Навколо аяту: «Знайте, що якщо ви захопили трофеї, то п’ята частина їх належить Аллаху»

Відповіді на питання
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Питання: У нашій книзі «Майно у Державі Халіфат» говориться, що відповідальність за розподіл трофеїв і здобичі лягає на плечі можновладців, які розподіляють їх згідно зі своїм баченням інтересів мусульман.

Звідси питання: у чому тоді зміст наступних слів Всевишнього:

وَاعْلَمُوا أَنَّمَا غَنِمْتُم مِّن شَيْءٍ فَأَنَّ لِلَّهِ خُمُسَهُ وَلِلرَّسُولِ وَلِذِي الْقُرْبَىٰ وَالْيَتَامَىٰ وَالْمَسَاكِينِ وَابْنِ السَّبِيلِ

«Знайте (те), яке ви захопили у якості трофеїв, із нього Аллаху — п’ята частина, Посланцю, близьким родичам Посланця, сиротам, біднякам і подорожнім» (8:41).

Чи означає це, що можновладці, якщо бажають розподілити трофеї чи передати їх у Байт уль-Маль, обмежені лише хумсом? Наскільки мені відомо, це буде протиріччям табанні. Або ж можновладці можуть взяти половину трофеїв в Байт уль-Маль, а іншу половину розділити між воїнами?

Іншими словами, як нам зрозуміти текст про хумс, при цьому знаючи, що розподіл усіх трофеїв лягає на плечі халіфа?

Нехай благословить Вас Аллах за ваші страждання!

Відповідь: Стосовно аяту:

وَاعْلَمُوا أَنَّمَا غَنِمْتُم مِّن شَيْءٍ فَأَنَّ لِلَّهِ خُمُسَهُ وَلِلرَّسُولِ وَلِذِي الْقُرْبَىٰ وَالْيَتَامَىٰ وَالْمَسَاكِينِ وَابْنِ السَّبِيلِ إِن كُنتُمْ آمَنتُم بِاللَّهِ وَمَا أَنزَلْنَا عَلَىٰ عَبْدِنَا يَوْمَ الْفُرْقَانِ يَوْمَ الْتَقَى الْجَمْعَانِ ۗ وَاللَّهُ عَلَىٰ كُلِّ شَيْءٍ قَدِيرٌ

«Знайте (те), яке ви захопили у якості трофеїв, із нього Аллаху — п’ята частина, Посланцю, близьким родичам Посланця, сиротам, біднякам і подорожнім, якщо ви увірували в Аллаха і у те, що Ми ниспослали Нашому рабу у день розрізнення, у день, коли зустрілись дві армії при Бадрі. Воістину, Аллах здатен на усіляку річ» (8:41), —

у вчених різне тлумачення.

Одні із них сказали, що трофеї діляться на п’ять частин:

  • Перша частина належить Аллаху і Його Посланцю ﷺ.
  • Друга частина — близьким родичам Посланця ﷺ.
  • Третя — сиротам.
  • Четверта — біднякам.
  • П’ята — подорожнім.

Як видно, частина Аллаха і Посланця ﷺ є єдиним цілим.

Інші сказали, що трофеї діляться на шість частин:

  • Перша частина належить Аллаху.
  • Друга частина — Посланцю ﷺ.
  • Третя — близьким родичам Посланця ﷺ.
  • Четверта — сиротам.
  • П’ята — біднякам.
  • Шоста — подорожнім.

Треті сказали, що трофеї повністю належать Аллаху, а категорії людей згадані лише з точки зору віддання переваги у розподілі , а не обмеження. Халіф сам вирішує, як обходитись з трофеями і як витратити їх на турботу про справи мусульман згідно власній думці і іджтіхаду. Самі ми схиляємось на користь третьої думки. Причиною цьому служить наступне:

وَاعْلَمُوا أَنَّمَا غَنِمْتُم مِّن شَيْءٍ فَأَنَّ لِلَّهِ خُمُسَهُ وَلِلرَّسُولِ وَلِذِي الْقُرْبَىٰ وَالْيَتَامَىٰ وَالْمَسَاكِينِ وَابْنِ السَّبِيلِ

«Знайте (те), яке ви захопили у якості трофеїв, із нього Аллаху — п’ята частина, Посланцю, близьким родичам Посланця, сиротам, біднякам і подорожнім» (8:41).

