До чого веде саміт НАТО в Литві?

Відповіді на питання
Друкарня

Питання: З 11 по 12 липня 2023 р. держави-члени НАТО провели саміт в Литві — однієї із балтійських країн, розташованих на кордоні з Росією. Якими є підсумки саміту? Чому прохання України про вступ до НАТО було відхилено? І до чого приведе війна в Україні?

Відповідь: Щоб відповісти на вищевикладені питання, розглянемо наступне

1. У підсумковій заяві В НАТО було викладено біля 90 пунктів. Серед них були ті, що стосуються війни в Україні, і ті, що стосуються Росії, і ті, що стосуються інших проблем. По суті, це була всеохоплююча заява, яка стосувалась багатьох значущих міжнародних проблем, так чи інакше пов’язаних з гегемонією Америки і усього Заходу у світі. В заяві були викладені пункти, які стосуються України, Росії, Китаю, країн Тихого та Індійського океанів, самих цих океанів,відносини з ЄС, з Близьким Сходом, з Іраном, Іраком, Йорданією і Африкою. Слухаєш текст заяв і розумієш, наскільки в ньому яскраво виражена гегемонія і головування Заходу над усім світом, наскільки сильно утверджуються позиції його лідерів в глобальній політиці. В заяві Захід погрожує решті інших держав, намагаючись нав’язати їм свою перевагу. В тексті викладається план майбутнього, в якому світом управляє Захід, а Заходом управляє Америка. По суті, вона під егідою НАТО повинна буде керувати усім світом. Америка вже майже порхає від радості через успіхи, яких вона добилась за допомогою НАТО, адже має дієвий інструмент, який дозволяє їй встановлювати гегемонію над державами, у т.ч. — і над державами ЄС. Вона підсилила НАТО шляхом його розширення за рахунок включення Фінляндії і Швеції після того, як з цим погодилась Туреччина. Америка змогла нанести сильний удар по спробам Європи на чолі з Францією позбутись від гегемонії Америки і побудувати замість НАТО деяку європейську армію, яка б надала сил Старій Європі, яка перебуває в слабкому і покірному положенні перед США. У листопаді 2019 р. президент Франції Макрон назвав НАТО клінічно мертвим тілом і закликав до того, щоб у Европі були власні війська, своя європейська сила. Заява Макрона викликала гнів у США і підштовхнула США до зміцненню НАТО. Через декілька років почалась російсько-українська війна, яка стала золотою можливістю для Америки відродити і навіть підсилити НАТО, тим самим не давши Європі вийти з-під американської гегемонії і домінування.

2. Відносно України: Америка відмовилась зараз приймати її до НАТО. Президент США Байден у підсумковій заяві сказав:

«Керівництво НАТО погодилось з тим, щоб Україна стала членом Альянсу після війни» («BBC», 12.07.2023).

Представниця Держдепартаменту США Елізабет Сіткні заявила:

«Членство України в НАТО неможливо в даний час. Воно не обговорюється під час війни. Пріоритетом для Вашингтона на саміті НАТО є продовження підтримки України» (skynewsarabia.com, aljazeera.net, 11.07.2023).

У підсумковій заяві, схваленої усіма лідерами НАТО, було також сказано: «Майбутнє України — в НАТО… Євроатлантична інтеграція Києва перевершила усіляку потребу в плані дій по членству». Також в заяві було сказано: «Ми зможемо запросити Україну приєднатись до альянсу, коли усі члени погодяться і коли будуть дотримані усі умови» (aljazeera.net, 11.07.2023). Як підсумок, лідери НАТО не прийшли до тому, щоб запросити Київ приєднатись до них, як і не об’явили про графік, згідно якому вони будуть працювати над прийняттям Києва до альянсу. Вони лише зняли вимогу про виконання т.з «Плану дій по членству», тем самим фактично усунувши перешкоду для України по вступу до НАТО після війни, Це означає, що як тільки закінчиться війна, Україна тут же вступить до НАТО. Можливо, обставини зміняться, і держави НАТО будуть вимушені прийняти до себе Україну іще раніше, аніж планується. Більше того, може змінитись міжнародне положення самої Америки, і вона заявить про включення України до альянсу, адже в підсумку саме за Америкою в альянсі НАТО останнє слово. Ось так Росія провалилась в усіх своїх розрахунках, коли об’явила війну Україні.

