بسم الله الرحمن الرحيم
Нещодавно відбулися деякі події, обставини та протистояння притягнули увагу до Кенії та Нігерії. Чи означає це, що США або Англія або інші сили почали запроваджувати у регіоні нову політику, метою якої є підбурення громадянських війн в Африці, зокрема війни, яка має місце сьогодні у Нігерії та протистояння у Кенії з часів всезагальних виборів 2007 року, або ці події відбуваються самі по собі?
Відповідь:
По-перше, відкритий конфлікт у Кенії та сьогоднішня напруженість поміж різними племенами є наслідком суперництва поміж США та Англією напередодні майбутніх президентських виборів, які планують провести у березні 2013 року. Англо-американська схватка розгорнулась поміж лояльним до Англії сьогоднішнім президентом Кібакі та його приємником Ухуру Кеньятта з одного боку, та прем’єр-міністром Раіла Одінга, який є проамериканським кандидатом, з іншого боку. Ця боротьба розпочалась з миті проголошення результатів президентських виборів у 2007 році, які сильно заперечувались Одінгою та його американськими покровителями з одного боку та Кібакі та його покровителькою Англією з іншого боку.
Обидва Кібакі та Кєньятта – походять з народності Кікуйю, яка є найбільшою етнічною групою у Кенії. Раіла Одінга походить з народності Лухья, яка є третьою по кількості етнічною групою. Боротьба за вплив поміж Америкою та Англією втілюється у вигляді боротьби поміж Кібакі та Одінгою, їх племенами, а також союзниками цих племен.
З наближенням президентських виборів напруженість також зростає поміж цими угрупуваннями для отримання найбільшої користі від майбутніх виборів. На тлі цього не доречно говорити щодо навмисної політики Америки та Англії по розпалюванню громадянської війни з метою породження жалюгідної боротьби та утримуванню ситуації у напруженості та несталості. Навпаки, відкрите громадянське протистояння скеровано або на отримання політичної переваги напередодні президентських виборів, або на те, щоб мати можливість відкласти президентські вибори, якщо Америка або Британія побачать, що обставини не сприяють перемозі їх кандидата. Тому Америка наполягає на тому, що Кібакі повинен провести чесні, вільні та прозорі вибори для того, щоб надати Одінгі великий шанс отримати перемогу над Кєньяттою. Америка розширила свою допомогу до рівня повного втягнення до цього процесу. Держсекретар США Хіларі Клінтон під час свого візиту до Кенії у цьому місяці заявила: «США зобов’язались допомогти уряду Кенії у тому, щоб майбутні вибори були чесними, вільними та прозорими. Ми наполягаємо на тому, щоб увесь народ консолідувався та приготувався до виборів, які стануть справжньою моделлю для усього світу». Але вона також відзначила, що це не э легким завданням, бо треба виконати дуже багато попередньої роботи. Вона сказала: «Не зважаючи на це, я усвідомлюю, що треба вирішити багато питань та прийняти багату кількість законів». (Клінтон обіцяє допомогу США для недопущення кровопролиття на виборах у Кенії» The Guardian Online. 4 серпня 2012р.).
Очевидно, що Америка і досі занепокоєна шансами Одінги перемогти на виборах і хоче втрутитися до виборчого процесу. Це лише підсилить напруженість, бо Англія буде намагатися протистояти будь-якому американському втручанню, через Кібакі та народності Кікуйю та певних осіб із числа їх послідовників, а також буде використовувати племінну ієрархію суспільства.
Незважаючи на це, є іще один чинник, який підливає масло до вогню наявної напруженості, а саме заява Кібакі у березні 2012 р. про те, що у Кенії була знайдена нафта («Кенія приєднається до великого африканського нафтового буму на тлі останніх відкриттів» The Christian Science Monitor Online, 9 травня 2012р.). Це природнім чином підсилило напруженість поміж Англією та Америкою, бо вони суперничають за те, щоб кенійська нафта дісталась їх транснаціональним корпораціям, у час, коли обидві країни переживають економічну кризу.
По-друге, стосовно Нігерії.
Тривала хвороба президента Нігерії Умару Муса Яр-Адуа посадила Гудлака Джонатана у крісло президента Нігерії 5 лютого 2010р. До призначення на посаду президента Гудлак Джонатан був віце-президентом Умару. Обидва вони походили з Народно-демократичної партії (НДП). Фактично можна сказати, що обидва Умару та Джонатан завдячують своєю політичною кар’єрою Обасанджо, лідеру НДП.
