Питання: Республіканська партія отримала незначну більшість в Палаті представників США, яка складається із 435 людей. За оцінками «CBS News» (партнер «BBC» в США), вона отримала як мінімум 218 місць («BBC», 17.11.2022).
«Демократи святкували в неділю збереження за собою більшості в Сенаті США» («Al Jazeera», 14.11.2022). ЗМІ в більшості країн світу висвітлювали вибори в Конгрес США (Палату представників і Сенат). Чому у світі стільки уваги приділяється локальним подіям в Америці, тоді як аналогічним виборам в інших країнах приділяється мало уваги? Може, Америка вимагає від правителів-агентів по усьому світу звертати більше уваги на внутрішні події в США, щоб надати їм міжнародної значущості, подібно тому, як ЗМІ в пробританських країнах передають нікому не потрібні новини про королів, їх шлюби, дітей і т.п.?
Відповідь: Дійсно, Британія вимагає від своїх агентів і васалів звертати увагу на події, які відбуваються всередині Британії через те, що її досі переповнює почуття величі, як нібито так звана «імперія, над якою ніколи не заходить сонце» усе іще існує . У випадку з Британією це пов’язано зі спробою відродити тліюче почуття величі. Але з Америкою справи обстоять інакше. Розглянемо питання в декількох пунктах:
1 — Щоб зрозуміти вплив внутрішніх подій, які відбуваються в США, на міжнародну обстановку, наведемо декілька прикладів:
а) Президент США Байден заявив, що Росія чекала результатів проміжних виборів в Конгрес США,перш ніж об’явити рішення про ухід із Херсона («Al Jazeera», 11.11.2022);
б) Саудівська Аравія в рамках «ОПЕК плюс» погодилась скоротити видобуток нафти на два мільйони барелів в день,щоб ціни виросли в усьому світі, а американський виборець проявив невдоволення цінами на паливо на місцевому рівні і утримався від голосування за демократів, проголосувавши замість них за республіканців;
в) Досі не ясно, чи закриває Китай цілі міста через коронавірус, або це було пов’язано з бажанням підтримати партію президента Байдена. Можливо, ми дізнаємось це у найближчі дні. Тому проміжні вибори в США 08.11.2022 стали важливою міжнародною подією. Більше того, будь-який поштовх, що відбувається в Америці, може позначитись на інших регіонах світу. Отож, вплив цих виборов в США на міжнародну обстановку не варто недооцінювати . Окрім того, саме ці вибори стали надзвичайно важливими через те, що строк правління колишнього президента Трампа виявив дуже глибокий розкол всередині Америки: серед людей, уряду, партій і компаній. З цієї причини увесь світ уважно стежив за результатами виборів в Конгрес США.
2 — В найбільшій капіталістичній країні світу — Америці — політична система створила конкуренцію виключно між двома партіями. На виборах кожна із цих партій покладається на капіталістичні компанії. Таким чином, вибір роблять саме велетенські капіталістичні компанії, а не народ. Явним свідченням цього є те, що витрати компаній на підтримку кандидатів на виборах в обидві палати Конгресу в цьому році склали біля 17 мільярдів доларів. «США при кожній зручній нагоді показують парадоксальну модель: у той час, коли країна страждає від історичної інфляції, витрати на проміжні вибори досягли рекордно високого рівня. Американська організація заявила про рекордну вартість проміжних виборів 2022 року в США, яка перевищила 16,7 млрд. доларів» («Sky News Arabia», 13.11.2022). Ця сума рівня бюджету деяких країн Африки та інших регіонів. Звідси видно, що саме володарі крупних компаній направляють американський народ до обрання того чи іншого кандидата. Ззовні виглядає так, що влада належить народу, але насправді вона належить крупним компаніям, які можуть витратити сотні мільйонів доларів на підтримку конкретного кандидата. Деякі навіть почали говорити, що політики в Америці вибирають собі виборців, а не навпаки. Наприклад,той, хто піднімає гасло про дозвіл абортів, хоче бути обраним жінками. Хто піднімає гасло захисту мігрантів, хоче бути обраним меншостями. Хто піднімає расистське гасло, хоче бути обраним білими американцями, і так далі.
