Питання: Уряд Німеччини 14.06.2023, уперше після Другої світової війни, утвердив стратегію національної безпеки. Остаточно стратегія буда утверджена після року переговорів між різними німецькими відомствами.
Чи означає прийняття цієї стратегії кінець обмеженням, накладеним на Німеччину після її поразки у Другій світовій війні у 1945 році? Чого можна очікувати від Німеччини в європейській і міжнародній політиці після прийняття цієї стратегії?
Відповідь: Німеччина — як переможена у Другій світовій війні країна — була розділена на чотири сектори. За кожною із країн-переможниць (Америкою, СРСР, Британією і Францією) був закріплений один із цих секторів. Потім три західні країни створили Західну Німеччину, а Росія (СРСР) створила Східну Німеччину. Фактично Західна Німеччина стала васалом Америки, а Німеччина — васалом Радянського Союзу (Росії). Східна Німеччина представляла собою військову базу Радянського Союзу проти Заходу. Так само ж і Західна Німеччина представляла собою військову базу Америки, як лідера західного табору, проти Радянського Союзу. Це те, що відбувалось по завершенню Другої світової війни. Але реальність поступово змінювалась:
1 — За винятком деяких незначних питань, жодна із двох німецьких частин не мала незалежної політики, а повністю залежала від держави, під контролем якої знаходилась. Так тривало доти, доки СРСР не ослаб і не погодився на об’єднання Німеччини в 1990 році, тобто Москва відмовилась від Східної Німеччини на користь Західної. З підписанням Маастрихтського договору про європейську єдність в 1992 році — всупереч волі Америки і з зануренням Росії у свої внутрішні проблеми після розпаду Радянського Союзу в 1991 році — Німеччина стала найсильнішою економікою в Європі. Німці побачили, що міжнародні умови змінились і що з’явилась можливість зробити економічний чинник основним стовпом незалежності Німеччини. Таким чином, Німеччина стала економічною силою, яка конкурує з іншими державами, не провокуючи при цьому конфронтацію з європейськими державами, як Британія і Франція, або глобальними державами, як Росія і Америка, тим більше, що оборонна політика Німеччини будується на мінімальному рівні мілітаризації.
2 — Завдяки своїм промисловим і економічним успіхам і розширенню торгових відносин з Росією Німеччині вдалось стати лідером європейських країн в економічному відношенні. Лідерство Німеччини було прийнято де-факто, наприклад, в період кризи в Греції в 2010 році. Взагалі ніяка крупна економічна угода в масштабах Європи або у зовнішніх відносинах не могла звершитись без Німеччини. Хоча усе це не могло подобатись Франції, проте слабкість озброєних сил Німеччини постійно підказувала французам, що змагання між двома країнами не перевищує рівня яких-небудь спортивних змагань. Усі ці роки Німеччина викладала своє бачення викликів безпеки через так звані «білі книги» міністерства оборони, перша із яких була випущена в 1969році, а остання — в 2016 році. «Білі книги» говорили про безпеку і тероризм, а також про бажання співпрацювати в межах ООН. І коли Росія в 2014 році відокремила Крим від України і анексувала півострів, Німеччина різко виступила проти і приєдналась до західних санкцій проти Росії. Але зростаючі торгові інтереси з Росією не дозволили Німеччині вжити які-небудь дії проти Росії. Незважаючи на розмови про те, що Росія руйнує баланс європейської безпеки, анексувавши Крим, участь Німеччини в Мінських угодах породила у німців надію на те, що російська загроза зупиниться на кордонах Криму і Донбасу, де Росія розв’язала війну і підтримала проросійських сепаратистів проти українського уряду.
