Рамкова угода в Судані

Процес підписання проходив при міжнародній підтримці, зокрема — представників від США і Британії, а також представника від ООН, виконуючого обов’язки голови акти підписання угоди. У цієї угоди є супротивники, які 8 і 9 грудня 2022 виходили з протестами на вулиці. Що означає ця угода? Кому вона вигідна? Чи варто очікувати продовження подій, пов’язаних з цією угодою?

Відповідь:

Щоб відповісти на усі ці питання, розглянемо наступне:

По-перше, текст договору

1. У першій частині угоди було прописано, що «Судан — багатокультурна, багатонаціональна і багаторелігійна держава» при тому, що 96% усіх суданців сповідують Іслам, а отож належать до однієї культури, навіть якщо представляють собою багато різних племен. Ця угода — обман і шахрайство, тому що вона закликана віддалити Іслам від життя мусульман і не дозволити Ісламу реалізуватись на рівні законів, економіки, освіти, політики зовнішньої, внутрішньої і військової, на рівні соціальної і економічної сфер, на рівні індустрії і усіх життєвих справ як окремих особистостей, так і усього суспільства . Тому в угоді говориться: «Судан — світська, демократична, федеративна, парламентська держава, головування в якій належить народу, і народ є джерелом усіх видів влади». Цей принцип суперечить Ісламу, оскільки об’являє Судан світською державою, тобто державою, в якій релігія відокремлюється від політичного життя. Окрім того, Судан об’являється іще і демократичною державою, а отож, законодавче право в ньому передається народу, що так само суперечить Ісламу, оскільки, згідно останньому, джерелом законодавства є Коран і Сунна, а не народ. Судан об’являється федеративною державою, що суперечить Ісламу, який закликає до унітарної системи правління і забороняє усе, що призводить до розділення і дроблення ісламського світу. Ми вже бачили на прикладі Південного Судану, до чого призводить федералізм! Складається враження, що ця угода закликана усунути будь-яку присутність Ісламу в Судані, що підвереджує іще один уривок із його тексту: «Держава не зобов’язує нікого дотримуватись якої б то не було релігії. Держава є нейтральною в тому, що стосується справ релігії, переконань і совісті. Вона гарантує свободи і обов’язкове дотримання міжнародних хартій про права людини, особливо хартій про права жінок». Тобто ці сили, які сформулювали текст угоди, однозначно домовились за допомогою нього віддалити Іслам від мусульман в цій мусульманській країні.

2. У другій частині угоди сказано наступне: «Перехідний уряд передасть усю владу в руки світського уряду … у держави буде президент з почесними обов’язками … виконавча влада буде очолена світським прем’єр-міністром, якого будуть обирати сторони, які підписали дану угоду на додачу з законодавчою радою, радою безпеки і оборони, які так само будуть очолюватись прем’єр-міністром. Також йому будуть підкорятись усі державні органи і озброєні організації, які підписали «Суданську мирну угоду» в Джуббі». Далі в тексті говориться: «Армія дистанціюється від політики, від управління економікою, від комерційної і інвестиційної діяльності. Сили швидкого реагування і сили озброєних організацій об’єднуються в одну армію згідно вимогам, у відношенні яких скоро буде складений договір, в якому буде оговорений процес інтеграції армії і демобілізації солдатів в межах плану реформ в армії і в структурах безпеки, що призведе до створенню професійної народної армії». Також в цій частині угоди говориться про «виконання Суданської мирної угоди в Джуббі … і утвердження миру з озброєними організаціями, які не підписали угоду». Також в тексті сказано: «Була запущена широка робота по розробці нової конституції під наглядом конституційної комісії для діалогу і узгодження конституційних основ за участю усіх регіонів Судану». Також було сказано про «систематизацію повного виборчого процесу по завершенню перехідного періоду тривалістю в 24 місяця, починаючи з дати призначення прем’єр-міністра».

