Продаж товару, яким не володіє продавець

Питання:

Walid Elmi: шановний шейх, заборона на продаж товару, яким не володіє банк, стосується самого банку чи покупця?

Wafaa Muhtasib: якщо продавець не володіє товаром, але бронює його в іншого продавця і продає своєму клієнту, чи вважається це «продажем того, чим не володієш»?

Відповідь:

Ми вирішили об’єднати ці два питання і дати на них відповідь. Заборонено продавати товар, який не знаходиться у власності продавця. Тобто ця угода недійсна, а гріх за порушення заборони лягає як на продавця, так і на покупця. Покупець несе відповідальність в тому випадку, якщо він знає, що проданий йому товар не знаходиться у власності продавця, коли продавець сам потім вирушить на ринок, купить там товар і тільки потім передасть його клієнту. Це питання детально розглянуто в книзі «Ісламська особистість», том 2, в темі «Неможна продавати те, чим не володієш»:

«Неможна продавати товар, поки він повністю не перейде у власність. Якщо ж продавець продасть товар до того, як він став його майном, то продаж вважається недійсним (батиль). Це відбувається в двох положеннях. Перше: коли чоловік продає товар до того, як стане його володарем. Друге: він продає товар після того, як купив його, але до того, як став повновладним його власником, а саме — отримавши товар в руки, оскільки це виступає умовою.

Це пов’язано з тим, що торговий договір діє тільки у відношенні того, що стало майном. А те, чим чоловік іще не оволодів або що купив, але його перехід у власність іще не завершений, не може бути предметом торгової угоди по Шаріату. Пророк ﷺ заборонив продавати те, чим не володіє продавець. Передається від Хакіма ібн Хізама:

قُلْتُ يَا رَسُولَ اللَّهِ يَأْتِينِي الرَّجُلُ يَسْأَلُنِي عَنِ الْبَيْعِ لَيْسَ عِنْدِي مَا أَبِيعُهُ ثُمَّ أَبِيعُهُ مِنَ السُّوقِ فَقَالَ لَا تَبِعْ مَا لَيْسَ عِنْدَكَ

«Якось я сказав: «О, Посланець Аллаха! До мене приходить чоловік і просить мене продати те, чого немає у мене. Потім я продаю йому з ринку», — на що він ﷺ сказав: «Не продавай те, чого у тебе немає в наявності» (Ахмад).

Передається від Амра ібн Шуайба, а він — від свого батька, а він — від свого батька: «Посланець Аллаха ﷺ сказав:

لَا يَحِلُّ سَلَفٌ وَبَيْعٌ وَلَا شَرْطَانِ فِي بَيْعٍ وَلَا رِبْحُ مَا لَمْ تَضْمَنْ وَلَا بَيْعُ مَا لَيْسَ عِنْدَكَ

«Забороняється зв’язувати боргове зобов’язання з торговою угодою, забороняється ставити дві умови в одній угоді, забороняється отримувати прибуток від того, за що не несеш відповідальність, заборонено продавати те, чого у тебе немає» (Абу Дауд).

Вираз Пророка ﷺ «те, чого у тебе немає» є загальним , і під нього підпадає те, що не є твоєю власністю, те, що ти не можеш передати, і те, що іще повністю не перейшло в твоє майно. Це підтверджується наведеними хадісами по забороні продавати те, що іще не було отримано на руки, оскільки це є умовою для повного переходу речі у майно іншого. Це вказує на наступне: тому, хто купив товар, який повинен бути переданий в руки, щоб покупка здійснилась у повному обсязі, заборонено перепродавати цей товар, поки він не буде отриманий на руки. Таким чином, хукмом для такого товару буде хукм продажу того, чим не володієш. І це згідно словам Пророка ﷺ:

— Навів Бухарі:

مَنِ ابْتَاعَ طَعَامًا فَلَا يَبِعْهُ حَتَّى يَسْتَوْفِيَهُ

«Хто купив продукти харчування, нехай не продає їх, поки не отримає їх на руки».

— Навів Абу Дауд:

أَنَّ النَّبِيَّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ نَهَى أَنْ تُبَاعَ السِّلَعُ حَيْثُ تُبْتَاعُ حَتَّى يَحُوزَهَا التُّجَّارُ إلَى رِحَالِهِمْ

«Пророк ﷺ заборонив продавати товар на тому ж місці, де він був куплений, поки торговці не перевезуть його до себе додому».

— Навів Ібн Маджа:

أَنَّ النَّبِيَّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ نَهَى عَنْ شِرَاءِ اَلصَّدَقَاتِ حَتَّى تُقْبَضَ

«Пророк ﷺ заборонив купувати пожертвуване майно, яке іще не потрапило в руки тому, кому воно призначено».

