Відкрите проголошення істини

Відповіді Аміра
Друкарня

Низка відповідей вченого Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, на питання, задані на його сторінці в «Фейсбук» на тему «Фікх»

Відповідь на питання від Мустафи Алі Ібрахіма

Питання:

Ас саляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху! В сурі «Юнус» Аллах говорить:

فَأَتۡبَعَهُمۡ فِرۡعَوۡنُ وَجُنُودُهُۥ

«А Фараон і його військо послідували за ними» (10:90).

В сурі «Та-Ха» Аллах говорить:

فَأَتۡبَعَهُمۡ فِرۡعَوۡنُ بِجُنُودِهِۦ

«Фараон зі своїм військом кинуся переслідувати їх» (20:78).

Чи означає це, що наказ правителя — це одне і те ж, щоб можна було сказати, що протистояння його велінням подібно протистоянню його діям? Чи можна сказати, що проголошення істини перед поліцією або помічниками правителя — це те ж саме, що й проголошення істини перед ним самим, як говориться в хадісі:

أَفْضَلُ الْجِهَادِ كَلِمَةُ عَدْلٍ عِنْدَ سُلْطَانٍ جَائِرٍ

«Кращий джихад — справедливе слово перед деспотичним султаном» (Тірмізі, Табарані)?

Відповідь:

Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху.

Перше: відносно процитованих аятів із сури «Юнус»:

وَجَٰوَزۡنَا بِبَنِيٓ إِسۡرَٰٓءِيلَ ٱلۡبَحۡرَ فَأَتۡبَعَهُمۡ فِرۡعَوۡنُ وَجُنُودُهُۥ بَغۡيٗا وَعَدۡوًاۖ

«Ми переправили синів Ісраіла через море, а Фараон і його військо послідували за ними, безчинствуючи і вчиняючи вороже» (10:90), — і із сури «Та-Ха»:

فَأَتۡبَعَهُمۡ فِرۡعَوۡنُ بِجُنُودِهِۦ فَغَشِيَهُم مِّنَ ٱلۡيَمِّ مَا غَشِيَهُمۡ

«Фараон зі своїм військом кинувся переслідувати їх, але море накрило їх повністю» (20:78).

Як я бачу, Ви вказуєте на різницю в змістах аятів через наявність в них різних часок, тобто «وَ» та «بِ» в наступних словах «وَجُنُودُهُۥ» («і його військо») і «بِجُنُودِهِۦ» («зі своїм військом»). В книгах по тафсіру пишеться, що «фараон переслідував і наздогнав».

Із першого аяту, згідно до правил арабської мови, розуміється, що фараон був в числі тих, хто переслідував. Тобто фараон брав участь у погоні за Мусою (а.с.) і Бану Ісраіль і був серед тих, хто наздогнав їх. Частка «وَ» в даному випадку означає співучасть у справі.

Із другого аяту, згідно до правил арабської мови, можна зрозуміти, що фараон вийшов зі своїм військом і супроводжував своє військо. Але є і інше розуміння, і воно полягає в тому, що фараон не вийшов разом зі своїм військом, а використав його В арабські мові частка «بِ» може означати як співучасть, так і використання. Тому слова «بِجُنُودِهِۦ» («зі своїм військом») в цьому аяті може означати співучасть, як якщо фараон вирушив разом зі своїм військом в погоню за Бану Ісраіль. Але ця частка також може означати використання свого війська. Отож, фараон або висунувся разом зі своїм військом, або він відправив своє військо для переслідування Бану Ісраіль, тобто сам не вийшов у цю дорогу.

Який зміст несуть ці слова, прояснюється при об’єднанні двох аятів. Нижче піде пояснення:

У першому аяті немає ніякої двозначності. Там ясно говориться, що фараон висунувся разом зі своїм військом і брав участь безпосередньо у переслідуванні Муси (а.с.). Але у другому аяті говориться, що фараон або висунувся разом зі своїм військом, або відправив своє військо в погоню за Мусою (а.с.). Оскільки значення двох аятів не суперечать один одному, тоді ми можемо об’єднати їх на одному значенні, а саме — на тому, що фараон вийшов разом зі своїм військом, щоб переслідувати Мусу (а.с.). Таким чином, частка «بِ» у другому аяті буде нести значення співучасті, тобто, фараон безпосередньо брав участь у переслідуванні Муси (а.с.). Це відносно значення аятів.

