Резолюції ООН — це колонізаторські рішення по Ємену на тлі англо-американського конфлікту

Ємен
Друкарня

Прес-реліз

Рада Безпеки ООН одностайно прийняла резолюцію №2451 по Ємену, підтримавши угоду між урядом Ємену і хоусітами відносно міста і провінції Ходейда, портів Ходейди, ас-Саліфа і Рас-Іси, а також відносно механізму обміну ув’язненими і угоди по Таізу, як вказано в Стокгольмській угоді. Рада Безпеки уповноважила Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша заснувати і розгорнути (на протязі початкового періоду в 30 днів після прийняття резолюції) передову групу для початку моніторингу, підтримки і сприяння виконанню Стокгольмської угоди. Також ООН почала вимагати від створеного Координаційного комітету простежити за передислокацією військ і щотижнево звітувати щодо цього. В резолюції, проект якої був представлений Британією, міститься заклик до сторін виконати Стокгольмську угоду згідно з встановленими строками. Більше того, підкреслювалась необхідність, щоб усі сторони дотримувались режиму припинення вогню в Ходейді, який почався 18 грудня, і щоб на протязі 21 дня усі вивели свої сили із міста Ходейда і портів Ходейди, ас-Саліфа і Рас-Іси на узгоджені позиції за межами міста і портів. Дипломати заявили, що Сполучені Штати хотіли засудити поправку Ірану осудить поправку до британському проекту резолюції, тому що Іран порушив ембарго на поставки зброї в Ємен. Проте Росія виступила проти цієї пропозиції до того, як вона була поставлена на голосування і цей пункт був видалений. Для досягнення консенсусу Британія була вимушена виключити частину свого формулювання, в якому говорилось про необхідність прозорих і заслуговуючих на довіру розслідувань порушень міжнародного гуманітарного права і притягненні винних до відповідальності. Тому проект, представлений Вашингтоном, не включав цей пункт. В межах цієї резолюції голова комітету ООН по координації і моніторингу в суботу вдень прибув в аеропорт Адена на півдні країни, як про це повідомили в редакцію «Alsahwa-Yemen» джерела в службах безпеки аеропорту, сказавши, що «голландський генерал Патрік Каммарт нещодавно прибув в аеропорт міста».

Відомо, що Стокгольмська угода була підписана під американським тиском, а потім схвалювалась Америкою так само, як і Британією. Америка створила громадську думку, вимусивши поставити на голосування питання, пов’язані з гуманітарною допомогою, голодом, хворобами дітей внаслідок війни, вбитими, пораненими і т.д., як нібито усе це виникло тільки сьогодні. Таким чином, атмосфера, створена Америкою для укладання угоди, не залишила Британії ніякого вибору, окрім як схвалювати її. Проте Британія хоче лише осідлати хвилю, щоб змінити її напрям або хоча б зменшити її швидкість. Тому вона схвалює угоду і в той же час представляє проект в Раду Безпеки для обговорення угоди під приводом того, як його здійснити. Разом з цим Америка пропонує поправки у відношенні Ірану через те, що він чинить перешкоди через Росію. Тим не менш, Британія виключила із свого проекту проведення розслідувань і санкцій у відношенні сторін, визнаних винними у скоєнні гуманітарних злочинів або перешкоджаючих міжнародним угодам, щоб вдовольнити Америку і добитись міжнародного консенсусу по її проекту резолюції ООН.

Британці пропонують цей проект, щоб у подальшому, покладаючись на нього, отримати можливість прийняти чи відмовитись від угоди під приводом недостатнього контролю і здійснення, або взагалі вийти із угоди через тривалість процесу. І усе це робиться заради того, щоб тягнути час. Конфліктуючі сторони в Ємені турбує не кількість вбитих людей і розмір руйнувань у країні,а реалізація своїх інтересів. Тому ми можемо сказати, що Америка та її союзники в регіоні, особливо — Саудівська Аравія, серйозно налаштовані припинити сьогоднішню єменську війну і перейти до переговорів, які приведуть до тому, що значною часткою влади в Ємені володіють хоусіти — послідовники Ірану (і, відповідно отож, послідовники Америки). Але це не означає, що Америка зможе досягти бажаного у тіні величезного англійського впливу в Ємені. Тому очікується, що ситуація збережеться між напруженням і перетягуванням. З одного боку — Америка, яка хоче закрити папку військового протистояння, особливо в Ходейді і єменських портах, а потім перейти до політичних рішень, зберігши для хоусітів можливість бути почутими, як це відбувається в Ходейді. З іншого боку — Британія, яка шукає приводи для продовження бойових дій, щоб добитись максимально можливого ослаблення хоусітів і щоб їх голосів не було чути в Ходейді, перш ніж перейти до політичному рішенню. Прийнята резолюція дає право ООН направити свої війська в Ходейду і його порти. Це означає, що колонізатори, особливо Сполучені Штати і Об’єднане Королівство, заклопотані тільки поглинанням багатств і колонізацією народів. Для них Ємен досі вважається країною, яка загрожує міжнародній безпеці і усе іще підпадає під сьому статтю міжнародного кримінального кодексу. Ці місцеві бійці потягнули Ємен в яму, слідуючи Заходу і переслідуючи його інтереси. Вони — дурні, які оспівують свої уявні перемоги і незалежність.

Ці угоди і резолюції ООН не вирішать кризу в Ємені, оскільки її вирішення суперечило б інтересам Америки і Британії, а потім — їх місцевим інструментам, що підписали Стокгольмську угоду. Максимум, чого вони можуть цим досягти — це тимчасово заспокоїти війну, а потім вогонь знов розгориться. Можливо, буде осягнутий компроміс за методом капіталістів пропорційно силам з обох сторін. Проте це не покладе край кризі, тобто події в Ємені будуть продовжувати коливатись, інколи заспокоюючись, а потім знов посилюючись зі зміненнями балансу політичних і військових сил з обох сторін. Що стосується того, що покінчить з кризою, то це один із двох варіантів:

Перший, якщо Америка чи Британія зможе вирішити питання на свою користь, оволодівши повним впливом над Єменом і витіснивши суперника. Але, як ми говорили раніше, в нинішній ситуації це неможливо.

Другий варіант, якщо жителі Ємену звернуться до Шаріату Аллаха і встановлять Праведний Халіфат за методом пророцтва, позбувшись від впливу невірних колонізаторів і повернувшись до братству між собою. Це — корінне рішення усіх проблем. Що ж стосується підкорення тиранам і злочинцям із числа невірних колонізаторів і інститутам ООН, то це зрадництво у відношенні Аллаха, Його Посланця ﷺ і усіх віруючих, а також політичне самогубство, на яке погоджуються лише агенти-дурні.

 

Інформаційний офіс Хізб ут-Тахрір, Ємен
№ H.T.Y. 212
22.12.2018 р.
Субота, 15 Рабі ус-сані 1440 р.х.