Навів Байхаки, що Посланець Аллаха ﷺ сказав Аттабу ібн Асіду:

إِنِّي قَدْ بَعَثْتُكَ إِلَى أَهْلِ اللَّهِ وَأَهْلِ مَكَّةَ فَانْهَهُمْ عَنْ بَيْعِ مَا لَمْ يَقْبِضُوا

«Я відправив тебе до жителів Мекки. Заборони їм продавати те, чого немає у них на руках».

Усі ці хадіси явним чином забороняють продавати те, чого немає на руках, тому що це не стало іще повною власністю продавця. Адже ті речі, для переходу у власність яких вимагається їх отримання на руки, не можуть стати майном покупця, поки вони не вийдуть з-під відповідальності продавця.

Звідси стає ясно, що умовою правильності угоди є те, щоб продавець оволодів товаром, щоб він став його власністю.

Якщо ж продавець не є володарем товару, або перехід товару в майно продавця не був завершений, то абсолютно заборонено продавати такий товар. Дані умови стосуються товарів, які вимірюються мірою (сосудами, кіпами, метрами, ліктями і т.д.), вагою і поштучно. А там, де не обумовлюється отримання товару на руки для повного ним оволодіння, наприклад, тварина, дім, земля і т.д., продавцю можна продавати цей товар, навіть якщо він не отримав його в руки. Це пов’язано з тим, що наявність лише договору за допомогою пропозиції і прийняття говорить про завершеність угоди, незалежно від того, чи отримав продавець товар на руки чи ні, оскільки в даному випадку продавець продав те, чим оволодів. Питання неправильності угоди не пов’язано з отриманням товару на руки, а пов’язано з володінням права власності на товар і завершенням права власності на нього. Що стосується дозволеності продавати те, що іще не було передано в руки, за винятком товарів, які вимірюються мірою (сосудами, кіпами, метрами, ліктями і т.д.), вагою і поштучно, то це підтверджується достовірним хадісом.

Навів Бухарі від Ібн Умара:

أَنَّهُ كَانَ عَلَى بَكْرٍ لِعُمَر صَعْبٍ فَقَالَ لَهُ النَّبِيُّ بِعْنِيهِ فَقَالَ عُمَرُ هُوَ لَكَ فَاشْتَرَاهُ ثُمَّ قَالَ هُوَ لَكَ يَا عَبْدَ اللَّهِ فَاصْنَعْ بِهِ مَا شِئْتَ

«[Одного разу, коли] він (Ібн Умар) сидів на неслухняному верблюді Умара, Пророк ﷺ сказав йому: «Продай його мені!». Умар відповів: «Він твій, о, Посланець Аллаха». І Посланець Аллаха купив його, а потім сказав: «Він твій, о, Абдуллах ібн Умар, роби з ним, що хочеш».

Це дарування верблюда до отримання його в руки вказує на повний перехід товару у власність. І вказує на дозволеність його продажу, тому що це стало власністю продавця.

Отож, усе, що стало власністю продавця, дає йому право продавати цей товар. Тому те, що роблять дрібні торговці, коли ведуть торги з покупцем відносно товару, домовляються з ним про ціну і продають його, потім ідуть до іншому продавцю, щоб купити у нього те, що вже продали покупцю, а потім приносять і віддають товар покупцю — це не дозволено. Причина цього полягає в тому, що це вважається продажем того, чим не володієш. Адже коли спитали торговця про товар, то у нього не було товару в наявності, а отож, він ним не володів, але він знав, що цей товар є у іншого продавця на ринку, тому він починає обманювати і говорити покупцю, що такий товар є і він продасть йому товар. Далі він іде і купує товар, але це вже після того, як продавець продав даний товар своєму клієнту. Подібне є харамом, адже продавець продав товар, яким не володів на ту мить. Ця ситуація також схожа з тією, яка виникає у продавців в ларьках зелені і круп. Вони продають зелень і пшеницю перш, ніж це стане їх власністю. Деякі торговці купують зелень чи пшеницю у фермера, і до отримання товару вже встигають продати його. Це заборонено, тому що ці товари відносяться до продуктів харчування, які стають власністю тільки після отримання їх на руки. Так само ведуть свої справи імпортери товарів із інших країн. Вони продають товар, який іще не ввезли до країни, а це так само є харамом, тому що вважається продажем того, що іще не стало власністю».

Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
6 Зуль-када 1444 р.х.
26.05.2023 р.

Низка відповідей вченого Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, на питання, задані на його сторінці в «Фейсбук» на тему «Фікх»