Заняття фотографіями і зображеннями

Відповіді на питання
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Питання: Моя професія тісно пов’язана з зображеннями, і у ході своєї діяльності я стикаюсь з наступними обставинами:

1) Редагування і коректування фотографій, як, наприклад, видалення зморшок, змінення кольору очей, змінення деяких рис обличчя і т.п.

2) Створення зображень людей і тварин, які виглядають реалістично.

3) Використання готових фотографій і зображень у печаті.

4) Використання фотографій, зображень чи логотипів (емблем) інших художників замість того, щоб малювати самому.

5) Малювати знаки, символи з зображенням людей чи тварин (наприклад, знаки: «Пішохідний перехід», «Вихід тут», чи «Вигул собак заборонений»).

6) Малювати або частини тіла людини, або тварин (наприклад, малюнок з рукостисканням, зображення вказівного пальця, чи голова коня у виді символіки).

7) Зображення людей чи тварин, не схожих з реальними (карикатури).

8) Зображення фантастичних істот, не існуючих у реальності.

Прошу Вас роз’яснити шаріатський хукм у відношенні цих аспектів. Нехай благословить Вас Аллах за Ваші старання!

Відповідь:

Перш ніж відповісти на поставлене питання, хотілось би зазначити два моменти:

По-перше, нижчевказані відповіді представляють собою шаріатський хукм відносно зображень, намальованих рукою. Саме про це говориться у хадісах, але не про зображення, зроблені за допомогою фото-чи відеокамери. Отож, створення зображень за допомогою фото- чи відеокамери є мубахом (дозволеним), тому хадіси, в яких приводиться заборона на створення зображень, тут не можна застосувати.

По-друге,нижевказані відповіді стосуються зображень, від яких не падає тінь, тобто вони зображені на плоскій поверхні. Що стосується зображень, від яких падає тінь, тобто статуй і скульптур, то подібні зображення при будь-яких положеннях заборонені шаріатськими доказами. Винятком будуть дитячі іграшки, бо є шаріатські докази про їх дозволеність, їх ми згадаємо у самому кінці.

Тепер давайте перейдемо до питань про зображення і фотографії.

Відносно першого і другого аспекту:

1) Редагування і коректування фотографій, як, наприклад, видалення зморшок, змінення кольору очей, змінення деяких рис обличчя і т.п.

2) Створення зображень людей і тварин, які виглядають реалістично.

Ці два питання пов’язані з малюванням живих істот і внесенням коректувань у фотографії живих істот, таких як видалення зморшок і змінення деяких рис обличчя. На подібні дії поширюється заборона, яка приводиться у шаріатських доказах, незалежно від того, чи був цей малюнок намальований пензликом чи пристроєм «комп’ютерна миша». Оскільки в обох випадках малюнок є результатом людських зусиль і він є зображенням живої істоти, отож, даний малюнок відноситься до числу забороненого малювання на підґрунті наступних хадісів:

— Того, який приводиться від Ібн Аббаса:

مَنْ صَوَّرَ صُورَةً فَإِنَّ اللَّهَ مُعَذِّبُهُ حَتَّى يَنْفُخَ فِيهَا الرُّوحَ وَلَيْسَ بِنَافِخٍ فِيهَا أَبَدًا

«Хто намалює зображення, того Аллах буде карати доти, поки той не оживить свій малюнок, а він ніколи не зможе зробити цього» (Бухарі).

— Приводиться від Ібн Умара, що Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

إِنَّ الَّذِينَ يَصْنَعُونَ هَذِهِ الصُّوَرَ يُعَذَّبُونَ يَوْمَ الْقِيَامَةِ يُقَالُ لَهُمْ أَحْيُوا مَا خَلَقْتُمْ

«Ті, хто створять подібні зображення, будуть покарані у Судний день, і їм буде сказано: «Оживіть те, що ви створили» (Бухарі).

Що стосується інших двох аспектів:

3) Використання готових фотографій і зображень у печаті.

