Відповіді на політичні питання від відвідувачів сайту

Відповіді на питання
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

1 — Питання: чи може Америка укласти з Китаєм угоду, подібну до угоди між Кеннеді і Хрущовим в 1961 році? Особливо враховуючи те, що Китай як глобальна економічна держава став загрозою номер один для Сполучених Штатів? І з якою метою Америка провокує Китай на Тайвані?

Відповідь: укладання подібної угоди здається малоймовірною. Швидше, Америка працює над тим, щоб втягнути Китай в війну з Тайванем, блокувати його і підкорити своїй волі, а також не залишити йому можливості підтримувати Росію у війні проти України. Америка робить дії, які провокують Китай, і формує союзи, які будуть діяти проти нього і накладати на нього санкції. Раніше Америка вже розв’язала торгову війну проти Китаю. Тому, здається, Сполучені Штати будуть продовжувати ці дії до тих пір, поки тайванське питання не буде якимось чином вирішене. Відомо, що Китай не залишає плани анексувати Тайвань, нехай навіть силою, про що заявив голова КНР Сі Цзіньпін, який в втретє був переобраний на п’ятирічний строк генерального секретаря Комуністичної партії Китаю. Він сказав: «Китай залишає за собою право застосувати силу у відношенні Тайваню у якості крайнього заходу в непереборних обставинах» («Al Jazeera», 16.10.2022). Китай спостерігає за тим, що відбувається в Україні і що буде далі, щоб з ним не повторилась ці трагедія, якщо Росія зазнає принизливої поразки. Як видно, Китай утримався від підтримки Росії проти України. Він відступив після того, як спочатку заявив про свою повну підтримку Росії і навіть підписав з нею угоду щодо цього, а потім зайняв нейтральну позицію. Як би така позиція не ображала Росію, але Путін охарактеризував її як збалансовану, виразивши розуміння заклопотаності, щоб не втратити китайського друга назавжди, як це могло трапитись у випадку догани чи критики. Тому малоймовірно, що Америка укладе з Китаєм угоду про розділення світу, як вона це зробила з Радянським Союзом, поки не вичерпає усі спроби блокувати економічного велетня. Також Америка не буде укладати з Китаєм договір про визнання його зони впливу в Південно-Китайському і Східно-Китайському морях. Навпаки, Америка долучає усе нові країни і союзи проти Китаю і працює над тим, щоб не допустити встановлення його повного контролю над двома морями.

2 — Питання: чи може Росія розташувати свої ракети в безпосередній близькості до Сполучених Штатів, як це зробив Радянський Союз під час Кубинської ракетної кризи?

Відповідь: такий розвиток подій нереальний, оскільки Росія відчуває і визнає силу Америки, у той час як міць Радянського Союзу була аналогічна міці Америки. Наприклад, ядерна міць обох країн сьогодні майже рівна, але у Америки є протиракетна оборона (ПРО), яка здатна захистити її від ракет Росії. У той же час Росія не має подібної оборони . Що стосується об’явлення Росії про виробництво нових ракет, здатних обійти ПРО, то вони тільки надійшли у виробництво. Виходить, що кількість російських ядерних ракет, здатних долетіти до території США і обійти ПРО, на дану мить маленька. А ось усі американські ракети, в тому числі старі, можуть досягти території Росії. І це на додаток до величезному дисбалансу в традиційних озброєннях на користь США, таких як безпілотники, літаки-невидимки і розумні ракети, аналогів яким у Росії немає. Українська війна показала, що російські військово-повітряні сили слабкі і не можуть навіть взяти під контроль повітряний простір такої країни, як Україна, а її безпілотники значно відстають від американських. У багатьох доповідях підтверджується використання Росією іранських безпілотників у війні проти України. Війна в Україні виявила і інші слабкості традиційних озброєнь Росії і показала, що міць Росії була сильно перебільшена. Яка іще наддержава не зможе за вісім місяців перемогти таку країну, як Україна, навіть при підтримці останньої Заходом?! Хіба ця «велика» Росія не поквапилась піти з-під столиці України Києва на початку війни, іще до того, як Захід почав активно допомагати Україні?! Але ж у той час Україна була набагато слабша, аніж сьогодні. Тому Росія не може відповісти, як під час Кубинської ракетної кризи, розташувавши свої ракети в безпосередній близькості до Сполучених Штатів. Росія — це не Радянський Союз, особливо якщо порівняти її з міццю СРСР під час Кубинської ракетної кризи.

