Кияс

6) Доказ, який підтверджує хукм основи (асль), не повинен підтверджувати хукм відгалуження (фара)».

Чи не могли б Ви роз’яснити, у чому різниця між цими двома пунктами?

Нехай Аллах воздасть Вам благом!

Відповідь:

Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху.

Щоб стало зрозуміле питання і відповідь, для початку ми роз’яснимо наступне:

Кияс — це підтвердження того, що хукм одного питання аналогічний хукму іншого питання через наявність між ними одного спільного ілляту. Інакше кажучи кияс — це поширення хукму основи (асля) на відгалуження (фара) через наявність у обох одного спільного ілляту.

Наприклад:

Заборона проводити угоду оренди під час азану на п’ятничний намаз аналогічна забороні торгівлі під час азану на п’ятничний намаз. Причина цього полягає у тому, що в обох ситуаціях є один іллят: відволікання від п’ятничного намазу. Всевишній сказав:

يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا إِذَا نُودِيَ لِلصَّلَاةِ مِن يَوْمِ الْجُمُعَةِ فَاسْعَوْا إِلَىٰ ذِكْرِ اللَّهِ وَذَرُوا الْبَيْعَ

«О ті, які увірували! Коли закликають на намаз у п’ятничний день, то скеровуйтесь до поминання Аллаха і залиште торгівлю» (62:9).

Даний аят вказує на заборону (харам) торгувати під час азану на п’ятничний намаз через наявний іллят (відволікання від поминання Аллаха, тобто від намазу). Даний іллят виведений із тексту (істінбатан), оскільки в аяті немає прямого згадування про хукм орендної угоди під час азану на п’ятничний намаз. Але оскільки під час договору про оренду присутній той же іллят (відволікання від поминання Аллаха), що й під час торгівлі, тоді і на оренду поширюється хукм торгівлі під час азану на п’ятничний намаз. Інакше кажучи, проводиться аналогія між орендою і торгівлею через наявність у них обох одного ілляту, отож, торгувати і орендувати під час азану на п’ятничний намаз буде харамом.

У даному випадку у якості відгалуження буде виступати оренда, а основою — торгівля. Сам шаріатський хукм (заборона торгувати під час азану) прийшов відносно основи, тобто відносно торгівлі під час азану у п’ятничний день. Іллятом же буде відволікання від здійснення п’ятничного намазу.

Таким чином, основа, шаріатський хукм, відгалуження і іллят будуть стовпами киясу. Що стосується результату киясу, то ним (результатом) буде хукм відгалуження: заборона оренди під час азану на п’ятничний й намаз.

Згаданий нами доказ говорить тільки про хукм торгівлі, не згадуючи оренду. Проте, незважаючи на це, оренда порівнюється з торгівлею, оскільки у них обох є один іллят: відволікання від здійснення п’ятничного намазу.

Отож, для здійснення киясу є ваджибом, щоб доказ хукму основи не включав в себе відгалуження (оренди під час азану на п’ятничний намаз), але при цьому у ньому (доказі) повинен згадуватись шаріатський іллят (відволікання від поминання Аллаха), який дозволить приєднати відгалуження (оренду) до хукму основи (торгівлі).

* Якщо доказ, який вказує на хукм основи, також включає в себе відгалуження, тоді про кияс не може бути мови. Причина цього полягає у тому, що у такому випадку хукм відгалуження буде ґрунтуватись на доказі, а не на киясі. Це і є третьою умовою, про яку говорилось в книзі «Ісламська особистість», 3 том: «3)Доказ, який вказує на хукм основи (асля), не повинен включати в себе відгалуження (фара) …».

* Якщо немає доказів, які говорять про хукм основи і хукм відгалуження, і немає доказу, який говорить про них обох одночасно, але у той же час цей доказ підтверджує хукм основи і хукм відгалуження, то у цьому випадку про кияс не може бути і мови. Адже те, що вважається основою і відгалуженням — обидва вони будуть рівні з точки зору доказової бази

— По-перше, немає доказів, які говорять про них.

— По-друге, доказ, який підтверджує хукм одного і другого, є одним і тим же доказом.

Це і буде шостою умовою, про яку говорилось у книзі «Ісламська особистість», 3 том: «6) Доказ, який підтверджує хукм основи (асль), не повинен підтверджувати хукм відгалуження (фара)».

Щоб внести іще більшу ясність, наведу приклади на кожну із умов:

1) Третя умова.

