Новина:
Супутниковий канал аль-Джазіра о середі 12.02.2014 опублікував новину: «Прем’єр-міністр Туреччини Реджеб Тайіб Ердоган заявив о вівторка ввечері, що він закликає ізраїль до «письмової угоди» про зняття блокади з Сектора Газа, як умова угоди примирення та нормалізації стосунків між двома сторонами.
Ердоган, виступаючи на прес-конференції в Анкарі, у присутності прем’єр-міністра Іспанії Маріано Рахой, сказав, що переговори з ізраїлем досягли прогресу, але іще не завершені.
Після чого додав, що Туреччина отримала вибачення від ізраїля і по сьогодні тривають переговори про компенсації родинам загиблих та поранених після нападу ізраїльського військового корабля на турецький корабель «Маві Мармара» з гуманітарним вантажем на борту.
Також Ердоган сказав, що зняття блокади з Сектору Гази, яке є одним із умов Туреччини для відновлення стосунків, доки туманно: «нічого не буде досягнуто, доти не буде знята блокада з Сектору Газа».
Коментар:
Наша позиція до цієї новини:
1. Потворне обличчя Ердогана не облишає показувати його жорстокий намір по відношенню до питань ісламської Умми, не припиняючи залишати без допомоги мусульман раз за разом. Після того, як залишив без допомоги мусульман Шаму, не вистреливши із автомату ані кулі проти їх ворогів, у той час як вони проливають ріки своєї крові, не додавши нічого до своїх солодких речей тим, що продав їх, тепер ми бачимо його тут, захеканим за нормалізацію відносин з окупантом та узурпатором першої Кібли. Він поводить себе так, нібито, якщо іудеї дадуть йому декілька доларів компенсації за приниження та вбивства, а також знімуть блокаду з Сектора Гази, то проблема Єрусалиму не вернеться у його політиці більше аніж зараз в інтересах перемир’я з іудейською стороною, а навіть більше того зміцнить стосунки з ними, нібито хтось вдарив його по руці, вказав, що він повинен зміцнити стосунки з іудеями!
Якщо ми уважно подивимось на Ердогана, то побачимо, що він продає солодкі промови, що досі не скасований контракт на 190 млн. доларів на купівлю беспілотників у іудеїв.
Також не були скасовані громадянські торгові стосунки між двома країнами від розширення текстильного сектора до іригаційних систем, на долю яких приходиться майже 3 млрд. доларів на рік, згідно з тим, що говорять торгові аналітики. Голова розвідки заявив, що «усе іде згідно до графіку без усіляких змін, і торгові стосунки такі ж як і були».
Професор міжнародних відносин університету «Байладжі» у Стамбулі Сулі Аузель говорить: «Є хороші торгові контракти і суспільство бізнесменів хоче їх продовження». Ріст торгових та інвестиційних зв’язків за багато років привели до поглиблення стосунків між Туреччиною та іудейською стороною. Так само справа обстоїть і з більшою частиною угод зі зброєю. Дуже складно охопити їх число, коли мова йде про оборонні замовлення, але Лялі Сарібрім-оглу, кореспондент «Jane's Defence Weekly» у Стамбулі, говорить, посилаючись на військові джерела, що товарообіг зброї між двома країнами досяг суми у 1,8 млрд. доларів у 2007 році, а в 2012 році ця цифра перевищила 3 млрд. доларів, після чого говорить, що ізраїль – це друге джерело озброєння Туреччини після США.
Об'єм турецького імпорту із ізраїля у першому півріччі 2012 року перевищив 1,2 млрд. доларів і займає третє місце у списку імпортерів ізраїльських товарів і відповідно третє місце у меті ізраїльських товарів, згідно з даними інституту експорту ізраїля.
Агентство Reuters 22 березня 2013 року заявило, що «Прем’єр-міністр Туреччини Ердоган у розмові у телефонному режимі зі своїм колегою підкреслив важливість співпраці та міцної дружби між двома народами Туреччини та ізраїля».
Канцелярія Ердогана заявила: «Ердоган сказав прем’єр-міністру ізраїля Беньяміну Натаньяху, що він цінує дружні стосунки та міцну тривалу співпрацю протягом сторіч між турецьким та іудейським народами».
2. Багата кількість мусульман ставляться до Ердогана з повагою та вдячністю на підґрунті того, що він підняв економічне положення Туреччини, а також тому, що він представляє поміркований Іслам. Тепер ми бачимо парадокс, тому що він веде торгові стосунки з ворогом Умми для нормалізації стосунків з ним. Так що ж залишилось від Ісламу? Який Іслам очікується від такого розуміння, яке базується на підгорнуті користі? Якщо вони приберуть втілення Ісламу у бік і не буде у нього відношення до політики, то японський, або корейський чи навіть американський режими стануть більш успішними аніж турецький. Хіба Умма не усвідомлює цього?
3. Виходить, нібито було прийнято ісламське рішення по Єрусалиму, але і одночасно він не багато значить для Ердогана, залишив мусульман Єрусалиму без підтримки, здав їх їх же ворогам, уклав з ними договір, замість того, щоб спорядити армію для допомоги їм. Сказав Посланець Аллаха ﷺ:
الْمُسْلِمُ أَخُو الْمُسْلِمِ، لَا يَظْلِمُهُ، وَلَا يُسْلِمُهُ
Мусульманин брат мусульманину. Він не утискає його і не кидає напризволяще (не зраджує, не видає), передали Бухарі та Муслім. Також він ﷺ сказав:
الْمُسْلِمُ أَخُو الْمُسْلِمِ، لَا يَظْلِمُهُ، وَلَا يَخْذُلُهُ، وَلَا يَحْقِرُهُ
Мусульманин брат мусульманину. Він не утискає його, не залишає без допомоги і не принижує його.
Спеціально для радіо Центрального медіа-офісу Хізб ут-Тахрір
Абу Малік
14 Рабіъ ус-сані 1435 р.х
14.02.2014 р.
http://www.hizb-ut-tahrir.info/info/index.php/contents/entry_33278