3. Позиція Америки розлютила президента України Володимира Зеленського. Він дізнався про зміст підсумкової заяви на шляху до саміту, у зв’язку з чим в своєму акаунті в «Твіттері» написав:

«Зараз, на шляху до Вільнюсу, ми отримали сигнали про те, що обговорюються формулювання без України. І я хочу підкреслити: ці формулювання — тільки про запрошення, а не про членство України. Безпрецедентно і абсурдно — коли немає ніяких часових рамок і для запрошення (!), і для членства України; і коли замість цього додається якась дивне формулювання про «умови» навіть самого запрошення України… Це схоже на те, що немає готовності ані запросити Україну в НАТО,ані зробити її членом Альянсу. А отож, залишається можливість торгуватись членством України в НАТО — в переговорах з Росією. А для Росії це означає мотивацію і надалі продовжувати свій терор. Невизначеність — це слабкість. І я відверто обговорю це на саміті».

Підсумкові заяви готуються заздалегідь тією особою, за якою останнє слово, а потім воно обговорюється на самітах і конференціях, після чого заява зазнає поправки або залишається такою як є. Члени американської делегації були обурені витівкою Зеленського, закликали його заспокоїтись і прийняти обіцяну допомогу. Зеленський заспокоївся і змінив свою риторику, заявивши: «НАТО дасть Україні безпеку. Україна зробить Альянс сильніше» («ВВС», 12.07.2023). Зазначимо, що НАТО в 2008 р. об’явило про намір працювати над приєднанням України до Альянсу в майбутньому. Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг заявив:

«Нездатність союзників по НАТО встановити графік вступу України засмутила президента Зеленського». Проте Столтенберг підкреслив «незмінну підтримку України з боку НАТО» і об’явив про те, що «члени Альянсу узгодили всеохоплюючий план оборони для протистояння Росії і підтримці Києва у військовому відношенні» (aljazeera.net, 11.07.2023).

Америка відмовилась зараз приймати Україну в склад Альянсу, адже Америка не бажає прямо вв’язуватись у війну і відправляти свої війська битись. А їй тоді доведеться це зробити, бо. ст. 5 Вашингтонського договору НАТО, прийнята в день заснування Альянсу 04.04.1949, гласить про те, що будь-який напад на будь-якого члена НАТО автоматично вважається нападом на усіх членів НАТО. Америка хоче відсилати техніку і боєприпаси, щоб українці за допомогою цього бились проти руських і перемогли їх. Тільки потім Україна вступить до НАТО, на її територію увійдуть американські війська, будуть розташовані військові бази, у т.ч. — максимально близько до Москви.

4. Багато ЗМІ опублікували цю підсумкову заяву, а деякі — навіть в деталях. В заяві підкреслювалось, що «союзники будуть і надалі тісно співпрацювати для протидії загрозам і викликам, які виходять від Росії, адже Росія становить найбільшу загрозу безпеці». В 34 пункті заяви було сказано:

«У відповідь на радикально мінливу обстановку в сфері безпеки, ми підсилюємо колективну безпеку Альянсу проти усіх небезпек які виходять з усіх сторін. З 2014 р. (коли Росія анексувала Крим і підсилила свою присутність на Донбасі), а особливо після саміту в Мадриді в 2022 р. ми прийняли рішення зміцнити наші позиції і визначити чіткий шлях для прискореної військової адаптації до подій, які відбуваються. Сьогодні ми домовились про ті заходи, які будемо вживати для подальшого зміцнення потенціалу стримування і оборони НАТО в усіх областях, у т.ч. — підсилимо передову оборону і здатність Альянсу швидко нарощувати сили будь-якого союзника, який перебуває під загрозою. Ми повністю виконаємо задуману справу і припинимо будь-яку можливість агресії з боку будь-якого потенційного супротивника».

