Промова із Тунісу на конференції «Ісламська молодь– піонери істинного розвитку».
Хвала Аллаху, мир и благословення Благородному Посланцю, його родині, сподвижникам та тем, хто щиро пішов за ними аж до Судного Дня!
О Господь, пробач наші гріхи, позбав нас від печалі, дай спокій нашій пастві, зроби нас щирими, Твоїми рабами, що врятувалися, які не вчиняють несправедливо і з якими не вчиняють несправедливо! О Господь, розчини мені груди, полегши мені мою справу, зніми кайдани з мого язика, що дасть мені говорити мудро!
Дорогі сестри! Я вітаю вас привітанням Ісламу. Мир вам, милість Аллаха та Його благословення! Нехай буде благословенним ваше зібрання та ваша зустріч. Велике спасибі усім, хто прийняв запрошення, та усім, хто постарався зібратись отут...
Молодість означає енергійність та творчість, бажання щось дати та до чогось прагнути. Але сьогодні молодь страждає від трагічної болючої ситуації з причини поганого виховання та невикористання прикладів для наслідування, за якими можна було б сформувати ісламську молодь, що дало б надію на відновлення її панування на ісламських землях і на повернення розкрадених багатств.
Колонізатор протягом сторіччя працює над відчуженням ісламської молоді і над тим, щоб примусити її сумніватись у її переконаннях та ідентичності. Він знищив державу Халіфат та виховав ісламську еліту у західних поняттях, після чого використав її ж для нанесення удару по Ісламу, по заклику до звільнення від усіх понять, поширених в Уммі та привитих їй з боку невірних. Ця еліта була використана для початку пропагування ідеї, що розвиток та прогрес можуть бути лише у знищенні усього спадку ісламської думки, після чого необхідно наздогнати західну цивілізацію з усіма її компонентами. Молодь була одурманена о труйними західними ідеями, які збуджують інстинкти та ставлять вище за усе матеріальний інтерес, який використовується як інструмент для відмови від ісламської акъиди як джерела мислення. Це призвело до обурення серед ісламських особистостей серед молоді, тому що це почало зачіпати їх почуття, що виразилось у їх вимозі свободи та іншого, а завершилось формуванням неправильної поведінки. Потім існуючі режими відмовились від усілякої відповідальності за це під гаслом , що ця поведінка є природнім наслідком фізіологічних змін, притаманних підлітковому віку, тобто ці режими покладають відповідальність за ідейну поразку на вік , а не на свої ідеї, які призвели до страждань та розчарувань.
Не дивно, що такі люди нанесли удар по Ісламській Уммі для того, щоб знайти для самих себе місце серед інших народів. Не дивно, що вони відчайдушно намагаються досягти своєї мети. Наприклад, слова одного із них, які відображають їх наміри: «Кружка (спиртного) та красуня зроблять більше у знищенні Умми Мухаммада , аніж тисяча гармат». Вони потопили Умму Пророка ﷺ у любові до матеріального та у пристрастях.
Коли Захід набув впевненості у тому, що влада встановлених ним урядів всілась на шиях мусульман і ці уряди почали працювати на своїх господ, можливість маргіналізації молоді стала для Заходу більш облегшеною у межах розпусної системи освіти, слабкої економіки та провальної політики. Молодь почала відчувати страждання, із яких не бачить вже виходу.
Серед молоді є креативний прошарок, яку колонізатор намагається переселитися на його територію та працювати у його лабораторіях, про що говорять численні статистичні данні, яким немає кінця. Так, за статистикою, яка приведена Лігою арабських держав (ЛАД), 50% лікарів та 23% інженерів із арабських країн прагнуть влаштуватись у Європі, 54% арабів, які навчаються за кордоном, не повертаються назад до своїх країн. Згідно даних державного секретаріату з питань міграції у 2012 році, 57 тисяч студентів із Тунісу вирушили на навчання за межі країни, із яких назад до Тунісу повернулось не більше 10%. Також кількість тих, хто мігрував із Тунісу серед кадрових спеціалістів, досягло 83.529 осіб. Департамент політики міграції при ЛАД повідомив, що араби втрачають 1,57 млрд. доларів щорічно через втечу мізків.
Молодь, перебуваючи у трясовині безробіття, злочинності та постійної еміграції, бажає швидше забути цю трагічну реальність та переселитися до інших країн, тому що Захід веде політику видавлювання таких людей згідно зі своїми потребами.
У країнах Магрибу молодь складає половину населення, і більшість із них – безробітті, неодружені, більше того– знаходяться під опікою своїх батьків. Дивно те, що в усіх арабських регіонах є міністерства по справах молоді, але вони нічого не роблять для того, щоб припинити дану тенденцію.
Що стосується інститутів освіти, то вони є площадкою для нав’язування молоді певних систем цінностей, працюючи над забезпеченням процвітання тих же символік, які слугують в інтересах колонізатора та його приспішників. Зміст навчальних програм та курсів залишає бажати кращого, а навіть якщо і були спроби реформ, то вони обмежились на деякому косметичному рівні серед шкільної освіти та механізмів навчання.