3 — Що стосується питання про міжнародне партнерство, то американці бачать його так, що крупні країни повинні обслуговувати інтереси США. В обмін на це служіння Америка дає їм частину трофеїв, здобутих на полях усього світу. Наприклад, Росія погодилась обслуговувати інтереси Америки в Сирії і вторглась в цю країну в 2015 році. Росія почала виглядати сильною державою, яка по будь-якому приводу застосовує право «вето» в Раді Безпеки ООН. Потім Америка побажала використати Росію проти Китаю і Північної Кореї, але Росія відмовилась від такої ролі. Переконавшись в цій відмові, Америка почала обмежувати роль Росії, яка здавалось домінуючою в Сирії. Потім Америка почала піднімати багато тривожних для Росії питань, таких як війна між Азербайджаном і Вірменією. Таким є характер американців. Америка ніколи не думала ділити з ким би то не було міжнародний вплив. Швидше, вона долучає деякі сильні держави до своїх справ по усьому світу, щоб вони допомагали її інтересам в обмін на деякі трофеї, узгоджені з нею. Саме з такої точки зору Америка дивиться на Китай, Росію і країни Європи. Наприклад, Америка сьогодні розширює роль Німеччини в Східній Європі в протистоянні Росії. При цьому Америка контролює і планує усі кроки Німеччини в цьому напрямку. Якщо Німеччина коли-небудь вирішить вийти з-під американського контролю і діяти самостійно, Америка почне утискати її з усіх боків. Саме така логіка переважає в американському мисленні.

4 — Питання: чому США не ввели санкції проти Індії, коли та погодилась імпортувати нафту із Росії?

Відповідь: Америка не ввела санкції проти Індії, тому що це загрожує долі її агентів в Індії на чолі з Моді і його партією «Бхаратія джаната парті» («БДП»). Америка не заперечувала проти покупки Індією газу і нафти у Росії, тому що сама вона не могла надати Індії альтернативу. Якщо Індія перестане купувати енергоресурси у Росії, як це зробила Німеччина, тоді ціни в Індії зростуть вдвічі . Це те, що народ Індії не зможе винести. Звичайно ж, це негативно позначиться на економічному стані країни, що може навіть призвести до скинення проамериканського уряду Моді. Різке економічне падіння стане можливістю,на яку чекають усе іще могутні англійські агенти із партії «Індійський національний конгрес» («ІНК»). Америка навіть дозволяє Індії продовжувати закупати зброю в Росії, що стало традицією з часів партії «ІНК», яка правила Індією на протязі більшої частини періодів з миті її заснування в 1947 році до 1998 року . Тоді уперше індійську арену ґрунтовно зайняла «БДП», і вона правила до 2004 року. В 2004 році «ІНК» знов повернулась до влади і правила до 2014 року. З цього часу і по сьогоднішній день країною править «БДП». Успіх проамериканської партії у багато чому залежав від маріонеткових правителів Пакистану, яким Америка наказала піти на поступки, особливо по питанню Кашміру, що зміцнило популярність цієї партії. Саме тому, коли Індія купила у Росії ЗРК С-400, Америка не ввела проти неї санкції як ввела проти Туреччини за таку покупку. Америка навіть включила Індію із списку країн, які потрапили під санкції по Закону щодо протидії супротивниками Америки за допомогою санкцій, відомого своєю абревіатурою «CAATSA». Палата представників США 14.07.2022 схвалила виключення Індії із санаційного списку під час утвердження оборонного бюджету США на 2023 рік, заявивши, що «звільнення від санкцій зміцнить обороні зв’язки між США та Індією» («Anadolu», 16.07.2022). Багато хто порахував це «подвійними стандартами», тому що Туреччина за таку ж покупку потрапила під закон про санкції, а Індія — ні. Це свідчить про те, що Америка боїться втратити свій вплив в Індії з падінням своєї агентури в партії «БДП», якщо на неї будуть накладені санкції, які не дозволять купувати у Росії озброєння і енергоресурси. У той же час ці санкції ніяк не впливають на Ердогана з його урядом, який обертається в орбіті інтересів США. Навпаки, ці санкції підвищують його популярність і приховують його прив’язаність до Америки.

