Прийняття Ісламу Умаром ібн аль-Хаттабом

Відповіді на питання
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Питання: У книзі «Ісламська Держава» говориться: «Тому несподіванкою для мекканських невірних стало не об’явлення про Іслам, а відкриття завіси над згуртуванням мусульман.

Хамза ібн Абд аль-Мутталіб прийняв Іслам, через три дні мусульманином став і Умар ібн аль-Хаттаб (р.а.). Завдяки цьому мусульмани підсилились. Тоді Всевишній Аллах ниспослав наступний аят:

فَٱصۡدَعۡ بِمَا تُؤۡمَرُ وَأَعۡرِضۡ عَنِ ٱلۡمُشۡرِكِينَ ٩٤   إِنَّا كَفَيۡنَٰكَ ٱ لۡمُسۡتَهۡزِءِينَ ٩٥ ٱ لَّذِينَ يَجۡعَلُونَ مَعَ ٱ للَّهِ إِلَٰهًا ءَاخَرَۚ فَسَوۡفَ يَعۡلَمُونَ

«Так об’яви ж відкрито, що велено тобі і відвернись від многобожників. Безперечно, досить Нас, щоб справитись з тими, хто глузує — тими, хто підносить іншого бога поруч з Аллахом; і дізнаються вони» (15:94–96).

Після цього Пророк (с.а.с.) виконав повеління Аллаха, знявши завісу таємності зі згуртування мусульман. Лише деякі із мусульман зберегли свою таємницю до самого взяття Мекки. Зняття завіси відбувалось наступним способом (услюбом). Сподвижники Пророка (с.а.с.) вийшли двома рядами. Перший із них очолив Хамза ібн Абд аль-Мутталиб, а другий — Умар ібн аль-Хаттаб (р.а.). Пророк (с.а.с.) повів їх до Кааби у дивно красивому порядку і здійснив з ними обхід навколо неї (таваф), — подібного араби іще не бачили. Таким чином, Пророк (с.а.с.) і його сподвижники перейшли від етапу таємної діяльності до етапу відкритого заклику» (кінець цитати).

Проте я читав, що Умар прийняв Іслам після переселення в Ефіопію, тобто після 6 років пророцтва, але не у 3-му році пророцтва. Також на це вказує низка достовірних ріваятів:

رَوَى عبْدُ اللهِ بْنُ عَامِرِ بْنِ رَبِيعَةَ عَنْ أُمِّهِ لَيْلَى قَالَتْ كَانَ عُمَرُ بْنُ الْخخَطَّابِ مِنْ أَشَدِّ النَّاسِ عَلَيْنَا فِي إِسْلَامِنَا فَلَمَّآ تَهَيَّأْنَا لِلْخُرُوجِ إِلَى أَرْضِ الْحَبَشَةِ أَتَى عُمَرُ بْنُ الْخَطَّابِ وَأَنَا عَلَى بَعِيرِي أُرِيدُ أَنْ أَتَوَجَّهَ فَقَالَ أَيْنَ يَا أُمَّ عَبْدِ اللهِ؟ فَقُلْتُ آذَيْتُمُونَا فِي دِينِنَا فَنَذْهَبُ فِي أَرْضِ اللهِ حَيْثُ لَا نُؤْذَى فَقَالَ صَحِبَكُمُ اللهُ ثُمَّ ذَهَبَ فَجَاءَ زَوْجِي عَامِرٌ بْنُ رَبِيعَةَ فَأَخْبَرْتُهُ بِمَا رَأَيْتُ مِنْ رِقَّةِ عُمَرَ فَقَالَ تُرَجِّينَ أَنْ يُسسْلِمَ قُلْتُ نَعَمْ فَقَالَ وَاللهِ لَا يُسْلِمُ حَتَّى يُسْلِمَ حِمَارُ الْخَطَّابِ

«Передається від Абдуллаха ібн Аміра ібн Рабіа, а він передає від своєї матері по імені Ляйля: «Умар ібн аль-Хаттаб був одним із тих людей, які більше усього завдавали нам страждання з причини прийняття Ісламу. Коли ми зібрались для подорожі в Ефіопію, і я вже сиділа на верблюді, щоб вирушити у дорогу, прийшов Умар. Підійшовши до мене, він спитав: «Куди зібралась, Умму Абдуллах?», — на що я сказала: «Ви завдавали нам страждання через нашу релігію, тому ми вирушаємо в одну із земель Аллаха, щоб більше не відчувати страждань». На це він сказав: «Нехай супроводжує вас Аллах!». Після цього він пішов. Коли прийшов мій чоловік Амір ібн Рабіа, я розповіла йому про те, що помітила в Умарі деяку м’якість, на що він сказав: «Ти сподіваєшся, що він прийме Іслам? Клянусь Аллахом, швидше прийме Іслам віслюк аль-Хаттаба, аніж Умар»(ат-Табарані. аль-Хайсамі сказав, що Ібн Ісхак сам чув цю оповідь, отож, вона достовірна).