4) Використання фотографій, зображень чи логотипів (емблем) інших художників замість того, щоб малювати самому.

Тут мова йде лише про копіювання зображень, створених іншими людьми.

До даної ситуації застосовується хукм Шаріату відносно набуття зображень, що виражено трьома положеннями:

а) Якщо Ви скопіювали зображення з метою використовувати його у місцях поклоніння, наприклад, нанести їх на килимки для намазу, для штор у мечеті, для інформаційної дошки у мечеті і т.п. речей, то це буде харамом згідно наступним доказам:

— Передається від Ібн Аббаса, що Посланець Аллаха (с.а.с.) відмовився входити у Каабу, поки не були стерті усі зображення всередині неї. Відмова Посланця Аллаха (с.а.с.) від входження у Каабу, поки не будуть стерті зображення, є каріною (посилом) на те, що треба у рішучій формі залишити це, а саме — встановлення зображень у місцях поклоніння. Таким чином, це служить доказом заборонності розташування зображень у мечетях. Передається від Ібн Аббаса:

أَنَّ النَّبِيَّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ لَمَّا رَأَى الصُّوَرَ فِي الْبَيْتِ يَعْنِي الْكَعْبَةَ لَمْ يَدْخُلْ وَأَمَرَ بِهَا فَمُحِيَتْ

«Коли Пророк (с.а.с.) побачив зображення у Домі, тобто у Каабі, то не зайшов туди, поки усі зображення не були стерті» (Ахмад).

б) Якщо мова іде про копіювання зображень інших людей з метою розташування їх в інших місцях, аніж у місцях поклоніння, то докази, які приводяться, пояснюють дозволеність цього у наступному порядку:

— Макрух. Якщо запозичуються зображення з метою їх використання у вшанованих місцях, як, наприклад, у якості штор для дому, на стендах у культурних, учбових закладах, в офісах, на сорочці чи іншому одягу, тобто у місцях, які не мають нічого спільного з обрядами поклоніння. Або, наприклад, на полотні у кімнаті, чи на тому, що надягається у якості прикраси і т.д. На усе це буде поширюватись хукм макрух.

— Мубах. Якщо запозичуються зображення для того, щоб використовувати їх у невшанованих місцях. Наприклад, нанести на палас, який стелеться під ноги, чи нанести на постільну білизну, на подушки для сидіння, у якості малюнка на землі і т.п. На усе це буде поширюватись хукм мубах.

Доказом на ці хукми (макрух і мубах) служить наступне:

— Передається від Абу Тальхи, що він чув, як Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

إِنَّ الْمَلَائِكَةَ لَا تَدْخُلُ بَيْتًا فِيهِ كَلْبٌ صُورَةٌ

«Янголи не заходять у дім, де знаходиться собака чи зображення» (Муслім).

— В іншій версії даного хадісу говориться:

إِلَّا رَقْمًا فِي ثَوْبٍ

«за винятком образів на одязі» (Муслім).

Останній хадіс вказує на те, що нанесене на поверхню одягу плоске зображення є винятком, а, отож, янголи входять у дім, де є одяг з плоскими зображеннями.

Це означає, що допускається зображення на поверхні одягу, оскільки янголи входять у дім де є такі зображення. Проте існують інші хадіси, які пояснюють вид даного дозволу:

— Аіша, донька Абу Бакра, розповідала:

دَخَلَ عَلَيَّ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ وَفِي الْبَيْتِ قِرَامٌ فِيهِ صُوَرٌ فَتَلَوَّنَ وَجْهُهُ ثُمَّ تَنَاوَلَ السِّتْرَ فَهَتَكَهُ

«Одного разу до мене прийшов Посланець Аллаха (с.а.с.), у моєму домі було покривало з зображеннями. Побачивши його, Посланець Аллаха (с.а.с.) змінився в обличчі, потім схопив це покривало і порвав його» (Бухарі).

