Реальність нафтодоларової угоди

Відповідь: для того, щоб відповісти на ваші питання, розглянемо наступне:

1. Інформаційний простір переповнений новиною про завершення строку дії угоди між Саудівською Аравією і США щодо продажу нафти тільки за долари. Проте жоден офіційний представник двох країн не прокоментував дану новину, як нібито вони навмисно залишили це неясним! ЗМІ з самого початку утримувались від поширення цієї інформації, але потім деякі із них почали говорити про це через часті нагадування. Наприклад, російський сайт «RT» 15 червня 2024 року опублікував: «Ольга Самофалова у «ВЗГЛЯД.РУ» написала: «Нафтодоларовий пакт Саудівської Аравії і США, підписаний іще в 1974 році, закінчив свою дію. Це дозволить Саудівській Аравії продавати нафту та інші товари не тільки в доларах США, але й в інших валютах, як запевняють ЗМІ». Це офіційне підтвердження російських ЗМІ про існування даної угоди.

2. Американські ЗМІ заперечують існування даної угоди:

18 червня 2024 року сайт «Al-Hurra» опублікував: «… повідомлялось, що строк дії цієї угоди, який складав 50 років, сплив. Проте сайт «Leader Insight» спростував ці відомості, підкресливши, що подібної угоди не існувало».

17 червня 2024 року газета «Morning Star» коментуючи поширену новину про крах нафтодоларової угоди між Америкою і Саудівською Аравією, заявила: «Такої угоди ніколи не існувало».

«В своєму блозі Пол Донован, головний економіст «UBS Global Wealth Management», зазначив, що фальшива історія отримала дивно широке розповсюдження, послуживши чудовим прикладом упередженості підтвердження» («Morning Star», 17 червня 2024 року).

3. Ані США, ані Саудівська Аравія офіційно не прокоментували новину, в якій говориться, що строк дії угоди про нафтодолари, укладеної між ними в 1974 році, сплив 9 червня 2024 року. Жодна із сторін не дала офіційного підтвердження чи спростування, а коментарі виходили тільки із ЗМІ або окремих фахівців. Як ми сказали вище, існує деяка неясність навколо цього питання, яка може вказувати на існування деякої угоди між США і Саудівською Аравією.

У звіті Генерального контролера США, опублікованого в 1978 році під назвою «Комісія США і Саудівської Аравії по економічній співпраці», говориться: «Генеральний контролер рекомендує підсилити роботу американсько-саудівської комісії, яка була заснована у червні 1974 року для економічної співпраці, і відкрити офіс міністерства фінансів США в Ер-Ріяді для «перерозподілу нафтодоларів». Цей звіт підтверджує створення спільної комісії.

Після того, як Пол Доновал в своєму блоку зазначив, що фальшива історія отримала дивно широке розповсюдження, послуживши чудовим прикладом упередженості підтвердження, він додав: «Можливо, ближче усього до угоди з нафтодоларами була секретна угода між США і Саудівською Аравією, досягнула наприкінці 1974 року, яка обіцяла військову допомогу і обладнання в обмін на те, що королівство вкладе мільярди доларів із виручки від продажу нафти в американські казначейські зобов’язання» («Morning Star», 17 червня 2024 року).

Газета «Morning Star» після того коментаря, що «такої угоди ніколи не існувало», додала: «Згідно звіту генерального контролера США, мова йде про американсько-саудівську комісію, створену для зміцнення економічної співпраці між двома країнами. Комісія була офіційно заснована 8 червня 1974 року спільною заявою, яку підписали держсекретар Генрі Кіссінджер і принц Саудівської Аравії Фахд ібн Абдуль-Азіз.

20 жовтня 2020 року кувейтська газета «Al Qabas» в шпальті «Пам’ять новин» опублікувала новину від 7 червня 1974 року, в якій говорилось наступне: «Сьогодні президент Ниіксон обговорив з принцом Фахдом ібн Абдуль-Азізом, другим заступником прем’єр-міністра і міністром внутрішніх справ Саудівської Аравії, перспективи досягнення сталого миру на Близькому Сході. Ці обговорення проходили в контексті нещодавно досягнутих угод про розділення сил на єгипетському і сирійському фронтах з «Ізраїлем». Вони також обговорили шляхи розширення економічної, промислової і оборонної співпраці між Саудівською Аравією і Сполученими Штатами. Їх переговори пройшли в кабінеті президента Ніксона в Білому домі перед обідом, влаштованим американським президентом на честь свого гостя, який прибув сюди учора з триденним візитом. Повідомляється, що принц Фахд прагне до збільшення військової допомоги США для своєї країни в обмін на продовження саудівської співпраці в поставках нафти до Сполучених Штатів».

