Питання: Інформаційне агентство «Sada El-Balad» повідомило 09.03.2023 новину: «Пентагон об’явив сьогодні, у четвер, що міністр оборони США Ллойд Остін і прем’єр-міністр «Ізраїля» Біньямін Нетаньяху домовились про розширення співпраці у межах протистояння іранській агресії».
Через хвилю протестів запланована зустріч була перенесена із міністерства оборони в аеропорт Тель-Авіва. «Пентагон заявив, що зустріч Остіна була перенесена із міністерства оборони «Ізраїля» у місце неподалік від аеропорту Тель-Авіва. Десятки тисяч людей влаштовують вуличні акції протесту в «ізраїльських» містах вже дев’ятий тиждень по суботам проти плану крайнього правого уряду прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньяху по перегляду системи правосуддя» («Reuters», 08.03.2023). Візит Остіна в «Ізраїль» послідував за неочікуваним візитом «голови Об’єднаного комітету начальників штабів генерала Марка Міллі у п’ятницю» («Anadolu», 04.03.2023). Якою є ціль візиту до єврейського утворення цих високопосадових американських військових? Чи полягає вона у тому, щоб остудити напружену обстановку в Палестині,або ж ціль полягає в іншому? Нехай винагородить Вас Аллах за відповідь.
Відповідь: Розділимо нашу відповідь на декілька частин:
I
Малоймовірно, що ці візити скеровані на те, щоб завадити єврейському утворенню досягти яких-небудь угод з Росією по українській війні і примусити його зайняти ворожу позицію до Росії, як Америка, хоча єврейське утворення може піти на угоди, щоб не злити Росію, яка дозволяє євреям наносити удари по цілям всередині Сирії і досі не задіяла там свої ППО. Важливо зазначити, що уряд єврейського утворення загруз у внутрішній боротьбі з опозицією, і в його пріоритеті не стоїть питання про примикання до західних країн у підтримці української армії. Тому навряд чи українське питання послужило приводом для візитів американських офіційних осіб.
Так само навряд чи ці візити здатні сприяти заспокоєнню ситуації на палестинській арені. Незважаючи на напруження обстановки і делікатність питання, а також на те, що це було основним предметом візитів американських офіційних осіб (держсекретаря, директора ЦРУ і радника по національній безпеці), усе ж таки палестинське питання не може бути причиною візитів таких високопосадових військових, як голова Об’єднаного комітету начальників штабів США і міністр оборони США. Нехай навіть палестинське питання дуже чуттєве, проте проблема не пов’язана з військовими діями, щоб Америка була вимушена активізувати своїх високопосадових військових.
II
Здається, що у цих візитів інші мотиви. Розглянемо більше детально:
1) Нетаньяху дуже близький до Республіканській партії США і виступав проти президента-демократа Обами, коли той підписав ядерну угоду з Іраном у 2015 році. Обама був сильно стривожений, особливо виступом Нетаньяху в Конгресі США проти ядерної угоди. Відносини Нетаньяху з Америкою були дуже теплими у часи адміністрації Трампа, яка винагородила його переміщенням свого посольства в аль-Кудс (Єрусалим) і визнанням анексії Голанських висот, а також допомогла йому на Західному березі «Угодою сторіччя», яка не була завершена до кінця.
2) Новий президент США, демократ Байден, почав працювати над підтримкою альянсу партій Лапіда і Беннета і набув успіху в цьому. Нетаньяху зазнав поразки на виборах у березні 2021 року, після чого до влади в єврейському утворенні прийшла коаліція партій Лапіда і Беннета. Але цей успіх тривав недовго, оскільки Нетаньяху вступив у співпрацю з крайніми правими партіями і виграв вибори у листопаді 2022 року.
3) Нетаньяху наполягав на формуванні кабінету міністрів в союзі з крайніми партіями і відвернувся від бажання адміністрації Байдена сформувати уряд, до якого увійшли б групи, лояльні до ньому, зокрема — групи із Лапіда і Ганца. Об’явлення позиції нового уряду виклало різку і незвичайну критику з боку Сполучених Штатів. Наприклад,знов будо підняте питання збереження проекту «дві держави для двох народів», пролунала відмова мати справу з міністрами, які вважаються «прибічниками жорсткої лінії», і, що іще гірше, пролунала критика на адресу політики Нетаньяху у відношенні змінення судової системи. Усі три питання стосуються внутрішніх проблем, але Америка публічно розкритикувала політику Нетаньяху і закликала лояльні до себе партії протистояти його прагненню нав’язати своє домінування в судовій системі.
