Питання: 1 – У книзі «Система правління в Ісламі» приводиться: «...слова « الحكم » (правління), « الملك » (влада), « السلطان » (султан) мають одне значення...». Чи є це лексичним значенням слова « الحكم » (правління) в арабській мові або це термінологічне значення? Якщо це слово несе у собі перше і друге значення, чи можна назвати його “муштарак” омонімом?
2 – Слово « البيعة » (присяга) у хадісі приводиться у значенні домовленості між халіфом і уммою. Чи означає це, що дане значення слова « البيعة » (присяга) в арабській мові є лексичним значенням або шаріатським? Іншими словами, чи слугує вона “хакика лугавія” (лексичною одиницею значення) або “хакика шарія” (шаріатською одиницею значення)?
Відповідь:
1 - Відносно слова « حَكَمَ » (правління):
а) – В арабській мові слово « حَكَمَ » (правління) означає «قضى » (судити).
В тлумачному словнику арабської мови “Лісан-уль-Араб” говориться:
«والحُكْمُ: العِلْمُ وَالْفِقْهُ وَالْقَضَاءُ بِالْعَدْلِ، وَهُوَ مَصْدَرُ حَكَمَ يَحْكُمُ... قضى: القَضاء: الْحُكْمُ...»
Переклад:[Правління – це знання, розуміння і суд по справедливості. Віддієслівне ім'я – судити і присуджувати].
В тлумачному словнику арабської мови “аль-Камус аль-Мухіт” говориться:
«الحُكْمُ، بالضم: القَضاءُ»
Переклад: [Правління означає судити].
У тлумачному словнику арабської мови “Мухтар ас-Саххах” говориться:
«"الْحُكْمُ" الْقَضَاءُ وَقَدْ "حَكَمَ" بَيْنَهُمْ يَحْكُمُ بِالضَّمِّ "حُكْمًا" وَ"حَكَمَ" لَهُ وَحَكَمَ عَلَيْهِ...»
Переклад: [Правління – це суд. Виніс рішення між ними. Присудив у его користь і присудив його].
б) –Однак це слово отримало вживання у термінологічному значенні у ранній період Ісламу у сенсі “влада” і “султан”. Термін — це обумовлена одиниця значення, тобто “хакика урфія”.
Вживання слова « حكم » в епоху Посланця Аллаха ﷺ, праведних халіфів і арабів після них у сенсі “влада” і “султан” є термінологічним вживанням, тобто обумовленою одиницею значення, тобто “хакика урфія”.
в) –Арабське слово можна назвати “муштарак” омонімом лише у тому випадку, якщо усі його значення початково були вкладені в арабській мові. Іншими словами, якщо усі різноманітні сенси його є лексичними одиницями значення “хакика лугавія”. Не повинно бути, що одне значення слова є лексичним, а інше термінологічним. Наприклад, вираз « دابَّة »(тварина) араби вигадали для позначення кожної живої істоти на землі, потім умовилися вживати його лише у “хакика урфія” (обумовленій одиниці значення) до тварин, що пересуваються на чотирьох кінцівках, а не до людини. Тому не можна говорити, що слово « دابَّة »є омонімом у відношенні усіх живих істот на землі і скоту, що пересувається на чотирьох кінцівках. Тому араби не вкладали усі ці значення у слово « دابَّة ». Навпаки, вони вигадали його для позначення будь-якої живої істоти на землі. Однак “аль-урф” (умовність) визначило дане слово виключно у відношенні тварини, що пересувається на чотирьох кінцівках. Тому правильним буде говорити, що слово « دابَّة » у відношенні тварини, що пересувається на чотирьох кінцівках, “хакика урфія” (обумовленою одиницею значення).
Висновок: Омонім в арабській мові, тобто “муштарак” це слово, значення якого араби вклали у якості “хакика лугавія” (лексичної одиниці). Якщо слово має декілька значень, одне з них є лексичним “хакика лугавія”, а інше термінологічним, тобто умовним “хакика урфія”, то воно не вважається омонімом в арабській мові, тобто “муштарак.