Ібн Касір у своїй книзі «Аль-Бідаява ан-Ніхая» привів у якості доказу пізнього прийняття Ісламу Умаром те, що приводиться від Абдуллаха ібн Умара. Останній розповідав, що бачив, як вчинили курайшити з Умаром після прийняття ним Ісламу. Ібн Касір говорить: «Існад цієї оповіді хороший (джайід), сильний. Оповідь вказує на те, що Умар прийняв Іслам пізно, бо Абдуллаху ібн Умару у день битви при Ухуді було 14 років, а Ухуд трапився на третьому році по Хіджрі. Коли його батько Умар ібн аль-Хаттаб прийняв Іслам, Абдуллах на ту мить вже був мумайізом (тим, хто розуміє звернуту до нього мову і осмислено відповідає, чи відрізняє погане від хорошого і т.д.). Отож, Умар прийняв Іслам до переселення в Ефіопію за 4 роки. Це означає через 9 років після початку пророцтва. Аллах знає краще».

Що стосується хадіса про те, що мусульмани вийшли двома рядами, то він недостовірний. Цей хадіс привів Абу Нуайм у книзі «Хільят аль-авлія» і Ібн Асакір у «Таріху Дімашкі» з таким же існадом, і більше ніхто не приводить. В існаді, який приводить Абу Нуайм, є Абана ібн Саліх. Автор книги «Канз аль-Уммаль» згадав, що Абана ібн Саліх не є сильним передавачем, а передаючий від нього Ісхак ібн Абдуллах ад-Дімашкі є матруком (залишеними, бо звинувачується у брехні).

Якщо усе приведене є достовірним, хіба не треба внести виправлення у книгу «Ісламська Держава»?

Відповідь:

Відносно прийняття Ісламу Умаром ібн аль-Хаттабом приводяться різні ріваяти:

1) Згадується, що Умар прийняв Іслам до переселення в Ефіопію, приблизно у кінці 2-го чи 3-го року пророцтва:

а) У книзі «Таріхаль-Іслам», автор аз-Захабі, приводиться:

فقال عمر...  فَانْطَلَقَ حَمْزَةُ فَأَسْلَمَ وَخَرَجْتُ بَعْدَهُ بِثَلَاثَةِ أَيَّامٍ فَإِذَا فُلَانٌ الْمَخْزُومِيُّ فَقُلْتُ  أَرَغِبْتَ عَنْ دِينِ آبَائِكَ وَاتَّبَعْتَ دِينَ مُحَمَّدٍ قَالَ إِنْ فَعَلْتُ فَقَدْ فَعَلَهُ مَنْ هُوَ أَعْظَمُ عَلَيْكَ حَقًّا مِنِّي قُلْتُ وَمَنْ هُوَ قَالَ خَتَنُكَ وَأُخخْتُكَ فَانْطَلَقْتُ فَوَجَدْتُ هَمْهَمَةً... وَقُلْتُ أَيْنَ رَسُولُ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَتْ فَإِنَّهُ فِي دَارِ الْأَرْقَمِ فَأَتَيْتُ فَضَرَبْتُ الْبَابَ فَاسْتَجْمَعَ الْقَوْمُ فَقَالَ لَهُمْ حَمْزَةُ مَا لَكُمْ قَالُوا عُمَرُ قَالَ وَعُمَرُ اِفْتَحُوا لَهُ الْبَابَ فَإِنْ أَْقْبَلَ قَبِلْنَا مِنْهُ وَإِنْ أَدْبَرَ قَتَلْنَاهُ فَسَمِعَ ذَلِكَ رَسُولُ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَخَرَجَ فَتَشَهَّدَ عُمَرُ فَكَبَّرَ أَهْلُ الدَّارِ تَكْبِيرَةً سَمِععَهَا أَهْلُ الْمَسْجِدِ

«Сказав Умар: «… Хамза пішов, а потім прийняв Іслам. Через три дні я вийшов на вулицю і зустрів одного чоловіка із Бану Махзум. Побачивши його, я спитав: «Ти відвернувся від релігії своїх отців і послідував за релігією Мухаммада?», — на що той відповів: «Навіть якщо я зробив це, але ж також є той, хто зробив це, і він ближче до тебе». Я спитав: «Хто це?», — на що він сказав: «Твоя сестра і зять!». І я негайно вирушив до них (і, дійшовши до їх дому) почув бормотання … Я спитав : «Де Посланець к Аллаха (с.а.с.)?», — на що моя сестра сказала: «Він у домі аль-Аркама». Дійшовши до нього, я постукав у двері, через що люди скупчились біля двері. Хамза спитав їх: «Що з вами?». Вони сказали: «Там Умар!». Хамза вигукнув : «Умар?! Відкрийте йому двері. Якщо він прийме, то ми приймемо його. Якщо ж відвернеться, то ми вб’ємо його!». Коли це почув Посланець Аллаха (с.а.с.), то він вийшов до Умар і прийняв його шахаду (свідчення про прийняття Ісламу). Після чого усі мешканці дому прокричали такбір («Аллаху акбар!») так сильно, що навіть його почули і ті, хто знаходився поруч з Каабою».