У тексті хадісу використовуються «قِرَامٌ» — це вид тканини, який був повішений у дверному отворі. Факт того, що Посланець Аллаха (с.а.с.) змінився в обличчі і зірвав це покривало, розцінюється як вимога (таляб) залишити цю дію і не робити подібного, а саме: вішати у дверному отворі покривало з зображеннями. Якщо об’єднати цей аспект з вищеприведеною допустимістю входження янголів у дома, де є зображення на одязі, то стає зрозуміло, що вимога не використовувати тканини з зображеннями не є категоричною, бо мова йде про макрух. І оскільки зображення було на покривалі, вивішеному у дверному отворі дому, а це — вшановане місце, отож, розташування зображень у вшанованих місцях буде макрухом.

— Передаються від Абу Хурайри слова Джібріля (а.с.) на адресу Посланця (с.а.с.):

وَمُرْ بِالسِّتْرِ يُقْطَعْ فَيُجْعَلَ مِنْهُ وِسَادَتَانِ تُوطَآَنِ

«Нехай із занавіски зроблять дві подушки, на яких ви зможете опиратись, коли сидите» (Ахмад).

У хадісі видно, як Джібріль (а.с.) велів Посланцю Аллаха (с.а.с.) зняти покривало з вшанованого місця і зробити із нього дві подушки, які будуть використовуватись у побуті. Це означає, що використання зображень, намальованих іншими людьми, не у вшанованих місцях, є мубахом.

5) Малювати знаки, символи з зображенням людей чи тварин (наприклад, знаки: «Пішохідний перехід», «Вихід тут», чи «Вигул собак заборонений»).

6) Малювати або частини тіла людини, або тварин (наприклад, малюнок з рукостисканням, зображення вказівного пальця, або голова коня у виді символіки).

Відповіддю на це буде наступне:

— Якщо знаки і символи зображають живу істоту, то малювати їх — харам, оскільки хадіси, які забороняють малювання, говорять саме про зображення живих істот. І це відноситься до зображень, які повністю чи частково зображають живу істоту, як, наприклад, голову, приєднану до двох явно зображених частин тіла, таким як руки, ноги і т.д.

— Якщо ж знаки не вказують на зображення живих істот, наприклад, малюнок лише однієї кісті, чи вказівного пальця, що показує напрям, чи двох рук, які потискають одна одну, і тому подібне, то на подібне заборона не поширюється.

— Що стосується зображення лише голови, без решти частин тіла, то факіхи розходяться у думках щодо цього. Після глибокого розгляду я більше схиляюсь до того, що зображення лише голови, без решти частин тіла, буде дозволеним. Підґрунтям цьому служать хадіси, які дозволяють відривати голови скульптурам, щоб вони були схожі з деревом, як про це приводиться у хадісі від Абу Хурайри, де Джібріль (а.с.), говорить Посланцю Аллаха (с.а.с.), що скульптури перестають бути забороненими, якщо від неї відокремити голову:

فَمُرْ بِرَأْسِ التِّمْثَالِ الَّذِي فِي الْبَابِ فَلْيُقْطَعْ فَيُصَيَّرُ كَهَيْئَةِ الشَّجَرَةِ

«Так повели ж відокремити голову статуї, яка біля дверей, щоб вона (статуя) стала подібна дереву» (Абу Дауд, ат-Тірмізі),

فَمُرْ بِرَأْسِ التِّمْثَالِ يُقْطَعْ فَيُصَيَّرَ كَهَيْئَةِ الشَّجَرَةِ

«Так накажи ж відокремити голову статуї, щоб вона (статуя) стала подібна дереву» (Ахмад).

У даних версіях говориться, що голова і решта елементів тіла статуї — кожен із них окремо не є забороненим. Отож, буде неправильним сказати, що заборона поширюється лише на голову, а на решту частини статуї — ні. Адже Джібріль (а.с.) наказав Посланцю (с.а.с.) відокремити голову від решти часини статуї, що говорить про дозволеність подібного відокремлення, а, отож, дозволено усе, що витікає із цього.