3 — Але в 2022 році Росія вторглась в Україну, і Америка переконалась в тому, що Росія руйнує основи міжнародної безпеки, побудовані нею. І тоді європейські і міжнародні обставини у сукупності надали Німеччині чудову можливість наростити військову міць на додаток до економічної. Америка хоче, щоб європейські держави замість неї протистояли Росії. Це звільнило руки Америки для підготовки до того, щоб зупинити підйом Китаю. Німеччина побачила, що міжнародна обстановка сприяє і дозволяє їй знов стати крупною військовою державою. Розірвавши торгові зв’язки з Росією, Німеччина об’явила про створення крупного фінансового фонду у розмірі 100 мільярдів євро для підтримки і розвитку своєї армії, щоб мати можливість захищати безпеку країни. Німеччина говорить, що війна в Україні стала поворотним моментом. Вона навіть відправила свої військові літаки в Тихий океан, і це стало переконливою ознакою того, що німецька військова міць виривається із обмежень, накладених на неї після Другої світової війни. Німецький народ не забув почуття величі, і Німеччина заговорила про особливі зобов’язання перед Україною і навіть перед Східною Європою. Тепер в Німеччині багато говорять про необхідність бути готовими протистояти імперським амбіціям Росії, які не закінчать біля кордонів України.
4 — Уряд канцлера Шольца під час презентації стратегії національної безпеки 14.06.2023 підкреслював одностайність німців в цьому питанні. Представники німецьких партій, які входять в урядову коаліцію, були присутніми разом з канцлером під час презентації стратегії. Канцлер був в колі міністрів із «Партії зелених» і Свобідної демократичної партії, а також Соціал-демократичної партії, в якій перебуває сам Шольц. Усе вказує на серйозність внутрішніх змін в Німеччини. Вона швидко позбавляється від обмежень в військовій області і області безпеки, які діяли протягом десятиріч після Другої світової війни. Німеччина рухається в цьому напрямку навіть при тому, що опозиційні партії висунули немало звинувачень на адресу уряду через розпливчатість самої стратегії.
5 — Можливо, заява канцлера Німеччини Шольца пояснить це новий якісний зсув в політиці Німеччини. «За словами Шольца, ця стратегія є важливим внеском в забезпечення безпеки людей в Німеччині у зв’язку з зміненою обстановкою. Політик із Соціал-демократичної партії заявив, що кабінет міністрів Німеччини, схвалив цю стратегію, прийняв незвичайне і важливе рішення. Шольц пояснив, що політична обстановка і обстановка в сфері безпеки в Німеччині сильно змінилась на тлі нападу Росії на Україну і усе більш агресивної поведінки китайського уряду. Шольц заявив, що головною задачею держави є робота по забезпеченню безпеки громадян без яких-небудь поступок. Він зазначив, що ця задача буде вирішуватись за допомогою стратегії, яка слідує керуючому принципу комплексної безпеки. Шольц додав, що в минулому плани уряду Німеччини обмежувались тільки оборонною політикою, а тепер вони будуть слідувати цілісному і комплексному підходу» («DW», 14.06.2023).
6 — Документ про стратегію національної безпеки Німеччини представляє собою принципи, якими уряд Німеччини буде керуватися для забезпечення безпеки свого народу. Один із найбільш важливих принципів, уперше прийнятих з часів Другої світової війни, полягає в тому, що німецька армія виконує як оборонні задачі для усунення загроз безпеки, так і переходить до проведенню комплексних дій, що може включати і наступ. Тому змінення у військові доктрині Німеччини можуть насторожувати. Документ передбачає всебічний і швидкий розвиток німецької армії. Окрім утвердження прихильності прийнятому НАТО в 2014 році рішенню витрачати не менше 2% ВВП на армію і безпеку, Німеччина готує решту міністерств до скороченню своїх бюджетів на користь армії. Окрім того, нова стратегія означає серйозне змінення в добробуті Німеччини. «Міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер заявив, що Німеччина протягом багатьох десятиріч «жила на мирні дивіденди» і вірила, що немає необхідності приділяти занадто багато уваги питанню оборони. «Це означає, що частки в бюджеті будуть змінюватись сталим чином» — додав міністр фінансів, представляючи стратегію в Берліні» («DW», 16.06.2023).
