Чи можна віднести слова, які мають лексичне, шаріатське і термінологічне значення, до теми «Аль-Іштірак»?

Відповіді на питання
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Питання: 1) У книзі «Ісламська особистість», 3 том, у темі «Існування шаріатської одиниці значення (хакикашарія)» говориться: Є імена/назви, які араби ніколи не наділяли значенням. Проте прийшов Шаріат і наділив їх певними значеннями. Також є імена/назви, значення яких араби не знали раніше».

Звідси у мене виникло питання: чи не могли б Ви навести приклади цих двох категорій слів?

2) У цій же книзі у темі «Аль-Іштирак (багатозначність слова)» говориться: «Або як слова «رُوحٌ» (рух) у значенні : секрет життя (душа); усвідомлення зв’язку з Аллахом; Джібріль …».

Звідси виникає питання: чи правильно використовувати це слово у якості прикладу для слів категорії аль-іштірак, враховуючи, що вираз «секрет життя» є лексичним значенням, «усвідомлення зв’язку з Аллахом» — термінологічним (істіляхій), або, по-іншому, приватним обумовленим (урфійхасс) значенням, а «Джібріль» — шаріатським (шарій) значенням? Адже, по суті,аль-іштірак — це багатозначність лексичних значень одного слова, а тут цей принцип відсутній.

Відповідь:

1) Шаріатські імена/назви:

а) «Є імена/назви, які араби ніколи не наділяли значенням. Проте прийшов Шаріат і наділив їх певними значеннями».

Наприклад, сюди відносяться початок сур у виді «الم» (Аліф Лям Мим) бо «الر» (Аліф Лям Ра) і т.д. Початок сур у виді «الم» (Аліф Лям Мім) або «الر» (Аліф Лям Ра) і т.п. є назвами сур. До ниспослання Корану араби не наділяли такі речі змістом.

б) «Також є імена/назви, значення яких араби не знали раніше».

Наприклад, сюди відноситься слово «وُضُوءٌ» (вуду), адже до приходу Шаріату араби не знали значення цього слова. Але необхідно зрозуміти, що слово «وُضُوءٌ» (вуду) відрізняється від слова «صَلَاةٌ» (салят), оскільки до Шаріату араби використовували слова «صَلَاةٌ» (салят) у лексичному значенні «дуа» (мольба). Потім, з приходом Шаріату, слово «صَلَاةٌ» (салят) стало використовуватись у значенні «намаз». А ось значення слова «وُضُوءٌ» (вуду) не було відоме арабам до приходу Шаріату.

2) Аль-Іштірак:

Лексичне значення слова, поруч з шаріатським і термінологічним, не відноситься до теми «Аль-Іштірак». У цьому Ви праві, але при умові, що шаріатське і термінологічне значення стали поширеними серед людей, а лексичне значення вийшло із обігу або ось-ось стане таким. Іншими словами, почувши те чи інше слово, у голові людини повинні спливати шаріатське чи термінологічне значення, без потреби у якій-небудь каріні (посилі).

Враховуючи це, буде неправильним сказати, що слово «صَلَاةٌ» (салят) відноситься до теми «Аль-Іштірак», оскільки воно не об’єднує в собі на рівних значення «дуа» і «намаз». Адже ці два значення не рівні між собою у використанні, а отож, для вказівки на значення «дуа» необхідна каріна (посил). Причина цього полягає у тому, що одне значення (намаз) домінує над іншим (дуа), оскільки лексичне значення вийшло із обігу. Те ж саме трапилося зі словом «دَابَّةٌ» (дабба). Це слово не відноситься до теми «Аль-Іштірак», оскільки воно не об’єднує в собі на рівних такі значення, як «усе, що пересувається по поверхні землі» і «в’ючна верхова тварина». Адже ці два значення не рівні між собою у використанні, а отож, для вказівки на значення «усе, що пересувається по поверхні землі» необхідна каріна (посил), оскільки одне значення (в’ючна верхова тварина) домінує над другим (усе, що пересувається по поверхні землі), а лексичне значення вийшло із обігу.

Таким чином, слова, які мають лексичне, шаріатське, термінологічне значення, не відносяться до теми «Аль-Іштірак» тоді, коли шаріатське чи термінологічне значення переважають над лексичним. Отож, подібні слова більше відносяться до слів, у яких лише одне значення. Що стосується теми «Аль-Іштірак», то до неї відносяться слова, які вказують на одне і більше значень у рівні мірі, а це означає, що для визначення того чи іншого значення необхідна каріна. Наприклад, слово «айн» може означати: око, джерело, шпигун, і т.д.

Що стосується термінологічного чи шаріатського значення, яке не поширилось серед людей,але при цьому лексичне слово вийшло із обігу (або ось-ось вийде), то у такому випадку дозволяється термінологічне і шаріатське значення цих слів (поруч з їх лексичним значенням) віднести до теми «Аль-Іштірак»,оскільки значення даних слів рівні чи майже рівні у використанні у людини, а це означає, що одне значення не переважає над іншим. Тому для визначення того чи іншого значення з’являється потреба у каріні. Отож, такі слова можна віднести до теми «Аль-Іштірак».

Так же слово «رُوحٌ» (рух), має декілька значень:

Душа, яка підтримує у тілі життя, по-іншому — секрет життя

Пророк Іса (а.с.)

Ангел Джібріль

Коран

Божественне одкровення

Оживлення

Пророцтво

Рішення Аллаха

Наказ Аллаха і т.д.

Як Ви можете бачити, слово «رُوحٌ» (рух) має різні значення. без переважання одних над іншими. Інакше кажучи, немає такого, щоб шаріатське значення стало переважати над лексичним, адже коли людина чує слово «رُوحٌ» (рух), їй не спадає на думку лише одне значення, щоб це відбувалось, необхідна присутність каріни.

Це ж можна сказати і про слово «رُوحٌ» (рух) у значенні «усвідомлення зв’язку з Аллахом». Таке значення буде термінологічним, а отож, воно не буде загальною, обумовленою одиницею значення (хакикаурфіяамма), як це обстоїть зі словом «دَابَّةٌ» (дабба) з тієї точки зору, що лексичне значення слова вийшло із вжитку або ось-ось вийде. Отож, це не означає, що приватна обумовлена одиниця значення (хакикаурфіяхасса) «усвідомлення зв’язку з Аллахом» буде переважати над лексичним значенням «секрет життя». Навпаки, термінологічне значення слова «رُوحٌ» (рух) встає перед очима лише тоді, коли є каріна. Скажу більше, більшість вчених науки усуль аль-фікх не згадують «رُوحٌ» (рух) у значенні «усвідомлення зв’язку з Аллахом», про це говоримо лише ми або схожі на нас, тобто ті, хто розуміє термінологічне значення слова «رُوحٌ» (рух).

Одним словом, усі ці значення не переважають над лексичним його значенням, тобто лексичне значення не вийшло із обігу, навпаки, усі значення використовуються на рівних, а отож, щоб направити розум слухача до того чи іншого значення, необхідно використовувати каріну. Звідси стає зрозумілим, що взаємодіяти з лексичним та рештою значень з позиції «Аль-іштірак» допустимо.

 

 

26 Рабі ус-сані 1432 р.х.
31.03.2011 р.