Питання: Напруженість між Афганістаном і Іраном знов загострилась через давню суперечку щодо розподілу води із греблі Гільменд, яка є основним джерелом води для двох країн.
Газета «Deutsche Welle» опублікувала на своєму сайті 03.06.2023 наступне: «На минулому тижні між Іраном і талібами трапилась інтенсивна перестрілка уздовж загального кордону. В результаті перестрілки загинуло і було поранено декілька солдатів, що стало новою хвилею ескалації напруженості між двома сторонами. При цьому кожна сторона стверджує, що саме супротивник відкрив вогонь першим. Стрільба відбулась на тлі загострення протиріч між Кабулом і Тегераном через річку Гільменд (чи Хірменд), яка є основним джерелом води в обох країнах …».
«Аль-Джазіра» з посиланням на «Відомості» опублікувала 01.06.2023 на своєму сайті: «Відносини між Іраном і режимом «Талібан» ніколи не відрізнялись теплотою. Під час громадянської війни в Афганістані Тегеран підтримував «Північний альянс» — об’єднання, яке протистоїть талібам. Між країнами існують духовні і політичні розбіжності, а також конфлікт через воду у річці Гільменд, яка впадає в озеро Хамун на іранській території. Згідно домовленостям від 1973 року, Афганістан повинен щорічно надавати Ірану 850 млн. кубометрів води із цієї річки. Після приходу до влади талібів ситуація ускладнилась …».
В чому ж насправді полягає головна причина напруженості і зіткнень між сторонами? Чого можна очікувати від цього конфлікту? Чи замішані у цій ескалації крупні держави, вилучаючи із суперечки свою вигоду і використовуючи конфлікт для реалізації своїх колоніальних проектів?
Відповідь: Відповідаючи на питання про причини конфлікту і очікуваних наслідках, необхідно зазначити наступне:
1 — Іранське інформаційне агентство «Fars» повідомило 27.05.2023: «На прикордонній полосі між двома країнами в районі застави Сасолі спалахнули озброєні зіткнення між іранськими прикордонниками і силами талібів. Інформоване джерело повідомило,що «між іранськими прикордонниками і бойовиками «Талібану» виникла напруженість, яка переросла в перестрілку». У першій офіційній заяві заступник головнокомандуючого правоохоронними органами Ірану Касем Резаі заявив: «Тегеран не допустить ніяких прикрих інцидентів на кордоні з Афганістаном. Талібами було допущено декілька помилок на кордоні між Іраном і Афганістаном. Ми говоримо сусіднім країнам, що наші кордони — це кордони дружби, і ми не повинні допускати прикрих інцидентів на них. Сьогодні вранці таліби відкрили вогонь в іранську сторону, і прикордонники відповіли їм. Зіткнення на якийсь час припинились, але пізніше знов спалахнули і тривають досі». Він відповів, що головнокомандуючий Правоохоронними органами Ірану Ахмад-Реза Радан «наказав прикордонникам жорстко реагувати на будь-яке порушення кордону чи агресію».
Офіційне іранське інформаційне агентство «IRNA» повідомило, що «в результаті зіткнення, які трапилось і 27.05.2023 між силами прикордонної служби Ірану і «Талібаном», були вбиті троє талібів і двоє іранських військовослужбовців, а також отримали поранення цивільні».
2 — Офіційний представник МВС Афганістану Абдул Нафі Такур в своєму акаунті в «Твіттері» опублікував наступне: «Сьогодні у прикордонній провінції Німроз в ході зіткнень загинуло дві людини, одна із Ірану, друга із Афганістану, інші отримали поранення. Ісламський Емірат не підтримує зіткнення зі своїми сусідами» (місцевий канал новин «Tolo», 27.05.2023).
Афганська поліція підтвердила 29.05.2023, що прикордонний перехід «Шовковий міст» між Афганістаном і Іраном знов відкрився після того, як він був закритий 28.05.2023 через озброєні зіткнення між двома сторонами, які тривали декілька годин.