18 червня 2024 року сайт «The Business Times» опублікував наступне: «8 червня 1974 року американська газета «New York Times» на своїй першій шпальті повідомила: «Державний секретар Кіссінджер і принц Фахд ібн Абдуль-Азіз, другий заступник прем’єр-міністра Саудівської Аравії і брат короля Фейсала, цього ранку підписали шестисторінкову угоду в Блер Хаусі навпроти Білого дому».

4. Уважний розгляд третього вищевказаного пункту, особливо прийом Фахда ібн Абдуль-Азіза президентом США Ніксоном і створення американсько-саудівської комісії по економічній співпраці 8 червня 1974 року, на яке посилаються офіційні джерела, включаючи звіт Генерального контролера США, свідчить про наявність деякої угоди між США і Саудівською Аравією, яка могла бути як писемною і такою, що зберігається в таємниці, так і усною, обов’язковою до виконання. Навіть усні угоди між слабкою маріонетковою державою і сильною країною, як США, є повністю обов’язковими для агентів, які не можуть від них відступити, навіть якщо вони не оформлені письмово!

Виходячи із усіх згаданих фактів, ми можемо припустити, що угода або домовленість про нафтодолар існує, хоча вона залишається в тіні і не визнається офіційними особами; але вона так само і не відкидається ними.

5. Що підтверджує чи схиляє до цієї думки — це інтерес США, щоб долар залишався світовою валютою. Розглянемо наступне:

З часів Бреттон-Вудської угоди в 1944 році, яка встановила ціну золота в 35 доларів за тройську унцію, долар став провідною валютою світової грошової системи, рівноцінної золоту. Проте через колоніальні проекти США, особливо під час В’єтнамської війни, і високих військових витрат США почали друкувати більше доларів, аніж вони могли забезпечити золотом. К кінцю 1960-х років в оберті було більше доларів, аніж золота. Це привело до ситуації, коли інші країни почали обмінювати свої долари на золото, що призвело до скороченню золотих запасів США. Золотий запас США скоротився з 574 мільйонів унцій в кінці Другої світової війни до приблизно 261 мільйона унцій в 1971 році. В ітозі 15 серпня 1971 року президент США Річард Ніксон об’явив про припинення обміну доларів на золото, повністю скасовуючи міжнародний золотий стандарт, що відомо в історії як «Шок Ніксона».

Відмова від золотого стандарту створила політичні і фінансові проблеми для США, оскільки країни світу більше не бачили необхідності накопичувати долар. Це примусило Сполучені Штати шукати інші способи, щоб стимулювати попит на свою валюту і зберегти її світове положення. Рішення було знайдено в стратегічному інтересі світу до енергії, отож, до основному її джерелу — нафти. Саудівська Аравія в той період була найбільшим виробником нафти.

Адміністрація Ніксона вирішувала цю проблему через переговори з Саудівською Аравією з 1972 по 1974 рік, що привело до створенню системи нафтодоларів. В межах угоди США надавали Саудівській Аравії гарантії безпеки, а Саудівська Аравія — найбільший у світі виробник нафти з найбільшими її запасами — зобов’язались продавати свою нафту тільки за долари. Також Саудівська Аравія погодилась реінвестувати мільярди доларів від своїх нафтових прибутків в облігації США.

До цієї угоди Саудівська Аравія продавала нафту за британські фунти через вплив англійських агентів. Після підписання угоди 8 червня 1974 року між держсекретарем Кіссиінджером і принцом Фахдом ібн Абдуль-Азізом, долар США став нафтовою валютою.

Після цього принц Фахд набув популярності,і в 1975 році він став наслідним принцом при правлінні свого брата, короля Халіда. Протягом усього правління короля Халіда Фахд володів значними повноваженнями, а 13 червня 1982 року принц Фахд зійшов на трон, ставши королем Саудівської Аравії. Він також був відомий своєю відданістю Америці.

З початку 1975 року Саудівська Аравія продавала нафту в доларах США, і це так само стосувалось нафтодобувних країн ОПЕК. І з цієї миті кожна країна, яка бажає купити нафту, повинна мати достатню кількість доларів, тобто ці країни повинні були або брати займи в доларах, або купувати їх на фінансових ринках чи придбати іншими способами. Таким чином образом США забезпечили постійний приплив доларів, а Федеральний резервний банк гарантував продовження їх випуску. Оскільки саудівський ріал прив’язаний до долару, у Саудівської Аравії є необхідність використовувати долар для підтримання економічної стабільності країни. «Міністр енергетики Саудівської Аравії Халід аль-Фаліх підтвердив, що долар США залишається офіційною валютою для торгівлі нафтою за кордоном», — «Анадолу» від 9 квітня 2019 року.

