بسم الله الرحمن الرحيم
Що принесла мусульманам республіка за 90 років, окрім несталості, зростаючого рівня злочинності та принизливого життя? Так чому и продовжуєте святкувати річницю її заснування?
29 жовтня вважається днем заснування Турецької республіки, яка виникла у результаті підступних дій англійців та закоханих у Захід турецьких колабораціоністів, скерованих на знищення Османського Халіфату, який навіть тоді, коли називався «хворою людиною», входив у число супердержав. Турецька республіка для того, щоб захистити режим, побудований на секурялизмі та демократії, протягом 90 років розглядала свій власний народ у якості ворога. У результаті ворожості даного режиму до Ісламу та мусульманам замість законів Аллаха у правлінні зайняли західні закони. Нехтуючи наказами Аллаха, республіка втрутилась у заснований на Ісламі образ життя суспільства, перетворивши мечеті на конюшні, переіначивши азан на турецьку мову, визнавши законними такі тяжкі гріхи як перелюбство, вживання алкоголю та лихварство. А тисячі мусульман, які виступили проти такого беззаконня, були вбиті, і тисячі наразилися на різного роду утискання.
Республіка, будучи неісламським правлінням, побудована на світськості, яка не визнає права Аллаха втручатися у справи людей, називаючи Його накази відсталими, а її демократія обожествляє людину. У той час як націоналісти своєю жорстокою політикою примушували мусульман до прийняття республіки (Джумхурієт), демократи-консерватори ж у свою чергу, взявши за основу те, що слово «джумхур» в арабській мові означає «більшість», намагаються обдурити мусульман, змагаючись один з одним у нав’язуванні республіки, за допомогою викривлення ясних шаріатських текстів. Саме тому вони продовжують святкувати злощасне заснування республіки, у той час як чудово обізнані про наступний хадіс Посланця Аллаха ﷺ:
«Аллах замінив їх для вас більш кращими святами: ораза та курбан» (Абу Дауд).
Що стосується нинішньої реальності, то даний режим та його система правління не мають яких-небудь заслуг, щоб святкувати їх річницю. Будь-то у сфері політики чи економіки, безпеки або освіти, суспільних відносин або моралі. Турецька республіка ніколи, включаючи час правління АКР, не досягла політичної стабільності. У сфері політики вона завжди була прив’язана до закордону та діяла у межах інтересів зовнішньої політики супердержав. Що стосується економіки, то зовнішній борг держави ніколи не був менше мільярда доларів, народ був кинутий у трясовину величезних кредитів, а заявлений добробут ніколи не зачіпав бідніших прошарків населення. Рівень злочинності збільшувався щорічно практично без будь-якого зниження, а цифри, озвучувані правоохоронними органами та відділом статистики, досягли жахаючих масштабів. Система освіти не прийняла якої-небудь певної постійної форми, перетворившись на поле постійних реформ та перебудов. Вихована на цій системі освіти молодь, маючи капіталістичний склад розуму, потопає у трясовині наркотиків, алкоголю та розпусти. Також на лице жалюгідний стан інституту родини, який вважається осередком суспільства, а разом з ним і положення родинних відносин, підтримка яких є наказом Аллаха. Згідно до даних міністерства по справах родини кількість розлучень щорічно коливається у районі 150 тисяч.
У своїй основі дане положення є природним. Творець усього сущого Аллах ﷻ є Тим, Хто краще обізнаний про людину, життя та всесвіт, а також Тим, Хто встановив ідеальні системи для їх впорядкування. Поза сумнівів, Іслам є всеохоплюючою системою, яка здатна керувати життям та вирішувати усі виникаючі у ньому проблеми. Вона позбавлена недоліків. Невже сьогоднішні правителі та їх послідовники вірять у недосконалість Ісламу і через це нав’язують мусульманам системи невірних? Спираючись на які переконання, вони проголошують ці системи «кращими», у той час як Аллах ﷻ говорить:
الْيَوْمَ أَكْمَلْتُ لَكُمْ دِينَكُمْ وَأَتْمَمْتُ عَلَيْكُمْ نِعْمَتِي وَرَضِيتُ لَكُمُ الإِسْلاَمَ دِينًا
«Сьогодні Я заради вас вдосконалив вашу релігію, довів до кінця Мою милість до вас та схвалив для вас у якості релігії іслам» (5:3).
Єдиною системою, яка здатна всебічно втілити здатні нас оживити системи Ісламу є система Халіфату, що ясно видно із життєпису Посланця Аллаха ﷺ. Окрім цього, свідченням цьому факту є 14-сторічна ісламська історія. Що з нами відбувається, що ми так швидко забули про Халіфат, у той час як з миті його скасування не минуло і сторіччя? Як він міг стертися із нашої свідомості? Хіба ми забули свою ідеологію та її чудові системи, що стали заручниками системи невір’я, її думок та образу життя? Невже ми змиримося з цим?
وَاللّهُ وَرَسُولُهُ أَحَقُّ أَن يُرْضُوهُ إِن كَانُواْ مُؤْمِنِينَ
«Вони присягаються Аллахом, щоб догодити вам. Але для них було б краще, якщо тільки вони є віруючими, догоджати Аллаху та Його Посланцю». (9:62).
Хізб ут-Тахрір
Вілаят Туреччина
22 Зульхіджджа 1434 р.х.
2013/10/27
http://www.hizb-ut-tahrir.info/info/files/2013_tr_pdf/2013_10_27_Turkiye.pdf