Усе ці свідчить про те, що ситуація на кордоні двох країн є несталою з точки зору безпеки і в будь-яку мить зіткнення можуть спалахнути знов. Протягом двох років, з миті приходу талібів до влади до сьогоднішнього дня, між сторонами спалахнуло більше 10 зіткнень. Це підвереджує, що між країнами існує стан напруженості, який можна назвати постійним.
3 — В останні дні між Афганістаном і Іраном загострились суперечки щодо розділу води із річки Гільменд (чи Хірменд). Суперечки щодо цього між двома країнами ведуться давно. В 1973 році була підписана угода, згідно якої Афганістан із цієї річки повинен надавати Ірану 820 мільйонів кубометрів води. Але Іран стверджує, що за останній період він отримав тільки два мільйона кубометрів. Звідси видно, що однією із найважливіших суперечок між двома країнами є водна проблема,яка з’явилась півтора сторіччя назад, коли англійці почали розділ країн регіону.
Помічник міністра іноземних справ Ірану Сайід Мусаві повідомив в своєму «Twitter»-аккаунті 28.05.2023: «Треба бути пильним. Те, що сьогодні трапилось на кордоні Забола і Німроза — це продовження змови колонізаторів. Якщо Голдсміт в 1872 році замислив привести Сістан-Абад в його нинішній стан, то сьогодні його спадкоємці прагнуть знищити Іран і Афганістан. Народи і мислителі обох країн повинні усвідомити, що будь-який конфлікт є стратегічною втратою для обох сторін».
4 — Історія конфлікту почалась, коли дві країни погодились звернутись за допомогою до англійському арбітражному комітету на чолі з генералом Голдсмітом, який почав демаркацію кордонів між двома країнами у 1871 році і завершив протягом року. Спільний кордон між двома країнами — досить протяжний. Він починається на півночі від Зульфагарського проходу на стику трьох кордонів Іран-Афганістан-Туркменістан, і простягається на півдні до гори Малік-Сіях на стику трьох кордонів Іран-Афганістан-Пакистан. Загальна протяжність афгансько-іранського кордону складає 945 км.
Суперечка щодо розділу вод Гільменда виникла після того, як британці розділили Сістан і Белуджистан в ході демаркації кордонів, створивши хронічне вогнище протиріч між ісламськими землями: Афганістаном, Іраном і Пакистаном. Так британці вчиняли з кожною ісламською і неісламською землею, окупуючи, колонізуючи і розділяючи. Розділений регіон породив рух за незалежність від усіх трьох країн, що створило привід для британської інтервенції в ці країни, коли вони суперечать щодо кордонів, а їх люди вбивають один одного. Таким чином, британці зберегли свій вплив в цих країнах і працювали над їх ослабленням, щоб ті не вирвались із колоніальної хватки або щоб відновити в них свій вплив, якщо він буде втрачений.
5 — Прикордонна суперечка між двома країнами тривала. І конфлікт загострився після змінення довжини річки Гільменд у 1896 р. На дану мить довжина річки оцінюється приблизно в 1150 км. Річка перетинає декілька афганських провінцій, а також регіон Сістан і Белуджистан, який був розділений англійцями між Афганістаном, Іраном і Пакистаном, і впадає у спільне між Іраном і Афганістаном озеро Хамун. Повторна демаркація кордонів між двома країнами була проведена англійським полковником Генрі Макмагоном, а річна вода була розділена між двома сторонами в 1905 році. Він поставив умову, що Афганістан не повинен будувати греблі, які завдадуть шкоди водопостачанню Ірану, і що Іран буде забирати третину води із річки. Проте афганська сторона в епоху еміра Хабібулли-хана відкинула такі умови і порахувала англійське рішення несправедливим, укладеним на користь Ірану. Суперечки тривали, було призначено декілька арбітражних комісій, були підписані угоди, які потім протягом десятиріч скасовувались. Конфлікт між двома сторонами загострився в 1934 р. Сторони вирішили не вдаватись до статті 10 укладеного між ними договору в 1921 р., яка передбачає «британський арбітраж в прикордонних суперечках». Вони звернулись до турецького арбітражного комітету, але він зазнав невдачі. Потім у 1936 і 1939 роках проходили переговори між двома сторонами, але коли іранці почали вимагати половину води, яка стікає у греблю Камаль-Хан, афганці відмовились, і переговори провалились. Так само ж переговори 1951 і 1958 років провалились, поки в 1973 році між сторонами не була підписана угода, яка передбачала надання іранцям менше 10% води. Проте афганський парламент не ратифікував угоду. А потім комуністи влаштували переворот в Афганістані в 1978 році і повністю відкинули договір. Після цього послідувала агресія Радянського Союзу на чолі з Росією проти Афганістану в 1979 році і подальша окупація країни, тому ситуація між двома країнами залишилась такою, яка вона є.