Варто відзначити, що ханбаліти і малікіти дозволяють використовувати лише одну голову, тоді як серед шафіітів є розбіжності. Більшість шафіітів вважають використання однієї голови забороненим, інші ж — дозволеним.

7) Зображення людей чи тварин, не схожих з реальними (карикатури).

8) Зображення фантастичних істот, не існуючих у реальності.

До тих пір, поки подібні зображення будуть  представляти собою живих істот, навіть якщо вони вигадані, на них буде поширюватись хукм хараму. Причина цього полягає у тому, що шаріатські тексти можна застосувати до них, адже у хадісі від Аіші мова йшла про покривало, на якому були зображені крилаті коні. Усім відомо, що таких коней не існує. Передається від Аіші:

قَدِمَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ مِنْ سَفَرٍ وَقَدْ سَتَّرْتُ عَلَى بَابِي دُرْنُوكًا فِيهِ الْخَيْلُ ذَوَاتُ الْأَجْنِحَةِ فَأَمَرَنِي فَنَزَعْتُه

«Посланець Аллаха (с.а.с.) повернувся із подорожі, до тієї миті я ж повісила на свої двері дурнук (вид тканини), на якій були зображені крилаті коні. (Побачивши це) Посланець Аллаха (с.а.с.) наказав мені зняти його» (Муслім).

Повторю те що вже говорив на самому початку, а саме — забороненими зображеннями вважаються ті, які не призначені для дітей. Якщо зображення призначені для дітей, як, наприклад, різного роду карикатури, будь там існуючі чи вигадані персонажі, з метою розважити, розвеселити, чи навчити чому-небудь, — усе це дозволено по Шаріату, бо на це вказують наступні докази:

— Передається від Аіші:

قَدِمَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ مِنْ غَزْوَةِ تَبُوكَ أَوْ خَيْبَرَ وَفِي سَهْوَتِهَا سِتْرٌ فَهَبَّتْ رِيحٌ فَكَشَفَتْ نَاحِيَةَ السِّتْرِ عَنْ بَنَاتٍ لِعَائِشَةَ لُعَبٍ فَقَالَ مَا هَذَا يَا عَائِشَةُ قَالَتْ بَنَاتِي...

«Посланець Аллаха (с.а.с.) повернувся із походу на Табук чи Хайбар, і у неї (Аіши) у наметі була завіса. В один із моментів подув вітер і відкрив частину завіси, показавши «доньок» Аіші, тобто її ляльок. Він (с.а.с.) спитав: «Що це, о, Аіша?», — на що вона сказала: «Мої доньки» (Абу Дауд).

— Передається від Аіші:

كُنْتُ أَلْعَبُ بِالْبَنَاتِ عِنْدَ النَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ

«Я грала з доньками (ляльками) біля Пророка (с.а.с.) …» (Бухарі).

— Передається від Рубаййіі, доньки Муаввіза аль-Ансарі:

وَنَجْعَلُ - وفي رواية مسلم ونصنع - لَهُمْ اللُّعْبَةَ مِنْ الْعِهْنِ فَإِذَا بَكَى أَحَدُهُمْ عَلَى الطَّعَامِ أَعْطَيْنَاهُ ذَاكَ حَتَّى يَكُونَ عِنْدَ الْإِفْطَارِ

«Ми робили (у версії Мусліма говориться: «виготовляли») для них іграшки із шерсті, коли ж хто-небудь із них плакав через їжу, ми давали йому ці іграшки, поки не приходив час для розговіння (іфтару)» (Бухарі).

Мається на увазі «ми відволікали дітей іграшками, поки не прийшов розговіння (іфтару)».

Усі ці хадіси вказують на дозволеність виготовлення іграшок для дітей, навіть якщо вони будуть у формі живих істот. Отож, малюнки на рівній поверхні з тією ж метою тим більше вважаються дозволеними, якими б вони не були.

 

12 Шавваля 1431 р.х.
21.09.2010 р.