Енергетична криза – краща помста демократії.
Безперечно, енергетична криза, яка охопила усю країну, є кращою помстою демократії масам. Не є таємницею, що дана криза не пов’язана з невідповідністю поміж обсягами виробляємої та споживаємої електроенергії. Тому виникає питання: чому люди не змогли звільнитися від нього під час правління режимів Мушаррафа-Азіза и Каяні-Зардарі?
Правителі вказують пальцем на «круговий борг», дороге паливо, крадіжку електроенергії, несплату рахунків споживачами та крайню неефективність кампаній, які розподіляють електроенергію.
Але, чи є ці проблеми настільки нездоланими, що попередні два уряди не змогли їх вирішити? Насправді, істинною причиною є те, що у демократії електростанції, пов’язані з ними інфраструктури та кампанії, що розподіляють, належать приватному бізнесу, а не відносяться до громадської власності. Тому, не зважаючи на передбачений виробляємий обсяг у 21000 MW при максимальному вжитку у 17500MW, фактичний обсяг виробляємої електроенергії складає менше 9000MW. Втримання виплат цим кампаніям з боку уряду передбачено у демократії. Це додає їм додаткові труднощі, бо їх мета – отримання прибутку та уникнення додаткових боргів. Тому вони вимушені недовиробляти електроенергію. Окрім цього, доти, доки електроенергетична галузь буде залишатися у приватній власності, навіть, якщо буде збільшено виробництво для приборкання люті людей, це буде означати лише збільшення боргів країни та іще більше підвищення цін на електроенергії.
Втілення подібної політики триває, тому що це топить народ у лихах, щоб він не піднімав голосу проти американського панування. Отож, правителі свідомо утворили дану кризу і сьогодні сильніша мусульманська країна виглядає гірше аніж слабкий афганський уряд. Даний сценарій сприяє правителям у тому, щоб їх прощали за капітуляцію перед Америкою. Новообрані після виборів 11 травня правителі, іще до того, як принесли присягу, стали говорити про те, що вони не можуть назвати конкретну дату завершення кризи. Також вони створюють оманливе уявлення про те, що країна, яка має ядерні та ракетні технології без будь-якої сторонньої допомоги, не зможе вирішити дану кризу без допомоги Америки, Китаю та Індії. Окрім цього, з одного боку, ці правителі розпатякують про обмеженість ресурсів, коли це стосується енергетичної кризи, але з іншого боку, вони використали 70 мільярдів доларів із економіки країни для того, щоб битися в американській війні, а також витратили мільярди рупій платників податків для влаштування та захисту ліній тилового забезпечення НАТО.
Демократія та диктатура лише сприяють американським колонізаторським інтересам. Лише Халіфат забезпечить полегшення для мас від даної кризи, втілюючи закони Ісламу, які пов’язані з енергоресурсами. Згідно словам Посланця Аллаха ﷺ: «Мусульмани компаньйони у трьох речах: воді, пасовиськах та вогні» (Абу Дуад), Халіфат об’явить електростанції, пов’язану з ними інфраструктуру та заклади, розподільчі кампанії , громадською власністю та скасує податки на нафту, дизель та решту енергоресурсів. Ці заходи не тільки звільнять людей від недовиробницва, але й зменшать вартість електроенергії. Поруч із цим, Халіфат стане опиратися на політику самодостатності та стане просувати виробництво електроенергії із таких ресурсів як вода, вугілля, природний газ, які у величезних кількостях присутні у країні. Окрім цього, політика самодостатності також зменшить вартість електроенергії.
Хізб ут-Тахрір нагадує людям, що демократія так само як диктатура втілює капіталістичну систему та піклується лише про інтереси колонізаторів. Тільки Халіфат може звільнити Умму від тиранії капіталістичної системи та пазурів колоніальних держав, за допомогою втілення Ісламу. Тому люди повинні приєднатися до Хізб ут-Тахрір у боротьбі за встановлення Халіфату.
Шахзад Шайх
Заступник офіційного представника Хізб ут-Тахрір у Пакистані.