3 — В Америці завжди панували гроші і корупція. Але строк правління президента Трампа виявив різкі змінення, які відбуваються всередині Америки. Найпомітнішим зміненням стало те, що гостра боротьба між крупними компаніями більше не виглядає як «спортивне змагання», як це було у минулому. Ця боротьба настільки напружилась, що майже досягла точки кипіння, коли жадібність перестала дозволяти мирне співіснування при наявності протиріч в інтересах капіталістів. Гостра боротьба між капіталістичними компаніями перейшла в єдиноборство з ламанням кісток між політиками, представляючими інтереси цих компаній. Капіталісти розділились на два табори: табір, де домінують технологічні компанії і який представлений Демократичною партією, і другий табір, де домінують нафтові і енергетичні компанії і який представляє Республіканська партія. Ці два табори готуються до подальшому розділенню згідно з інтересами крупних компаній, які стоять за тим чи іншим кандидатом, і згідно з американськими штатами, в яких зосереджені інтереси цих компаній. Варто зазначити, що американські нафтові і енергетичні компанії десятиріччями представляли собою перлину американського капіталізму. Вони мали великий вплив як всередині Америки, так і за кордоном. Нафтові війни, політика прокладання трубопроводів між країнами і будівництво нафтових танкерів принесли цим компаніям великий вплив і великі прибутки. Але за останні роки технологічні компанії злетіли до такої міри, що менше аніж за два десятиріччя капітал деяких із них перевищив капітал деяких нафтових і енергетичних компаній, накопичених ними за майже сторіччя. Ця проблема стрімко усугублялась, особливо за період коронавірусу, коли політика локдауну позбавила нафтові компанії великого прибутку, а ціна на нафту іноді досягала негативних значень. У той же час технологічні компанії переживали період різкого зльоту, оскільки люди почали сидіти в своїх домах, спілкуючись один з одним, і виконувати свою роботу через телекомунікаційні обладнання і комп’ютери. Через ці компанії проходило усе більше комерційних і фінансових операцій. Наприклад, американська компанія «Амазон» почала панувати над багатьма секторами торгівлі, перевівши комерцію в електронну площину і слідуючи принципу доставки товарів на дім. Цей різкий зліт співпав з приходом до влади адміністрації Трампа. І тут вогонь конфлікту між збитковими і прибутковими компаніями розгорівся до такої мірі,що дійшов до спроб зламати один одному кістки. І оскільки американські компанії здійснюють свої плани через політиків, можна спостерігати різкий розкол і серед них.
4 — Підсилився розкол між американськими штатами. Штати, контрольовані демократами, приймають закони проти нафтових компаній, такі як закон про нульовий рівень викидів в Каліфорнії і повний перехід на електромобілі до 2035 року. У той же час такі штати, як Техас, які контролюються республіканцями, а за ними — і нафтовими компаніями, включили в свій чорний список «зелені» промислові компанії, тобто ті, які проводять політику скорочення викидів. Потім почався процес легалізації розколу, коли штати, контрольовані республіканцями, почали змінювати кордони виборчих округів і видавати закони, що забезпечують їх контроль над штатом на будь-яких майбутніх виборах, наприклад, закони, які обмежують голосування поштою, які були схвалені прибічниками демократів. У той же час штати, контрольовані демократами, почали так само змінювати кордони виборчих округів і видавати закони, такі як закон, який дозволяє голосувати поштою, щоб перекрити республіканцям доступ в ці штати. І це не говорячи вже про розкол в області просвіти. Наприклад, включення «критичної расової теорії» в шкільні програми в штатах, контрольованих республіканцями, і поширення ідей проти імміграції і іммігрантів. З іншого боку, в штатах, контрольованих демократами, поширюється ідея свободи абортів і схвалення іммігрантів, оскільки це суперечить консервативному погляду республіканців. Таким чином, американські штати розділились на червоні, контрольовані республіканцями, в яких переважають білі американці, і сині штати, контрольовані демократами, об’єднуючими більшу частину іммігрантських общин. Тобто розділення почало набувати етнічного характеру. І воно ставало усе більш постійним, так що політики в штатах тепер більш схильні піднімати суперечливі питання.