В аяті після загального вираження приходить деталізація. Якщо деталізація і використовується для підкреслювання гідності перерахованих категорій, то це ніяк не скасовує загального виразу. Так, віддання переваги переважання — на стороні згаданих категорій, але це не скасовує витрачання трофеїв на інші потреби. Іншими словами, деталізація у виді перерахування в аяті категорій людей не є обмеженням для місць витрачання трофеїв , а вказує лише на їх переважність під час витрачання.

Отож, аят усього лише роз’яснив, через які речі здійснюється наближення до Аллаху, і серед них він виділив більш переважні.

Варто відзначити, що словотворення «أَنَّمَا» відрізняється від «إِنَّمَا», оскільки складається із «أَنَّ» + «مَا». «أَنَّمَا» приходить у значенні «اَلَّذِي» («який»): «яке ви захопили у якості трофеїв».

Подібну картину можна зустріти в іншому аяті:

مَن كَانَ عَدُوًّا لِّلَّهِ وَمَلَائِكَتِهِ وَرُسُلِهِ وَجِبْرِيلَ وَمِيكَالَ فَإِنَّ اللَّهَ عَدُوٌّ لِّلْكَافِرِينَ

«Якщо хтось ворогує з Аллахом і Його янголами, посланцями, Джібрілем і Мікаілем, то але ж Аллах є ворогом невіруючих» (2:98).

Згадування Джібріля і Мікаіля після слова «янголами» не означає, що ворожнеча обмежується лише Джібрілем і Мікаілем, а до решти янголів ворожнече не відноситься. Виділення Джібріля і Мікаіля після загального згадування про янголів говорить про їх статус перед Аллахом, але це не означає, що той, хто ворогує вже з іншими янголами, не буде ворогом перед Аллахом. Іншими словами, деталізація не скасовує загальне положення.

Таким чином, слова «Посланцю, близьким родичам Посланця, сиротам, біднякам і подорожнім» представляють собою конкретизацію після загального згадування , що виділити їх серед решти речей, які наближають до Аллаху, бо за них більше нагороди. Це іще підтверджується тим, що в аяті не сказано:

فَأَنَّ خُمُسَهُ لِلَّهِ وَلِلرَّسُولِ وَلِذِي الْقُرْبَىٰ

«то п’ята їх частина належить Аллаху, Посланцю, близьким родичам Посланця …». І не сказано:

فَأَنَّ لِلَّهِ وَلِلرَّسُولِ وَلِذِي الْقُرْبَىٰ وَالْيَتَامَىٰ وَالْمَسَاكِينِ وَابْنِ السَّبِيلِ خُمُسَهُ

«то Аллаху, Посланцю , близьким родичам Посланця, сиротам, біднякам і подорожнім, належить п’ята їх частина».

Хоча обидва приклади є закінченим реченням з точки зору арабської мови.

Що стосується 41 аяту 8 сури, то згадування усього лише «فَأَنَّ لِلَّهِ خُمُسَهُ» (із нього Аллаху — п’ята частина) вже буде достатнім, щоб сказати, що речення закінчено, оскільки решта частини є додатковою, а не основною. Це говорить про те, що не треба додатково згадувати «Посланцю, близьким родичам Посланця, сиротам, біднякам і подорожнім». Саме тому ми схиляємось до третьої думки!

Отож, у книзі «Майно у Державі Халіфат» ми розглядали категорії, згадані в аяті, не з точки зору обмеження для витрачання хумса, а з точки зору віддавання переваги у витрачанні. Тому ми сказали, що хумс переходить у Байт уль-Маль, а звідти витрачається халіфом на турботу про справи мусульман згідно його думці та іджтіхаду.

У якості додаткової інформації скажу, що Імам Малік вважає, що хумс належить Імаму з точки зору витрачання на інтереси мусульман.

 

3 Рабі уль-авваль 1433 р.х.
26.01.2012 р.