Обасанджо є основним агентом Америки у країні, обов’язком якого є забезпечити тривалість американського панування у Нігерії та ізолювати англійський вплив. Саме Обасанджо обрав Джонатана, щоб він склав компанію Умару у якості віце-президента на президентських виборах у 2007 р. У наведеній ВВС біографії Гудлака Джонатана сказано: «Містер Джонатан був губернатором та двома роками пізніше був обраний колишнім президентом Олусегун Обасанджем на посаду віце-президента від партії на виборах 2007р». («Біографія: Нігерійський Гудлак Джонатан», BBC News Online,18 квітня 2011р.).
Пізніше Обасанджо влаштував прихід Джонатана на посаду президента. За думкою газети Vanguard Newspaper сприяв отриманню Джонатаном посади президента. Газета стверджує: «Із обійманням посади голови правління Обасанджо використав свій вплив, щоб взяти на себе усі справи партії. Коли Яр-Адуа дійшов до критичного стану своєї хвороби на другий рік свого 4-річного перебування на посаді президента, Обасанджо, який першим відвідав хворого президента у саудівській лікарні, повернувся, щоб почати кампанію по принесенні присяги віце-президента Гудлака Джонатана у якості нового президента, бо Яр-Адуа не передав йому владу перед тим, як вирушити на лікування за кордон» (Clifford Ndujihe, "Obasanjo’s resignation: What next for PDP, Jonathan?" Vanguard Newspaper Online, 4 квітня 2012р.)
Таким чином, Америка набула успіху в отриманні величезної громадської підтримки Гудлака Джонатану, яка дозволила йому переобиратися під час виборів президента у 2011р. Джонатан використав ЗМІ для того, щоб достукатися до народних мас Нігерії та забезпечив собі 77,7% підтримку. Це було значним покращенням результатів перемоги Умару, які сильно заперечувались.
Незважаючи на це, політична слабкість режиму стала проявлятися більше після призначення Джонатана на посаду президента, аніж це було під час Умару Яр-Адуа. І це, не дивлячись на те, що Обасанджо, який обіймав посаду голови Ради попечителів НДП, був ключовим радником Джонатана. Правління Джонатана було уражено різними недугами, які підірвали його здатність відновити громадянські інститути Нігерії та оживити політичне життя. Ці недуги можуть бути коротко перелічені у наступному:
1.Политична корупція;
Політична корупція у Нігерії досягла величезних масштабів під час правління Джонатана. Зусилля по приборканню корупції в уряді були, м’яко кажучи, щирими наполовину. Навіть Америка, покровитель Гудлака Джонатана, втомилася від цього та публічно критикувала уряд Нігерії. «Глобальна, широко розповсюджена та проникаюча скрізь корупція охопила усі шаблі влади та сил безпеки» сказано про Нігерію у доповіді «Дотримання прав людини у світі за 2011р.», який був представлений на розгляд Конгресу Держсекретарем Хіларі Клінтон. Окрім цього, уряд Джонатана бездіяв при розвитку деяких штатів Нігерії за рахунок інших. Відповідно, це призвело до відокремлення деяких верств суспільства населення від уряду Джонатана та породило насильство, зокрема, на півночі країни.
2.Скасування субсидій на паливо;
Судячи з усього, Гудлак Джонатан не зміг розпізнати вплив відміни субсидій щодо палива та не подолав цю проблему у цілому. Після багатоденних масових безладів у січні 2012р. уряд Джонатана уступив та повернув деякі субсидії. Але це було вкрай запізнім, бо репутація його уряду сильно постраждала, і підтримуючий його середній клас Нігерії встав проти нього. Ситуація для уряду погіршилась іще і публікацією доповіді, яка викривала наступне: у ній було вказано, що справжня вартість субсидій складала не 8 млрд. а 17 млрд.
3.Дискримінація мусульманського населення;
Під час правління Гудлака Джонатана стосунки поміж урядом та мусульманським населенням погіршились. Гудлак Джонатан звернув політику умиротворення мусульман, яка була розпочата Обасанджо, та підсилив тактику жорстких заходів для придушення вимог мусульманської спільноти. Замість забезпечення кращих політичних прав, перспектив працевлаштування та покращення соціальних умов, сили безпеки підсилили утискання мусульман, зокрема, у північній частині країни. Це породило величезну протидію з боку мусульман правлінню Джонатана, яка привела деякі ісламські рухи подібно Боко Харам до використання насильства проти уряду Джонатана як реакції у відповідь на жорсткі репресії мусульман.