б) У книзі «Мухтасарсірату ар-расуль», автор Мухаммад ібн Абд аль-Ваххаб, приводиться:

وَرُوِيَ عَنِ ابْنِ عَبَّاسِ رَضِيَ اللهُ عَنْهُمَا أَنَّهُ قَالَ لِعُمَرَ رَضِيَ اللهُ عَنْهُ لِمَ سُمِّيتَ الْفَارُوقَ فَقَالَ أَسْلَمَ حَمْزَةُ قَبْلِي بِثَلَاثَةِ أَيَّامٍ ثُمَّ شَرَحَ اللهُ صَدْرِي لِلْإِسْلَامِ وَأَوَّلُ شَيْءٍ سَمِعْتُهُ مِنَ الْقُرْآنِ وَوَقَرَ فِي صَدْرِي {اللَّهُ لَا إِلَهَ إِلَّا هُوَ لَهُ الْأَسْمَاءُ الْحُسْنَى} فَمَا فِي الْأَرْضِ نَسَمَةٌ أَحَبُّ إِلَيَّ مِنْ نَسَمَةِ رَسُولِ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَسَأَلْتُ عَنْهُ فَقِيلَ لِي هُوَ فِي دَارِ الْأَرْقَمِ فَأَتَيْتُ الدَّارَ وَحَمْزَةُ فِي أَصْحَابِهِ جُلُوسًا فِي الدَّارِ وَرَسُولُ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فِي الْبَيْتِ فَضَرَبْتُ الْبَابَ فَاسْتَجْمَعَ الْقَوْمُ فَقَالَ لَهُمْ حَمْزَةُ مَا لَكُمْ فَقَالُوا عُمَرُ فَخَرَجَ رَسُولُ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَأَخَذَ بِمَجَامِعِ ثِيَابِي ثُمَّ نَتَرَنِي نَتْرَةً لَمْ أَتَمَالَكْ أَنْ وَقَعْتُ عَلَى رُكْبَتَيَّ فَقَالَ مَا أَنْتَ بِمُنْتَهٍ يَا عُمَرُ فَقُلْتُ أَشْهَدُ أَنْ لَا إِلَهَ إِلَّا اللهُ وَأَنَّكَ رَسُولُ اللهِ فَكَبَّرَ أَهْلُ الدَّارِ تَكْبِيرَةً سَمِعَهَا أَهْلُ الْمَسْجِدِ

«Передається від Ібн Аббаса, що він спитав Умара ібн аль-Хаттаба: «Чому тебе назвали «аль-Фарук»?», — на що Умар сказав: «Хамза прийняв Іслам за три дні до мене. Потім Аллах розкрив мої груди перед Ісламом. Перше, що я почув із Корану, і воно запало мені у серце, були слова:

اللَّهُ لَا إِلَٰهَ إِلَّا هُوَ ۖ لَهُ الْأَسْمَاءُ الْحُسْنَىٰ

«Аллах — Той, окрім Якого немає іншого божества і у Якого найчудовіші імена» (20:8).

З того часу перестала існувати на землі душа, більш улюблена для мене, аніж Посланець Аллаха (с.а.с.). І я спитав про його місцезнаходження, на що мені сказали, що він (с.а.с.) знаходиться у домі аль-Аркама. Прийшовши до дому аль-Аркама, де знаходились Посланець  (с.а.с.), Хамза та інші його сподвижники, я постукав у двері, через що люди скупчились біля неї. Хамза спитав їх: «Що з вами?». Вони сказали: «Там Умар!». Почувши, Посланець к Аллаха (с.а.с.) вийшов до мене, схопив мене за одяг і стряхнув так, що я опустився на коліна. Потім він (с.а.с.) спитав: «Коли ж ти покладеш цьому кінець,Умар?», — після чого я сказав: «Я свідчу, що немає Бога, гідного поклоніння, окрім Аллаха, і що ти — Посланець Аллаха». Після чого усі мешканці дому прокричали такбір («Аллаху акбар!») так сильно, що навіть його почули і ті, хто знаходився поруч з Каабою».

Загальновідомо, що прийняття Ісламу Хамзою було у кінці 2-го чи на початку 3-го року пророцтва. Про це згадується у книзі «Асад аль-габа фі мааріфаті ас-сахаба».

Тому усе згадане нами доводить, що Умар прийняв Іслам через три дні після Хамзи, бо він прийняв Іслам до переселення в Ефіопію.

