16 вересня 2020 року Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону виніс вирок у відношенні вісьмох мусульман із Криму по «справі другої Бахчисарайської групи Хізб ут-Тахрір».
Семеро із них були засуджені на строки від 13 до 19 років. Слідство і судовий процес по суті сумарно тривали три роки.
Марлена Асанова, Мемета Белялова, Тімура Ібрагімова, Сервера Зекірьяєва, Сервера Мустафаєва, Сейрана Салієва та Едема Смаілова звинуватили в організації та участі у терористичній діяльності. У відношенні Ернеса Аметова кримінальне провадження було припинено і він був звільнений у залі суду.
У черговий раз ми стали свідками сфабрикованої кримінальної справи і очікуваного услід за нею звинувачувального вироку, коли чистих носіїв заклику, які ведуть ісламський образ життя, необґрунтовано плямують терористичною діяльністю.
Як і у минулому, у царський і радянський час, російська влада знов влаштувала публічну розправу над мусульманами Криму, бажаючи підкорити і зломити їх волю. Вона показово призначає найбільш активну частину із них в злочинці, а інших – перетворює у своїх агентів, прагнучи до тотального контролю над народом.
У черговий раз російська влада засудила мусульман Криму, подібно мусульманам Кавказу і Приволжя, на немислимі строки тільки лише за те, що вони говорять «наш Господь - Аллах». У той же час ґвалтівники, вбивці жінок і дітей, дійсно небезпечні злочинці, які становлять реальну загрозу суспільству,отримують в РФ набагато менші строки.
Увесь абсурд винесеного вироку заключення у тому, що основу звинувачення у цій «справі про тероризм» складає не планування, підготовка чи здійснення терактів, а публічне зібрання (сухбет) в мечеті міста Бахчисарай, на якому були присутніми десятки людей. В вину засудженим мусульманам ставиться читання релігійної літератури і розмови про Іслам.
Цей явно політичний, а не судовий вирок, викриває власну неспроможність іще і тим, що «знаряддями злочину», що підлягають знищенню, згідно тексту вироку, визнані телефони, жорсткий диск, планшет, ноутбук і клавіатура (!)
В матеріалах справи немає ані планів скоєння терактів, ані зброї, вибухівки, немає навіть розмов про підготовку яких-небудь дій, пов’язаних з насильством.
Самі прокурори і судді багаторазово підтверджували на судових засіданнях відсутність ознак терористичної діяльності з боку підсудних, посилаючись лише на пресловуте рішення Верховного суду РФ від 2003 року. Це іще один судовий документ, який був прийнятий в інтересах уряду Росії, а не його суспільства, немалу частину якого складають мусульмани. Тоді Верховний суд виніс по суті кон’юнктурне політичне рішення про невизнання низки мусульманських організацій терористичними для досягнення певних цілей у зовнішній і внутрішній політиці країни.
Двоїстість і неспроможність даного «судового рішення» була не раз підтверджена діями самої російської влади, яка, суперечачи своєму даному судовому акту, з метою досягнення політичних цілей, сідала за стіл переговорів з організаціями, визнаними у цьому рішенні терористичними, будь-то «Брати-мусульмани» або рух «Талібан».
Усім злочинним учасникам цього союзу із політиків і чиновників: слідчим ФСБ, прокурорам, суддям чи людям із високих кабінетів, які стоять за ними, чудово відомо — те, що відбувається, є ніщо інше як цілеспрямована боротьба з Ісламом, яка продиктована лише упередженістю і безґрунтовними фобіями, а у деяких випадках – ідейною ненавистю. Оскілки вони самі багаторазово визнавали, що Хізб ут-Тахрір не має ніякого відношення до насильства і тероризму.
Тим не менш, люди і організації, які не мають ніякого відношення до тероризму і терористичної діяльності одним розчерком пера були призначені у злочинці і терористи.
Хізб ут-Тахрір — це міжнародна ісламська політична партія, яка обмежує свою діяльність виключно ідеологічною і політичною роботою. Будь-яку спроби звинуватити Хізб ут-Тахрір у тероризмі розбиваються об 60-річну історію роботи Хізба у більше аніж 40 країнах світу без єдиного теракту.
Неприйняття цього вироку і численних арештів мусульман Криму проявилось у масовій реакції і позиції мусульман Криму. Тисячі людей виразили своє крайнє обурення і незгоду. Напередодні проголошення вироку у різних районах Криму були проведені десятки зібрань мусульман (дуа), де вони молились у підтримку братів по вірі, прохаючи Аллаха про їх якнайшвидше звільнення, відкрито виражали свою думку і писали слова підтримки їм та їх родинам.
Окрім цього, у день винесення вироку більше 600 мусульман виразили свою незгоду, приїхавши до будівель суду в Ростове-на-Дону і Сімферополі, щоб бути слухачами, що стало безпрецедентною подією по так званим «справам про тероризм» не тільки у Криму. Звичайно, суди не вмістили таку кількість людей.
Це і є істина оцінка мусульман Криму подібним злочинним діям російської влади, тінь на яку не здатні кинути навіть дії одиниць із числа зрадників у лавах так званого «Духовного управління мусульман Криму» під керівництвом Емір Алі Аблаєва. Його прибічники давно обрали для себе шлях — хвалебні оди російській владі заради збереження своєї релігійної монополії і боротьби за мінбари в мечетях. При цьому їх не засмучують строки, які виносять мусульманам і сльози дітей, які залишились без отців.
У день вироку трапилась подія, яка безперечно викликає у наших серцях і серцях решти мусульман радість – звільнення нашого брата по вірі Ернеса Аметова. Ми воздаємо хвалу Аллаху за те, що Він повернув Ернеса його родині і дітям.
Проте тут не треба бути наївними, вважаючи, що звільнення Ернеса – це торжество справедливості і ознака неупередженості російський судів, адже сотні мусульман, таких же невинних і не скоївших якого-небудь злочину, продовжують перебувати під слідством чи відбивають покарання у тюрмах і колоніях цього злочинного чекістського режиму.
Безперечно, брехня і підступи, які плете сьогодні російська влада проти Ісламу і його послідовників, приречені на повне відторгнення з боку мусульман і Росії, і Криму.
Безперечно, істина не може бути прихована під брехнею. Навіть якщо її намагаються підперти численними томами кримінальної справи, довгими звинувачувальними вироками і десятками замовних репортажів з проурядових пропагандистських майданчиків.
وَقَدْ مَكَرُوا مَكْرَهُمْ وَعِندَ اللَّهِ مَكْرُهُمْ وَإِن كَانَ مَكْرُهُمْ لِتَزُولَ مِنْهُ الْجِبَالُ
"Вони плели підступи, але їх підступи були у Аллаха. Але ж підступи ці могли зсунути гори (або не могли зсунути гори)".(14:46)
Інформаційний офіс Хізб ут-Тахрір в Україні
20.09.20