Уважне вивчення подій, якими характеризується правління Джонатана, в наслідок яких у країні підсилилось насильство, вказує на те, що усі вони були ініційовані Америкою при співучасті Гудлака Джонатана для того, щоб дозволити їй збільшити своє втручання у справи Нігерії з єдиною метою гарантувати розграбування нафтового багатства країни.
Щоб виявити ці американські зусилля, вкажемо на наступне:
Стосовно політичної корупції: не зважаючи на її громадське несхвалення, Америка потайки сприяє корупції, бо вона дозволяє країні бути завжди залежною від американської допомоги та підтримки. Америка дозволяє своїм агентам багатіти, і це є її нагорода за їх слугування собі. Це також дозволяє Америці переслідувати тих політиків, які стоять на її шляху, а також віддані іншим закордонним силам, зокрема, Англії. Більше того, корупція – це меч з лезом по обидва боки. З одного боку, це «морква», за допомогою якої вона прив’язує своїх агентів до себе, а з іншого, вона лякає їх цією ж самою корупцією. Бо вони чудово обізнані, що якщо вони ослухаються Америку, то вона з легкістю скористається їх корумпованістю для того, щоб покарати їх та приборкати від влади.
Стосовно скасування субсидій на паливо, то знов-таки скасування субсидій було зроблено за директивою МВФ, який контролюється Америкою. ВВС повідомило «МВФ протягом тривалого часу примушував уряд Нігерії скасовувати субсидії, які складають 8 млрд. доларів (£5.2 млрд). Америка цим переслідує мету посилити економічне пригноблення народу, щоб відхилити увагу людей від прагнень американських нафтових кампаній розграбувати нафтове багатство країни та скерувати його на корупцію у справі субсидій щодо палива.
Стосовно жорстких заходів Джонатана по відношенню до мусульман, зокрема, Боко Харам, то це пов’язано з бажанням Америки встановити контроль над нігерійськими службами безпеки для захисту нафти країни під приводом допомоги цим службам у боротьбі з ісламськими «бойовиками». Під час візиту Клінтон до Нігерії 9 серпня 2012 року старший радник по безпеці заявив: «Вашингтон запропонує Нігерії допомогу у засудженні та переслідуванні підозрюваних та злитті поліції та військової розвідки…». «Усім нам чудово відомо, що може відбутися, якщо військові та поліція не діють під керівництвом відповідної влади. Ми будемо наполягати на тому, щоб вони не використовували занадто силу та розглядали це як операцію по забезпеченню правопорядку». Вашингтон також бажає допомогти Нігерії в утворенні розвідчого координаційного центру, який буде допомагати у зведенні усієї інформації в одне місце» (Клінтон спонукає до реформ у Нігерії на тлі підсилення атак ісламістів», AFP online, August 9 2012).
Не зважаючи на це, дії США у цьому протистоянні скеровані у виправдання свого втручання з метою забезпечення вільного розграбування багатств країни. І не скеровані на доведення конфлікту до стану громадянської війни, при якій розграбування багатства для неї буде ускладненим і це те, що передбачається у найближчому майбутньому.
Стосовно політичного конфлікту у Нігерії, то він відрізняється від Кенії. У Кенії, Америка та Англія мають однакову присутність серед політичних кіл, які слугують їх інтересам. Але у Нігерії, після обрання Обасанджо 29 травня 1999р. , впливовий політичний прошарок став відданим Америці, а відданість Англії поступово послабшала. Вплив відданих Англії сил незначний, навпаки їх вплив обмежений периферією на порівняння з проамериканським прошарком. Не зважаючи на це, Англія досі намагається використовувати напруженість для відродження свого колишнього впливу …
На завершення, варто відзначити: Боляче дивитися на те, як зовнішні держави ведуть боротьбу одна з одною у країні, де Іслам має велику присутність. Сьогодні справи цих країн у руках ворогів, невірних - колоніалістів. Не зважаючи на це, Ісламська Умма не стане мовчати, навпаки, по волі Аллаха, її рух підсилюється напередодні світанку нового дня, який поверне велич, описану Аллахом:
كُنتُمْ خَيْرَ أُمَّةٍ أُخْرِجَتْ لِلنَّاسِ تَأْمُرُونَ بِالْمَعْرُوفِ وَتَنْهَوْنَ عَنِ الْمُنكَرِ وَتُؤْمِنُونَ بِاللَّهِ
«Ви є кращою з общин, яка з’явилась на благо людства, наказуючи робити схвалене, утримуючи від забороненого та віруючи в Аллаха». (3:110)
І це легко для Аллаха.
3 Шавваль 1433 р.
21.08.2012
