Новина:
Канал аль-Джазіра транслював на своєму каналі «Al Jazeera Mubasher» 22 червня 2014 року конференцію Хізб ут-Тахрір в Тунісі. У новині згадувалося, що Хізб ут-Тахрір прагне до встановлення Халіфату, який вважає найбільшим фардом (обов’язком).
Коментар:
Так, воістину, Халіфат, його наявність, робота для його повернення у життя вважається найбільшим фардом, який сьогодні падає на Умму Мухаммада, мир йому і милість Аллаха. Як же ні, якщо Халіфат є тим, хто захищає і зберігає релігію, честь, закони, слабких, виконання усіх ісламських законів, розповсюдження Ісламу на основі акиди як було на протязі 14-ти сторіч?
Брати з Хізб ут-Тахрір висловили на цій конференції думки і відчувалися жар і потужна енергія, що надходить від учасників дискусії та аудиторії. Відчувалася віра, що виходить з сердець братів і потужна, незламна сила волі. Мою увагу привернула велика чисельність аудиторії. Це молоді люди, проти яких Захід витратив усе що міг заради того, щоб віддалити їх від релігії під режимами Сайкс-Піко, який править в Тунісі за допомогою режиму Хабіба Бургіби, який змінив режим втікача президента Бен Алі.
Молодь Тунісу розвинулася під управлінням хізб ут-Тахрір і готова для роботи по поверненню Ісламського Халіфату і розкриття змов колонізаторів тим, що зв’язують людей з Ісламом і закликають їх до єдиної системи Халіфату. Так, це молодь Тунісу з Джаміа аз-Зейтуну і міста Кайраван, брати пророчого, ґрунтовного заклику що присвятили себе заклику людей до відсторонення від ненависної світськості і дурної демократії, присвятили себе заклику синів Умми відмовитися від регіональної конституції Тунісу і правити релігією Аллаха Єдиного.
За Хізб ут-Тахрір відомо, що він прийняв ідею, основану на Книзі Аллаха і Сунні Його Пророка, мир йому і милість Аллаха, що на нього не впливають події, які оточують Умму і складності, в реальності яких живе Умма Ісламу. Робота Хізбу не є реакційною на порочну реальність або тяжку подію. Навпаки, чим більше лих та труднощів спадало на Умму, тим більше посилювалося розуміння величності цього Хізбу. Хізб ут-Тахрір пообіцяв Ісламській Уммі, що буде стійким на істині і що буде обов’язково дотримуватися законів Ісламу без того, щоб втомлюватися або віддаватися нудьзі. Як же ні, якщо він турбується про результати не менше, ніж про шлях назустріч до них? Хізб ут-Тахрір хоче, щоб Іслам прийшов до правління за ісламським шляхом, шляхом шаріату, і він терплячий на цьому шляху до своєї мети без наміру відступити і на йоту від Ісламу. Тому Хізб ут-Тахрір не сходить зі шляху Посланця Аллаха, мир йому і милість Аллаха, у справі побудування Ісламської держави, тим самим прагне досягнути правління у найближчий час.
Тут я хочу згадати слова судді Самарканду, який розсудив між священиками та Кутейбою бін Муслімом, після того як священики поскаржилися Умару ібн Абд аль-Азізу, халіфові мусульман, що у той час армія Кутейби бін Мусліма увійшла в їх країну без того, щоб закликати їх до джизьї або битви. Армія мусульман увійшла в країну і правила нею 6 років, і мусульмани долучили людей до благородності Ісламу за ці роки. Але священики поскаржилися Умару бін Абд аль-Азізу і зажадали від судді Самарканду розсудити між ними та Кутейбою, після чого було призначено день для суду над цією проблемою.
Зібралися люди звідусіль, прийшов найголовніший священик і великий полководець Кутейба бін Муслім. Усі чекали на прихід судді. Сплинуло не більше хвилини як прийшов суддя зі своїм слугою і почався суд… Люди замовкнули і настала цілковита тиша, коли почав говорити суддя. І він спитав священика: «Що ти скажеш?». Священик відповів: «Воістину, шановний полководець Кутейба бін Муслім вийшов проти нас підступно не закликавши до джизьї та не закликавши до Ісламу». Тоді суддя, звернувшись до цього аміра, спитав: «Що скажеш ти?». Амір відповів: «Аллах кращий Суддя. Воістину, війна це хитрість. Аллах врятував нами цю велику країну від невірних і залишив її мусульманам». Суддя спитав у нього: «Чи закликав ти її жителів до Ісламу, після чого до джизьї, після чого до битви?». Амір відповів: «Ні». Суддя сказав: «Воістину, Аллах допомагав цій Уммі лише через її слідування релігії і відсторонення від зради, і Аллах вивів нас із наших осель лише джихадом на шляху Аллаха. Ми, клянусь Аллахом, не вийшли для того, щоб володіти землею і взувати у ній свої ноги без права.
Я присуджую, що мусульмани повинні вийти з цієї країни і повернути її жителям, після чого закликати їх, потім запропонувати джизью, після проголосити війну». На обличчях людей відобразився подив, і священики втратили розум від того, що вони почули зі справедливих слів судового розбирання, яке тривало кілька хвилин…Минуло кілька годин і головний священик почув стук у місті і пил всюди. Він спитав, що відбувається і йому відповіли: «Було винесено вирок і мусульмани почали виходити з міста»… і тоді священик закричав: «Я свідчу, що немає бога окрім Аллаха», після чого люди позаду нього закричали те саме і проголосили про свій Іслам через те, що побачили справедливість цієї релігії і справедливість її суду…це був найвеличніший суд, який тільки бачила історія і не побачить історія подібної прямоти та цілісності, окрім як у затінку майбутнього Другого Праведного Халіфату, з волі Аллаха. Після цього місто Самарканд продовжував жити під благословенням Ісламу досі. Сьогодні ж це одне з міст Узбекистану.
Так, воістину, Хізб ут-Тахрір не буде суперечити Ісламові заради того, щоб досягти влади в Уммі, як сказав суддя Кутейбі: «Воістину, Аллах допомагав цій Уммі лише через її слідування релігії і відсторонення від зради, Аллах вивів нас із наших осель лише джихадом на шляху Аллаха. Ми, клянусь Аллахом, не вийшли для того, щоб володіти землею і взувати у ній свої ноги без права».
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Д. Фардж Абу Малік
29 Шабан 1435р.х.
27.06.2014 р.х