Наприклад, у Тунісі уряд заявляє, що він реформує освіту та витрачає сили та засоби на курси перепідготовки та повторної просвіти. Але про яку повторну просвіту вони говорять? Усе це– ігри під назвою «чаклунство» і танці, визнані на простішому рівні псувати молодь, позбавляти її скромності та чесності, що саме і спостерігається у поширюваній ними просвіті. Як вони можуть самі очолити програми навчання та почати їх змінювати, коли їм не був даний наказ на це, більше того– коли вони самі чекають поправки від тих, хто їх найняв?
У цій катастрофічній ситуації при підтримці ЗМІ для молоді були утворені об’єднання та організації, які закликають молодь бути активним елементом у процесі т.з. реформ, побоюючись початку докорінних, реальних змін з подачі щирих синів Умми.
До цього процесу додались закордонні об’єднання, які ведуть свою роботу під гаслом «лідери завтрашнього дня», які приваблюють молодь, просвіщають її західними ідеями, заманюючи її різними способами. Потім із молодих людей знаходять тих, хто має лідерські якості, для того, щоб втягнути їх у сумнівні справи, а потім асимілювати їх, доки вони не облишать впізнавати свій власний голос і не стануть пішаками у чужих руках.
Така діяльність заходу призвела до маргіналізації молоді та розчиненню її системи цінності. Ці об’єднання наблизились до своєї мети, коли скерували свої сили на розкладання інституту сім'ї, на звуження усвідомлення реальності молоддю для її самоізоляції та на відволікання її у бік матеріальних обставин. Усе перелічене не є причинами, а є видами страждань, основна причина яких – це влада Заходу над ними за допомогою місцевих урядів, які ведуть змову роти молоді та втілюють плани своїх хазяїв.
Але як би не прагнули вони відсторонювати цю молодь, вона усе ж таки є ісламською молоддю, Магрібу 79% вважають обов’язковим втілення шаріату на рівні життя, а за жіночий шаріатський одяг виступають 95%.
Революція молоді у Тунісі є кращим доказом її відродження. Революція вразила колонізатора та його приспішників, сплутала їх справи та плани по розширенню свого впливу в ісламському світі. Революція досягла б більшого, якщо б не наявність агентів, які допомогли Заходу, оточивши його та викрививши її шлях.
Як може молодь стати піонерами істинного розвитку, як це було у часи Посланця Аллаха ﷺ? Історія Ісламу має багаж досвіду того, як виховувати молодь і як вона може зробити свій внесок в установлення держави. Посланець Аллаха ﷺ надав можливість молоді очолити керування військами та поклав на неї найбільші види відповідальності: бути імамом у намазах, записувати одкровення від Аллаха, очолювати суддівство... Положення молоді однозначно відрізняється сьогодні від того положення, яке було у неї раніше. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
أوصيكم بالشباب خيراً، فإنهم أرق أفئدة.. لقد بعثني الله بالحنيفية السمحة.. فحالفني الشباب وخالفني الشيوخ
«Я заповідаю вам поводити себе добре із молоддю. У них – найвитонченіші серця... Аллах послав мене з прощаючою істинною вірою в Єдиного Аллаха... Зі мною об’єднались молоді, а суперечити мені почали старі» (передав Бухарі).
Також Посланець Аллаха ﷺ сказав:
سبعة يظلهم الله في ظله يوم لا ظل إلا ظله إمام عادل، وشاب نشأ في عبادة الله...
«Сімох укриє Аллах у Своїй тіни того дня, коли не буде іншої тіні, окрім Його тіні: …справедливий правитель, юнак, вихований у поклонінні Аллаху...».
Таким чином, необхідно, щоб із числа молоді виходили державні мужі, а не підлітки, які лише ззовні досягли повноліття. Необхідно, щоб змінення у житті супроводжувались ідейними зміненнями, які стануть початком відповідальності та повноліття, тому що таким чином енергія Ісламу змішається з енергією молодості, внаслідок чого м отримаємо великих ватажків та першопроходьців.
Для того, щоб молодь виховалась у поклонінні Аллаху, необхідно скинути владу колонізатора над мусульманами, а це можливо лише зі скиненням режиму, який воцарився над ними, а не методом заміни одних обличь на інші, або зміни одних пунктів конституції на інші, подібні до попередніх. Це можливо лише зі встановленням Праведного Халіфату за методом пророцтва, система якого виходить із акъиди Умми.
Сказав Всевишній:
نَحْنُ نَقُصُّ عَلَيْكَ نَبَأَهُم بِالْحَقِّ إِنَّهمْ فِتْيَةٌ آمَنُوا بِرَبِّهِمْ وَزِدْنَاهُمْ هدًى
«Ми розповімо тобі їх історію правдиво. Це були юнаки, які увірували у свого Господа, і Ми збільшити їх прихильність прямому шляху» (18:13).
Істину сказав Аллах Великий.
І тому, не спирайся, молодь, на тих, хто вчинив несправедливо с вами, образив вас, зробив вас безпорадними та обмежив. Подібно до того, як було у часи колишніх мужів славетних часів Умми та її цивілізації, коли вони могли захистити релігію, землю та честь, будь і ти, о сестро, також величною у своїй релігії, звеличеною у своїй Уммі, освяченою своєю акъидою, яка закликає, працює над відновленням ісламського життя, яка покращує життя людей та живе заради вдоволення Господа людей!
30 Раджабу 1437 р.х.
07.05.2016 р.
