Низка відповідей вченого Ата ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, на питання, задані на його сторінці в «Фейсбук» на фікхій тематику
Відповідь на питання
адресований Саіду Хатібу
Питання:
Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!
Яким є шаріатський закон відносно торгівлі, коли людина купує, наприклад, валюту, нафту чи золото в період низьких цін, а потім продає їх при підвищенні цін з метою отримання прибутку? Враховуючи, що усі ці операції здійснюються через інтернет, а гроші можна переказати на банківський рахунок і зняти їх у будь-яку мить.
Друге питання: чи обов’язково при обміні валют їх фактичне отримання в руки, або досить обміну он-лайн без фізичного контакту?
Додатково: якщо людина купила нафту, чи повинна вона нею оволодіти фізично? І чи може вона її продати, не отримавши на руки?
Необхідно зазначити, що при купівлі нафти, металів, золота чи грошей їх неможливо отримати фізично доти, доки вони не будуть обмінені на долари. І тільки так в доларах їх можна вивести. Тобто, якщо ви купили нафту, її неможна отримати на руки. Вона повинна бути обмінена на долари і виведена тільки в виді доларів.
В книзі по економічній системі також згадується, що у випадку з товарами, для завершення угоди яких вимагається фізичне отримання на руки, неможна продавати те, чим ви фактично не оволоділи. Це стосується таких речей, як товари, відмірювані за обсягом, вагою і чи кількістю. Проте ті речі, для продажу яких не вимагається фактичне оволодіння (наприклад, тварини, земля чи нерухомість ), можуть бути продані до їх фактичного отримання на руки.
Звідси питання:
Яким є критерій для визначення того, чи є річ відмірюваною за обсягом, вагою чи кількістю? У якості прикладу наводяться тварини чи дома, які, як вказується, не підпадають від категорію відмірюваних. Проте в деяких країнах, наприклад, вівця оцінюється за вагою при продажу, і її ціна визначається в залежності від ваги. Це вказує на те, що вона відноситься до категорії зважуваних речей. Окрім того, квартира визначається як одна чи дві, що відносить її до категорії кількісно вимірюваних товарів. Як в такому випадку слід розуміти, що тварини і дома не є товарами, відмірюваними за вагою чи кількістю?
Відповідь:
Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху.
Щодо ваших питань про торгівлю, то ми вже відповідали на подібні питання, і я наведу частину відповіді, яка стосується ваших питань:
Щодо першого питання про торгівлю через інтернет, то відповідь буде наступною:
1. Відносно нафти (палива) ваше питання не зовсім ясне.
Якщо ви маєте на увазі, що заправляєте свій автомобіль на автозаправній станції за допомогою електронної карти, передаючи її співробітнику, який заливає бензин в ваш автомобіль, то це допустимо. Навіть якщо гроші будуть списані з вашого рахунку через день чи два, це дозволено, оскільки ви отримали товар (бензин для вашого автомобіля), а продавець отримав оплату одразу або через день-два. Якщо це ваш випадок, то тут немає нічого забороненого.
Проте, якщо під торгівлею мається на увазі купівля певного обсягу нафти з подальшим продажем його до фактичного отримання на руки, то це заборонено, оскільки при продажу цих товарів вимагається фактичне оволодіння товаром. Абу Дауд передав хадіс від Зейда ібн Сабіта:
فَإِنَّ رَسُولَ اللَّهِ ﷺ نَهَى أَنْ تُبَاعَ السِّلَعُ حَيْثُ تُبْتَاعُ حَتَّى يَحُوزَهَا التُّجَّارُ إِلَى رِحَالِهِمْ
«Посланець Аллаха ﷺ забороняв продавати товари там же, де вони були куплені, поки торговці не перевезуть їх до себе».
Це означає, що такі товари неможна продавати до їх фактичного отримання на руки. Таким чином, фактичне отримання (передача) є обов’язковою умовою для законності продажу таких товарів, окрім випадків, коли є виключний текст, який дозволяє продаж конкретного товару до його отримання на руки, що в даному випадку відсутнє. Отож, продаж нафти до її отримання є забороненою з точки зору Шаріату.
Якщо ви в своєму питанні мали на увазі участь у видобутку нафти шляхом вкладання грошей за допомогою електронного переказу в інтернеті, то це не дозволено, оскільки нафтові свердловини є громадською власністю і не можуть знаходитись в приватному володінні.
Якщо ж ви мали на увазі щось інше, то уточніть, будь-ласка.
2. Торгівля золотом і сріблом.
Щодо золота і срібла, то їх купівля і продаж, будь то за гроші чи обмін між собою, повинні відбуватись в форматі «із рук в руки» (на місці), як згадується в хадісі, переданому Бухарі і Абу Даудом від Умара:
الذَّهَبُ بِالْوَرِقِ رِباً إِلَّا هَاءَ وَهَاءَ
«Продаж золота за срібло є лихварством, якщо тільки воно не передається із рук в руки».
Це означає, що обмін повинен відбуватись негайно. Тому купівля золота за срібло чи за гроші недійсна без негайної передачі того та іншого.
