Уряд Турецької Республіки об’явив про вихід із «Стамбульської конвенції»1, підготовленої Радою Європи по припиненню насильства у відношенні жінок. Злощасну угоду підписали 46 країн, але поки вона вступила в силу тільки в 32 країнах.
11 країн, як, наприклад, Англія, Болгарія і Угорщина навіть не ратифікували дану Конвенцію, хоча підписали її. Варто також згадати, що конвенція була прийнята альянсом усіх партій, які входять у Великі народні збори Туреччини (тур. TürkiyeBüyükMilletMeclisi — TBMM).
Стамбульська конвенція, як і інші законопроекти, імпортовані із Європи, не принесла мусульманам нічого, окрім руйнування, хаосу і лих. Мільйони чоловіків були вигнані із своїх домів, а сотні із них були кинуту у в’язниці за наклеп на підґрунті однієї заяви жінок. Збільшилась кількість випадків насильства і вбивств у відношенні жінок, знизилась кількість шлюбів, збільшилась кількість розлучень, а сексуальні збочення отримали підтримку і були включені у сферу охвату захисту. Посередництво між подружжям з метою їх примирення стало вважатись злочином, і атмосфера в родині і суспільстві була порушена за допомогою таких проектів, як «Проект по розвитку громадської гендерної рівності в освіті» і т.п.
Ми, Хізб ут-Тахрір в Туреччині,запускали у минулому році масштабну кампанію під навою «Родину, покоління і суспільство можливо захистити лише Ісламом». У межах цієї кампанії ми організували конференції і панельні обговорення в кожному куточку країни, а також провели стендові доповіді на міських площах. Ми роздали десятки тисяч підготовлених брошур і буклетів. Ми проводили бесіди з представниками громадських організацій, ЗМІ, політичних партій, вченими і лідерами громадської думки і роз’яснювали збиток, завданий Стамбульською конвенцією і пов’язаними з нею законопроектами. Ми роз’яснили, що корінне змінення полягає у запровадженні соціальної системи Ісламу.
Тут ми нагадуємо тим, хто вважає однобічний вихід турецького уряду із Стамбульської конвенції перемогою, і говоримо їм: «Вихід уряду із Конвенції не означає, що він скасував усі свої помилки». Навпаки, в той же день було об’явлено, що буде запущено новий законопроект під назвою «Анкарська угода», і вихід із Стамбульської угоди не означає скасування існуючих законів і Закону № 6284 про захист родини і попередження насильства у відношенні жінок. Конвенція про ліквідацію усіх форм дискримінації у відношенні жінок (CEDAW) усе іще продовжує виконуватися з тією ж рішучістю.
Таким чином, вихід із Стамбульської конвенції — ніщо інше, як замилювання очей, і на ділі нічого не змінилось. Що стосується тих,хто виступає проти виходу із Конвенції і вважає вихід регресією, ми говоримо наступне: «Принизливе і жахливе положення західних країн, якими ви так захоплюєтесь і в яких діє дана Конвенція — очевидно. В цих суспільствах зруйновані родини, люди полишені на самих себе, аморальність зросла, насильство і сексуальні наруги над жінками і дітьми досягли свого апогею, довіра зникла, а упевненість і безпека перестали мати місце».
Ми, Хізб ут-Тахрір в Туреччині, знов нагадуємо:індивіда, родину, суспільство і покоління можливо захистити лише за допомогою Ісламу. Підготовка «Анкарської угоди» замість Стамбульської конвенції не буде рішенням проблем, з якими стикається індивід, родині і суспільство! Промова віце-президента Фуата Октая і його слова: «Ми повинні повернутись до своїх витоків», — можуть бути досягнуті тільки через прихильність ісламській акиді, в яку ми віримо, і рішенням, витікаючим із неї. Так що залиште усі рукотворні ідеї і системи і поверніться до Ісламу і його незрівнянній системі, які ниспослані через Одкровення Аллахом — Господом світів. Не забувайте, що вашим витоком є Іслам! Відмова від запровадження норм Ісламу — це явний гріх і несправедливість!
Інформаційний офіс Хізб ут-Тахрір в Туреччині
№ T.R/B.S/2021/008
Понеділок, 9Шабана 1442 р.х.
22.03.2021 р
1. Конвенція Ради Європи про запобігання і боротьбу з насильством у відношенні жінок і домашнім насильством (також відома як Стамбульська конвенція)— міжнародна угода Ради Європи проти насильства у відношенні жінок і насильства у родині. Відкрита для підписання з 11 травня 2011 року в Стамбулі, Туреччина. Підписана 46 країнами і Європейським Союзом.
