Події в Косово: як вони позначаться на Європі

Відповіді на питання
Друкарня

Питання: На півночі Косово спалахнули демонстрації, в ході яких сербські протестувальники стикнулись з поліцією і миротворчими силами НАТО.

Сербія привела свої сили в бойову готовність, на випадок, якщо доведеться втрутитись в Косово для захисту сербської меншості. В матеріалі, опублікованому «The National Interest» і перекладеному «Al Jazeera», міститься попередження, що «наступна європейська війна може початись в Косово». Також, в матеріалі підкреслюється, що між ситуацією в Косово і ситуацією в Україні є уразлива схожість, яка вимушує західних політиків звернути увагу на це питання. Далі зазначається, що нещодавня криза на півночі Косово нагадала світу про те, що «хоча жорстока війна в Україні сьогодні може бути найбільшою загрозою для європейської стабільності, але у жодному разі не єдиною» («Al Jazeera», «The National Interest», 10.06.2023).

Що приховується за цими подіями? Чи насправді є загроза, як це розуміється і заяв міжнародних посадових осіб про те, що події в Косово можуть підірвати Балкани і зайняти європейські країни другою війною, на додаток до війни в Україні?

Відповідь: Щоб зрозуміти масштаби напруженості, яка має сьогодні місце у північній частині Косово, ми розглянемо наступне:

Перше: історична довідка

1 — Після османського завоювання Балкан в XV сторіччі, Іслам почав проникати в регіон, раніше християнізований Римською імперією. Іслам прийняли албанці, тобто жителі сьогоднішньої Албанії і Косово. Потім Іслам прийняли боснійці, тобто жителі Боснії і Герцеговини, яка набула незалежності від Югославії в 1992 році. Після цих подій у відношенні ісламського населення почався геноцид, в ході якого були вбиті тисячі мусульман.

2 — Косово було частиною Османської держави, поки не вийшло із його складу у 1912 році, потрапивши під вплив сепаратистських націоналістичних тенденцій, запущених Британією на Балканах. З того часу на Косово претендували сусідні держави. Наприклад, воно входило у склад Сербії і Чорногорії. Потім, будучи у складі Королівства Албанія, опинилось під впливом італійського колонізатора. У 1946 році президент Югославії Тіто приєднав Косово до своєї країни, в рамках післявійськового врегулювання, і надав йому автономію. Косово залишалось у складі Югославії доти, доки остання не розпалась на початку в дев’яностих. Таким чином, Косово опинилось у складі Сербії, тобто з останньою частиною Югославії. Щоб не допустити відокремлення Косово, пресловутий президент Сербії Слободан Мілошевич вдався до політики вогню і меча, скасувавши статус його автономії. Після референдуму про незалежність, в 1990 році в Косово спалахнули хвилювання. Безлади, насильство і вбивства продовжувались аж до 1999 року. Міжнародна обстановка привела до інтервенції НАТО і бомбардуванню Сербії, яка була вимушена піти з Косово. З того дня за забезпечення стабільності в Косово відповідають сили НАТО.

3 — В 2008 році Косово офіційно об’явило про свою незалежність від Сербії, і була визнана багатьма країнами світу, у першу чергу Америкою і більшістю європейських країн. Проти незалежності виступили Росія і Сербія. Росія і Китай не дозволили Косово вступити у багато міжнародних організацій. Але, скориставшись бажанням двох сторін конфлікту вступити в Європейський союз і погіршенням відносин Сербії з Росією через війну в Україні, Європейський союз об’явив про укладення з Сербією і Косово угоди про нормалізацію відносин між ними. При цьому угода не передбачала визнання Сербією незалежності Косово, а лише означало відкриття перед Сербією і Косово дверей для вступу до Європейського союзу.