5 — Америка разом з урядами інших країн світу спостерігала за результатом проміжних виборів в Конгрес США, тому що ці вибори тісно переплетені з їх інтересами. Росія чекала, що «група Трампа» виграє ці вибори і не буде надавати великої підтримки Україні, як це робить адміністрація Байдена. Європа, особливо Німеччина, боїться впливу «групи Трампа» на відносини Америки з Європою щодо питання відбиття експансіоністських скерувань Росії. Китайці так само можуть побоюватись ескалації напруженості між Америкою і Китаєм чи надання ядерної зброї Південній Кореї і Японії. Так само ж агенти Америки в ісламському регіоні: деякі із них, як Саудівська Аравія, вважають, що «група Трампа» для них краще, аніж «група Байдена», а інші вважають навпаки.
Хоча ці вибори — не президентські, але вони не меш значущі. Більше того, це хороший показник майбутніх в 2024 році президентських виборів. Через високу інфляцію в Америці, в тому числі — росту цін на паливо, склалась сприятлива атмосфера для Республіканської партії. На це вказували усі опитування, і це просувалось в ЗМІ до такої міри, що демократи злякались так званої «червоної хвилі», яка загрожувала змити їх. Говорячи стисло, умови виборів у цілому були на користь республіканців. Але те, що спостерігається сьогодні, ставить в незручне становище організації, які займаються соціальними опитуваннями, і ЗМІ, які чекали засунення «червоної хвилі» при тому, що деякі із них підтримують демократів. Колишній президент Трамп вирушив в турне по американським штатам, щоб підтримати кандидатів від республіканців, як нібито це була кампанія перед президентськими виборами. З іншого боку, демократи провели кампанії через нинішнього президента Байдена, а також колишніх президентів, таких як Обама і Клінтон, в надії зупинити «червону хвилю», яку вони вважали неминучою. Проте ця хвиля так і не прийшла. Швидше, результати виборів свідчать про те, що «Республіканська партія отримала незначну більшість в Палаті представників США, яка складається із 435 людей. За оцінками «CBS News» (партнер «BBC» в США), вона отримала як мінімум 218 місць» («BBC», 17.11.2022). «Демократи святкували у неділю збереження за собою більшості в Сенаті США. Демократи в даний час мають 50 місць на додаток до голосу віце-президента США Камали Харріс, головуючої в Сенаті, у той час як у республіканців 49 місць І одне місце залишається нерозподіленим на виборах в Сенат до другого туру в Джорджиї, наміченого на 6 грудня, після якого демократи можуть збільшити розрив» («Al Jazeera», 14.11.2022). Ці результати не виправдали усі очікування і опитування.
