Шаріатське покарання у затишку існуючих режимів

Відповіді на питання
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Адресований MDalihAkbarSembiring

Питання:

Мир Вам від Аллаха. Чи повинна людина очікувати виникнення Халіфату, щоб вимагати смертної кари? Уявіть , що людина живе у світській державі та скоїла вчинок, який карається смертною карою згідно законам Шаріату. Якщо вона хоче отримати покарання, то чи може вона просити про те, щоб її покарали, наприклад, особи, яким вона довіряє?

Відповідь:

І Вам мир від Аллаха, Його милість та благословення.

Із питання розуміється, що питаючий бажає зняти з себе гріх та позбутися від покарання у Наступному житті. Адже отримавши покарання у цьому житті, людина звільняється від покарання у Наступному житті, яке набагато страшніше та сильніше. І тому питаючий цікавиться наявністю тих осіб, які змогли б його покарати … Проте варто роз’яснити деякі моменти:

1 — Для того, щоб покарання у цьому житті стирало гріхи у день Суду, необхідно, щоб воно було шаріатським та виходило від Ісламської Держави, тобто , від держави , що править по законам Аллаха. Доказом цьому слугує те, що передав Муслім від Убади ібн ас-Саміта: «Ми були на зібранні разом з Посланцем Аллаха ﷺ, і він сказав:

تُبَايِعُونِي عَلَى أَنْ لَا تُشْرِكُوا بِاللهِ شَيْئًا، وَلَا تَزْنُوا، وَلَا تَسْرِقُوا، وَلَا تَقْتُلُوا النَّفْسَ الَّتِي حَرَّمَ اللهُ إِلَّا بِالْحَقِّ، فَمَنْ وَفَى مِنْكُمْ فَأَجْرُهُ عَلَى اللهِ، وَمَنْ أَصَابَ شَيْئًا مِنْ ذَلِكَ فَعُوقِبَ بِهِ فَهُوَ كَفَّارَةٌ لَهُ، وَمَنْ أَصَابَ شَيْئًا مِنْ ذَلِكَ فَسَتَرَهُ اللهُ عَلَيْهِ، فَأَمْرُهُ إِلَى اللهِ، إِنْ شَاءَ عَفَا عَنْهُ، وَإِنْ شَاءَ عَذَّبَهُ

«Присягайте мені, що не будете долучати Аллаху співтоваришів ані у чому, ані перелюбствувати, ані красти, ані вбивати душу, заборонену Аллахом, а тільки по праву. Хто із вас дотримається вірності , його плата — на Аллаху, а хто паде у щось із цього і буде відповідно тому покараний, то це стане спокутуванням його вини. Але якщо хтось паде у щось із цього, і Аллах укриє його (від ганьби огласки), то його справа буде вирішена Аллахом, хоче — відпустить йому, хоче — покарає його».

Даний хадіс пояснює, що той, хто понесе покарання у ближчому світі (Дунья) — це стане для нього спокутуванням від гріха у день Воскресіння. Він не буде нести покарання за цей гріх в Останньому житті (Ахіра). У хадісі ясно простежується, що спокутним покаранням слугує лише покарання Ісламської Держави, де халіф отримав присягу розпоряджатись владою згідно Ісламу. У хадісі можна помітити, як Посланець Аллаха ﷺ почав свою промову зі слів:

تُبَايِعُونِي... فَمَنْ وَفَى مِنْكُمْ فَأَجْرُهُ عَلَى اللهِ، وَمَنْ أَصَابَ شَيْئًا مِنْ ذَلِكَ فَعُوقِبَ بِهِ فَهُوَ كَفَّارَةٌ لَهُ

«Присягайте мені … а хто паде у щось із цього і буде відповідно тому покараний, то це стане спокутуванням його вини …».

Спокутне покарання залежить від присяги, а присяга дається правителю, який править згідно з Ісламом. Таким чином, спокутним покаранням у цьому житті (Дунья), яке звільняє людину від покарання за гріх у Наступному житті (Ахіра), є покарання,яке виконується державою, що править згідно з Ісламом.

2 — Згідно з вищесказаним, коли деякі мусульмани робили гріх, то вирушали до Пророка ﷺ, щоб той покарав їх і щоб вони тим самим отримали звільнення від покарання у Наступному житті, яке набагато страшніше покарання у цьому житті. Приводить Муслім у своїй достовірній збірці від Сулеймана ібн Бурайди, від його батька, який сказав: «Одного разу Маіз ібн Малік прийшов до Пророка ﷺ і сказав: «О Посланець Аллаха, очисти мене». Пророк ﷺ відповів:

وَيْحَكَ، ارْجِعْ فَاسْتَغْفِرِ اللهَ وَتُبْ إِلَيْهِ

«Горе тебе, іди і покайся Аллаху».

Він пішов ненадовго, потім знов повернувся і сказав: «О Посланець Аллаха, очисти мене». Посланець Аллаха ﷺ відповів:

وَيْحَكَ، ارْجِعْ فَاسْتَغْفِرِ اللهَ وَتُبْ إِلَيْهِ

«Горе тобі, іди і покайся Аллаху».

Він пішов ненадовго, потім знов повернувся і сказав: «О Посланець Аллаха, очисти мене». І так тривало доти, доки він не прийшов учетверте. І Пророк ﷺ спитав у нього:

فِيمَ أُطَهِّرُكَ؟

«Від чого мені очистити тебе?».