По-друге, ситуація на місцях

1. Командуючий армією і по сумісництву голова Суверенної Ради Судану Абд аль-Фаттах аль-Бурхан на церемонії підписання угоди сказав: «Ми повинні остаточно вивести військові структури із політичних дій і провести вибори до кінця перехідного періоду, вирішивши питання, підняті в цій рамковій угоді … Наша країна опинилась в винятковій ситуації. Ми були у стані дисгармонії між військовими і політичними силами. Звичайно ж, це негативно позначилось на країні. Ми прагнемо перетворити армію в конституційно упорядкований інститут, далекий від якої-небудь упередженості у відношенні будь-якої партії, групи чи ідеології». Його заступник Мухаммад Хамдан Дагало заявив: «Підписання політичної рамкової угоду знаменує собою новий, чудовий етап в історії суданської держави. Підписання угоди повинно буде покінчити з нинішньою політичною кризою і підготувати нас до новому перехідному етапу,під час якого нам вдасться уникнути помилок, допущених раніше . До початку перехідного періоду у серпні 2019 р. вже були протиріччя між його діючими особами щодо того, як саме цей період повинен проходити . Тоді були допущені політичні помилки,які призвели врешті решт до подій 25 жовтня і відкрили двері для повернення контрреволюційних сил… Тому пріоритетами наступного уряду стануть виконання пунктів договору в Джуббі, повне укладання миру з рухами, які не підписали цей договір, робота над поверненням біженців в їх рідні села, рішення земельних проблем і проблем бедуїнів» (suna-sd.net, 05.12.2022). Ця угода рятує із скрутного стану військове керівництво країни на чолі з аль-Бурханом, його заступником і тими, хто з ними, тому що громадяни Судану відкидають їх владу і не надають їм підтримки всередині країни. Ця угода забезпечує військовому керівництву недоторканість і захист від судових переслідувань за ті злочини, які вони коїли і залишились непокараними. Вони виявились не здатними вести адміністративне управління справами країни і зазнали поразки у вирішення звичайних проблем громадян. Якщо вони щось робили, то тільки коли бачили в цьому можливість зберегти вплив Америки в країні після того, як пав режим колишнього президента Умара аль-Башира. При цьому не варто забувати, що друга сторона — т.з. «Сили свободи і змін» і партії, які сформували уряд — теж зазнала поразки у спробах управляти країною, вирішувати її проблеми і забезпечити вдоволення мінімальних потреб населення. Усе, що вони робили, було заради захисту інтересів Британії в Судані.

2. Є у цієї угоди і опозиція. З 8 по 9 грудня 2022 р. вони виступали з протестами проти її підписання. Серед опозиційних сил не усі відрізняються щирістю намірів, як і правдивою позицією перед мусульманами Судану, як, наприклад, «Рух за справедливість і рівність» під керівництвом Джибріля Ібрагіма, «Рух звільнення Судану» на чолі з Мінні Арко Мінаві і різні політичні партії, пов’язані з «Силами свободи і змін», лояльними Британії. Британія поквапилась завести собі прибічників і в складі опозиції на випадок, якщо раптом угода зазнає фіаско, щоб ті зсередини опозиції допомагали агентам Британії в уряді або самі прийшли до влади у випадку, якщо народ скине уряд. Саме так агенти іноземних держав знов і знов приходять до влади в таких країнах, як Судан, з першого ж дня набуття останніми уявної незалежності, адже колонізатор нібито вивів свої війська, при цьому не виводячи своїх політичних агентів, не зупиняючи свої ідейні і економічні види колонізацій.

3. Деяким здається, що ця угода вирішить політичну кризу в країні, що виникла внаслідок протиріч між представниками військових і цивільних сил. Проблема полягає в тому, що військові — лояльні Америці — повинні передати владу в руки громадянських політичних сил — лояльних Британії, — але не роблять цього. Агенти двох держав борються між собою за владу і не вирішують проблем Судану, у першу чергу — економічних, через які, власне кажучи, народ і повстав. Вони і не можуть вирішити цих проблем, тому що вони — звичайні агенти іноземного впливу. Їх вчили тому, як вислужуватись перед своїми хазяями, а не допомагати народу Судану. Вони не можуть вирішити нагальних проблем в країні, тому що діють на порочних принципах, у першу чергу — на ідеї відокремлення релігії від життя, держави і суспільства. Дана угода є по суті своїй лише тимчасовим примирливим рішенням між армією і деякими нещирими політичними силами, лояльними іноземній державі. Одного разу між сторонами вже була підписана угода про перехідний період, але вона була скасована після перевороту 25 жовтня. Окрім того, питання полягає не в тому, щоб встановити світський уряд. Це зробити проще за усе. Питання полягає в тому, хто його очолить, адже кожна із двох сторін бажає цього і не уступає другій, тобто виконує накази з-за кордону .