4) Опозиція не дала Нетаньяху багато часу, і проти нього дуже швидко спалахнули масові протести з незвичною для єврейського утворення силою. Боротьба за владу набрала небачених обертів, і почали відбуватись такі події, яких в єврейському утворенні ніколи раніше не було. На демонстрації проти уряду і проти захоплення судової влади вийшли десятки тисяч людей. Демонстранти блокували місця знаходження урядових чиновників, перекривали улиці і підпалювали шини. Поліція застосувала сльозогінний газ і світлошумові гранати. Обстановка накалялась усе більше і більше. Деякі поліцейські відмовились виконувати наказ по розгону демонстрантів силою. Розбіжності між урядом і опозицією почали підсилюватись, і євреї розділились на два протиборчих табори. Капітал почав витікати із країни. Більше п’ятдесяти крупних компаній покинуло єврейське утворення. Офіцери запасу заявили про неможливість підкорятись наказам цього уряду. Напруженість між прибічниками влади і прибічниками опозиції почала зростати на усіх рівнях. Адміністрація Байдена почала займати позиції, які більше були схожими на підтримку опозиції проти Нетаньяху.
III
Стикнувшись з ситуацією, близькою до хаосу, Нетаньяху спробував згуртувати ряди євреїв навколо свого уряду і кинувся підливати масла у вогонь, який вже полихав на палестинській арені. Почастішали штурми мечеті аль-Акса з боку євреїв і були скоєні нові масові вбивства в Дженіні і Наблусі. Нетаньяху хотів показати євреям непохитність своєї позиції по відношенню до палестинців в надії заспокоїти внутрішню ситуацію і отримати можливість перебудувати судову систему на свою користь,щоб з нього були зняти усі звинувачення в корупції. Звинувачення у корупції — це проблема, яку він не може вирішити на протязі тривалого часу. І його плани знов провалились. Штучна ескалація в Палестині обернулась проти нього самого, оскільки за різаниною у таборі Дженін послідувала швидка відповідь у виді вбивства восьми євреїв в аль-Кудсі. А за різаниною в Наблусі послідувала відповідь у виді операцій в Хаварі і Аріху. Тому Нетаньяху опинився в іще більш критичному положенні. Він стикнувся з іще більшою активністю опозиції всередині єврейського утворення, яка звинуватила його у провалі захисту безпеки і в тому, що його політика піддає євреїв новим ударам з боку палестинців. Тут Нетаньяху довелось шукати інше рішення.
IV
Нетаньяху швидко змінив свій план і почав наносити удари по Ірану, що згуртувати ряди євреїв і забезпечити збереження своєї влади. І є декілька причин вибору саме цієї цілі:
1) У той час, як палестинці відповідають єврейському утворенню ударом за удар, уряди оточуючих і близько розташованих країн ніяк не реагують. Сирія не відповідає на удари євреїв, як і Ірак. Навіть Іран, який нещодавно наразився на удари безпілотників по військовим заводам в Ісфахані і звинуватив у цьому єврейське утворення, відповів через два тижні слабкою атакою безпілотника на єврейський корабель в Аравійському морі. Цей удар не привів ані до яких серйозних наслідків, а лише до легких пошкоджень корабля. До цього Іран звинуватив єврейське утворення в саботажі ядерних об’єктів,що, за словами колишнього президента Ірану, нанесло збиток у розмірі 10 млрд. дол., але і цього разу Іран не відповів. Тобто Нетаньяху вважає,що відповідь Ірану на будь-який напад буде незначною, і тому він сподівається виграти від цих дій і продовжує свою агресію.
2) Що стосується іранського ядерного питання, то Іран піддається серйозній і постійній міжнародній критиці, і переговори не привели до відновленню ядерної угоди з крупними державами. І оскільки єврейське утворення заявляє, що не може допустити отримання Іраном ядерної зброї, це створює для нього вагоме виправдання для нанесення ударів по ядерним об’єктам Ірану. Захід вже звинуватив Іран в порушенні «червоних ліній» і підвищенні ступеня збагачення урану. «Іран може створити сім атомних бомб за три місяці. Про це повідомляє Інститут науки і міжнародної безпеки у звіті, заснованому на інформації, наданої Міжнародним агентством по атомній енергії (МАГАТЕ). Згідно звіту, у Ірану може бути досить матеріалу, що розщеплюється, щоб виробити ядерну бомбу усього за 12 днів і іще чотири бомби на протязі місяця» («alarabiya.net», 05.03.2023).