Після вивчення реальності торгівлі через інтернет ми з’ясували, що передача товару або грошей не відбувається негайно, вона може зайняти декілька годин або навіть днів. Тому купівля покупка золота і срібла з використанням електронного платежу через інтернет не допускається, за винятком випадків, коли при купівлі золота чи срібла засоби списуються з вашого рахунку негайно в мить отримання на руки золота або ж срібла, тобто в форматі «із рук в руки». Оскільки в торгівлі через інтернет оволодіння не відбувається одразу, а може зайняти декілька днів, то така купівля-продаж заборонена.
3. Торгівля акціями і облігаціями заборонена, тому що акції відносяться до акціонерних товариств, які не відповідають вимогам Шаріату, а облігації пов’язані з відсотками (ріба). Ми детально розглянули питання акціонерних суспільств у книзі «Економічна система» і в брошурі «Кризи на фінансових ринках», а також в інших книгах. В брошурі «Кризи на фінансових ринках» ми стисло виклали наступне:
Щодо шаріатської постанови відносно торгівлі акціями і облігаціями, то вона заборонена. Акції належать акціонерним товариствам, як є недійсною компанією з точки зору Шаріату. Вони представляють собою капітал, який складається із змішаних засобів — вкладеного капіталу і недозволеного прибутку згідно недійсному договору. Кожна із таких акцій є часткою в активах компанії, і ці активи є частиною недійсних угод, які заборонені Шаріатом і тому вважаються незаконними. Продаж і купівля таких акцій заборонені. Така ж ситуація з борговими облігаціями, які пов’язані з відсотковими угодами, як, наприклад, облігації банків чи аналогічних організацій. Ці угоди також ґрунтуються на незаконному капіталі, і, отож, їх купівля і продаж є забороненими, оскільки вони включають до себе незаконне майно.
4. Торгівля валютою через інтернет, будь то доларами чи євро, є забороненою (харам), оскільки в таких операціях відсутня негайна передача (із рук в руки), що є обов’язковою умовою при обміні грошових засобів. Негайна передача є умовою не тільки для золота і срібла, але й вимагається для паперових грошей, виходячи із їх використання у якості засобів позначення вартості товарів і послуг. Ми вже розглядали це питання у відповіді на питання від 11 липня 2004 року, де сказано:
Торгівля цінними паперами.
Те, що відноситься до золота і срібла, можна застосувати і до паперових грошей з точки зору лихварства та інших положень, які стосуються грошей. Причина полягає в тому, що вони підпадають під реальність грошей (використовуються у якості засобі позначення вартості товарів і послуг), через що до них застосовуються усі положення Шаріату, які стосуються грошей.
Тому купівля лихварських товарів1 за паперові гроші також повинна відбуватись за принципом «із рук в руки», тобто не відкладаючи частину оплати на потім.
Пророк ﷺ сказав:
الذَّهَبُ بِالذَّهَبِ، وَالْفِضَّةُ بِالْفِضَّةِ، وَالْبُرُّ بِالْبُرِّ، وَالشَّعِيرُ بِالشَّعِيرِ، وَالتَّمْرُ بِالتَّمْرِ، وَالْمِلْحُ بِالْمِلْحِ، مِثْلًا بِمِثْلٍ، سَوَاءً بِسَوَاءٍ، يَداً بِيَدٍ، فَإِذَا اخْتَلَفَتْ هَذِهِ الْأَصْنَافُ فَبِيعُوا كَيْفَ شِئْتُمْ إِذَا كَانَ يَداً بِيَدٍ
«Обмінюйте золото на золото, срібло на срібло, пшеницю на пшеницю, ячмінь на ячмінь, фініки на фініки, сіль на сіль — одинакові товари в рівній кількості із рук в руки. Якщо ж ви обмінюєте один із цих товарів на інший, то обмінюйте їх як вам угодно, але тільки із рук в руки» (хадіс переданий Бухарі і Муслімом від Убада ібн ас-Саміта, нехай буде задоволений ним Аллах).
В тексті ясно говориться, що при обміні різного виду речей між собою можна обмінювати як завгодно, але за умовою, що розрахунок буде здійснюватись на місці. Слово «види» прийшло у загальній формі, тому нічого неможна виключити із цього списку, якщо тільки не буде окремого тексту. А оскільки такого тексту немає, то хукм дозволяє обмін, наприклад, пшениці на ячмінь, або пшениці на золото, чи ячменя на срібло, чи фініків на сіль, чи фініків на золото, чи солі на срібло і так далі за договірною ціною, але за умовою, що це буде здійснюватись з повним розрахунком на місці, а не в розстрочку. І те, що стосується золота і срібла, так само можна застосувати і у відношенні паперових грошей через наявність у них спільного ілляту (використання у якості засобу позначення вартості товарів і послуг).
Після вивчення того, як відбувається торгівля золотом через інтернет, стало ясно, що при купівлі і продажу золота отримання товару або розрахунки можуть затримуватись на один або два дні з миті укладання угоди. Це суперечить обов’язковій умові передачі і товару, і грошей на місці, про яке згадується в хадісі Пророка ﷺ: «...із рук в руки». Бухарі від аль-Бара ібн Аазіба передав:
«Ми спитали Пророка ﷺ про це, і він сказав:
مَا كَانَ يَداً بِيَدٍ فَخُذُوهُ وَمَا كَانَ نَسِيئَةً فَذَرُوهُ
«Те, що було із рук в руки, візьміть, а те, що було з відстрочкою, залиште».