2) Умар прийняв Іслам після переселення в Ефіопію у кінці 6 року пророцтва:

Окрім приведених у питанні оповідей є іще і інші:

а) У книзі «Аль-Каміль фі ат-Таріх» приводиться:

وَأَسْلَمَ بَعْدَ هِجْرَةِ الْمُسْلِمِينَ لِلْحَبَشَةِ ثُمَّ ذَكَرَ قِصَّةَ أُمُّ عَبْدِ اللهِ زَوْجُ عَامِرِ بْنِ رَبِيعَةَ إِنَّا لَنَرْحَلُ إِلَى أَرْضِ الْحَبَشَةِ وَقَدْ ذَهَبَ عَامِرٌ لِبَعْضِ حَاجَتِهِ إِذْ أَقْبَلَ عُمَرُ وَهُوَ عَلَى شِرْكِهِ حَتَّى وَقَفَ عَلَيَّ وَكُنَّا نَلْقَى مِنْهُ الْبَلَاءَ أَذًى وَشِدَّةً فَقَالَ أَتَنْطَلِقُونَ يَا أُمَّ عَبْدِ اللهِ قَالَتْ قُلْتُ نَعَمْ وَاللهِ لَنَخْرُجَنَّ فِي أَرْضِ اللهِ فَقَدْ آذَيْتُمُونَا وَقَهَرْتُمُونَا حَتَّى يَجْعَلَ اللَّهُ لَنَا فَرَجًا قَالَتْ فَقَالَ صَحِبَكُمُ اللهُ وَرَأَيْتُ لَهُ رِقَّةً وَحُزْنًا قَالَتْ فَلَمَّا عَادَ عَامِرٌ أَخْبَرْتُهُ وَقُلْتُ لَهُ لَوْ رَأَيْتَ عُمَرَ وَرِقَّتَهُ وَحُزْنَهُ عَلَيْنَا قَالَ أَطَمِعْتِ فِي إِسْلَامِهِ قُلْتُ نَعَمْ قَالَ لَا يُسْلِمُ حَتَّى يُسْلِمَ حِمَارُ الْخَطَّابِ لَمَا كَانَ يَرَى مِنْ غِلْظَتِهِ وَشِدَّتِهِ عَلَى الْمُسْلِمِينَ فَهَدَاهُ اللهُ تَعَالَى فَأَسْلَمَ فَصَارَ عَلَى الْكُفَّارِ أَشَدَّ مِنْهُ عَلَى الْمُسْلِمِينَ

«Умар прийняв Іслам після переселення мусульман в Ефіопію. Згадується історія Умму Абдуллаха, дружини Аміра ібн Рабіа, яка розповідала: «Ми зібрались для вирушення в Ефіопію. Прийшов Умар, він тоді іще був мушріком, і встав переді мною. Чоловіка не було поруч, бо він пішов по своїм справам. Але ж ми з чоловіком багато натерпілись від нього». Умар спитав мене: «Ви куди їдете, о, Умму Абдуллах?», — на що я сказала: «Так! Клянусь Аллахом, ми вирушаємо в одну із земель Аллаха, адже ви завдали нам багато страждань, і ми будемо там, поки Аллах не полегшить наше положення». На що він сказав: «Нехай супроводжує вас Аллах!». І у ту мить я побачила у ньому м’якість і печаль. Коли прийшов мій чоловік Амір ібн Рабіа, я розповіла йому про те, що трапилось, і додала: «Якщо б ти побачив Умара, то побачив би у ньому м’якість і печаль з причини нашого від’їзду». На що Амір сказав: «Ти сподіваєшся, що він прийме Іслам?». Я відповіла: «Так». Він сказав: «Швидше Іслам прийме осел аль-Хаттаба, аніж Умар». Він сказав так, тому що бачив жорстокість Умара у відношенні мусульман. Але Аллах направив Умара по прямому шляху, і у результаті він прийняв Іслам. Після чого Умар став у рази жорстокіше щодо невірних, аніж раніше щодо мусульман...».

Це також приводиться у книгах «Асад аль-габа фі мааріфаті ас-сахаба», «Аль-Вафібі аль-Вафаят», «Самту ан-Нуджум» та інших.

3) Умар прийняв Іслам після того, як його прийняли  приблизно 40 чоловіків і 11 жінок, чи 39 чоловіків і 20 жінок:

а) У книзі «Аль-Каміль фі ат-Таріх» приводиться:

ثُمَّ أَسْلَمَ عُمَرُ بَعْدَ تِسْعَةٍ وَثَلَاثِينَ رَجُلًا وَثَلَاثٍ وَعِشْرِينَ امْرَأَةً وَقِيلَ أَسْلَمَ بَعْدَ أَرْبَعِينَ رَجُلًا وَإِحْدَى عَشْرَةَ امْرَأَةً

«Умар прийняв Іслам після того, як його вже прийняли 39 чоловіків і 23 жінки. Але є ті, хто сказав, що їх було 40 чоловіків і 11 жінок».