7 — В документі також представлена точка зору уряду Німеччини на аналіз ризиків. На чолі зовнішніх ризиків стоїть російська армія, або як було названо в документі — «напад Росії на Україну». В меншій мірі — протистояння підйому Китаю і його режиму, який на Заході називають авторитарним, як про це згадується в заявах Шольца: «Усе більш агресивної поведінки китайського уряду». Документ не упускає із виду і внутрішні ризики, такі як кібербезпека, загрози німецькій інфраструктурі і змінення клімату, хоча ці питання напряму пов’язані з зовнішніми ризиками, оскільки Росію неодноразово звинувачували в кібератаках на країни Заходу. Так само ж — і міжнародна координація для зниження ризиків змінення клімату, в тому змісті, що ця німецька стратегія національної безпеки представляє собою перехід Німеччини від однієї стадії до іншої в своїй зовнішній політиці, хоча деякі сумніви і підозри усе іще домінують в політичній ментальності Німеччини.
8 — Зміцнюючи свою армію, виділяючи величезні бюджети на її розвиток і відкриваючи шлях для військових дій за кордоном, в тому числі і наступальних, Німеччина позбудеться від оков, накладених на неї у виді так званих «післявійськових обмежень». Можна сказати, що ці окови залишились у минулому. Саме це викликало великі розбіжності між Німеччиною і Францією. Ці відмінності сьогодні очевидні, хоча Німеччина, яка підписала Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, як і раніше схильна до своєму неядерному статусу, підтвердженому в 1990 році в «Договорі про остаточне врегулювання у відношенні Німеччини», підписаному з чотирма крупними державами після об’єднання Німеччини в тому ж році. Щоб зрозуміти глибину цих змін в Німеччини, треба згадати, що підсилення німецької армії вимагає збільшення чисельності військ. Це ж суперечить зобов’язанням, які Німеччина взяла на себе в «Договорі про остаточне врегулювання у відношенні Німеччини», підписаному з крупними державами в 1990 році в обмін на об’єднання Німеччини. Той договір встановив стелю для німецької армії в 370 тисяч солдатів. Але Америка разом з Британією підштовхнула Німеччину до тому, щоб вона взяла на себе нову роль в протистоянні Росії, що полегшило відмову Німеччини від цього договору. Це означає, що Німеччина може відійти від будь-яких військових обмежень, які були накладені з боку Росії (Радянського Союзу). Що стосується Франції, то її позиції здаються слабкими порівняно з бажанням американців і британців підсилити Німеччину. До того ж, зростаюча німецько-французька суперечка може підірвати єдність Європейського Союзу, що схвалювалось би і з боку Америки, і з боку Британії.
9 — Щоб розвіяти побоювання французів, особливо щодо мілітаризації німців, в стратегії національної безпеки говориться про Німеччину як про частину Європейського Союзу: «В стратегії уряд (Німеччини) визначив низку цілей, таких як необхідність зміцнення технологічного захисту на європейському рівні, підсилення протидії шпигунству, саботажу і кібератакам на додаток до необхідності координації контролю за експортом озброєнь на рівні Євросоюзу» («DW», 16.06.2023). Проте у Парижа є побоювання з іншого приводу, оскільки там бачать, що усі стратегії для Європи почали виходити із Берліну. Німеччина також очолює проект по створенню європейської системи ППО: «В новій стратегії говориться про Німеччину як про найбільшу силу в Європі по чисельності населення і економічним показникам. І говориться про те, що від неї вимагається для зміцнення європейської оборонної системи і НАТО. Також стратегія показує прагнення Німеччини грати провідну роль (по цим питанням). Особливо вона прагне втілити протиракетний проект «Європейський небесний щит». Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус повідомив, що 18 країн виразили принципову згоду на участь в цій ініціативі» («Al Sharq», 17.06.2023).