Також Муслім передав хадіс від Маліка ібн Ауса ібн аль-Хадтхана, в якому повідомляється:
«Я спитав, хто обмінює дирхами. Тальха ібн Убайдуллах сказав: «Покажи нам своє золото, а потім прийди, коли повернеться наш слуга, і ми дамо тобі срібло». На це Умар ібн аль-Хаттаб сказав: «Ні, клянусь Аллахом, ти або віддаси йому його срібло, або повернеш його золото», оскільки Посланець Аллаха ﷺ сказав:
الذَّهَبُ بِالْوَرِقِ رِباً إِلَّا هَاءَ وَهَاءَ
«Продаж золота за срібло є лихварством, якщо тільки воно не передається із рук в руки».
Таким чином, торгівля євро, доларами та іншими валютами через інтернет заборонена, оскільки не відбувається безпосереднього обміну (із рук в руки).
Щодо вашого питання про те, як визначити, чи є товар відмірюваним за обсягом, кількістю чи вагою, то ми давали відповідь на подібне питання. Ось частина нашої відповіді на питання від 12.02.2006 року:
«...Погляньте, яким чином на ринку відбувається продаж того чи іншого товару. Чи продається даний товар як мадуд, тобто продається за N-ну ціну за штуку? Або ж продається як маузун, тобто продається за N-ною ціною за кг? Або ж продається за N-ну ціну за метр? Або ж продається за N-ну ціну за са?
Якщо справа обстоїть саме так, як згадано в питаннях, то товар можна описати або як мадуд, або як маузун, або як макіль. І тут не важливо, йде мова про одну одиницю товару чи про декілька.
Наприклад:
— пшениця і ячмінь як кілограмами, так і сосудами;
— банани і апельсини — кілограмами і поштучно;
— тканина — метрами, ліктями і т.д…
...Але при цьому дуже важливо описати сам товар, це дозволяє усунути неясність в угоді. Тому, коли говорять, що є 100 кг пшениці на продаж, то цього недосить для її опису, іще необхідно в обов’язковому порядку позначити вид пшениці. Тільки тоді в позначеній вазі товару можна усунути неясність в угоді. Те ж саме стосується речей категорії макіль і мадуд.
Щодо тварин, то їх продаж зазвичай не відбувається за кількістю. Наприклад, не об’являють «кожен верблюд коштує тисячу». Покупець зазвичай оглядає тварину і визначає її вартість. Тварини можуть відрізнятись за якістю, і продаж по кількості не підходить, оскільки кожен верблюд чи вівця можуть сильно відрізнятись. Тому тварини зазвичай не продаються за кількістю.
Щодо того, чи продаються тварини поштучно? Адже буває так, що торговець зазиває, говорячи: «Кожен верблюд коштує 1000». Але, подивившись на нього, покупець заявляє, що верблюд стільки не коштує, і вибирає підходящого для цієї ціни. Враховуючи це, хіба можна сказати, що один верблюд рівний іншому з точки зору продажу поштучно?
Або, наприклад, продаж домів і квартир, хіба вони продаються як мадуд, маузун чи як макіль в тому значенні, що хіба торговець десяти домів зазиває, говорячи: «Кожен дім продається за 1000»? Або купівля-продаж нерухомості здійснюється за допомогою бачення, оскільки один дім відрізняється від іншого?
Тому і говориться, що тварини і нерухомість не відносяться до речей категорії мадуд, маузун, макіль. Хтось може сказати, що є люди, які продають тварини за вагою. Але так відбувається не з усіма тваринами. Адже, наприклад, якщо один певний баран продається за вагою, то його вартість неможливо застосувати до кожного барана, адже у кожного барана своя вага. Теж саме з коровами та іншими тваринами...
Хтось може також сказати, що є люди, які продають нерухомість по метражу. Проте це не застосовується до кожного дому. Адже в одному домі 10м², а в іншому їх 20. Тут слід враховувати, що нерухомість не описується за допомогою метрів. Плюс ніхто не говорить, що у нього 100м² дому, а говорить у нього є дім в 100м²…».
Сподіваюсь, що цієї відповіді буде досить. Аллах знає краще, і Він — найбільш Справедливий і Мудрий.
Ваш брат Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
11 Рабі уль-авваль 1446 р.х.
14.10.2024р.
1. Лихварські товари (амваль рібавійя) — це категорії товарів, згаданих в ісламському праві, обмін яких підкоряється особливим умовам для запобігання ріба (лихварства). До таких товарів відносяться золото, срібло, пшениця, ячмінь, фініки і сіль. При обміні однакових товарів із цих категорій повинні дотримуватись умови рівної кількості і негайної передачі (із рук в руки). Порушення цих умов, а також будь-які відстрочки чи нерівність у вазі чи обсязі вважаються формою ріба і заборонені в Ісламі.