б) У книзі «Асад аль-габа фі мааріфаті ас-сахаба» приводиться: Хіляль ібн Ясаф розповідав:

أَسْلَمَ بَعْدَ بَعْدَ أَرْبَعِينَ رَجُلًا وَإِحْدَى عَشْرَةَ امْرَأَةً وَقِيلَ أَسْلَمَ بَعْدَ تِسْعَةٍ وَثَلَاثِينَ رَجُلًا وَعِشْرِينَ امْرَأَةً فَكَمَّلَ الرِّجَالُ بِهِ أَرْبَعِينَ رَجُلًا وَهَكَذَا وَرَدَ عَنْ ابْنِ عَبَّاسٍ

«Умар прийняв Іслам після того, як його прийняли 40 чоловіків і 11 жінок. Є ті, хто сказав, що їх було 39 чоловіків і 20 жінок. З його прийняттям чоловіків стало 40. Так передається від Ібн Аббаса».

в) У книзі «Аль-Вафібі аль-Вафаят» приводиться:

ثُمَّ أَسْلَمَ بَعْدَ بَعْدَ أَرْبَعِينَ رَجُلًا وَإِحْدَى عَشْرَةَ امْرَأَةً

«Умар прийняв Іслам після того, як його прийняли 40 чоловіків і 11 жінок».

г) У книзі «Таріхаль-Іслам», автор аз-Захабі, приводиться:

عَنِ الزُّهْرِيِّ أَنَّ عُمَرَ أَسْلَمَ بَعْدَ أَنْ دَخَلَ النَّبِيَّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ دَارَ الْأَرْقَمِ وَبَعْدَ أَرْبَعِينَ أَوْ نَيِّفٍ وَأَرْبَعِينَ مِنْ رِجَالٍ وَنِسَاءٍ

«Передається від аз-Зухрі, що Умар прийняв Іслам після того, як відвідав Пророка (с.а.с.) у домі аль-Аркама. Тоді вже прийняли Іслам 40 чи більше чоловіків і жінок».

4) Умар народився через 13 років після події під назвою «Рік Слона»:

а) У книзі «Аль-Вафібі аль-Вафаят» приводиться:

وُلِدَ عُمَرُ رَضِيَ اللهُ عَنْهُ بَعْدَ الْفِيلِ بِثَلَاثِ عَشْرَةَ سَنَةً

«Умар народився через 13 років після події під назвою «Рік Слона».

б) У книзі «Асад аль-габа фі мааріфаті ас-сахаба» приводиться:

وُلِدَ بَعْدَ الْفِيلِ بِثَلَاثِ عَشْرَةَ سَنَةً

«Умар народився через 13 років після події під назвою «Рік Слона».

5) Коли Умар прийняв Іслам, йому було 26 років:

а) У книзі «Таріху Дімашк» приводиться:

عِنْدَمَا أَسْلَمَ عُمَرُ كَانَ عُمْرُهُ سِتًّا وَعِشْرِينَ سَنَةً

«Умар прийняв Іслам у місяць Зуль-хіджа на 6 році пророцтва. Тоді йому біло 26 років».

Після вивчення усіх цих оповідей у кожній із них ми знаходимо наступне:

1) Якщо взяти, що Умар прийняв Іслам на 6-му році після переселення в Ефіопію, тоді це іде врозріз з тим, що він прийняв Іслам, коли його вже прийняли 40 чоловіків, бо переселенців в Ефіопію було біля 83 чоловіків, не рахуючи дітей і жінок. Про це згадується як у книзі «Ас-Сірату ан-Набавійя», автор Ібн Хішам, так і в інших трудах. Серед переселенців була Умму Абдуллах, дружина Аміра ібн Рабіа. Але ж обидва у подружжі прийняли Іслам іще до Умара. Плюс іще були ті, хто залишився у Мецці. Іншими словами, кількість людей була більше у рази, аніж 40 чоловіків.

Не говорячи вже про те, що у книзі «Аль-Каміль фи ат-Таріх» говориться, що Умар, коли прийшов у дім аль-Аркама, то там окрім Посланця Аллаха (с.а.с.) було біля 40 мусульман, які не переселились в Ефіопію. Виходить, 40 людей — це крім 83 переселенців. Отож, якщо взяти до уваги цю оповідь, то кількість прийнявших на ту мить мусульман було біля 120 чоловіків. Що іде врозріз з повідомленням про те, що Умар прийняв Іслам після того, як його прийняли 40 чоловіків. У книзі «Аль-Каміль фі ат-Таріх» приводиться:

وَأَسْلَمَ بَعْدَ هِجْرَةِ الْمُسْلِمِينَ لِلْحَبَشَةِ ثُمَّ ذَكَرَ قِصَّةَ أُمُّ عَبْدِ اللهِ زَوْجُ عَامِرِ بْنِ رَبِيعَةَ إِنَّا لَنَرْحَلُ إِلَى أَرْضِ الْحَبَشَةِ وَقَدْ ذَهَبَ عَامِرٌ لِبَعْضِ حَاجَتِهِ إِذْ أَقْبَلَ عُمَرُ وَهُوَ عَلَى شِرْكِهِ حَتَّى وَقَفَ عَلَيَّ وَكُنَّا نَلْقَى مِنْهُ الْبَلَاءَ أَذًى وَشِدَّةً فَقَالَ أَتَنْطَلِقُونَ يَا أُمَّ عَبْدِ اللهِ قَالَتْ قُلْتُ نَعَمْ وَاللهِ لَنَخْرُجَنَّ فِي أَرْضِ اللهِ فَقَدْ آذَيْتُمُونَا وَقَهَرْتُمُونَا حَتَّى يَجْعَلَ اللَّهُ لَنَا فَرَجًا قَالَتْ فَقَالَ صَحِبَكُمُ اللهُ وَرَأَيْتُ لَهُ رِقَّةً وَحُزْنًا قَالَتْ فَلَمَّا عَادَ عَامِرٌ أَخْبَرْتُهُ وَقُلْتُ لَهُ لَوْ رَأَيْتَ عُمَرَ وَرِقَّتَهُ وَحُزْنَهُ عَلَيْنَا قَالَ أَطَمِعْتِ فِي إِسْلَامِهِ قُلْتُ نَعَمْ قَالَ لَا يُسْلِمُ حَتَّى يُسْلِمَ حِمَارُ الْخَطَّابِ لَمَا كَانَ يَرَى مِنْ غِلْظَتِهِ وَشِدَّتِهِ عَلَى الْمُسْلِمِينَ فَهَدَاهُ اللهُ تَعَالَى فَأَسْلَمَ فَصَارَ عَلَى الْكُفَّارِ أَشَدَّ مِنْهُ عَلَى الْمُسْلِمِينَ

«Згадується історія Умму Абдуллаха, дружини Аміра ібн Рабіа, яка розповідала: «Ми зібрались для вирушення в Ефіопію. Прийшов Умар, він тоді іще був мушріком, і встав переді мною. Чоловіка не було поруч, бо він пішов по своїм справам. Але ж ми з чоловіком багато натерпілись від нього». Умар спитав мене: «Ви куди їдете, о, Умму Абдуллах?», — на що я сказала: «Так! Клянусь Аллахом, ми вирушаємо в одну із земель Аллаха, адже ви завдали нам багато страждань, і ми будемо там, поки Аллах не полегшить наше положення». На що він сказав: «Нехай супроводжує вас Аллах!». І у ту мить я побачила у ньому м’якість і печаль. Коли прийшов мій чоловік Амір ібн Рабіа, я розповіла йому про те, що трапилось, і додала: «Якщо б ти побачив Умара, то побачив би у ньому м’якість і печаль з причини нашого від’їзду». На що Амір сказав: «Ти сподіваєшся, що він прийме Іслам?». Я відповіла: «Так». Він сказав: «Швидше Іслам прийме віслюк аль-Хаттаба, аніж Умар». Він сказав так, тому що бачив жорстокість Умара у відношенні мусульман. Але Аллах направив Умара по прямому шляху, і у результаті він прийняв Іслам. Після чого Умар став у рази жорстокіше щодо невірних, аніж раніше щодо мусульман...».

Причиною прийняття Ісламу Умаром стала його сестра Фатіма, яка була замужем за Саідом ібн Зейдом. На ту мить вони обидва сповідували Іслам приховано від Умара. Хаббаб ібн аль-Аратт часто відвідував дім Фатіми і читав їм Коран. Так само від свого народу приховував прийняття Ісламу  Нуайм ібн Абдуллах ібн ан-Наххам. В один із днів Умар вийшов на вулицю з мечем у руці з метою вбити Пророка (с.а.с.) і мусульман, які на ту мить знаходились у домі аль-Аркама, біля пагорбу ас-Сафа. У цьому домі зібрались ті, хто не переселився в Ефіопію, їх було біля 40 чоловіків. На шлях Умара зустрівся Нуайм ібн Абдуллах ібн ан-Наххам. Побачивши Умара, він спитав:

أَيْنَ تُرِيدُ يَا عُمَرُ

«Куди ти ідеш,Умар?».

Умар відповів:

أَرِيدُ مُحَمَّدًا الَّذِي فَرَّقَ أَمْرَ قُرَيْشٍ وَعَابَ دِينَهَا فَأَقْتُلُهُ

«Я хочу вбити Мухаммада, адже він вбив клин у справу курайшитів, засуджує їх релігію!».