Тому слово « حَكَمَ » (правління) в арабській мові не є омонімом “муштарак” за сенсом “судити” і “правити”. Навпаки, воно несе у собі лексичне значення — суд, і умовне, тобто термінологічне - “влада” і “султан”.
2 – Відносно слова « البيعة » (присяга):
Слово « البيعة » (присяга) є шаріатською одиницею значення “хакика шарія”, а не термінологічною одиницею “хакика урфія”. Тому що його значення було вкладено шаріатом, а аж ніяк не шляхом умовності.
а) - В арабській мові слово « البيعة » означає угоду купівлі-продажу.
У тлумачному словнику арабської мови “Мухтар ас-Саххах” говориться:
«ب ي ع: "بَاعَ" الشَّيْءَ "يَبِيعُهُ" "بَيْعًا" وَ "مَبِيعًا" شَرَاهُ... وَ"بَاعَهُ" أَيْضًا اشْتَرَاهُ فَهُوَ مِنَ الْأَضْدَادِ... وَ "بَايَعَهُ" مِنَ الْبَيْعِ وَالْبَيْعَةِ جَمِيعًا وَ "تَبَايَعَا" مِثْلُهُ
Переклад: [Продати річ, тобто. протилежно купити. Торгувався з ним. Провели купівлю-продаж].
У тлумачному словнику арабської мови: “аль-Камус аль-Мухіт” говориться:
«باعَه، يَبِيعهُ بَيعْاً ومَبيعاً: إذا باعَه، وإذا اشْتَراه، ضِدٌّ...»
Переклад: [Продав його, тобто протилежно купівлі його].
У тлумачному словнику арабської мови “Лісан уль-Араб” говориться:
«بيع: البيعُ: ضِدُّ الشِّرَاءِ، والبَيْع: الشِّرَاءُ أَيضاً، وَهُوَ مِنَ الأَضْداد. وبِعْتُ الشَّيْءَ: شَرَيْتُه، أَبيعُه بَيْعاً ومَبيعاً»
Переклад: [Продаж у протилежність купівлі. Також може використовуватися, як купив. Поторгував річ — купив її].
б) Шаріат визначив для цього виразу, тобто вклав у нього інше значення, яке означає метод призначення людини на посаду халіфа. Даний метод підтверджується Кораном, Сунною і Іджма (одностайністю) сподвижників. Даний метод становить собою присягу. Мусульмани призначають людину на посаду халіфа через присягу на виконанні Книги Аллаха і Сунни Його Посланця. Під мусульманами маються на увазі або піддані (громадяни) колишнього халіфа, хто сповідує Іслам, у випадку якщо Халіфат існує, або мусульмани країни, у якій встановлюється Халіфат у випадку, якщо його там не існує. Слово « البيعة » отримало шаріатське значення на основі наступних доказів з Корану, Сунни і Іджма (одностайності):
Всевишній Аллах говорить:
إِنَّ الَّذِينَ يُبَايِعُونَكَ إِنَّمَا يُبَايِعُونَ اللَّهَ يَدُ اللَّهِ فَوْقَ أَيْدِيهِمْ
“Воістину, ті, які дають тобі байат, дають байат Аллаху. Рука Аллаха — над їх руками” (48:10).
У збірках хадісів аль-Бухарі від Убада Ібн ас-Саміт передається: “Ми принесли присягу Пророку ﷺ на слухняність і підкорення, у радощах та горі, не оскаржувати владу у її володарів, говорити або відстоювати правду, де б ми не були, не боячись докору усілякого хулителя”. У збірках хадісів Мусліма від Саїда аль-Худрій, передається, що Посланець Аллаха ﷺ сказав: “Якщо присягу буде дано двом халіфам, то останнього з них вбийте”. Тексти Корану і Сунни одностайно вказують на те, що методом призначення халіфа є присяга. Сподвижники усвідомили це і дотримувалися цього.. Це чітко прослідковується у принесенні присяги праведним халіфам.
Таким чином, слово « البيعة » з цим значенням є шаріатською одиницею значення “хакика шарія”. Тому що “хакика шарія” це значення, яке
виводиться з шаріату, як це пояснили вище.
Шаабан 1433 р.х
20/06/2012
