Уряд Франції вихваляється прихильністю до високих цінностей та свобод, у той же час як дозволяє кривдити мусульманок і розглядає їх злочинцями за носіння скромного одягу
19 вересня французький журнал«Charlie Hebdo» надрукував порочні та ображаючі карикатури на Пророка Мухаммада (с.а.в.). У минулому році цей журнал також надрукував ображаючі карикатури на Посланця (с.а.в.), глузливо заявивши, що їх редактором виступив сам Пророк (с.а.в.). Раніше на цьому тижні жінки з української феміністської організації «Фемен» святкували відкриття свого офісу у Парижі, демонстративно пройшовши топлесс по районам міста, переважно населеними мусульманами. На їх тілах були написи «Ні шаріату» на знак протесту проти Ісламу та їх погляду невігласів на ставлення Ісламу до жінки. Усе це відбулося під повним визнанням французького уряду та законної влади, які схвалюють збочене право ображати та виражати похоть у якості невід’ємної частини своєї конституції. Насправді, французький прем’єр-міністр Жан-Марк Еро закріпив цей порочний ідеал своєю реакцією на публікацію карикатур на Пророка (с.а.в.) у журналі «Charlie Hebdo», сказавши: «Ми живемо у країні, у якій гарантована свобода слова, включаючи свободу на малювання карикатур». Активісти «Фемен» заробили погану славу за оголення своїх тіл під час акцій протесту по всьому світу. І, не зважаючи на це, держава Франція не сумнівалась у тому, щоб дати організації ліцензію та відкриття штаб-квартири та здійснення своєї діяльності у країні.
Така реакція не відповідає тривалому процесу заборони хіджабу у французьких школах, які позбавили дівчат гарної освіти тільки за вираження своїх цнотливих вірувань, а також забороні на носіння нікабу у громадських місцях, який призвів до арештів та накладанню штрафів на жінок, які носять вуалі, де у якості злочину виступає їх бажання бути скромними.
Доктор Назрін Наваз, представник Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір коментує:
«Наскільки морально зламаною є ідеологія, яка, з одного боку, прославляє збочене право порочити та ображати, а також вештатися по вулиці голим, а, з іншого боку, засуджує мусульманську жінку за громадський прояв вартої на повагу скромності. У тривалій історичній традиції світського екстремізму та фанатичного лібералізму , які складають основу французької республіки, нема нічого, чим можна було б пишатися. Це не є ознакою цивілізованого суспільства, навпаки, це є ознакою аморального та грубого суспільства, яке ніколи не зможе гарантувати гідність жінки, забезпечити гармонію поміж його спільнотами, так само як не стане міжнародною моделлю у питанні встановлення здорових стосунків поміж людьми різного віросповідання».
«Свобода наруги, демонізації та глузування над іншими не є ознакою зрілого суспільства. Усе це – ознака повної вад та незрілої ідеології та системи, яка не здатна відокремити право на громадське обговорення ідей, а також вираження незгоди з пригнобленням та можливістю вимагати звіту від володарів влади, що є невід’ємною для здоров’я будь-якого цивілізованого суспільства, від дитячої хуліганської культури до ображання та наклепів. Таке розбещене зображання Пророка (с.а.в.) є відображенням розбещеної суті світської ліберальної системи, яка вбирає до себе безглузду переконаність у тому, що наклеп на святині та глибокі релігійні вірування людей утворює позитивну атмосферу для обговорення ідей. Сліпе поклоніння свободі слова не є ознакою прогресу, навпаки, це основа хаосу. Причина цього – потік світської нерозважності, який не здатний усвідомити, що кожна людина має свої власні почуттєві цінності, включаючи релігійні, не повага яких або відсутність їх захисту породжує несправедливість, ненависть, а іноді і насильство».
«Далі, наявним є лицемірство французької системи, яка підтвердила право герцогині Кембріджської надати позов проти французького журналу за друкування непристойних фотознімків, які вона розглядає як замахування на свою скромність, і у той же час ця лицемірна система позбавляє мусульманську жінку її права покривати голову згідно до своїх переконань. Ці права у мить зникають, коли справа торкається Ісламу та мусульман».
«На тлі цього ганебним є те, що уряди мусульман, включаючи країни арабської весни, пристрасно бажають втілити порочну в ідейному та моральному плані світську ліберальну систему, у той час як Іслам та Халіфат представляють собою морально піднесену та міцну ідейну систему, з високими ідеалами та цінностями людяності. Ганебним для них є захоплення ідеологією, яка вшановує ображання, порнографію та приниження статусу жінки під гаслами свободи слова, з одночасним відвертанням від системи, яка заперечує ці зіпсовані цінності та має у підґрунті доброчесність, підносить скромність та вшановує гідність жінок. О, жінки-мусульманки, ми закликаємо вас зректися цієї порочної світської ліберальної системи та поквапитися до встановлення Халіфату, який є однією-єдиною державою, яка здатна дати жінці такого піднесеного статусу, якого вона гідна. Ми заявляємо французькому уряду, зараз ви у змозі спокійно давати притулок ображанням нашого улюбленого Пророка (с.а.в.) та нехтувати гідністю мусульманських жінок у своїй країні. Але майте на увазі, що це триватиме недовго. Так само як ви у 19 сторіччі заборонили показ п’єси , де були глузування над нашим Пророком (с.а.в.), бо прогнулися під тиском міжнародного політичного велетня того часу – Халіфату, так само незабаром ви стикнетеся з неподоланою міццю подібної держави через її неминуче зародження, і тоді ті, хто намагається замахнутися на Іслам, будуть тремтіти , немов листя восени, лише від однієї думки про це».
مَن كَانَ يُرِيدُ الْعِزَّةَ فَلِلَّهِ الْعِزَّةُ جَمِيعًا ۚ إِلَيْهِ يَصْعَدُ الْكَلِمُ الطَّيِّبُ وَالْعَمَلُ الصَّالِحُ يَرْفَعُهُ ۚ وَالَّذِينَ يَمْكُرُونَ السَّيِّئَاتِ لَهُمْ عَذَابٌ شَدِيدٌ ۖ وَمَكْرُ أُولَٰئِكَ هُوَ يَبُورُ
«Якщо хтось жадає могутності, то адже могутність цілком належить Аллаху. До Нього підноситься прекрасне слово, і Він підносить праведне діяння (або праведне діяння підносить прекрасне слово; або праведне діяння підносить людину). А тим, хто замислює злодіяння, уготовані тяжкі муки і їх змови виявляться безуспішними» (35:10).
Доктор Назрін Наваз
Представник Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір.
Центральний
інформаційний офіс
Хізб ут-Тахрир
Середовище, 1 Зульхиджа 1433
17 Жовтня 2012