Друге: цитуємий у питанні хадіс повідомляється у Тірмізі в книзі «Сунан» від Абу Саіда аль-Худрі:

إِنَّ مِنْ أَعْظَمِ الْجِهَادِ كَلِمَةَ عَدْلٍ عِنْدَ سُلْطَانٍ جَائِرٍ

«Кращий вид джихаду — це слово істини перед деспотичним правителем». Абу Іса Тірмізі сказав, що в цьому розділі є іще переказ від Абу Умами, а даний хадіс — хасан, рідкісний.

Табарані в книзі «Аль-Муджам аль-Кабір» наводить від Абу Умами, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:

أَحَبُّ الْجِهَادِ إِلَى اللهِ كَلِمَةُ حَقٍّ تُقَالُ لإِمَامٍ جَائِرٍ

«Найулюбленіший джихад для Аллаха — істинне слово, сказане деспотичному правителю».

В іншому ріваяті у Табарані від Абу Умами повідомляється:

أَنَّ رَجُلًا، قَالَ عِنْدَ الْجَمْرَةِ: يَا رَسُولَ اللَّهِ، أَيُّ الْجِهَادِ أَفْضَلُ؟ قَالَ: أَفْضَلُ الْجِهَادِ كَلِمَةُ حَقٍّ عِنْدَ سُلْطَانٍ جَائِرٍ

«Один чоловік спитав Посланця Аллаха у джамри: «Який джихад кращий?». Він відповів: «Кращий джихад — це слово істини перед деспотичним султаном».

В книзі «Аун аль-Мабуд» в коментарях до цьому хадісу пишеться: «Від Абу Саіда аль-Худрі повідомляється, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:

أَفْضَلُ الْجِهَادِ كَلِمَةُ عَدْلٍ عِنْدَ سُلْطَانٍ جَائِرٍ أَوْ أَمِيرٍ جَائِرٍ

«Кращий джихад — це слово справедливості перед деспотичним султаном чи деспотичним аміром».

«Кращий джихад», тобто «кращий вид джихаду», як говориться в ріваяті Тірмізі, — це «слово справедливості», а в ріваяті Ібн Маджи говориться «слово істини». Коли говориться «слово», мається на увазі наказ схвалюваного і утримання від засуджуваного словом або чимось іншим, наприклад, письмом і так далі. «Перед деспотичним султаном» — тобто тираном. Ось це і є «кращий джихад». Хто б’ється в джихаді з ворогом, той знаходиться між надією і страхом, не знаючи, переможе він чи зазнає поразки. А хто потрапляє до рук можновладця, той буде повержений. Хто скаже йому слово істини і накаже схвалюване, той піддасть себе загибелі. Отож, слово істини перед деспотичним султаном — кращий вид джихаду, оскільки ймовірність загибелі велика. Це сказали аль-Хаттабі та інші. «Або деспотичним аміром» — очевидно, що передавач хадісу сумнівався».

Із цього благородного хадіса розуміється, що кращий джихад — це слово істини перед деспотичним султаном, а не перед його послідовниками. Деспотичний султан — це деспотичний амір, будь то президент, король, прем’єр-міністр чи губернатор. Необхідно, щоб правитель мав владу і управляв, щоб слово істини перед ним вважалось кращим джихадом.

Проте це не говорить про те, що слово істини перед послідовниками тиранічного правителя не має значущості. Слово істини завжди має вагу і пошану. Але якість найкращого джихаду стосується саме тих слів істини, які були сказані в обличчя можновладцю, тобто самому правителю безпосередньо. Слово істини в обличчя правителю має дуже велике значення і несе в собі зміст ризику, хоробрості і сили, як про це сказали деякі із хадісознавців. Хаттабі сказав: «Ось це і є «кращий джихад». Хто б’ється на джихаді з ворогом, той знаходиться між надією і страхом, не знаючи, чи переможе він чи зазнає поразки. А хто потрапляє до рух можновладця, той буде повержений. Хто скаже йому слово істини і накаже схвалюване, той піддасть себе загибелі. Отож, слово істини перед деспотичним султаном — кращий вид джихаду, оскільки ймовірність загибелі велика». Музхір сказав: «Це кращий джихад, тому що тиранія султана поширюється на кожного, хто під його політикою. А таких дуже багато. І коли хтось засуджує його тиранію, той приносить користь багатьом людям на відміну від вбивства невірного (на джихаді)».

Таким чином, мова йде про деспотичного правителя, а не про його послідовників, помічників і військах.

 

Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
17 Раджаба 1445 р.х.
29.01.2024 р.