Друге: регіональні і міжнародні змінення, які передували подіям

1 — Сербія — це останній форпост російського впливу у Східній Європі. Росія підтримувала країну протягом усіх років боротьби з НАТО. Втручання НАТО в 1999 р. з метою відокремлення Косово від Сербії, нанесло серйозний удар по впливу Росії на Балканах. Це виявило слабкість і нездатність Росії підтримувати своїх союзників. Проте Росія продовжувала підтримувати Сербію. Вона надавала озброєння, здійснювала політичну підтримку в міжнародних організаціях, рішуче відкинула незалежність Косово, об’явила про створення економічних проектів для підтримки сербів в Боснії і Герцеговині, і зміцнила відносини між Церквами двох країн. Росія створила крупний філіал інформаційного агентства «Sputnik» в Белграді, який став центром розпалювання напруженості і демонстрації російської підтримки сербам. Сербські лідери почали фотографуватись з президентом Росії Путіним, щоб завоювати популярність напередодні виборів в Сербії. У цілому, Росія має великий вплив всередині Сербії і серед сербів Косово, а також Боснії і Герцеговини.

2 — Після того, як Росія розв’язала війну в Україні, а західні держави згуртувались проти неї, Захід знов почав люб’язувати з Сербією. В тому числі, він підтримав угоду між Сербією і Косово про нормалізацію відносин, укладену у березні 2023 р., і відкрив Сербії шлях до вступу в Європейський союз і, можливо, в НАТО в майбутньому. Це як приєднання Швеції і Фінляндії до НАТО, продовжуючи наносити Росії міжнародні удари через війну в Україні. Тому між Сербією і Заходом в останній час спостерігається зближення. А в червні 2022 року європейські країни не дозволили міністру іноземних справ Росії Лаврову перетнути їх повітряний простір для відвідування Сербії. Це трохи схвилювало Сербію, і міністр внутрішніх справ країни заявив: «Сербія — єдина країна в Європі, яка не ввела санкції проти Росії і не приєдналась до антиросійській істерії» («Youm7», 22.08.2022). Така позиція демонструє усю важкість, яку відчуває Сербія через свою прив’язаність до Росії, тим більше, коли перед нею почали відкриватись горизонти західних країн. Поставивши Сербію на рейки Заходу, можливо, були досягнуті більш глибокі результати. На сайті «Sky News Arabia» 04.03.2023 було опубліковано наступне: «Росія у четвер почала вимагати офіційних пояснень від свого союзника Сербії у зв’язку з повідомленнями про те, що ця балканська країна поставила Україні тисячі ракет. Прес-секретар МЗС Росії Марія Захарова заявила,що Росія «глибоко занепокоєна» повідомленнями, які уперше були згадані російськими проурядовими ЗМІ в минулому місяці». Незважаючи на те, що Сербія заперечує свою причетність до війни в Україні, ці позиції підкреслюють, що вона почала віддалятись від Росії, навіть якщо на цьому шляху усе іще є пробіли і перешкоди.

3 — З початком війни в Україні відносини між Росією і Сербією опинились перед лицем нової реальності. І Росія, яка має обширний вплив всередині Сербії, почала використовувати свої інструменти, щоб створити там напруженість у спробі зупинити процес виведення країни із зони російського впливу. «Президент Косово звинуватив Росію в наявності «деструктивного інтересу» до регіону, який включає напад на Косово, Боснію і Чорногорію» («Independent arabia», 22.12.2023). Згідно тому ж джерелу, «Газета «The Washington Post» написала, що війна Росії проти України викликала більш широку напруженість в Косово. Газета процитувала аналітиків, які заявили, що націоналістичний дискурс Росії знайшов визнання у деяких лідерів. Серед них президент Сербії Олександр Вучіч, ультранаціоналіст, союзник колишнього президента Слободана Мілошевича. Газета «The Wall Street Journal» повідомила, що НАТО і Європейський союз швидко заспокоїли напруженість між Косово і Сербією після нещодавньої ескалації на тлі побоювань, що Росія використає конфлікт між двома країнами для дестабілізації Європи».