По-третє, міжнародна ситуація

1. Америка високо оцінила цю угоду. Держсекретар США Ентоні Блінкен 06.12.2022 в «Твіттері» написав: «Підписання попередньої рамкової угоди в Судані є важливим кроком на шляху до формування світського уряду і визначенню конституційних механізмів, закликаних направити Судан до перехідному періоду, кульмінацією якого повинні будуть стати вибори». На своєму сайті від 07.12.2022 Державний секретаріат США опублікував заяву, в якій говориться, що Америка «підтримує світські сторони Судану і армію у проведенні комплексних переговорів у відношенні невирішених питань перед заключенням остаточної угоди і передачею влади перехідному уряду, очолюваному цивільними особами». Америка застерегла від введення санкцій проти будь-якого підписанта даної угоди, заявивши: «Сьогодні Державний секретаріат прийняв рішення розширити політику обмеження видачі віз нинішнім чи колишнім суданським посадовим особам, які, як вважається, несуть відповідальність чи причетні до підриву демократичних реформ в Судані, утисканню прав людей і основних свобод». Для Америки ця угода є дуже важливим кроком на шляху до збереження свого впливу в цій країні, бо утримає на плаву владу армії на чолі з Абд Аль-Фаттахом аль-Бурханом, його заступником Мухаммадом Дагало та іншими агентами США в Судані. Якщо ж врахувати, що вони влаштували переворот проти світського уряду півтора роки назад — 25.10.2021, а також зупинили плин перехідного етапу, який проходив між двома сторонами в угоді, підписаної 21.08.2019, то виходить, що агенти США, які стоять на чолі армії Судану, тим більше потребують захисту від майбутніх судових розглядів . В минулій підписаній угоді було оговорено, що військові будуть головувати в Суверенній раді на протязі 21 місяця, а потім в ній будуть головувати цивільні особи на протязі 18 місяців. Після угоди в Джуббі даний договір був продовжений на 53 місяці. Проте 25 жовтня 2021 р. трапився переворот, в результаті якого британські агенти втратили можливість очолити Суверенну Раду … І ось нещодавня угода рятує агентів США від втрати влади і від судового переслідування, а отож, у Америки залишається вплив в Судані, і британські агенти більше не домінують над усім Суданом за допомогою контролю політичного центру країни.

2. Вустами свого міністра по справам Африки і міжнародного розвитку Ендрю Мітчелла Британія заявила: «Представники чотирьох сторін і представники трьох держав схвалюють цей важливий крок на шляху до угоди під керівництвом світських лідерів в Судані. Об’єднане Королівство сподівається на тісну співпрацю з таким урядом, як тільки він буде заснований. Ми закликаємо усі діючі сторони об’єднатись якомога швидше заради досягнення остаточної угоди» (alsudantoday.com, 06.12.2022). Посол Британії при Раді Безпеки ООН Джеймс Каріукі заявив про «серйозні наслідки зволікання з досягненням остаточної угоди в Судані». Також він заявив про «надання допомоги Британією майбутньому цивільному (світському) уряду під керівництвом громадян за допомогою координації дій з міжнародними партнерами». Також він вказав на «нестабільну ситуацію в деяких районах Судану, особливо в районі Блакитного Нилу і в штаті Кордофан» (sudanakhbar.com, 06.12.2022). Британія подібно Америці прямо втручається у внутрішні справи Судану і заявляє про підтримку підписаної угоди, оскільки була одним із його опікунів і засновників разом з Америкою при посередництві посла ООН. Британія заявила про підтримку майбутнього цивільного уряду, тому що, як очікується, більшість його членів будуть британськими агентами. Таким чином, Британія сподівається зберегти свій вплив в політичному центрі країни і повернути своїм агентам владу, вибивши її із рук військових, розхитавши позиції останніх в уряді і політиці.

По-четверте, підсумок

Спостерігаючи над поточними подіями в Судані, нам стає ясно, що міжнародний конфлікт на його території нікуди не зник. Більше того, цей конфлікт майже не публічний, бо Америка відкрито підтримує командуючого армією аль-Бурхана, його заступника та їх людей, у той час як цивільні «Сили Свободи і Змін» і пов’язані з ними партії підтримуються Британією. Обидві сторони — проамериканська і пробританська — усе ніяк не можуть встановити контроль одна над другою. Військові не можуть взяти під контроль цивільних, а цивільні — військових. З цієї причини Америка і Британія вирішили штовхнути своїх агентів до підписанню угоди, як це вже було одного разу зроблено одразу після скинення Умара аль-Башира аж до конфлікту 25 жовтня. І ось сторони знов прийшли до переговорів про необхідність угоди. Угода це, звичайно ж, носить тимчасовий характер і буде діяти до тих пір, поки одна із сторін не отримає повний контроль над військовою і цивільною сферою держави … В минулому, коли аль-Бурхан тільки прийшов до влади — і аж до перевороту, — ми вже говорили про це в двох публікаціях:

1. У відповіді від 23.09.2019, тобто одразу після того, як обидві сторони стали співучасницями у правлінні, коли військові домовились з цивільними силами щодо розділення влади, ми оцінили це так: «Швидше за усе, Америка і Британія ніколи не зможуть співіснувати у мирі і спокої,тому що мають різні інтереси, і кожен із їх агентів виконує тільки замовлення своїх хазяїв. Тому кожна сторона буде намагатись перекинути конкурента. Враховуючи поточні події, заяви суданських і іноземних чиновників, особливо американських і європейських, можна сміливо припустити, які засоби використають обидві сторони для утискання і припинення діяльності один одного в оскарженні влади». Ми попереджали про це тоді. Так воно і трапилось тепер.