6. Щодо союзу БРІКС, який очолюють Китай і Росія, які є супротивниками Америки, і приєднання до нього Саудівської Аравії, а також впливу цього інституту на домінування долара, то на це питання впливає багато чинників. Для роз’яснення розглянемо наступне:

В 2006 році Бразилія, Росія, Індія і Китай заснували союз БРІК, щоб надати країнам, які розвиваються, більшу роль на міжнародній арені. В 2011 році після приєднання ПАР організація була перейменована в БРІКС. 24 серпня 2023 року на саміті організації в Йоганнесбурзі, столиці ПАР, було прийнято рішення про запрошення до складу БРІКС нових членів: ОАЕ, Аргентини, Ірану, Ефіопії, Єгипту і Саудівської Аравії, членство яких почнеться з початку 2024 року. Однією із цілей цього саміту було скорочення домінування долара і створення загальної валюти для членів БРІКС. Проте країни-учасниці не досягли угоди по цьому питанню і наполягли на взаємних розрахунках в своїх національних валютах.

Саудівська Аравія, як найбільший постачальник нафти, буда запрошена до БРІКС. Слід зазначити, що, незважаючи на офіційну заяву саудівського телебачення від 2 січня 2024 року про приєднання Саудівської Аравії до БРІКСу, міністр торгівлі Саудівської Аравії Маджид аль-Касабі в ходжі панельної дискусії в кулуарах Всесвітнього економічного форуму в швейцарському Давосі заявив: «Саудівська Аравія отримала запрошення приєднатися до БРІКС, але ми іще не приєднались офіційно» («Sky News Arabia», 16 січня 2024 року). Ця заява може означати, що Саудівська Аравія очікувала схвалення чи згоди США, щоб це відповідало її інтересам.

Вступ в БРІКС проамериканських країн, таких як Саудівська Аравія, тільки ослаблює його; усім відомо, як ПАР виступає проти створення єдиної валюти для БРІКС. В цій організації немає незалежних країн, окрім Росії і Китаю; решта інших перебувають під впливом Заходу, в більшій мірі — Америки. Росія і Китай часто висловлюються про необхідність багатополярного світу і прагнуть позиціонувати себе як альтернативу і противагу Заходу. Коли США дозволяють Саудівській Аравії або іншим своїм маріонеткам вступати до БРІКС, вони роблять це з метою спричиняти вплив на цю організацію зсередини подібно тому, як це було зі східноєвропейськими країнами, які вступили до Європейського Союзу в 2004 році для спричинення на нього впливу. Наприклад, Польща, яка вступила до ЄС, змогла ускладнити Європі прийняття конституції, яка зміцнює політичну владу і наближає її до федеративної держави. Наприклад, Саудівської Аравії — як найбільшому виробнику нафти в ОПЕК — було доручено вжити необхідних заходів для регулювання виробництва російської нафти в межах встановлених лімітів ОПЕК. Цей процес здійснюється при взаємній координації між Саудівською Аравією і Росією.

Путін, чия країна є одним із засновників БРІКС, з великим ентузіазмом ставиться до ідеї випуску нової валюти. Проте, змирившись з політичною реальністю країн-учасниць, він заявив: «Розширення БРІКС активізує роль блока на міжнародній арені, і питання прийняття єдиної валюти залишається складним і вимагає подальших обговорень». 23 серпня 2023 року «Аль-Джазіра» опублікувала наступне: «Питання єдиної валюти БРІКС офіційно не піднімалось в ході саміту через відсутність згоди між п’ятьма учасниками і наявності розбіжностей між ними... Путін в відеозверненні закликав до розширенню ділових відносин в національних валютах». Таким чином, Росії не вдалось знайти альтернативну долару валюту, чого вона хотіла добитись за допомогою БРІКС.

7. Оскільки паперові гроші не мають власної цінності, економічні проблеми, спекуляції, політичні конфлікти і навіть колоніальне панування продовжать існувати. Іслам, ниспосланий Всевишнім Аллахом, утвердив грошову систему на основі золота і срібла, тобто на металах, які мають власну цінність. Посланець Аллаха ﷺ встановив золото і срібло у якості грошей і зробив їх єдиним грошовим стандартом, на який слід орієнтуватись при оцінці товарів і послуг, як це підтверджено в достовірних хадісах. Проте колонізатори, використовуючи методи економічного і фінансового колоніалізму, перетворили гроші на засіб колоніального панування. Це є головною причиною існуючих економічних проблем. Ці проблеми не будуть усунуті, поки не буде встановлена Ісламська Держава, яка поверне золото-срібний стандарт. Це може бути або обернення металів, або паперові гроші, забезпечені золотом і сріблом, які можна буде обміняти на них в будь-який час. Таким є закон Всевишнього Аллаха:

أَلَا يَعْلَمُ مَنْ خَلَقَ وَهُوَ اللَّطِيفُ الْخَبِيرُ

«Невже цього не буде знати Той, Хто створив, якщо Він — Проникливий (або Добрий), Відаючий?» (67:14).

1 Мухаррама 1446 р.х.
7 липня 2024 р.