6 — При уважному розгляді ми знаходимо, що штати, контрольовані республіканцями, де є республіканський губернатор і де більшість місцевих депутатів і сенаторів є республіканцями, залишились республіканськими, і Демократична партія не змогла добитись яких-небудь істотних змінень в них. Можна зазначити лише невеликі винятки, такі як збільшення числа іммігрантів, особливо із Латинської Америки, наприклад, в Техасі, де демократи зайняли декілька крісел депутатів. У той же час повний контроль залишається за республіканцями. Те ж саме відбувається в штатах, контрольованих демократами. Це розділення виявилось досить серйозним і глибоким. Деякі штати залишаються предметом конфлікту між двома партіями. Вони навіть були названі штатами, які вагаються, такі як Джорджія, Арізона, Невада і Пенсільванія. Можливо, результати виборів, не виправдавши очікування, всупереч опитуванням і стандартним виборчим процесам, вказують на те, що американські штати, які об’єднують Вашингтон, округ Колумбія, вже не є «Сполученими», якими вони були у минулому, швидше, розкол між ними набуває постійного характеру. З іншого боку, боротьба двох партій за владу і інтереси своїх крупних компаній, можуть різко загостритись в штатах, які вагаються. Ситуація в якій одна партія отримує контроль над будь-яким із цих штатів на поточних виборах, а також приймає в ній нові закони проти другої партії і поширює просвіту проти другої партії, щоб викоренити вплив опонента — це те, чого абсолютно не приймає програла партія. Від цих штатів, які вагаються, можуть виходити іскри насильства, які ввергнуть усю країну в іще більше насильство і будуть перешкоджати зовнішній політиці держави. І ми бачимо, що події вже спричиняють вплив на зовнішню політику. Наприклад, Саудівська Аравія виконала веління «групи Трампа» у відношенні скорочення видобутку нафти. Нинішні вибори більше за усе решту усього іншого виявили глибокий розкол в Америці. Партії майже рівні по силі, і нові обставини, так як ріст цін, не позначаються на їх силі . Це небезпечний передвісник очікуваних подій. Вибори явно супроводжувались нервозністю. Деякі кандидати із «групи Трампа» і навіть жінки, проводили передвиборчу кампанію, демонструючи зброю. Можливо, найближчі дні покажуть більше розходжень і легалізацію цих розходжень між штатами, а також зростаючу імміграцію небілих із регіонів, контрольованих Республіканською партією, в яких та просуває теорію переваги білих.
7 — Виходячи із того, що трапилось на проміжних виборах в Конгрес, можна пролити світло на те, що послідує за результатами:
а) Америка, здається, позбавлена людей зі здоровим глуздом, здатних усунути розбіжності між двома сторонами, конфліктуючими за владу в Вашингтоні. Поки американці проявляють більше нервозності з питань лояльності і при виборі політичної сторони, адміністрація президента Байдена в найближчі два роки опиниться на порозі нових труднощів, створюваних «червоними» республіканськими штатами і Палатою представників США. У зв’язку з цим держава більше уваги приділяє своїм внутрішнім проблемам у шкоду зовнішнім. Що стосується Трампа, то перед виборами здавалось, що він повністю контролює Республіканську партію. Проте після проголошення результатів виборів виявилось, що частина кандидатів, яких підтримував Трамп, провалилась, а частина із них набула успіху. Це може створити деякі труднощі для Трампа на виборах, на яких він має намір балотуватись на другий президентський строк від імені Республіканської партії.
б) Оскільки крупні американські компанії, які стоять за Республіканською партією, володіють значним міжнародним впливом, що проявилось в рішенні Саудівської Аравії скоротити видобуток нафти, ознаки розділення міжнародного впливу між двома американськими партіями, ймовірно, будуть наростати. Звичайно ж, це буде ослабляти Америку як державу на міжнародному рівні. Цю проблему неможна недооцінювати . Ми вже бачили, як контакти колишнього держсекретаря Джона Керрі — демократа — послабили політику максимального тиску адміністрації Трампа на Іран. Республіканці відповіли на це під час правління адміністрації Байдена, підбурюючи Саудівську Аравію скоротити видобуток нафти, що послабило тиск адміністрації Байдена на Росію. Тому міжнародний вплив Америки розділяється надвоє, а деякі міжнародні інтереси стають інтересами окремо республіканців і окремо демократів, при цьому зберігається коло спільних стратегічних інтересів, таких як боротьба з Росією і Китаєм, навіть якщо можуть відрізнятись їх способи у досягненні цієї цілі.
в) У адміністрації Байдена є іще два повних роки, щоб спричиняти тиск на Росію у відношенні України. Навіть якщо Америка відкриє двері для переговорів між Україною і Росією, вона продовжить спричиняти тиск на Росію, щоб та відмовилась від усіх своїх досягнень в Україні в найближчий час. При цьому Росія залишиться під накладеними на неї крупними санкціями до тих пір, поки Америка не доб’ється інших успіхів за межами українського питання, таких як забезпечення того, щоб російська ядерна зброя не становила загрози для Америки. Здається, ця політика буде продовжуватись усю епоху Байдена. Поки Байден не досягне цих цілей, Росія залишиться ізольованою від західного світу і його приспішників, а її економіка продовжить рухатись повзком, не маючи можності підвестись на ноги.
