «Є закят за «ар-Ракік» (раби) і «аль-Базз» (одяг і тканини), які призначались для торгівлі». Обов’язковість виплати закяту з торгових товарів передається від Умара і його сина (Ібн Умара), Ібн Аббаса, семи факіхів, аль-Хасана, Джабіра, Тавуса, ан-Нахъія, ас-Саврія, аль-Авзаія, Шафії, Ахмада, Абу Убайда, а також від «асхаб ар-рай» — Абу Ханіфи та інших.
Виплата закяту з торгових товарів обов’язкова, якщо вартість майна досягає розміру нісабу в золоті або сріблі і зберігається протягом року
Якщо хто-небудь починає займатись торгівлею майном, вартість якого менше розміру нісабу, а згодом к кінцю року його вартість досягає розміру нісабу, то з такого майна не стягується закят, тому що воно не зберігалось протягом року. Виплата закяту стане обов’язковою тоді, коли мине рівно рік з миті досягнення вартістю майна розміру нісабу.
Якщо торговець починає діяльність, володіючи майном, вартість якого перевищує розмір нісабу, як, наприклад, якщо він вклав в торгівлю 1000 динарів, а потім його торгівля пішла добре і дала прибуток так, що к кінцю року його оборотний капітал досяг 3000 динарів, він повинен виплатити закят з 3000 динарів, а не з 1000 динарів, які були у нього з самого початку. Це так, тому що торговий прибуток (2000 динарів) з’явився із самого початку вкладеного майна. Це подібно тому, що дитинчата кіз і овець підраховуються разом з дорослими особами і обкладаються закятом усі разом, тому як за рік, протягом якого повинно зберігатись майно (нісаб), приймається рік дорослої особи вівці і кози, а не їх дитинчат. Так само ж обстоїть і з торговим прибутком, строк зберігання якого (нісаб) повинен рахуватись не від його появи, а від миті вкладення початкового капіталу. Коли закінчується рік, торговець оцінює свій оборотний капітал, враховуючи і ті види майна, які підпадають під закят самі по собі, як верблюди, крупна рогата худоба і вівці, і ті види майна, які самі по собі не підпадають під закят, як одяг, промтовари, земля і будівлі. Він підраховує вартість усього цього в золоті або сріблі, після чого виплачує з нього 2,5 %, якщо його вартість досягла розміру нісабу чи срібла. Він виплачує закят в обертаємій валюті. Також йому дозволяється виплачувати закят самим товаром, якщо так йому зручніше, як, наприклад, коли він торгує крупним і дрібним рогатим скотом або одягом, і розмір закяту, який він повинен виплатити, співпадає з вартістю однієї вівці, або корови, або одягу, тобто він може виплатити закят зручним йому способом.
Закят з торгових товарів, які підпадають під закят самі по собі, подібно верблюдам, крупній і дрібній рогатій худобі, виплачується як закят за торгові товари, а не як закят за домашню худобу, тому що володіння цим майном відбувалось заради торгівлі, а не заради володіння нею як такою» (кінець цитати із книги).
Товар оцінюється на початку торгівлі, і якщо оціночна вартість товару досягає або перевищує нісаб, тоді починається відлік, і рівно через рік вартість товару знов оцінюється, після чого виплачується закят із вартості на мить виплати закяту. Як було сказано вище, при розрахунку вартості товару прибуток враховується, навіть якщо іще не минув рік, оскільки прибуток входить в майно.
Отож, товар оцінюється у мить, коли його вартість досягає нісабу, а потім оцінюється рівно через рік, тобто в мить виплати закяту.
Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
28 Шабана 1444 р.х.
20.03.2023 р.
Низка відповідей вченого Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, на питання, задані на його сторінці в «Фейсбук» на тему «Фікх»
