Щоб припинити вбивства в Аракані, треба захистити жертв, а не покладатись на вбивць

Туреччина
Друкарня

У столиці Казахстану Астані відбувся саміт Організації Ісламської співпраці. Як повідомлялось, на зустрічі, що відбулась 10–11 вересня 2017 р., були присутніми біля 80 делегацій із 57 країн.

Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган, виступаючи на відкритті саміту у якості голови нинішньої сесії, заявив:

«Нам необхідно усім разом докласти зусиль для того, щоб припинити насильство, якому піддаються наші мусульманські брати у М’янмі. Ми бажаємо працювати з владою М’янми та Бангладеш з метою запобігання гуманітарної драми у регіоні. Анкара виразила свою готовність до підтримки та наданню допомоги Дацці у питанні прийому мусульман, які втекли від тиску та вбивств у Бангладеш. Міжнародні організації та безпосередньо ми — ісламські країни — разом повинні докласти усіх сил для припинення цього насильства».

З одного боку — бездомні, безпорадні , кинуті напризволяще мусульмани Аракану, а з іншого — такі, що притулилися до своїх крісел 57 боягузливих мусульманських правителів з величезними територіями, чуткими народами, сильними арміями та колосальними енергоресурсами. Але ж Аракан стікає кров’ю не лише сьогодні, а же багато років! Уряд М’янми вже багато років вбиває там мусульман! Особливо ми, у Хізб ут-Тахрір, і в загалом — усі мусульмани, вже довгі роки , в надії на те, що гідні мужі відгукнуться та покладуть край цим лихам, закликаємо правителів, які вперто зберігають мовчання у відношенні гніту, що панує в Аракані. Але що толку від наших закликів? Ці правителі, як завжди, спочатку виступають із засудженнями, а потім «передають пас» в ООН, врешті решт вони хизуються продовольчою допомогою , яку надали пригнобленим мусульманам Аракану і заради якої випросили дозвіл від пригноблювачів.

Ані ляльки, ані правителі, що зібралися в Астані, ані Організація Ісламської співпраці, яка жодного разу не принесла користі і не залікувала жодної рани мусульман у світі, ані діючий голова організації президент Ердоган з своїми закликами працювати разом , насправді не вжили ніяких реальних дій для припинення насильства в Аракані. Де ж армії родини Саудів, що закупили американське озброєння на мільярди доларів? Де ж ви,ядерний Пакистан? А на чиєму боці ви, Іран, який демонструє дружбу з буддистами? Чи є толк від армії Ісламської військової коаліції , окрім парадів? «Велика» Організація Ісламської співпраці із 57 країн виявилась здатна усього лише видати «худорляве» засудження на адресу буддистського уряду? Горе вам! Ваше положення демонструє те, що ви і ваша так звана «організація» існуєте не для інтересів мусульман, а заради інтересів США та Заходу.

О мусульмани! Ця жахлива ситуація показує те, що не тільки араканські мусульмани,але й уся Умма кинуті напризволяще. Алеппо, Ідліб, аль-Акса та аль-Кудс - усі кинуті цими правителями! Навпаки, ви піднімали та піднімаєте свої голоси проти, ви піднімали та піднімаєте свої голоси не тільки на захист Аракану, алей на захист Алеппо, аль-Кудсу та усіх інших територій, і не припиняєте посилати нам свою допомогу! Головна відповідальність лежить на державах та правителях! Бути потужною державою та сильним правителем означає не тільки засуджувати та відправляти гуманітарну допомогу , але й вказати пригноблювачу на його місце!

Умма віднині чекає на реальні дії, тому що для припинення вбивств в Аркані треба захистити жертв,а не покладатись на вбивць!

Інформаційний офіс Хізб ут-Тахрір
Туреччина
Вівторок, 21 Зуль-хіджа 1438 г.х.
12.09.2017 г.

Головне меню