Новина:
Президент Туреччини Реджеп Таїйп Ердоган у своєму інтерв’ю в ефірі національної телерадіокомпанії Туреччини ТРТ дав оцінку останнім подіям, які знаходяться на порядку денному, і, зокрема, торкнувся звільнення міста Кобані від бойовиків організації «Ісламська держава Іраку та Шаму (ІДІШ)» силами коаліції спільно із загонами Пешмергу. В інтерв’ю Ердоган пояснив критику, спрямовану проти Туреччини після завершення святкувань з нагоди звільнення м. Кобані, з приводу того, що Туреччина, всупереч святкуванням, заплатить дуже високу ціну за це звільнення. Ердоган сказав: «Добре, ця терористична організація «ІДІШ» вийшла звідти, але що буде з усіма людьми, що мешкають там? Звільнити територію від «ІДІШ» недостатньо. Де ж ті, хто бомбардував Кобані? Хто ж буде там усе відновлювати? Скільки разів я казав їм, що ця проблема не вирішиться шляхом повітряних бомбардувань! Необхідна наземна операція, без неї повітряна операція нічого не принесе. Ми не згодні з операцією лише проти «ІДІШ»» (30.01.2015 http://www.haber7.com/siyaset/haber/1284816-erdogandan-kobani-degerlendirmesi).
Коментар:
На протязі усієї сирійської революції, яка тривала з 2011 року, Туреччина не припиняла виконувати роль прихвостня Америки, яка бореться за те, щоб запобігти переможному успіхові ісламської революції у цій країні. Америка використала усі свої політичні важелі, щоб продовжити життя сирійському режимові та купити ісламських революціонерів за допомогою Туреччини. Утворення Сирійської національної ради, Національної коаліції сирійських революційних та опозиційних сил, а також створення поміркованої опозиції – усе це, очевидно, сталося за підтримки Туреччини. Але коли Америка переконалася у тому, що її політичні маневри за допомогою Туреччини не принесли очікуваних результатів через провал політики тодішнього прем’єра Ердогана та міністра закордонних справ Давутоглу, вона, на цей раз – з Іраном та Росією, почала нову політику у відношенні до Сирії і відвернулася від Туреччини.
Коаліційні сили, у які також входить і Туреччина, за допомогою повітряної операції за підтримки Пешмерга (загони курдських націоналістів) розтрощили Кобані. Під час цієї операції Туреччина наполягала на тому, що повітряні удари недостатні, а необхідна також і наземна операція, і тепер турецький президент задається питанням про те, хто ж буде відновлювати повністю зруйновані міста?
Хіба ці слова Ердогана личать тому, кого асоціюють з лідером мусульман? Хіба може лідер мусульман ставити у такій формі питання, яке стосується руйнувань та знищень, які відбуваються на мусульманських землях. Такі слова можуть виходити лише з вуст якого-небудь директора підрядної організації, яка бажає отримати гроші за будівництво споруд, які зруйнували США та Захід. Адже Ердган, по суті, більше нічого не зробив і не робить, а тільки будує споруди на ісламських землях, у яких Америка розв’язала війну та навела руїну! Насправді, коли Ердоган питається: «Де ті, хто бомбардував Кобані? Хто буде відновлювати там будинки?», - він посилає натяк Америці на те, що Туреччина бажає взяти участь у відновленні Кобані, а також – усіх зруйнованих міст на всій території Сирії. Іншими словами, він прагне витягнути прибуток з потонулих у мусульманській крові міст!
До цього, таким самим чином Ердоган пропонував відновити Ірак та Афганістан після нападу на них з боку США. Саме так Туреччина отримувала американські долари – шляхом відправлення турецьких будівничих компаній у ці країни. Руки Ердогана – по лікоть у мусульманській крові афганських дітлахів! Він був радий брати участь у відновленні Кабулу та інших міст і приваблювати іноземну валюту у свою країну! Він не чув криків про допомогу, що закликають захистити честь іракських жінок! Навпаки, він відчинив свої військові бази для американських військ та співпрацював зі злочинним режимом аль-Малікі заради участі у відновленні іракських міст та відправлення турецьких будівничих компаній до Іраку. І ось тепер, після того, як Ердоган зазнав невдачі у здійсненні американських планів у Сирії, він вимушений задовольнятися крихтами, які йому кидають Америка та Захід. Для нас тепер цілком очевидно, якими дрібними справами заклопотаний «великий» лідер «великої країни».
Справжня велика країна – це держава, лідери якої зайняті великими справами, а їх слова відображаються на їх справах! Така країна – Праведний Халіфат, який вже зовсім близько, з дозволу Аллаха, а такі лідери – це праведні халіфи.
Для Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Махмут Кар
18 Рабі ус-сані 1436 х.
07.02.2015 р.