На що Нуайм сказав:

وَاللَّهِ لَقَدْ غَرَّتْكَ نَفْسُكَ يَا عُمَرُ أَتَرَى بَنِي عَبْدِ مَنَافٍ تَارِكِيكَ تَمْشِي عَلَى الْأَرْضِ وَقَدْ قَتَلْتَ مُحَمَّدًا أَفَلَا تَرْجِعُ إِلَى أَهْلِ بَيْتِكَ فَتُقِيمَ أَمْرَهُمْ

«Твоя душа обманула тебе! Ти вважаєш, що люди із Бану Абду Манаф залишать тебе ходити по землі після того, як ти вб’єш Мухаммада? Чи не краще тобі повернутись до своєї родини і зайнятись виправленням їх положення я?».

Умар:

وَأَيُّ أَهْلِ بَيْتِي

«Про яку родину ти говориш?».

На що Нуайм сказав:

خَتْنُكَ وَابْنُ عَمِّكَ سَعِيدُ بْنُ زَيْدٍ وَأُخْتُكَ فَاطِمَةُ فَقَدْ وَاللَّهِ أَسْلَمَا

«Твій зять, він же твій двоюрідний брат Сайд ібн Зейд, і твоя сестра Фатіма. Клянусь Аллахом, вони обидва прийняли Іслам...».

2) Згідно згаданим та до них подібним ріваятам, Умар народився приблизно через 13 років після події «Рік Слона», а у 26 вже прийняв Іслам. Якщо він прийняв Іслам у віці 26 років, то це не може трапитись у 6 році пророцтва. Причина цього полягає у тому, що Посланець Аллаха (с.а.с.) народився у «Рік Слона», а пророком став у 40 років. Отож, 6-й рік пророцтва був через 46 років після події «Рік Слона». Іншими словами, Умару у 6-му році пророцтва повинно було бути 33 роки, адже якщо із 46 вирахувати 13, то виходить 33 роки. Навіть якщо припустити, що між народженням Посланця (с.а.с.) і народженням Умара є погрішність у рік чи два, але тоді усе одно Умару буде 31 рік. І у той же час ріваяти гласять, що Умар прийняв Іслам у 26 років.

3) Що стосується тих ріваятів, що згадані у нашій книзі «Ісламська Держава», то вони більше відповідають тим оповідям, в яких говориться, що Умар прийняв Іслам у 26 років, і на ту мить 40 чоловіків вже були мусульманами. Це як раз припадає на кінець 2-го і початок 3-го року пророцтва.

Це відносно прийняття Ісламу Умаром і відносно того, що його прийняття Ісламу було до переселення в Ефіопію, що не суперечить іншим речам.

Що стосується питання про вихід сподвижників двома рядами, то про це згадується не лише у Абу Нуайма у книзі «Хільят аль-авлія» і Ібн Асакіра у «Таріху Дімашкі», як було заявлено у питанні. Є і інші джерела, в яких говориться, що Умар прийняв Іслам після переселення в Ефіопію і що вони вийшли двома рядами:

— У книзі «Самту ан-Нуджум» передається від Ібн Ісхака, що Умар прийняв Іслам після переселення в Ефіопію: «Потім Умар вирушив до Пророка (с.а.с.); на ту мить він не приховував свого прийняття Ісламу. І Умар звернувся до нього (с.а.с.):

ثُمَّ انْصَرَفَ إِلَى النَّبِيِّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ وَهُوَ ظَاهِرٌ عَلَيْهمْ قَالَ  مَا  يَحْبِسُكَ بِأَبِي أَنْتَ وَأُمِّي وَاللهِ مَا بَقَي مَجْلِسٌ كُنْتُ جَلَسْتُ فِيهِ بِالْكُفْرِ إِلَّا أَظْهَرْتُ فِيهِ الْإِسْلَامَ غَيْرَ هَائِبٍ وَلَا خَائِفٍ فَخَرَجَ عَلَيْهِ الصَّلَاةُ وَالسَّلَامُ وَخَرَجَ فِي صَفَّيْنِ مِنْ أَصْحَابِهِ عُمَرُ بْنُ الْخَطَّآبِ فِي يَمِينِهِمَا وَحَمْزَةُ بن عَبْدِ الْمُطّلِبِ فِي يَسَارِهِهِمَا حَتَّى طَافَ بِالْبَيْتِ وَصَلَّى الظُّهْرَ مُعْلِنًا ثُمَّ انْصَرَفَ إِلَى دَارِ الْأَرْقَمِ هُوَ وَمَنْ مَعَهُ

«Нехай будуть мої мати і батько викупом за тебе! Що тебе стримує? Клянусь Аллахом, не залишилось жодного зібрання невірних, яке б я не відвідав і не заявив про свій Іслам, і при цьому я не відчував страху».