4 — Перед початком війни в Україні, Івана Страднер із Американського інституту підприємництва попередила, що Росія має намір створити хаос на Балканах. В статті під назвою «Росія грає з вогнем на Балканах», опублікованої журналом «Foreign Affairs», вона сказала: «Я не виключаю, що Балкани перетворяться на новий театр, на якому Росія кине виклик Європейському Союзу і НАТО, щоб довести їх уразливість» («Independent arabia», 20.02.2022). Тому, швидше за усе, саме Росія розпалює конфлікт в Косово, щоб довести свою дієздатність, яку похитнула війна в Україні, і щоб відволікти ворожі їй європейські країни черговою війною в Європі, а також для того, щоб зупинити процес виведення Сербії з-під російського впливу.

Третє: останні події в Косово

1 — Із двохмільйонного населення Косово сербів нараховується не більше 120 тисяч. Третина цих сербів проживає в чотирьох прикордонних з Сербією містечках, які і стали епіцентром нещодавніх подій. В цих чотирьох містечках, де 90% жителів серби (50 тис. людей), влада Приштини, столиці Косово, дуже слабка. Поліція там не може боротись зі злочинністю, а арешти злочинців переплітаються з питанням переслідування за національною ознакою, тому що стикаються зі звинуваченнями у переслідуванні сербів. Серби в цих містечках піднімали заколоти на національному підґрунті і вимагали приєднання Сербії, що, звичайно ж, вимушувало реагувати сербів по той бік кордону, які відчувають обов’язок захищати своїх людей в Косово.

2 — Щоб встановити свій контроль над цими містечками, у серпні 2022 року уряд Косово видав закони про введення своїх номерних знаків у північному Косово. Це призвело до масових відставок мерів і поліцейських сербського походження у листопаді 2022 р., а північ країни була охоплена протестами. Потім у квітні 2023 року уряд Косово провів місцеві вибори. Серби бойкотували вибори, а за результатами голосування переможцями були об’явлені кандидати-мусульмани. Серби вийшли на демонстрації в цих містечках, тому що не хотіли бачити своїми мерами албанців-мусульман (косовар). Безлади дійшли до перекриття доріг, так що уряд Косово був вимушений ввести заходи безпеки. Поліція взяла на себе забезпечення безпеки на інаугурації нових мерів. Демонстранти-серби хотіли зайняти урядові будівлі, але стикнулись з косовською поліцією, яка завадила їм досягти бажаного. Незадовго до цих подій, президент Сербії привів армію своєї країни в бойову готовність, посилаючись на можливість військового втручання.

3 — Росія почала підливати масла у вогонь, надаючи велику підтримку сербам. Прес-секретар МЗС РФ перед початком демонстрацій 29 травня 2023 р. заявила, що «Росія рішуче засуджує провокаційні кроки Приштини, які підвели ситуацію в Косово впритул до «гарячої фази»», і додала, що «відповідальність за антисербські провокації лежить на США і ЄС» («Youm7», 28.05.2023). А після демонстрацій «Сергій Лавров заявив, що ескалація напруженості в Косово може призвести до великому вибуху в центрі Європи». Також, міністр іноземних справ Росії у понеділок заявив журналістам, що «ситуація тривожна», і попередив про виверження крупного вулкану на Балканах («Soutalkhaleej», 30.05.2023). Потім Лавров заявив, що «серби борються за свої права в північному Косово», пояснивши, що армія приведена в бойову готовність і «рішення буде прийматись президентом Сербії» («Independent arabia», 30.05.2023).

4 — Позиція Америки майже не відрізняється від європейської позиції. На сайті британського уряду «gov.uk», 26.05.2023 була опублікована спільна заява, підписана Америкою, Британією, Францією, Німеччиною і Італією, щодо прийняття негайних заходів по припиненню ескалації на півночі Косово. Британія прагнула в рамках НАТО отримати командування найбільшим центральним сектором в столиці Приштині після втручання північноатлантичного альянсу в Косово в 1999 році. І це перша країна НАТО, яка призначила посла в Приштині, після проголошення незалежності Косово («Radio Sawa», 21.02.2008). Через п’ять місяців посла призначила і Америка («Youm7», 19.07.2008). Блінкен порахував, що рішення влади Приштини – застосовувати силу для забезпечення доступу мерів північних районів в адміністративні будівлі, «привело до різкої і невиправданої ескалації напруженості» («RT», 31.05.2023). Окрім того, «держсекретар США Ентоні Блінкен закликав лідерів Сербії і Косово знизити напруженість, попередивши, що вона погрожує їх надіям на приєднання до Європи».