На саміті НАТО в Мадриді у червні 2022 р. був оприлюднений новий документ, який містить стратегічні концепції, в яких Росія була розглянута як найбільша і безпосередня загроза безпеці союзників. Китай такою загрозою не був визнаний, а був розглянутий лише як держава, яка здатна скласти загрозу інтересам і цінностям союзників. У підсумковій заяві «на Росію була покладена уся повнота відповідальності за те, що відбувається в Україні, за загрози безпеці і миру в Європі і навіть в інших частинах світу». Також в заяві було сказано:

«Росія мобілізувалась сильніше в цілій низці сфер і наростила свою присутність в Балтійському, Чорному і Білому морях, підтримує значний військовий потенціал в Арктиці і веде провокаційні дії поблизу до кордонів НАТО, проводить обширні маневри без повідомлення сусідніх держав. Окрім того, Росія розпалює напруженість серед південних сусідів НАТО, а саме — в країнах Близького Сходу, Північної і Центральної Африки. Разом з тим, в заяві говориться: «Альянс не прагне боротись з Росією», «Альянс не становить загрози для Росії, але її ворожа політика і вчинки не роблять її нашим партнером» (aljazeera.net, 11.07.2023).

Такі двозначні заяви робляться з метою заплутати Росію і створити їй ілюзію того, що Захід, можливо, пожаліє її і пом’якшиться. Потрапляючи на уловку цих заяв, Росія починає вагатись між двома варіантами завершення

1) між надією на досягнення взаєморозуміння з Заходом і виходом із тупика війни в Україні зі збереженим обличчям після того, як Росія влізла в Україну і не досягла бажаних цілей, після того, як відчула на собі те, наскільки складно їх досягти;

2) між відчаєм досягти взаєморозуміння з Заходом, борсанням в болоті затяжної війни в Україні з зовсім невідомими наслідками. В цій ситуації, коли продовження війни обіцяє невідомі результати, Захід на чолі з Америкою прагне усе ж таки продовжити війну і таким шляхом досягти поставлених цілей. Виходить, що усі західні країни, а разом з ними — і Японія, зробили ставку на американський шлях боротьби проти Росії аж до повної поразки останньої, з подальшим зміненням ситуації в ній, зокрема — до зміщення її політичного керівництва. В кулуарах конференції голови «Великої сімки» виступили з іще однією заявою, в якій вони проголосили про «допомогу Україні в її самообороні від російської агресії, скільки б вона не тривала» («BBC», 12.07.2023).

5. Вони високо оцінили свої ядерні потенціали і об’явили про те, що будуть працювати над їх розвитком згідно з пунктом 44, заявивши: «Стратегічна ядерна міць НАТО є гарантією безпеки і стримування агресії. Альянс буде вживати усіх заходів, необхідних для забезпечення надійності і ефективності ядерного стримування. Ці заходи будуть включати в себе подальшу модернізацію ядерного потенціалу Альянсу для підвищення його гнучкості і здатності адаптуватись до міжнародних подій». В заяві пролунали приховані попередження на адресу Росії у випадку, якщо вона застосує ядерну зброю у війні проти України:

«Будь-яке застосування ядерної зброї проти Альянсу змінить його ставлення до конфлікту в Україні корінним чином».

