Агентство аль-Джазіра на своєму сайті у графі «Ознайомлення» від 23.08.2014 приводить статтю професора Мухна аль-Хабійля, під назвою «Єдність, Халіфат, Демократія». Письменник звертається у цій статті, як він сказав, до консервативної ісламської молоді, яка боїться прийняти демократію або спробувати застосувати її, як шлях до реалізації ісламської єдності, єдності, яка поза сумнівом є обов’язковою згідно з Кораном і достовірною Сунною.
Письменник спробував просунути думку, що «є глибока проблема розуміння демократичного конституційного порядку, що цей конституційний порядок гарантує громадянам їх віросповідання як конституційне право» додавши, що «країни, які живуть у центрі і на околиці демократичного управління більше всіх сьогодні здатні досягти стандартів солідарності та взаємодіяти з поняттям ісламської єдності на відміну від тоталітарних режимів».
Після того, як письменник спробував проштовхнути ідею демократії, як найбільш спроможну до досягнення єдності, він спробував натякнути, що поняття Халіфату як терміну не є шаріатським, а розцінив термін «халіфат» як історичний, яким називали тих, хто його незаслуговано приймав за спадком. Після цього він виклав своє бачення халіфату порівнюючи його з федеративною системою подібною до об’єднання груп країн, де президент подібний до халіфа!
Автор прийшов до висновку, що теоретичне правове поле та ідейні межі терміну «халіфат» у шаріаті і в історії мусульман, а також у наслідках сучасної політики, не такі як вважають деякі мусульмани і не можуть слугувати розумним виправданням для відмови політичних рамок, які надає демократія для облаштування цієї держави, як політичну та соціальну силу як для цього мусульманського народу, так і для іншого, а також які дають силам опору законність у боротьбі за свободу. Тому мусульманам не залишається нічого, окрім як вчепитися за демократичний проект для досягнення єдності і сили у своїх країнах…
Додаючи до того, що приводилося у статті, ми кажемо: після введення терміну «демократична держава» на карті і його виділення, ми знаходимо що Захід у цьому спирався на три критерії, рихлі, фантастичні та брехливі для охарактеризування держави демократичною:
1. Конституційне визначення (Constitutional)
2. Зовнішній критерій (Substantive)
3. Процесуальний критерій (Procedural)
Усі три терміни містять в собі набір суперечностей та абсурдні у своєму застосуванні!...
Так наприклад Ямайка класифікується як країна, що досягла успіху у демократичних виборах, якими захоплювалися прибічники демократії, не дивлячись на напад Ямайки на жителів країни, згідно з їх приказкою «демократичних свобод», а така країна як Ірак класифікується «номінально демократичною» при тому, що до нещодавнього часу у ній правив Аль-Малікій, який перевершив у своїх злочинах Саддама Хусейна!... Що ж стосується кабінок для голосування в Єгипті після революцій у січні 2011, у результаті якої прийшов уряд Мухаммада Мурсій, який став правителем у результаті «прозорих та справедливих» виборів, то його усунули військові. Усе це відбувалося з благословенням та турботою матері демократії – Америки!
У світлі провалу прищеплення демократичної моделі до реальності, ми задаємося питанням про ціль цього письменника у його заклику прийняти та утвердити фантастичний, суперечливий режим, не придатний до застосування в реальності і покинути систему Халіфату, яка надходить з акиди цієї Умми, уходить корінням у її історію на 14 віків? Хіба письменник не бачить, що прибічність до режиму який у собі несе брехню та невдачу, непридатність до застосування, це прибічність до мотузки з повітря, що подібне до бігу за легендами?
Потім у статті говориться, що демократія є прикладом того, як оберігаються права людей, як би це не суперечило реальності та вчинкам, які практикуються елітними країнами, такими як Франція, яка забороняє мусульманським жінкам носити покривала на обличчях, або такими як Швейцарія, що забороняє будування мінаретів. Що ж стосується американських літаків «Дрон», то вони проливають кров мусульман в Афганістані, Пакистані, Ємені, Сомалі… більше того, вона вбиває громадян Америки від того, що вони мусульмани без найменшого врахування процесу судового правосуддя. Список засуджених до страти, наданий спецслужбами Америки, який отримав схвалення Обами, нескінченний, так що винесення таких вердиктів торкнулося навіть деяких неповнолітніх. І це іще без урахування допомоги демократії Заходом для найбільшого злочину, який зветься «ізраїлем», скандалів Абу-Грейбу, Гуантанамо та Баграму, це без того щоб повернуться до чорного листа в історії Америки у В’єтнамі або навіть Другої Світової війни з усім тим, що в ній було…І нарешті ми запитуємо, чи принесла демократія людству щось інше окрім болю, різанини та корупції?
Нарешті те, що Халіфат є шаріатською істиною, це факт, як і те, що він є істинною шаріатською єдністю. Коран і Сунна рясніють згадуваннями про нього, роз’ясненням його основ і немає ніяких різночитань у тому, що наявність Халіфату є обов’язковою в Уммі з одним Імамом. Сказав Всевишній:
وَمَا كَانَ لِمُؤْمِنٍ وَلَا مُؤْمِنَةٍ إِذَا قَضَى اللَّهُ وَرَسُولُهُ أَمْرًا أَنْ يَكُونَ لَهُمُ الْخِيَرَةُ مِنْ أَمْرِهِمْ ۗ وَمَنْ يَعْصِ اللَّهَ وَرَسُولَهُ فَقَدْ ضَلَّ ضَلَالًا مُبِينًا
«Для віруючого чоловіка і віруючої жінки немає вибору за прийняття ними рішення, якщо Аллах і Його Посланець вже прийняли рішення. А хто ослухається Аллаха і Його Посланця, той впав в очевидну оману» (33:36)
Халіфат це не просто лише вибір халіфа за допомогою присяги. Система Халіфату повноцінна для життя, вбирає в себе соціальну, економічну сторони, правління, суд, освіту та систему покарань. Ці системи були втілені в Ісламській державі на протязі віків виконання Ісламу. Це була ґрунтовна держава, яка несла світло і справедливість, забезпечувала єдність та захист для умми, її акиди та святинь…
وَمَا أَرْسَلْنَاك إِلَّا رَحْمَة لِلْعَالَمِينَ
«Ми відправили тебе тільки у якості милості до світів» (21:107).
Центральний Інформаційний офіс Хізб ут-Тахрір
Субота, 04 Зуль-када 1435 р.х.
30/08/2014
№ 063/1435h
