Прес-реліз
Нещодавно прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схоф разом з членом «Народної партії за свободу і демократію» Юргеном Нобелем відновили дебати про інтеграцію, заявивши, що Нідерланди стикаються з «серйозною проблемою, пов’язаною з інтеграцією мусульманської молоді». В даний час Нобель працює над розробкою «плану інтеграції», підкреслюючи, що «найважливіше — це те, щоб усі підтримували нідерландські норми і цінності». Це викликає вкрай важливі питання: що саме мається на увазі під цим, і чому питання інтеграції залишається настільки спірним?
Історично інтеграція в Нідерландах зводилась до вивчення мови і знайомства з особливостями нідерландського суспільства. Сьогодні багато мусульман третього і четвертого покоління свобідно володіють нідерландською мовою і добре розуміють місцеві традиції. Проте питання інтеграції залишається предметом політичних дискусій, що свідчить про зміщення акценту за межі традиційних підходів до інтеграції. Так звані нідерландські цінності, такі як свобода вираження думки і свобода віросповідання, проголошуються ключовими стовпами демократичного суспільства країни. Проте на практиці ці цінності застосовуються вибірково і не поширюються на усіх в рівній мірі, особливо на мусульман. Свобода слова нерідко використовується як прикриття для дій, які навмисно ображають Іслам, включаючи спалення Корану чи публікацію карикатур, які висміюють Пророка Мухаммада ﷺ. У той же час будь-яка критика чи опір з боку мусульман засуджується і характеризується як прояв нетерпимості. Також і свобода віросповідання втрачає свій зміст, коли мусульман вимушують відмовлятись від своїх переконань, щоб відповідати світським нормам, які суперечать ісламським законам. Ці так звані свободи на практиці перетворюються на інструменти маргиналізації, замість того, щоб захищати права тих, хто слідує своїй релігії.
Тиск, спричиняємий на мусульман з ціллю відмови від їх релігійних і культурних цінностей, підсилюється. Мусульман примушують не тільки відмовлятись від своєї ісламської ідентичності, але й перебудовувати свої почуття, думки і те, що вони вважають цінним. Це примушення ясно проявляється в поточними обговореннях жорстких заходів, таких як анулювання нідерландських паспортів, примусова депортація і підсилення спостереження за ісламськими закладами, такими як мечеті і школи, де викладають Коран. Політичні лідери, включаючи прем’єр-міністра Діка Схофа і його уряд, відкрито підтримали суворий контроль над мусульманськими закладами. Це призвело до підсилення недовіри і відчуження по відношенню до мусульманської общини.
Таким чином, термін «інтеграція» стає усе більш недоречним, насправді від мусульман вимагають повної асиміляції — відмови від ісламських норм і цінностей на користь світської ідеології. Окрім культурної асиміляції, мусульманська молодь, як і мусульмани у цілому, піддається політичному тиску. Одним із його проявів є вимога визнання у якості держави злочинне єврейське утворення, створене на крові мусульман, побудоване за рахунок вигнання палестинців та їх систематичного пригноблення. Для мусульман визнання такої держави є немислимим. Будь-яка критика чи опір існуванню цього утворення розглядаються як прояв антисемітизму, що фактично скеровано на придушення політичного інакодумства. Це яскравий приклад подвійних стандартів так званої свободи слова, що пропагується як універсальне і всезагальне право, але на практиці воно втрачає свою силу, коли мова йде про виклики пануючим політичним наративам.
Як мусульманська община ми повинні колективно працювати над підвищенням обізнаності і надавати переконливі, конструктивні відповіді на політику асиміляції. Це включає до себе увагу до освіти і духовному розвитку мусульманської молоді, щоб дати їм знання і стійкість, необхідні для збереження своїх ісламських переконань, незважаючи на зовнішній тиск. Голови родин і лідери мусульманських общин повинні зміцнювати почуття гордості за ісламські переконання, ідентичність, історію і закони, виховуючи в молоді упевненість в цінностях і традиціях Ісламу. Їм слід також ретельно роз’яснити, що Іслам дає рішення на усі проблеми людства. Ці зусилля дозволять захистити нове покоління від втрати зв’язку з Ісламом, створюючи міцну основу для сильної і згуртованої мусульманської общини. Дотримуючись ісламських поглядів і відкидаючи тиск асиміляції, мусульмани зможуть зберегти свою ідентичність і передати її майбутнім поколінням як невід’ємну частину їх духовної спадщини.
Всевишній Аллах сказав:
إِنَّ الَّذِينَ قَالُوا رَبُّنَا اللهُ ثُمَّ اسْتَقَامُوا فَلَا خَوْفٌ عَلَيْهِمْ وَلَا هُمْ يَحْزَنُونَ * أُوْلَئِكَ أَصْحَابُ الْجَنَّةِ خَالِدِينَ فِيهَا جَزَاءً بِمَا كَانُوا يَعْمَلُونَ
«Воістину, ті, які сказали: «Наш Господь — Аллах», — і послідували прямим шляхом, не пізнають страху і не будуть опечалені. Вони є мешканцями Раю, в якому пребудуть вічно у відплату за те, що вони робили» (46:13,14).
Центральний інформаційний офіс Хізб ут-Тахрір
Пн., 1 Джумада ас-Сані 1446 р. хіджри
No058/1446 с.
02.12.2024