5 — Відносно інших питань про нафту і газ відповідь буде наступною:

а) Європа більше за усіх відчула наслідки порушення в поставках російських енергоносіїв, спостерігаючи за російською експансією прямо біля своїх кордонів. Тому вона хоче — за домовленістю з Америкою — мати більше можливостей протистояти Росії, коли повністю відмовиться від її газу і нафти. Вона готова винести наслідки такої відмови. Тому неможна сказати, що Америка штовхає Європу позбутись від російської енергетичної продукції, хоча з даного часу це вважається однією із американських стратегій. Швидше, можна сказати, що Америка перемогла в тому, що зміцнила позиції України, підтримавши її і потягнувши на бік Заходу, втягуючи Росію у війну. Тобто Америці вдалось майже за десять років війни в Україні виставити Росію як головну загрозу для усієї Європи. І коли російська загроза стала реальною, європейські країни добровільно приєдналися до американської стратегії, а потім відрізали російські енергоресурси від Європи. Потім відбувся ріст цін на природний газ, тому що цей газ надходив в Європу по багатьом трубопроводам, а не в скрапленому стані морськими танкерами, і це дозволяло зберегти ціни на низькому рівні. Коли ці трубопроводи «перерізали»,країнам Європи довелось возити скраплений газ, в основному — морськими танкерами. Але таке транспортування обходиться досить дорого, оскільки газ доводиться скраплювати в країнах-експортерах, а потім повертати його в газоподібний стан в країнах-імпортерах.

б) Що стосується нафти, то її ціни виросли в усьому світі, а не тільки в Європі, на відміну від газу. Америка так само постраждала від росту цін на нафту. Те ж саме можна сказати і про зерно, поставки якого із Росії і України були порушені, а це означає, що ріст цін на зерно був так само глобальним, а не тільки європейським. В Європі, як і в решті світу, питання нестачі зерна і нафти — це питання високих цін, оскільки є можливість їх транспортування із інших регіонів, а не із Росії і України. Що стосується природного газу, то він відрізняється через скраплення і відносної нестачі газовозів. Також зростаючій залежності світу від природного газу сприяло те, що десятиріччями просувалась загроза забруднення оточуючого середовища і зміни клімату. Вважається, що газ менше забруднює оточуюче середовище і менш небезпечний, аніж інші джерела енергії, такі як вугілля і ядерна енергетика.

в) Що стосується того, що Америка мріє встановити міжнародні ціни на природний газ в доларах, то в цьому немає сумнівів. Але перед цією мрією є великі перешкоди. Росія домовилась з Китаєм та іншими країнами проводити торгівлю в місцевих валютах. Цей російський підхід народився в 2014 році. Насправді багато країн думали про це після фінансової кризи 2009 року, коли світ виявив сильну залежність від американського долара. Можна сказати, що ідея недоларового торгового обміну вже поширилась по усьому світу, хоча досі не видно шляху до цієї цілі. Можливо, підвищенням відсоткових ставок і новою політикою сильного долара, прийнятої в 2022 році, Америка хоче відновити довіру до долару і послабити ідею торгового обміну в місцевих валютах. В довгостроковій перспективі кліматична політика призведе до більшої залежності від природного газу на міжнародному рівні і до збільшенню значення цього джерела енергії. Тому ціноутворення в доларах було б дуже вигідним для Америки.

г) Можливо, американські зусилля з перерізування ланцюжків поставок газу між Росією і Європою через такі трубопроводи, як «Північний потік», треба розглядати як перекриття неконтрольованих Сполученими Штатами. Наприклад, Америка не спричиняла тиску на Туреччину, щоб вона перерізала газопроводи з Росією, оскільки Туреччина повністю знаходиться під контролем Америки. Президент Росії Путін об’явив про намір створити турецький центр для поставок російського газу в Європу, а це означає, що Америка хоче, щоб в майбутньому російський газ надходив до Європи через шляхи, контрольовані Вашингтоном.

 

6 Рабі ус-сані 1444 р.х.
31.10.2022 р.