6 — Конфлікт тривав і услід за поразкою руських та їх союзників, після принизливого уходу із Афганістану і формування уряду муджахідів до першого правління талібів в період з 1996 по 2001 рік. Потім послідувала американська агресія і окупація країни. В цей період, і особливо, коли до влади прийшов Ашраф Гані в 2014 році, було вирішено побудувати греблі на заході і сході країни на усіх десяти річках, які беруть початок в Афганістані і уходять у сусідні країни, але від яких Афганістан не отримував ніякої вигоди. Так Гані побудував на них біля 49 гребель. Гребля Камаль-Хан в штаті Німроз недалеко від іранського кордону була побудована за 4 роки, а відкриття відбулось у березні 2021 року. І вона значно вплинула на частку води, отримувану Іраном. Ашраф Гані вказав, що не збирається пропускати воду, окрім як в обмін на нафту. З приходом талібів до влади удруге 15.08.2021 Іран почав вимагати від нового уряду повернутися до угоди 1973 року. Важливо зазначити, що в питанні води Іран залежний від сусідніх країн, що хронічно приводить до виникненню проблем, якщо колоніальний розділ зберігається.
7 — Президент Ірану Ібрахім Раісі попередив правителів Афганістану під час свого візиту до міста Чехбехар в провінції Сістан і Белуджистан 18 травня 2023 року, сказавши: «Право на воду із річки Хірменд (Гільменд) належить народу Сістану і Белуджистану, і воно закріплено в договорах і угодах». Погрожуючи правителям Афганістану, він заявив: «Правителі Афганістану не можуть вважати це нормальним, і вони повинні серйозно зайнятись цим питанням. Ми попереджаємо їх про необхідність якомога швидше надати воду із річки Хірменд народу в пакистанському Сістані і в іранському Сістані і Белуджистані». Також він сказав: «Уряд (Ірану) робить усе можливе, щоб доставити воду із Оманської затоки у східні райони Ірану, але цей проект вимагає часу» (іранська газета «Alalam», 18.05.2023).
Іранське інформаційне агентство «IRNA» цитує посла Ірану в Афганістані Хасана Каземі: «Якщо підтвердиться, що в греблі Каджакі є вода і що «Талібан» не дає Ірану його частку води із Хірменда, тоді він повинен буде понести відповідальність, і тоді суперечка буде завершена, і іранський уряд буде знати, як діяти» («Al Arabiya», 25.05.2023).
Як слідує із заяв іранського дипломата, який працює в Афганістані, Іран погрожував загостренням ситуації між двома країнами. Іран не дозволяв собі цього у минулому, коли в Афганістані правили американці і зв’язані з ними афганські уряди. Він перебував у хороших відносинах з цими урядами, незважаючи на існування водної проблеми протягом десятиріч. Попередження і погрози з боку президента Ірану та інших офіційних осіб підтверджують, що відносини між двом країнами не ладяться. Напруженість у відносинах двох країн залишиться доти, доки Іран не вирішить водну проблему для свого регіону в Сістані і Белуджистані. Іранський президент вказав, що хоче протягнути воду із Оманської затоки, щоб опріснювати її і розподіляти по землям сільськогосподарського призначення. Здається, іранські офіційні особи хочуть використати проблему в своїх цілях і покласти відповідальність на уряд Афганістану, який перешкоджає відтоку води із Афганістану. Водна проблема продовжується вже більше півтора сторіччя, і серед жителів цього регіону існує незадоволення іранським режимом, вони бачать, що ними нехтують і маргіналізують їх. Як наслідок, у регіоні наростають протестні рухи проти іранського режиму, і навіть з’являються рухи, які закликають до відокремленню.