Він відповів: «Від перелюбства». Пророк ﷺ спитав:

أَبِهِ جُنُونٌ؟

«Чи в собі він?».

На що йому відповіли, що так, в собі. Тоді Пророк ﷺ спитав:

أَشَرِبَ خَمْرًا؟

«Може, він випив вина?».

Тоді встав якийсь чоловік , понюхав і не відчув запаху спиртного. Тоді Пророк ﷺ спитав:

أَزَنَيْتَ؟

«Ти скоїв перелюбство?».

Він відповів: «Так». Потім Пророк ﷺ велів закидати його камінням… Після чого Пророк ﷺ прийшов до людей, які сиділи, і, привітавши їх, він сів з ними і сказав:

اسْتَغْفِرُوا لِمَاعِزِ بْنِ مَالِكٍ

«Просіть пробачення у Аллаха для Маіза ібн Маліка».

І люди сказали: «Нехай пробачить Аллах Маіза ібн Маліка». Тоді Пророк ﷺ сказав:

لَقَدْ تَابَ تَوْبَةً لَوْ قُسِمَتْ بَيْنَ أُمَّةٍ لَوَسِعَتْهُمْ

«Он покаявся так, що якщо це покаяння розділити на усю Умму, то усі м вистачить цього покаяння».

Як видно у хадісі, цей щирий віруючий хотів звільнитись від покарання у Наступному житті, і хотів отримати спокутування покаранням у цьому житті . І тому він прийшов до Пророка ﷺ, щоб той покарав його і тим самим звільнив його від покарання у Наступному житті. Це покаяння Пророк ﷺ вважав щирим. Оскільки він сказав:

لَقَدْ تَابَ تَوْبَةً لَوْ قُسِمَتْ بَيْنَ أُمَّةٍ لَوَسِعَتْهُمْ

«Він покаявся так, що якщо це покаяння розділити на усю Умму, то усім вистачить цього покаяння».

Може бути, той, хто прочитає цей хадіс,— у нього виникне бажання вчинити подібним чином і досягти цього великого ступеня, що і сталося з тим, хто задає. Проте різниця очевидна. Маіз вирушив до правителя-мусульманина, щоб той покарав його. Що стосується існуючих режимів у країнах мусульман, то їх покарання не стирає гріх, оскільки воно не відповідає тим умовам, які ми згадали у пункті 1.

3 —А тому нема сенсу у зверненні до існуючих режимів у країнах мусульман, щоб вони виконали у відношенні того, хто скоїв гріх, спокутне покарання, тому що усі вони не є Ісламською Державою, яка править по Ісламу. Їх покарання не буде законним та таким, що звільняє від гріха у День Суду… Що стосується того, що повинен робити сьогодні мусульманин, який скоїв злочин, щоб звільнити себе від гріха та покарання у Наступному житті, то хотілось би сказати наступне:

— Повинно мати місце щире каяття перед Аллахом, необхідно просити Його про те, щоб Він пробачив скоєний гріх. Сказав Всевишній Аллах:

يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا تُوبُوا إِلَى اللَّهِ تَوْبَةً نَصُوحًا عَسَى رَبُّكُمْ أَنْ يُكَفِّرَ عَنْكُمْ سَيِّئَاتِكُمْ

«О те, які увірували! Кайтесь перед Аллахом щиро! Може бути, ваш Господь пробачить ваші злодіяння» (66:4).

— Необхідно робити багато благих справ. Сказав Аллах:

وَأَقِمِ الصَّلَاةَ طَرَفَيِ النَّهَارِ وَزُلَفًا مِنَ اللَّيْلِ إِنَّ الْحَسَنَاتِ يُذْهِبْنَ السَّيِّئَاتِ ذَلِكَ ذِكْرَى لِلذَّاكِرِينَ

«Роби намаз на початку та наприкінці дня і у деякі години ночі. Воістину, добрі діяння видаляють злодіяння. Це — Нагадування для поминаючих» (11:114).

Одним із першочергових та головних благодіянь є діяльність по встановленню держави Халіфат , яка буде виконувати покарання у відношенні грішників та звільняти їх від покарання у Наступному житті…

Таким чином, при відсутності Халіфа мусульмани повинні докладати зусиль для його утворення . Утворення Халіфа є фардом, і іще яким фардом. Саме він втілює усі покарання, які виходять від Господа світів,і те, без чого не здійснюється обов’язкове, теж є обов’язковим . Особливо коли втілення покарань, які виходять від Аллаха, є великим фардом, в якому криється і благочестя Умми. Приводить Ібн Маджа у «Сунан» від Абу Хурайри, що Пророк ﷺ сказав:

حَدٌّ يُعْمَلُ بِهِ فِي الْأَرْضِ، خَيْرٌ لِأَهْلِ الْأَرْضِ مِنْ أَنْ يُمْطَرُوا أَرْبَعِينَ صَبَاحًا

«Один закон Аллаха, який втілюється на землі, краще для людей, аніж те, що буде іти для них сорок днів дощ».

Я подіваюсь, що це питання стало ясним для того, хто питав, і що неправильно для людини іти і вимагати спокутне покарання у світської держави, навіть якщо ці покарання здійснюють довіренні особи…

Ці покарання не звільняють від гріха, тому що вони не є шаріатськими і не виходять від Ісламської Держави, що править по законам Ісламу.


Ваш брат Ата ібн Халіл Абу ар-Рашта
8 Шавваля 1438 р.х.
02.07.2017 р.