Новина:
Одна лондонська газета, що видається арабською мовою, оприлюднила 05.09.2014 статтю під назвою «Неприємності Обами на Близькому Сході».
У статті міститься наступне: «Президент Америки Барак Обама досі не наважився встановити чітку стратегію протистояння організації «ІДІШ», яка стала погрожувати інтересам Вашингтону у регіоні та інтересам союзників США».
Коментар:
Насправді коливання Обами пов’язані не лише з організацією «ІДІШ», а з регіоном загалом. Цю ситуацію можна пояснити з кількох сторін:
1. Невірно казати, що американці не мають стратегії стосовно Іраку, Сирії та всього регіону. Геополітична стратегія Америки розробляється і реалізується розвідувальним управлінням і службою безпеки, інститутами ВПК та іншими галузями промисловості, а також впливовими політичними групами, до яких звісно відноситься і Білий дім, і президент США.
Тому Америка однозначно усвідомлює, які саме стратегічні цілі вона ставить перед собою у регіоні, і все обговорення відбувається саме навколо деталей – тобто способів та засобів, якими будуть досягатися стратегічні цілі та тактичні задачі. Наприклад: «чи повинна Америка нанести військовий удар по Сирії?», «якої сили повинен бути удар?» тощо.
2. Америка зараз знаходиться на політичному роздоріжжі у зв’язку з негативними наслідками її стратегії для самої себе.
Так Стівен Уолт, професор факультету міжнародних відносин у Гарвардському університеті, роз’яснює це у своїй статті стосовно єврейського лобі і зовнішньої американської політики, яку він написав у своєму блозі на сайті журналу «Міжнародні відносини» (Foreign Affairs). Він почав свою статтю словами: «Щоразу коли США входять на Близький Схід, стає тільки гірше, тому прийшов час виходити, не обертаючись».
Уолт у своїх міркуваннях вказує на те, що США під час холодної війни набули міцні зв’язки у регіоні, але сьогодні вони не мають партнерів, для яких це партнерство було б привабливим. Письменник бачить майбутнє Єгипту тривожним, також запевняє, що правління партії «Справедливості і розвитку» Ердогана трансформується в однопартійний режим; співпраця з режимом Асада є даремною, а більшість опозиціонерів не володіють силою; Йорданія кришиться, а положення у Лівії погіршилося; Саудівська Аравія перетворилася на архаїчне теократичне королівство, а Іран він бачить тільки різновидом теократичної держави, нехай навіть і напів-демократичної, обґрунтовуючи це наявністю обмеження прав людини та агресивними амбіціями.
Тому Уолт бачить вихід для Америки в тому, що вона повинна «зробити більше кроків назад, ніж робить зараз», хоча це зовсім не означає перехід до ізоляції, а означає диверсифікацію стратегічних зв’язків. Він вважає, що слід поставити проблеми на Близькому Сході у самий кінець списку пріоритетів для американської зовнішньої політики. Більше того, Уолт вказав, що часом замість того, щоб реагувати на події у цих країнах діями, слід віддавати пріоритет ігноруванню або словесній реакції, усним засудженням. Кращим рішенням, за думкою вченого, є залишання рішення проблеми допоки вона сама не вирішиться, а реальна підтримка арабських країн може обійтися Америці дуже дорого.
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Абу Іса
14 Зуль-када 1435 р.х.
09.09.2014