У відповіді на питання від 25.10.2021 ми сказали: «Дивлячись на те, в якому напрямку розвиваються події в Судані і до чого ведуть дії агентів Америки, з одного боку,і дії агентів Британії і Європи — з іншого боку, ми робимо висновок, що усі вони ведуть до кровопролиття, тиранії, голоду і криз. Жителі Судану повинні усвідомити те, в якій ситуації вони опинились, і відвернутись від усіх нікчемних правителів-агентів Америки, Британії і Європи, адже для цих зрадників життя суданського народу і його ресурси є лише об’єктом інтересів невірних держав, яким вони служать».

2. Чи буде ця угода діяти і виконуватись? Сумнівно. Чи врятує вона положення справ в країні? Навряд чи, тому що має неправильні основи і тому що за нею стоять колонізаторські сили, які до того ж з’ясовують відносини між собою на території Судану руками своїх місцевих агентів, яких не хвилює нічого, окрім урядових крісел, постів і грошей, яких їм вічно мало. Їм плювати на країну, на людей, на їх розвиток і звільнення з-під ярма колонізатора. Їм в основі невідома дорога до розвитку, адже усе, що вони вміють — це працювати в інтересах своїх іноземних хазяїв, запроваджувати їх ідеї і політику. Іноземні колонізатори, особливо Америка і Британія, борються між собою за вплив в Судані. Для суспільства Судану іноземне втручання у внутрішні справи його країни вже очевидно, тому що іноземці були присутніми при підписанні даної угоди у Палаці Республіки. Швидше за усе, ці ж іноземці склали і сам текст угоди, а саме — посланець ООН під прямим управлінням з боку американців і англійців — двох сторін боротьби за Судан — під іменем чотирибічної і трибічної групи . «Чотирибічна група» складається, з одного боку, із Америки і лояльної їй Саудівської Аравії, а з іншого боку — із Британії і лояльних їй ОАЕ. Америка використовує свого агента Саудівську Аравію для спричинення впливу на місцеві партії в Судані і для виплати хабарів. З аналогічною метою і аналогічним методом Британія використовує в Судані ОАЕ. «Трибічна група» складається із Америки, Британії і Норвегії. Остання є представником Європи. У Норвегії немає впливу на хід подій в Судані. Вона там потрібна для проведення секретних переговорів та інших багатьох прихованих справ, якими славиться столиця Норвегії — Осло. Відомо, що в цьому місті можуть підготовлювати договори як гарячі пиріжки, готові іще до виходу із пічки . Америка погрожує санкціями усім, хто порушить підписану угоду, а Британія попереджає про тяжкі наслідки, якщо договір буде порушений.

3. Посол ООН, німець за походженням Фолкер Пертес, який вдовольняє обидві протиборчі сторони, попереджає про те, що угода може зазнати фіаско. Виступаючи на брифінгу перед Радою Безпеки ООН, він заявив: «З наближенням Судану до остаточної політичної угоди ті, хто не бачить підтримки своїх інтересів в політичному врегулюванні, можуть підсилити спроби підірвати поточний політичний процес» (alrakoba.net, 08.12.2022). Це — тимчасова угода між сторонами. Можливо, вона схожа з перепочинком, який беруть армії-супротивники, щоб, зібравшись з силами, продовжити битву до тих пір, поки одна із сторін не здобуде гору. Якщо ж одна із сторін переможе, а друга відмовиться здаватись, то в цьому випадку боротьба прийме найжорстокіший оберт і зачепить усю країну від сходу до заходу, від півдня до півночі і розіграється в центрі країни в тому числі. Агенти протиборчих країн це забезпечать. Тому якщо Судан не очистити від агентів іноземного впливу, то ця країна не буде знати спокою, а її жителі — щасливого і гідного життя. В такій ситуації у суданців ані в цьому світі, ані в Подальшому не буде успіху. Тому обов’язком кожного правдивого з самим собою чоловіка є встати на шлях побудови держави Праведного Халіфату за методом пророцтва, про який Посланець Аллаха ﷺ оповістив нас, сказавши:

ثُمَّ تَكُونُ خِلَافَةٌ عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةِ

«Потім буде Халіфат за методом пророцтва» (вивели Ахмад і Таялясі).

وَيَوْمَئِذٍ يَفْرَحُ الْمُؤْمِنُونَ ‎٤‏ بِنَصْرِ اللَّهِ ۚ يَنصُرُ مَن يَشَاءُ ۖ وَهُوَ الْعَزِيزُ الرَّحِيمُ

«У той день віруючі зрадіють допомозі Аллаха. Він допомагає, кому побажає. Він — Могутній, Милосердний» (30:4,5).

17 Джумада аль-уля 1444 р.х.
11.12.2022 р.