Послання до мусульманок Африки від їх сестер на Заході

Судан
Друкарня

Серія інформаційних звернень до мусульманок

«Звернення сестри Умрана Мухаммад, члена Центрального інформаційного офісу в допомогу кампанії сестер у Судані

Тепле привітання кожній любій сестрі в Африці! Мир вам, милість Аллаха та Його благословення!

Воістину, будь-яка людина, що живе на Заході, зросла з думкою що в Африці панує бідність і постійні племінні війни, яким немає кінця, і що цей континент є одним з найнебезпечніших місць на землі для життя жінок. У деяких регіонах сьогодні звинувачують Іслам у тому, що через його вплив Африка перебуває у межах «країни третього світу» і є «відсталою». Але насправді, мої сестри, усе це не більше ніж наслідки шкоди західного капіталізму, шкоди, яку вона завдає за своєю характерною звичайністю, а також способом експлуатації і припинення корінного населення. Тому істинно винний у цьому саме колоніалізм.

Брехня порожньої демократії, яка була задіяна у регіоні, саме вона є причиною страждань жінок і дітей Африки. За допомогою ЗМІ та неурядових чи невпорядкованих державою організацій з надання допомоги жінці, приховувалися злочини усіх управлінців і лідерів континенту, які зловживали своїми повноваженнями і впливом у приниженні жінки на користь економічних інтересів Заходу. Статистика показує, що третину усіх неписьменних людей у світі складають жінки, і більша частина з цих неписьменних живе у західній Африці. Також більшість біженців, що рятуються від голоду, насилля і війни – це жінки та діти. У справжній час жінки південної Сахари в Африці загалом витрачають 40 млрд. годин на рік для того, щоб носити воду, необхідну для життя.

В останній доповіді Ріо +20 каже, що відсутність рівності статей є однією з провідних причин бідності і голоду серед жінок. Але насправді причина в колоніальних проектах, що приводяться в життя Міжнародним Валютним Фондом, Всесвітнім банком, ООН й усіх тих, хто шукає, як вони запевняють, рішення проблем нерівності статей шляхом програм фінансування народжуваності, освіти та інших проектів й ініціатив культурного лібералізму. Це насправді ніщо інше як змова, яка поспішає підірвати значення мусульманської жінки, що полегшить для іноземних урядів її експлуатацію на ринку праці, який фактично поневолює жінку та руйнує єдність і згуртованість родини з метою підвищення рівню торгівлі і прибутку у цих жадібних компаній. Стара історія показує, що за колоніального правління від жінок вимагалося, і навіть у деяких випадках в узаконеному вигляді, працювати за наймом в інтересах європейських фермерів. Ваші сестри на Заході провели дослідження прикладів вашої боротьби проти колоніалізму як прямим так і непрямим чином за допомогою лялькових правителів. Цей колоніалізм є істинною причиною страждань наших сестер в усьому регіоні.

Ми знаємо за наших сестер, що колоніалізм привів до відсутності ідеї про можливість для жінки володіти землею, за того що з цього питання Іслам розглядає дану можливість як її право. Хоча нашестя колоніалізму несе в собі ідею можливості на приватну власність, однак у Кенії згідно з планом «Swinrton» з 1954 року триває політика віддалення жінки від права на приватну власність. Колоніальна економічна політика примусила чоловіків мігрувати у міста, щоб тим самим заповнити прогалину у сфері зайнятості, залишивши жінок, якими стали заповнені дороги сільських районів, уразливих до нападок і робочі навантаження щодня усе зростають без кінця.

За узагальненням «Northa» в Кенії у 1919 році було наказано співробітникам секторів і африканським очільникам купувати жінок та малолітніх робітників для залучення до роботи на приватний сектор і громадськість. Було введено ідею оподаткування, що суперечить ісламській економічній системі, з боку колоніальних урядів у Нігерії, де колоніальна влада Британії змусила жінок Африки сплачувати податки нарівні з чоловіками. Жінки були зобов’язані сплачувати цей податок з 15-ти років! Створення так званої аграрної економіки з орендною платою за готівковий розрахунок по таких культурах як какао, кофе, бавовна тощо, збільшило навантаження на жінок у сільськогосподарській галузі, при тому що на них лягав також обов’язок з культивування і прибирання основних сільськогосподарських культур.