Після чого Пророк (с.а.с.) разом зі своїми сподвижниками вийшли двома рядами. Умар був на чолі правого, а Хамза — на чолі лівого. Далі Пророк (с.а.с.) зробив обхід навколо Кааби (таваф) і зробив намаз «Зухр» відкрито. Потім він (с.а.с.) вирушив у дім аль-Аркама, і з ним пішли усі, хто був». Це приводить Абуль-Касім ад-Дімашкі (Ібн Асакір) у книзі «Аль-Арбаінаат-Тиваль».

Також про прийняття Ісламу Умаром до переселення в Ефіопію згадує аз-Захабі у своїй книзі «Таріхуаль-Іслам». В ній говориться:

فَاسْتَجْمَعَ الْقَوْمُ فَقَالَ لَهُمْ حَمْزَةُ مَا لَكُمْ قَالُوا عُمَرُ قَالَ وَعُمَرُ اِفْتَحُوا لَهُ الْبَابَ فَإِنْ أَقْبَلَ قَبِلْنَا مِنْهُ وَإِنْ أَدْبَرَ  قَتَلْنَاهُ فَسَمِعَ ذَلِكَ رَسُولُ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَخَرَجَ فَتَشَهَّدَ عُمَرُ فَكَبَّرَ أَهْلُ الدَّارِ تَكْبِيرَةً سَمِععَههَا أَهْلُ الْمَسْجِدِ قُلْتُ يَا رَسُولَ اللهِ أَلَسْنَا عَلَى الْحَقِّ قَالَ بَلَى فَقُلْتُ فِيمَ الِاخْتِفَاءِ فَخَرَجْنَا صَفَّيْنِ أَنَا فِي أَحَدِهِمَا وَحَمْزَةُ فِي الْآخَرِ حَتَّى دَخَلْنَا الْمَسْجِدَ فَنَظَرَتْ قُرَيْشٌ إِلَيَّ وَإِلَى حَمْزَةَ فَأَصَابَتْهُمْ ككَآبَةٌ شَدِيدَةٌ فَسَمَّانِي رَسُولُ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ الْفَارُوقَ يَوْمَئِذٍ وَفَرَّقَ بَيْنَ الْحَقِّ وَالْبَاطِلِ

«Люди скупчились. Хамза спитав їх: «Що з вами?». Вони сказали: «Там Умар!». Хамза вигукнув: «Умар?! Відкрийте йому двері. Якщо він прийме, то ми приймемо його. Якщо ж відвернеться, то ми вб’ємо його!». Коли це почув Посланець Аллаха (с.а.с.), то він вийшов до нього, і у результаті Умар приніс шахаду (свідоцтво про прийняття Ісламу). Після чого усі мешканці дому прокричали такбір («Аллаху акбар!») так сильно, що навіть його почули і ті, хто знаходився поруч з Каабою» … Я (Умар) спитав: «О, Посланець Аллаха! Хіба ми не на істині?». На що він (с.а.с.) сказав: «Звичайно ж». Я спитав: «Так чому ми ховаємось?». Після чого ми вийшли двома рядами, я був на чолі одного, а Хамза — на чолі другого, і так ми дійшли до Кааби. Побачивши мене і Хамзу, курайшитів охопив такий смуток, подібного якому вони ніколи не відчували до того. У той день Посланець Аллаха (с.а.с.) дав мені ім’я «аль-Фарук», бо у той день трапилось чітке розділення між істиною і брехнею». Про це також згадується у книзі «Мухтасарсірату ар-расуль».

Таким чином, в одних книгах говориться, що вихід до Кааби двома рядами був до переселення в Ефіопію, в інших, що після.

Що стосується методу (тарікату) у встановленні Халіфату, то на нього ніяк не впливає питання, у яком уроці Умар прийняв Іслам. Адже окрім ріваятів про те, що Посланець Аллаха (с.а.с.) разом зі сподвижниками проводили приховані зібрання у домі аль-Аркам, тобто на ту мить був прихований етап, також є категоричні тексти, які вказують на те, що початок діяльності був прихованим. Всевишній Аллах сказав:

فَٱصۡدَعۡ بِمَا تُؤۡمَرُ

«Проголоси ж те, що тобі велено» (15:94).

Мафхум (зрозуміле значення) цього аяту гласить, що до ниспослання даного аяту згуртування вело свою діяльність приховано. А мантук (промовлене значення) аяту гласить, що після ниспослання аяту діяльність згуртування стала відкритою.

Тому рік, у якому Умар прийняв Іслам, ніяк не впливає на сам метод встановлення держави. Адже етапи діяльності згуртування закріплені шаріатськими доказами. Також на метод не впливає тривалість першого етапу (етапу прихованості), чи буде він стільки-то часу чи стільки.

По цій причині немає необхідності вносити змінення у книгу. Думаю, цієї відповіді буде досить для розуміння даного.

 

30 Рабі ус-сані 1431 р.х.
14.04.2010 р.