V
Ми знаходимо, що Нетаньяху зосередився на цих питаннях і використав їх, щоб ініціювати вже сильні удари по Ірану, які привели б до об’єднання рядів євреїв навколо діючої влади. Це, за міркуваннями Нетаньяху, покладе край внутрішньому хаосу, здатному послабити його правління, якщо він буде сидіти, склавши руки. Здається, що про ці наміри і плани уряду Нетаньяху донесли в Вашингтон, який поквапився завадити йому піти на такий крок. На даний час Америка зайнята російсько-українською війною і питанням Китаю і не хоче іще однієї проблеми у виді війни між Іраном і єврейським утворенням. Америка бачить, що Нетаньяху всерйоз міркує розв’язати війну з Іраном, щоб вирішити свої внутрішні проблеми. Це б поставило Байдена перед дилемою втручання, тому що Америка не раз підкреслювала у численних заявах те, що вона схильна безпеці єврейського утворення. Але, як ми сказали вище, зараз вона зайнята іншими питаннями.
VI
Візити високопосадових американських військових в єврейське утворення скеровані на те, щоб відмовити Нетаньяху від цієї війни і не допустити виникнення перед Байденом питання про втручання у той час, коли Америка не може відволікатись від Китаю і російсько-української війни. І ці візити супроводжувались американськими зусиллями у двох напрямках:
1) Америка підштовхнула гендиректора МАГАТЕ до пом’якшенню заяв по ядерній програмі Ірану. Паралельно з візитами в регіон американських військових в Іран прибув гендиректор МАГАТЕ і зустрівся з високопосадовими іранськими чиновниками, а після об’явив «велику перерву»,сказавши: «Іран погодився знов встановити камери спостереження на декількох ядерних об’єктах і збільшити темпи інспекцій» («RT», 04.03.2023). Потім гендиректор МАГАТЕ зробив важливу заяву. «Гросі заявив під час свого візиту в Тегеран в суботу, що «будь-який військовий напад на ядерні об’єкти неприпустимий», а Нетаньяху відповів: «Рафаель Гросі зробив недоречні заяви» («Al Jazeera», 05.03.2023).
2) Інтенсивність внутрішніх протестів проти Нетаньяху росте. Окрім того, що в даний час Америка проти початку війни між єврейським утворенням і Іраном, вона також хоче, щоб Нетаньяху залишався загрузлим у внутрішньому хаосі, а протестний рух зберіг сильний імпульс. Вона сподівається, що це призведе до скиненню уряду Нетаньяху, і до влади в єврейському утворенні знов повернуться послідовники Америки, тобто прибічники Демократичної партії. Тим більше, що Америка має більший вплив всередині єврейського утворення в політичному і військовому середовищі.
VII
Із вищесказаного слідує, що Америка, швидше за усе, зможе завадити Нетаньяху почати наступальну війну проти Ірану, тим більше, що єврейське утворення занадто боягузливе, щоб вступити у таку війну без підтримки Америки. Аллах вже сказав:
ضُرِبَتۡ عَلَيۡهِمُ ٱلذِّلَّةُ أَيۡنَ مَا ثُقِفُوٓاْ إِلَّا بِحَبۡلٖ مِّنَ ٱللَّهِ وَحَبۡلٖ مِّنَ ٱلنَّاسِ
«Де б їх не застали, їх спіткає приниження, якщо тільки вони не опиняться під покровительством Аллаха і покровительством людей» (3:112).
