Умма не очікувала нічого від правителів мусульман, від цих жалюгідних подоб чоловіків, тому що вони, по суті, не розділяють ані її думки, ані її почуття.
Західні колоніальні держави утвердили їх владу після руйнування Халіфату. Ситуація в Газі і змова проти неї не є новим у поведінці цих правителів, як і не ново їх зрадництво у відношенні Палестини. Ланцюг подібних змов почався іще задовго до цього і триває досі. Сирія, Ірак і Ємен — наочні приклади цьому. Правителі мусульман служать Заходу, вони його слуги з різними ролями, але з однією єдиною суттю — роботою на невірний Захід і захистом його інтересів в мусульманських країнах.
Ісламська Умма, як і будь-які інші народи, переживає періоди підйому і занепаду. Але якщо поглянути на ісламську історію, важко знайти інший такий період, коли ворожнеча до Умми була настільки глобальною, а співпраця з невірним Заходом такою відвертою, як зараз. Для цих правителів ворогами є лише власні народи і Ісламська Умма, а їх головною задачею є плести змови проти неї. Коли Америка їм щось наказує, вони без вагань виконують її повеління, посилаючи свої армії, щоб допомогти у знищенні мусульман в Афганістані, Іраку, Ємені, Судані і Шамі. Крики вдів, мольби і волання про допомогу дітей і старих не чіпають їх серця. І це недивно, адже вони не із нас, а ми не із них.
Те, що сьогодні відбувається з народом Гази — вбивства, вигнання, голод і обрушення домів на голови їх жителів, ніколи б не трапилось, якщо б у мусульман був їх захисник, за яким вони бились би і приховувались. Але Ісламська Умма втратила його понад сто років назад, коли арабські і турецькі зрадники змовились з невірними колонізаторами, щоб зруйнувати Халіфат. З того часу Коран був відокремлений від влади, а Ісламська Умма була усунута з політичної арени. Невірні захопили її землі, проливали кров її синів і розграбовували її багатства. А найкращим із них став вважатись той, хто займається підрахуванням загиблих і поранених в Палестині, Іраку, Шамі і Судані, не роблячи нічого більше. А якщо раптом вони наважуються на які-небудь дії, то вони не виходять за межі того, щоб звернутись до Ради безпеки і ООН з проханнями зупинити різанину в Газі.
Питання Гази, як і усієї Палестини — це перш за усе військове питання, а не політичне. Його неможна вирішити за столом переговорів, а тільки на полі бою, адже це земля, яку Аллах довірив мусульманам з тієї миті, як Умару, нехай буде задоволений ним Аллах, були вручені ключі від Єрусалиму і був складений знаменитий договір. Тому ця земля не підлягає розділенню. Дії стійких віруючих муджахідів Гази ясно показали, наскільки слабкий сіоністський режим, вони не зможуть протриматись і години проти найбільш нечисленної мусульманської армії, не говорячи вже про те, що буде, коли усі армії Умми об’єднаються. Сьогодні Умма володіє усіма засобами, щоб стрети це утворення з обличчя землі. Умма бачить, що її основне лихо — це її правителі, які утримують армії від того, щоб прийти на допомогу братам в Газі. Але з дозволу Аллаха це не буде тривати вічно. Армії — це частина Умми і так буде завжди, тому дане положення тимчасове, скільки б воно не тривало. Звільнення і перемога — це честь, і, з волі Аллаха, вона дається Всевишнім лише щирим із числа воїнів Умми, яких немало.
Ті ганебні позиції, які зайняли зрадницькі правителі мусульманських країн, які мовчки спостерігають за різаниною в Газі і по усій Палестині, не поворухнули і пальцем, щоб зупинити це, назавжди будуть вписані в чорні сторінки. Вони опиняться в одному ряду зі зрадниками, такими як Абу Рігаль і Ібн аль-Алькамі. Умма встане проти них, і горе тим, хто встане на бік ворогів Аллаха. Аллах обов’язково їх спитає: «Чому ви не прийшли на допомогу жителям Гази, а до цього до жителів Шаму, Іраку, Ємену і Судану? Чому ви перешкоджали арміям допомогти своїм братам, у той час як раніше допомагали невірним у боротьбі проти мусульман?». Що ж тоді вони будуть відповідати Аллаху?
На завершення хочемо сказати нашим синам і братам в арміях: ці правителі зречуться вас в Судний день, заявивши, що не мали над вами влади. Чому б вам не встати на захист жителів Гази і не написати свої імена на світлих сторінках історії? Або ви хочете зв’язати своє майбутнє з цими правителями-зрадниками і зазнати збитку як в цьому світі, так і в Майбутньому? Воістину, це явний збиток.
Газета «Ар-Рая»
Халід Ахмад
16.10.2024