На останньому своєму спільному засіданні представники держав дав НАТО заявили в пункті 28 про те, що вони «будуть витрачати мінімум 2% річного ВВП на військові витрати, щоб підтримувати технологічну перевагу і продовжувати модернізацію і реформування сил НАТО. Це означає нову гонку озброєнь». Вони будуть працювати над «модернізацією самого НАТО, щоб ввести його в нову еру колективної оборони. Члени Альянсу єдині в своєму дотриманні зобов’язань і повні рішучості отримати перемогу над будь-яким агресором, захистити територію будь-якого із союзників на суші, на морі і в небі». В пунктах заяви було сказано, що Захід на чолі з Америкою буде працювати над розвитком свого ядерного потенціалу, погрожує застосувати його і модернізувати свої озброєні сили в усіх сферах, хоча одночасно Захід на чолі з Америкою поведе боротьбу проти будь-якої держави, яка прагне набути ядерну зброю або розвити наявний ядерний потенціал, або просто модернізувати своє озброєння. Так вони засудили ядерні і розробки Ірану і Північної Кореї, зокрема — випробування останньою свого ракетного потенціалу. Про це усе було заявлено в пунктах 56, 57 і 84.

6. Тепер про Китай. Про нього у підсумковій заяві було згадано в пунктах 6, 23, 24, 25 і 55. Автори заяви засудили «прагнення Китаю і його політику примушення, яка виражається в загрозах інтересам, безпеці і цінностям Альянсу». Також вони вважають, що «Китай розпливчасто говорить про свою стратегію і наміри, нарощуючи військову міць». Вони бачать «гібридні кібероперації Китаю, які націлені на союзників і завдають шкоди безпеці НАТО».

«Китай використовує свій економічний вплив для створення довгострокової залежності від нього і для підсилення свого впливу, прагнучи підірвати стовпи міжнародної системи, у т.ч. в авіакосмічній, електронній і морській областях. Також Китай прагне взяти під свій контроль ключові технологічні і промислові сектори, критично важливу інфраструктуру, стратегічні ресурси і ланцюги поставок».

Вони закликали Китай «грати конструктивну роль у якості постійного члена в Раді Безпеки в складі ООН, засудити війну Росії в Україні і відмовитись від якої-небудь підтримки військових зусиль Росії в Україні, як і припинити поширювати брехливі заяви Росії, яка перекладає провину за війну в Україні на саму Україну і НАТО». Одночасно підписанти підсумкової заяви підтвердили «свою прихильність відкритості для конструктивної взаємодії з Китаєм, включаючи взаємну прозорість з метою захисту стратегічних інтересів». Вони не заявили про те, що Китай становить загрозу Заходу і НАТО, а обмежились лише засудженням його амбіцій, які загрожують їх інтересам і глобальному домінуванню, тобто Захід на чолі з Америкою побоюється за свою світову перевагу. Військову стратегію і ядерні наміри Китаю вони розцінили як туманні. Ми вже вказували на дещо подібне у відповіді на питання під назвою «Візит Блінкена до Китаю» від 03.07.2023:

«Одна із важливих цілей цього візиту, яка не була досягнута, полягає в тому, що Америка хотіла відкрити канал зв’язку між китайськими і американськими військовими, ймовірно, для шпигунства. Як ніхто в Китаї зрозуміли це і категорично відкинули налагодження подібних контактів». Вони зосередились на регіональних компаніях, як і було сказано в пункті 85, вказавши на «китайські загрози в регіонах Тихого та Індійського океанів».

Вони порахували, що «події там прямо впливають на європейську і атлантичну безпеку». Після цього вони привітали «участь партнерів із Японії, Австралії, Нової Зеландії і Південної Кореї, а також зміцнення діалогу і співпраці з ними». Америка в принципі діє над тим,щоб спричиняти всебічний тиск на Китай, а отож, буде використовувати НАТО як інструмент додаткового тиску.