10 — Що стосується погляду на Китай і Росію як на авторитарні режими, то міністр іноземних справ Німеччини Бербок в своєму поясненню до стратегії національної безпеки зазначила: «Стратегія базується на «трьох центральних вимірах» політики безпеки: обороноздатність, сталість і стабільність. Сфера обороноздатності включає в себе зміцнення Бундесвера, цивільну оборону і цивільний захист. В сфері сталості мова йде про захист «нашого свобідного і демократичного базового порядку від незаконного впливу ззовні». З цією метою треба зменшити «однобічну залежність в поставках сировини і енергії» і диверсифікувати відносини з постачальниками» («DW», 16.06.2023). І в цьому Німеччина підкорилась американській політиці, обмеживши китайські ланцюжки поставок після того, як Америка вимусила її та усю Європу відрізати більшу частину ланцюжків енергопостачання від Росії. Сама Німеччина неодноразово ясно і недвозначно говорила про це. За словами канцлера Шольца, як передається на сайті «DW», «для нас зв’язок з Європейським Союзом і Трансатлантичним Альянсом залишається центральним».
11 — Стратегію національної безпеки Німеччини можна резюмувати наступним чином:
а) Ця стратегія поклала край військовим обмеженням, накладеним на Німеччину з кінця Другої світової війни. Німеччина неухильно рухається до зміцненню свої армії і перетворенню військової сили в гаранта своєї безпеки. Проте Німеччина позбавляється лише від тих обмежень, які дозволяють міжнародні обставини, і вона усе іще залишається країною, яка підписала угоду про непоширення ядерної зброї.
б) Згідно з західними і міжнародними обставинами Німеччина визначає своїми ворогами руську армію у першу чергу, а у другу чергу — Китай, про який в німецькій стратегії говориться як про торгового партнера і країну з усе більш агресивною поведінкою у відношенні свого оточення. Але Німеччина не відмовляється від співпраці з Китаєм у вирішенні міжнародних проблем. Її позиція щодо цього повністю співпадає з заявленою позицією «великої сімки».
в) Німеччина визначає проблеми безпеки і військові виклики як держава, яка перебуває у складі Європейського Союзу і НАТО. Стратегія підтверджує прихильність Німеччини цим європейським і міжнародним організаціям.
г) В цій стратегії Німеччина підкреслює, що є частиною Європи і частиною НАТО, говорить про свою безпеку як частину колективної безпеки європейської і північноатлантичної систем, і стверджує, що вона захищає міжнародну систему, яка на дану мить контролюється Америкою. Проте усе це не зменшує серйозності німецької стратегії і не зменшує того факту, що ця стратегія представляє собою один із найбільших міжнародних програшів для Москви так само ж, як вступ Швеції і Фінляндії до НАТО.
д) За останні три десятиріччя Німеччина використовувала своє положення в Європейському Союзі для демонстрації свого лідерства в економічних питаннях. І це був перший крок до величі. А тепер вона використовує війну в Україні і супутні міжнародні обставини для створення сильної армії і промислової військової бази. І це вже другий крок до величі. На наступному етапі вона може вирватись із решти обмежень і вибудувати стратегію, незалежну від країн Європи і Америки. Хоча в короткостроковій перспективі цього не очікується. Але події вказують на те, що Німеччина неухильно рухається по цьому шляху.
12 — Крупні держави в нинішньому світі змагаються одна з одною у пролитті крові і агресії і поширюють зло на землі, знищуючи усе живе і неживе. І стан людства не виправиться, поки земля знов не освітиться світлом Халіфату, який поверне безпеку і мир не тільки для мусульман, але й для усіх, хто укриється в його тіні. І тоді Слово Істини пролунає в усіх куточках землі:
وَقُلۡ جَآءَ ٱلۡحَقُّ وَزَهَقَ ٱلۡبَٰطِلُۚ إِنَّ ٱلۡبَٰطِلَ كَانَ زَهُوقٗا
«Скажи: «Явилась істина, і згинула брехня. Воістину, брехня приречена на загибель» (17:81),
وَيَقُولُونَ مَتَىٰ هُوَۖ قُلۡ عَسَىٰٓ أَن يَكُونَ قَرِيبٗا
«І скажуть: «Коли ж це трапиться?». Скажи: «Можливо, це трапиться дуже скоро!» (17:51).
5 Зуль-хіджа 1444 р.х.
23.06.2023 р.