Вони втратили покровительство Аллаха, коли до них перестали приходить пророки, і втратили покровительство людей, як видно зараз. Це з одного боку. З іншого боку, якщо Нетаньяху втратить надію на можливість нападу на Іран, він продовжить радитись зі своїми хазяями із Республіканської партії і захоче здійснити будь-який інший напад, щоб опозиційні рухи, скеровані проти нього, втратили свою силу. І єврейське утворення в такому випадку не знайде ніякого іншого варіанту, окрім як «піддати жару» на палестинській арені, тобто нанести удари по сектору Газа чи Лівану. Нетаньяху переслідує нав’язлива ідея залишитись при владі, і він не може уявити собі, що йому доведеться піти після того, як йому вдалось зібрати навколо себе коаліцію правих партій і єврейських релігійних фанатиків,які жадають пролити мусульманську кров куди більше, аніж він сам. І ми вже бачимо підтвердження тому. «Троє палестинців були застрілені окупаційними силами сьогодні вранці в селищі Джаба, округ Дженін. «Ізраїльський» спецназ проник в селище Джаба до півдню від Дженіна і відкрив вогонь по автомобілю, в яком їхали четверо молодих людей, троє із них загинули. На тлі зіткнень з групами опору у селище прибуло військове підкріплення і допомогло спецназу відступити» («Samanews», 09.03.2023). «Аль-Кудс», «AFP»: за даними «ізраїльської» армії і міністерства охорони здоров’я Палестини, в п’ятницю «ізраїльський» поселенець вогнепальною зброєю вбив палестинця на окупованому Західному березі. І це трапилось наступного дня після нового витку насильства, яке почалось з вбивства чотирьох палестинців, один із яких був звинувачений в озброєному нападі в Тель-Авіві, внаслідок якого троє отримали поранення. У четвер палестинець відкрив вогонь на вулиці Дізенгоф в центрі Тель-Авіва, поранивши трьох людей, після чого був застрелений поліцією. «Ізраїльські» джерела в медзакладах повідомили, що стан одного із поранених сьогодні вважається «критичним». З другого боку, в «ізраїльській» поліції заявили, що двоє людей були заарештовані «за підозрою в укритті терориста» — виконавця дізенгофської операції: один — із міста Рамла, до півдню від Тель-Авіва, а другий — із міста Кусайфа, ан-Накаб» («France 24», 10.03.2023).
Єврейське утворення продовжує вбивати і арештовувати палестинців тільки з причини того, що не відчуває загрози з боку мусульманських правителів.
VIII
Єврейське утворення, яке з’явилось в регіоні як злоякісна пухлина, не знаходить серед правителів регіону нікого, хто хотів би викоренити його або хоча б стримати; швидше, усі вони квапляться до нормалізації відносин з ним. Тому воно постійно думає про розширення своїх операцій і усунення будь-якої небезпеки, яка, на його думку, загрожує існуванню єврейського утворення в регіоні. І воно усуває небезпеки не в одиночку, а у співпраці з мусульманськими правителями або завдяки їх мовчанню Це утворення було створено на ісламській землі Палестини, і відносини з ним повинні розглядатись у площині військового положення, а усіляка нормалізація вважається тяжким злочином. Аллах говорить:
إِنَّمَا يَنۡهَىٰكُمُ ٱللَّهُ عَنِ ٱلَّذِينَ قَٰتَلُوكُمۡ فِي ٱلدِّينِ وَأَخۡرَجُوكُم مِّن دِيَٰرِكُمۡ وَظَٰهَرُواْ عَلَىٰٓ إِخۡرَاجِكُمۡ أَن تَوَلَّوۡهُمۡۚ وَمَن يَتَوَلَّهُمۡ فَأُوْلَٰٓئِكَ هُمُ ٱلظَّٰلِمُونَ
«Аллах забороняє вам дружити тільки з тими, які бились з вами через релігію, виганяли вас із ваших осель і сприяли вашому вигнанню. А ті, які беруть їх собі в помічники і друзі, є беззаконниками» (60:9).
Таким є рішення Шаріату, яке обов’язкове до виконання. Навіть якщо правителі мусульман не хочуть виконувати це рішення (або це зробити їм не дозволяють їх хазяї), проте Ісламська Умма жива і не буде довго мовчати. І якщо Умма зараз спокійна, то це ніщо інше,як затишшя перед бурею. Умма обов’язково поверне ісламський образ життя і встановить Праведний Халіфат, а халіф об’єднає мусульман і очолить армії Ісламу, при виді яких євреї відчують страх. Потім ці армії увійдуть в аль-Аксу і зруйнують до підґрунтя усе, що спорудили євреї. Аллах говорить:
وَيَقُولُونَ مَتَىٰ هُوَۖ قُلۡ عَسَىٰٓ أَن يَكُونَ قَرِيبٗا
«І скажуть: «Коли ж це трапиться?». Скажи: «Можливо, це трапиться дуже скоро!» (17:51).
18 Шабана 1444 р.х.
10.03.2023 р.