г) Залякуючи Китай наслідками підтримки Росії, адміністрації Байдена вдалось практично дистанціювати Китай від Росії, незважаючи на порожні заяви двох сторін щодо міцності їх відносин . Тобто ці заяви ніяк не проявляються на справах . Процес віддалення двох сил одна від другої іще не завершена, хоча Росія відчуває, що Китай підвів її і залишив наодинці перед лицем Америки і перед лицем країн НАТО, які надають велику військову підтримку Україні і вводять тяжкі економічні санкції проти Росії. При цьому Китай не пропонує нічого подібного в межах союзу, який до початку війни в Україні був названий «безмежна дружба».
д) Країни Західної Європи боялись будь-якої форми повернення Трампа до влади, будь то його повернення на пост президента чи контроль його групи над Конгресом, тому що він проводив політику, згідно якої НАТО є застарілим альянсом. Військова міць Європи слабка і нездатна протистояти експансіоністській політиці Росії. Тому країни Європи зраділи поверненню адміністрації Байдена. Окрім того, американські газові компанії поставили адміністрацію Байдена в незручне становище, коли почали постачати до Європи американський газ замість російського за цінами, які у чотири рази перевищують їх американські, а європейські країн почали протестувати. Президент Байден розкритикував ці компанії, які, за його словами, отримували астрономічний прибуток під час війни в Україні, і пригрозив їм додатковими податками. Треба розуміти, що Байден критикував ріст ціна на нафту всередині країни, тому що ріст цін в Європі його мало хвилює . Швидше, американська політика, яка здійснюється Байденом, скерована на Німеччину і веде до розвалу Європи. Така політика аналогічна політиці колишнього президента Трампа, підтримуючого «брексіт», щоб завдати удару по єдності європейців.
8 — Проміжні вибори в Конгрес США мають багато внутрішніх і зовнішніх аспектів. Через гегемонію Америки ці вибори стали глобальною подією, в якій зацікавлено більшість країн світу, тому що ці вибори впливають на зовнішню політику США. Це зовсім несхоже на те, як Британія вимагає від своїх агентів того, щоб їх ЗМІ звертали увагу на внутрішній британський порядок денний і події, бажаючи зберегти почуття величі.
Таким є положення країн, яких називають сьогодні «великими». Увесь світ спостерігає за їх внутрішніми подіями. Коли Аллах дасть перемогу, і в Ісламській Уммі з’явиться Халіфат, який буде показувати усьому світу істинний шлях, тоді будь-яка подія всередині ісламського світу буде мати політичну і інформаційну значущість для країн невір’я. Кожен із них буде вивчати змінення в Халіфаті і те, як ці змінення позначаться на їх країнах. Країни невір’я вже сьогодні стурбовані будь-якими подіями всередині ісламського світу і стежать за ісламськими рухами, а їх ЗМІ постійно рекламують так званих «поміркованих». У той же час вони докладають усіх зусиль для того, щоб віддалити мусульман від щирих і вірних своїй Уммі рухів. І усе це відбувається іще до встановлення Ісламської Держави. Що ж вони будуть робити, коли енергія і можливості Умми будуть об’єднані під єдиним керівництвом, яке веде мусульман до довольству Аллаха?! У той день усі побачать міць і велич Умми, а також слабкість країн, яких називають сьогодні «великими». Аллах говорить:
وَسَيَعۡلَمُ ٱلَّذِينَ ظَلَمُوٓاْ أَيَّ مُنقَلَبٖ يَنقَلِبُونَ
«А ті які вчиняють несправедливо, скоро дізнаються, куди вони повернуться» (26:227).
25 Рабі ус-сані 1444 р.х.
19.11.2022 р.