8 — Прес-секретар Ісламського Емірату Афганістан Забіхуллах Муджахид написав в «Твіттері» 27.05.2023: «Кабул як і раніше схильний до виконанню своїх зобов’язань, але рівень води знизився через сильну посуху». Також він написав: «Недоречні заяви іранської сторони щодо цього можуть завдати збитку відносинам між двома країнами, і тому вони не повинні повторюватись».
У цій відповіді немає ніяких погроз або агресії на адресу Ірану. Навпаки, в ньому є застереження від яких-небудь погроз і агресії, будь то в заявах Раісі або інших офіційних осіб Ірану. Звідси видно, що Афганістан не хоче загострювати відносини з Іраном.
9 — В Афганістані є річки біля кордонів з Іраном, такі як річка Гільменд, річка Фарах і річка Геріруд. Річка Гільменд є основним джерелом води для рівнини Сістан. Вона вважається рятівним кругом провінції Сістан і Белуджистан, які страждають від хронічної посухи. Таким чином, афганські річки, особливо річка Гільменд, грають важливу геополітичну роль у відносинах між двома країнами. Афганістан може використовувати водну проблему як інструмент сильного тиску на Іран і на інших для досягнення своїх економічних і політичних цілей, тим більше, що біля 95% цієї води бере початок в Афганістані.
10 — Усе вищевикладене показує, що корінь проблеми полягає в тому, що англійці розірвали Сістан і Белуджистан на три частини між Іраном, Пакистаном і Афганістаном. Тому три країни суперечили про русла та гирла річки. І якщо б три країни були єдиною, цілою державою, тоді проблема вирішилась би сама по собі. Тому рішення проблеми, яка призвела до бойових дій між Іраном і Афганістаном, полягає у скасуванні іранського і афганського державних утворень та інших утворень, існуючих в ісламському світі, і злитті їх в одну єдину державу, засновану на Ісламі, зі скасуванням етнічних і міжконфесійних відмінностей і кордонів, проведених британцями. Корінь проблеми відомий — і це колоніальний розділ ісламських земель. Кожен був підданий вогню колоніалізму, і тепер страждає від пережитків колонізації. Про це ж заявили деякі іранські офіційні особи, як вказувалось вище. Так само і рішення проблеми відоме — і це об’єднання цих країн, яке і було до приходу колонізатора, і створення єдиної держави, заснованої на Ісламі, з усіма її основами, відгалуженнями і аспектами. І тоді вода потече своїми руслами; люди, худоба і земля наситяться водою; рослини будуть рости, приносити плоди; так само і нафтове багатство буде розподілено між усіма. Кожен житель регіону зможе насолодитись тим, що дарував Аллах цим землям, і буде щасливо жити у затишку законів Ісламу.
Решта усіх інших рішень часткові і тимчасові. Вони будуть як бомби уповільненої дії, які можуть вибухнути у будь-яку мить. Ми закликаємо усіх зробити свій внесок у побудову Другого Праведного Халіфату за методом пророцтва, який об’єднає країни мусульман і зробить їх братами.
Таким є рішення Ісламу, в якому міститься велич і щасливе життя. Аллах говорить:
يَٰٓأَيُّهَا ٱلَّذِينَ ءَامَنُواْ ٱسۡتَجِيبُواْ لِلَّهِ وَلِلرَّسُولِ إِذَا دَعَاكُمۡ لِمَا يُحۡيِيكُمۡۖ وَٱعۡلَمُوٓاْ أَنَّ ٱللَّهَ يَحُولُ بَيۡنَ ٱلۡمَرۡءِ وَقَلۡبِهِۦ وَأَنَّهُۥٓ إِلَيۡهِ تُحۡشَرُونَ
«О, ті які увірували! Відповідайте Аллаху і Посланцю, коли він закликає вас до того, що дарує вам життя. Знайте, що Аллах — між людиною та її серцем (може завадити людині добитись того, що вона бажає), і що ви будете зібрані до Нього» (8:24).
17 Зуль-када 1444 р.х.
06.06.2023 р.