«Ми закликаємо уряди Косово і Сербії вжити негайних заходів по зниженню напруженості»,— заявив Блінкен журналістам під час переговорів НАТО в Осло в четвер («Al Jazeera», 02.06.2023).

5 — Через таку позицію Заходу, цілком ймовірно, що ситуація заспокоюється. Якщо спочатку прем’єр-міністр Косово Альбін Курті зайняв жорстку позицію, то в подальшому почав проявляти м’якість. Прем’єр-міністр Косово Альбін Курті заявив, що прагне захистити усіх косовських сербів, підкресливши, що вони мають право проявити свій голос мирними засобами, додавши, що влада Косово може допомогти досягти цього шляхом виборів, а не насильства. Курті запропонував нові вибори мерів, щоб зупинити нещодавній спалах насильства на півночі країни («Al Jazeera», 02.06.2023). У той же час президент Франції Макрон і канцлер Німеччини Шольц, під час саміту в Молдові, наполягали на тому, щоб президент Косово провів зустріч з президентом Сербії і знизив напруженість.

6 — Виходячи із вищевикладеного, з’ясовується, що Росія, крім використання свого впливу в Сербії, фактично здатна нагнітати напруженість в Косово, і у неї багато інструментів, як в Сербії, такі серед сербів Косово. Росія хоче створити вогнище напруженості, яке затьмарить її поразку в українській війні, і хоче завадити виведенню Сербії з-під російського впливу. Заяви російських офіційних осіб зі словами сильної підтримки сербам, підливали масла у вогонь у спробі розпалити війну в Косово. Але, європейські країни разом з Америкою, поквапились загасити пожежу, як тільки вона спалахнула. Тобто, вони дуже сильно хочуть якомога швидше загасити його.

Четверте: висновок

Росія, ймовірно, замішана в ескалації напруженості в Косово і підтримує косовських сербів, тим самим вимушуючи сусідню Сербію вжити заходи. Росія сподівалась, що ця напруженість відволікатиме Захід, враховуючи присутність НАТО в Косово. Тому, між Косово і Сербією регулярно спалахують пожежі, а Захід і НАТО опиняються в епіцентрі подій. Росія сподівалась, що це якось вплине на Америку і НАТО, які підтримують Україну проти Росії. Здається, Америка і Захід зрозуміли план Росії, тому доклали усіх зусиль, щоб заспокоїти напруженість між сербами і Косово. Америка заявила про можливість їх включення до Європейського Союзу, а потім і до НАТО, за умовою, що вони будуть співпрацювати в деескалації напруженості. І, здається, Америка і Захід набули успіху в цьому, як це видно із заяв офіційних осіб, особливо американських і косовських.

Останнє: Косово, як ми описали вище, входило до складу Османської держави, а його жителі прийняли Іслам. І якщо б мусульмани не втратили Халіфат, який оберігав жителів регіону від підступів колонізатора, то сьогодні їх доля не залежала б від бажань невірних держав, які приймають рішення по важливим питанням в регіоні, після того, як стяг Ісламу на Балканах було приспущено.

Просимо Аллаха позбавити Ісламську Умму від печалі і повернути їй велич в Халіфаті. Аллах говорить:

وَيَوۡمَئِذٖ يَفۡرَحُ ٱلۡمُؤۡمِنُونَ ٤ بِنَصۡرِ ٱللَّهِۚ يَنصُرُ مَن يَشَآءُۖ وَهُوَ ٱلۡعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ

«У той день віруючі зрадіють допомозі Аллаха. Він допомагає, кому побажає. Він — Могутній, Милосердний» (30:4,5).

 

22 Зуль-када 1444 р.х.
11.06.2023 р.