7. Заява стосувалась гегемонії Заходу над Близьким Сходом і Африкою, про що було вказано в пунктах 82 і 83, в яких було сказано, що «Близький Схід і Африка — це два регіони зі стратегічною значущістю, і ми будемо працювати над поглибленням нашої політичної співпраці і глобальних дипломатичних зв’язків з нашими давніми партнерами по Середземноморському діалогу і Стамбульській ініціативі для співпраці. Також ми розширимо нашу взаємодію з регіональними організаціями, включаючи Африканський Союз і Раду співпраці країн Перської затоки. НАТО буде реалізовувати пакети заходів по нарощенню можливостей Іраку, Йорданії, Мавританії і Тунісу. Будуть налагоджені зв’язки з владою Йорданії для вивчення можливості заснування офісу НАТО в столиці Йорданії — Аммані». «Іраку буде надана допомога і підтримка для його внутрішньої стабілізації і подальшій боротьбі з організацією «ІДІЛ». Оскільки уряд Іраку сам нас просить про це, ми вивчимо можливість розширення місії НАТО в Іраку для консультування МВС Іраку у відношенні місцевої федеральної поліції». Це означає, що НАТО вважає даний регіон зоною лише західного впливу, в якій Америка діє для підсилення свого впливу. Америка намагається ввести членів НАТО в оману, заявляючи, нібито старається для їх блага, хоча насправді конкретно в цих двох регіонах ведеться боротьба за вплив між Америкою, Британією і Францією.

8. Ідея альянсів є найнебезпечнішою для цього світу. Про це ми детально розповіли у книзі «Політична концепція Хізб ут-Тахрір». Раніше вона вже приводила до світових війн, а відносно нещодавно — до війни в Афганістані, Іраку і Лівії. Як тільки альянс держав Варшавського договору розпався, то зник єдиний конкурент альянсу НАТО, зникла, по суті, найбільш грізна сила, яка загрожувала тоді Заходу. У зв’язку з цим НАТО повинно було бути теж розпущено, але Америка усіма силами прагнула зберегти його, щоб таким чином зберегти свою гегемонію над усіма західними державами, особливо над державами ЄС. Також альянс НАТО був потрібен Америці для боротьби проти інших держав. Через ці причини НАТО є найбільшою небезпекою для долі людства. Причому загрози такого масштабу і такої руйнівної сили історія ніколи іще не знала. До складу НАТО входять держави, які мають зброю масового ураження, володіють високими промислово-технічними здібностями. На чолі них стоїть Америка — найбільша і найсильніша колонізаторська держава у світі з величезними промислово-технічними потужностями. Більше півсторіччя назад Америка вже обзавелась ядерною зброєю, стерши з обличчя землі два японських міста. Сьогодні вона прагне розширити і підсилити арсенал ядерної зброї, щоб мати більше загрозливої міці для поширення свого впливу в кожному куточку землі, нав’язуючи усім державам цього світу свою перевагу. Робота по підсиленню і розширенню ядерного потенціалу ведеться для аналогічного підсилення і розширення злочинів проти людства, тому що це грозить розв’язкою дико руйнівних війн. Окрім того, очолюючи такий альянс, Америка більш сміливо нападає на інші держави, тому що знає, що за її спиною стоять її союзники по альянсу, які їй повинні допомогти, у зв’язку з чим людські і технічні втрати зростуть в рази. Цій проблемі немає рішення, окрім як в боротьбі з самою ідеєю альянсів, зокрема — з ідеєю альянсу НАТО, тому що йому немає ніяких підстав і навіть виправдань для існування. Добитись скасування ідеї альянсів можна тільки шляхом зрощування адекватно негативного ставлення до нього в світовій громадськості. Для цього, у свою чергу, світ потребує існування держави, яка б вела подібну агітацію проти альянсів. Такою державою може бути тільки Ісламський Халіфат, само закликання якого полягає в пропаганді негативного ставлення до подібних альянсів. В цьому і полягає благо Халіфату для усього людства і милість для світів.

وَمَا أَرْسَلْنَاكَ إِلَّا رَحْمَةً لِّلْعَالَمِينَ

«Ми відправили тебе тільки у якості милості до світів» (21:107).


30 Зуль-хіджа 1444 р.х.
18.07.2023 р.

Головне меню