22 вересня 2012р. Аль-Джазіра та багато інших видань повідомили про рішення 36-ти університетів в Ірані припинити навчання жінок по 77 академічним дисциплінам, підтвердивши, що рішення прийнято під впливом уряду.
Спеціальності, охоплені цими предметами, поширюються на інженерію, бухгалтерську справу, хімію, математику, комп’ютерні науки та керування промисловістю. Міністр науки та вищої освіти Камран Данешджу виразив підтримку скороченню навчання жінок, заявивши про необхідність утворення «балансу» в освітянській системі, посилаючись на відносно велику кількість жінок в університетах і по багатьом навчальним напрямам. Інші офіційні особи у якості причини нової гендерної політики вказали на високий рівень безробіття серед жінок, які отримали вищу освіту, обмежену кількість робочих місць та інше.
По усьому ісламському світу, чи то в Ірані або у Саудівській Аравії, чиї уряди позиціонують себе так званим захисником Ісламу, або у Туреччині, Йорданії, Пакистані, Індонезії або в іншій країні регіону, доля жінок знаходиться у руках нерозумних лідерів, які здатні за своєю забаганкою позбавити їх законних ісламських прав, включаючи можливість отримувати вищу освіту без будь-якої дискримінації. Структура та законність усіх цих країн будується на директивах парламентів, духовних осіб або диктаторів, але не на директивах шаріату. Як наслідок, при цих репресивних режимах відсутня ,навіть ,можливість доступу жінок до інститутів ісламської системи, які дозволяють їм оспорювати та вимагати звіт за неісламську політику, подібно позбавленню її прав на освіту. Внаслідок чого, вони вимушені просто змиритися з несправедливістю своїх країн, будучи позбавленими законних за шаріатом прав.
Фарсом є те, що уряд Ірану, з одного боку, влаштовує «Міжнародну конференцію з питань жінок та ісламського відродження» у Тегерані у липні цього року, намагаючись представити себе як захисника жінок, працюючих над скасуванням диктатур у своїх країнах з метою захисту своїх елементарних прав, і з іншого боку, у своїй власній країні «грабує» жінок, позбавляючи їх прав, даних їм Всевишнім Аллахом. Якими жалюгідними є аргументи, якими виправдовують обмеження вищої освіти для жінок, такі як високий рівень безробіття серед жінок з вищою освітою, недостатня кількість робочих місць, а також «баланс» поміж співвідношенням між чоловіками та жінками в університетах.
Неприпустимий рівень безробіття у країні (20% громадян, молодших 30 років, є безробітними), диспропорція поміж випускниками університетів, чи вони чоловіки чи жінки, та наявністю високооплачуваних робочих місць, а також небажання чоловіків отримувати вищу освіту, що призводить до «дисбалансу» поміж чоловіками та жінками в університетах – усе це є результатом слабкої неісламської економічної політики іранської системи, яка виявилась неспроможною утворити відповідні можливості працевлаштування для випускників ВУЗів. У даній ситуації необхідно винити порочну основу іранської економіки, замість того, щоб позбавляти жінок можливості навчатися певним спеціальностям, що може принести тільки користь для держави.
Як і очікувалось, ворожі до Ісламу ліберали-опортуністи ухопилися за це рішення та стали винити у такій політиці релігію, незважаючи на те, що навіть поверхове вивчення Ісламу дозволяє зрозуміти, якої важливості Іслам надає освіті жінок. Іслам є засновником жіночої вищої освіти, і коли втілення Ісламу було правильним у системі Халіфат, він утворив ісламську цивілізацію, що існувала більше ніж 13 сторіч і у затишку якої процвітала жіноча освіта. Це була держава, яка на протязі усієї історії дала світу тисячі жінок-вчених. Фатіма Аль-Фіхрі у 9 віці заснувала перший університет у світі – університет Къаравіін у Марокко. Це була держава, у якій престижний каірський університет Аль-Азхар надавав жінкам не тільки право бути студентками, але і викладачами, у той час як аналогічне право було надано жінкам на Заході тільки декілька сторіч після цього. Це була держава, у якій пропорція жінок-викладачів у багатьох ісламських коледжах перевищувала нинішню пропорцію у багатьох сучасних університетах Заходу.
Саме ісламські принципи, на яких ґрунтується Халіфат, на противагу нинішнім псевдоісламським системам, приділяють величезну важливість та належне значення освіті, для того щоб розкрити потенціал жінки та гарантувати її прагнення до освіти. Ця держава, яка повністю уособлює Іслам, не розрізняє поміж чоловіком та жінкою стосовно їх громадянських прав та доступу до вищої освіти згідно з вимогами шаріату. Більше того, бо у Халіфаті головування у законодавстві належить шаріату, а не окремим правителям, духовним особам та парламентам, ці права не можуть бути обмежені та трансформовані забаганками тих, хто перебуває при владі. Поруч з усім цим, Халіфат втілює сталу економічну систему Ісламу, яка містить стовпи та основи, які здатні утворити процвітаючу економіку та безліч можливостей для працевлаштування для усіх, у тому числі і для випускників ВУЗів. Тільки система, яка надає істинного значення ісламським законам та втілює їх повністю, у змозі досягнути усього цього.
Ми закликаємо жінок, які насправді хочуть підвищити статус жінки та її прав в ісламському світі, вимагати для регіону скасування систем, створених людиною, які, по суті, є огидними тиранічними режимами.
وَمَن لَّمْ يَحْكُم بِمَا أَنزَلَ اللَّهُ فَأُولَٰئِكَ هُمُ الظَّالِمُونَ
«Ті ж, які не приймають рішень згідно до того, що ниспослав Аллах, є беззаконниками». (5:45)
Доктор Назрін Наваз
Представник Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір.
Центральний
інформаційний офіс
Хізб ут-Тахрір
Вівторок, 30 Зулькада 1433
16 Жовтня 2012