Декотрі можуть заперечити, мовляв колоніальна епоха сприяла технологічним досягненням, які привели до росту рівня життя у цьому культурно відсталому регіоні. Але ми хочемо спростувати цю думку і її продовження тим, що звертаємося до історії. Коли було введено роботу плугом, то жінки були кинуті на інтенсивну роботу з посіву і прополювання бур’янів. У справжній час 91% ВІЛ-інфікованих дітей усього світу мешкають саме в Африці з причини колоніальної просвіти та розповсюдження порочності і в той же час західні компанії зачиняють ворота перед використовуванням технологій для допомоги хворим, вводячи патентні закони і піднявши вартість лікування, навіть за рахунок людського життя. І в той же самий час вони були б забезпечені цим безкоштовно, якщо б жили у затінку Халіфату. І те, що ми згадали зараз, це тільки верхівка айсбергу руйнівного впливу колоніалізму на жінок в Африці.
Замість цього життя жінок буде у затінку ісламської політичної системи відрізнятися дуже сильно. Економічна політика, яка буде проводитися державою Халіфат, дасть поштовх до розвитку торгівлі та багатства і встановить нездоланний бар’єр до приватизації громадських ресурсів, що зробить Африку житницю світу.

На рівні соціальної системи жінка повинна бути збережена від експлуатації і примусової праці. Халіфат дозволив жінкам приймати активну участь у політичному і громадському житті, не боячись випадкового брудного насилля, а також дав жінкам можливість до освіти і вдосконалення в усіх областях, які не суперечать її жіночій сутності. Ці великі досягнення були зроблені для жінки зокрема і для всього світу загалом у затінку Ісламу, коли була завойована Африка не для колонізації і видобування ресурсі, а задля визволення від несправедливості і гніту. Також будуть прибрані брехливі диктаторські режими, які переважали у минулому й існують донині. У Халіфаті результатом було те, що кожний регіон, у якому правив Іслам, розвивався політично і соціально. У 1511 році Ідрісі описав країну Ат-Тейкур у затінку Ісламу, країну відому історикам арабських країн під назвою Судан, такими словами «вона живе у безпечній, мирній і безтурботній тиші». Також істориками арабами-мусульманами, такими як Аль-Бакрі, Аль-Масуді, ібн Баттута, Ібн Халдун. Розповідається про Алі Газі (1476-1503), губернатора Борно в Нігерії, який заснував нове місто у якості столиці, а саме «Нагазараджаму», яка процвітала та прогресувала в економічному і соціальному плані у затінку ісламського правління. Цей правитель був відомий тим, що відвідував імама Омара Масрамда для отримання знань про Іслам та шаріат. Передається, що він встановив нагляд за тим, щоб ніхто не одружувався більше ніж на 4-х жінках, що звільнило жінок від соціальної експлуатації у той час. У країнах на захід від Судану було багато міст, у яких велася освіта в ісламських університетах, з числа яких перший університет «Санкур» в Тімбукту, який був центром освіти того часу, який випускав просвітлених жінок, освічених мусульманок, що приносять користь суспільству.

О наші жінки-мусульманки в Африці!

Мусульманські жінки на Заході живуть фактично в реальності провалу ліберальних цінностей у зміненні реальності статусу жінки та її модернізації. І навіть зараз вони намагаються отримати свої основні права, такі як рівність в оплаті праці і рівного представництва в суспільстві. Так як же мусульманці в цьому положенні шукати прогрес і цінність для себе за цих гасел лібералізму і брехливого фемінізму? Воістину, ми закликаємо вас до напруженої роботи зі встановлення єдиної системи, яка принесе реальний прогрес у досягненні прав жінкою, яким було положення її коли правив Іслам – система правління від Великого Творця, Аллаха Всевишнього, Який знає те, чого ми не знаємо, Який підвищив ваше положення і звів вас на шановане місце, яке вам ніколи не давали брехливі міжнародні організації, які переслідують у відношенні до жінки тільки мету у знищенні її мусульманської особистості, щоб колонізувати її і використати як товар, який продається і купується, а після цього викидається до громадської урни, коли перестає бути корисним. Воістину, ми з вами, допомагаємо вам у ваших цілях досягнення користі у цьому житті і в наступному. Ми раби Аллаха Всевишнього, які поклоняються і підкорюються Йому Одному, у Якого немає співтоваришів.

Воістину, ми з вами, з волі Аллаха у побудуванні Ісламського Халіфату, який забезпечить у майбутньому безпеку вашої честі і моральності ваших дочок. Воістину, ми з волі Аллаха з вами для утвердження і встановлення цього благородного аяту з Книги Аллаха Всевишнього:

مَنْ عَمِلَ صَالِحًا مِنْ ذَكَرٍ أَوْ أُنْثَى وَهُوَ مُؤْمِنٌ فَلَنُحْيِيَنَّهُ حَيَاةً طَيِّبَةً وَلَنَجْزِيَنَّهُمْ أَجْرَهُمْ بِأَحْسَنِ مَا كَانُوا يَعْمَلُونَ

«Віруючих чоловіків і жінок, які чинили праведно, Ми обов’язково обдаруємо чудовим життям і винагородимо за краще з того, що вони робили» (16:97)

Воістину, тільки один Халіфат дасть істинний сенс щастя для жінки Африки…


Офіційний представник Хізб ут-Тахрір
Судан – жіночий відділ
Понеділок, 14 Джумада ас-сані 1435 р.х.
14/04/2014
№ H.T.S. 12/2014