Заборонено говорити батькам слово «уф» і завдавати їм страждання. Якщо хтось скаже, що заборона говорити слово «уф» є основою, адже на це вказують слова Всевишнього:

فَلَا تَقُل لَّهُمَا أُفٍّ

«то не говори їм: «Уф!» (17:23), —

а завдання страждань — відгалуженням (фара), отож, необхідно провести аналогію між ними, оскільки у обох є один іллят (не гнівити і не засмучувати батьків).

Таке висловлювання буде неправильним. Причина цього полягає у тому, що доказ який вважається основою («то не говори їм: «Уф!»), включає в себе відгалуження через розуміння (мафхум). Що стосується мантука (промовленого значення) аяту, то він буде говорити про заборону слова «уф», а мафхум аль-мувафака (відповідне тексту розуміння) буде говорити проте, що тим більше заборонено робити більше, аніж слово «уф». Отож, у даному випадку про кияс не буде і мови, оскільки, застосувавши мафхум аль-мувафака до доказу про заборону говорити батькам «уф», стає зрозумілим, що він також включає в себе заборону завдавати їм страждань.

У зв’язку з цим, як згадано у третій умові, про кияс не може бути мови, якщо доказ, який вказує на хукм основи, також включає в себе відгалуження. Адже якщо він включає відгалуження, отож, хукм відгалуження буде підтверджуватись цим же доказом, а не киясом. Отож, кияс буде відсутнім.

Для більшої ясності скажемо, що проведення аналогії між орендою і торгівлею під час азану на п’ятничний намаз має під собою підґрунтя, оскільки доказ заборони торгівлі згаданий в самому тексті, і при цьому доказ не включає в себе згадування оренди ні мантуком, ні мафхумом. Єдиною причиною, по якій оренду і торгівлю ставлять в один ряд, є присутність у обох іллята (відволікання від п’ятничного намазу). Інакше кажучи, доказ заборони торгівлі не включає заборону оренди. Проте якщо доказ хукму основи вказує на відгалуження мовними інструментаріями, тоді по кияс не може бути мови, оскільки хукм відгалуження буде заснований на доказі, а не на киясі.

2) Шоста умова.

Є два питання, але немає доказу, який говорить про них, і у той же час хукм обох питань підтверджується саме цим доказом, тобто тим, який не говорить про них, то у цьому випадку обидва питання не будуть ділитись на основу (асль) і відгалуження (фара). Інакше кажучи, одне питання не буде пов’язане з іншим за допомогою киясу.

Наприклад, є два види п’янких речовин, але при цьому немає тексту, який говорить про заборонність хоча б одного із них, але у той же час заборона підтверджується тим доказом, який не говорить про них. У цьому випадку вони не будуть ділитись на основу (асль) і відгалуження (фара), оскільки обидва знаходяться на одному рівні ; причина цього полягає у тому, що їх заборонність підтверджується одним доказом. Отож, обидва питання будуть рівні між собою з точки зору доказової бази.

Інший приклад:набіз, виготовлений із меду, і набіз, виготовлений із пшениці. У Шаріаті немає доказу, який би говорив про заборонність обох видів набізу. Проте є доказ, який підтверджує хукм заборонності набізу із меду, і цей же доказ підтверджує хукм заборонності набізу із пшениці. Таким доказом є слова Посланця ﷺ:

كُلُّ مُسْكِرٍ خَمْرٌ وَكُلُّ خَمْرٍ حَرَامٌ

«Усе п’янке вважається хамром (вином), а будь-який вид хамру — харам» (Муслім).

Таким чином, доказ, який відносить до хамру будь-яку п’янку речовину, підтверджує, що обидва види набіза заборонені. Отож, у даному положенні немає місця киясу, проте хукм кожного із цих п’янких напоїв буде підтверджений одним і тим же доказом:

كُلُّ مُسْكِرٍ خَمْرٌ وَكُلُّ خَمْرٍ حَرَامٌ

«Усе п’янке вважається хамром (вином), а будь-який вид хамру — харам» (Муслім).

У зв’язку з цим, як вказано у шостій умові, про кияс не може йти мови, якщо доказ, який підтверджує хукм основи, одночасно підтверджує хукм відгалуження. Це означає, що одне не може бути у якості основи для другого, і навпаки.

Підбиваючи підсумки: різниця між двома умовами (третьою і шостою) полягає у тому, що третя умова говорить про розгляд доказу хукму основи (асля), який не повинен включати в себе відгалуження. А шоста умова говорить про розгляд доказу, який підтверджує хукм основи, але при цьому доказ не повинен підтверджувати хукм відгалуження.

23 Зуль-када 1437 р.х.
26.08.2016 р.