Судан — «успішна» дипломатія з позиції слабкості

Новини та коментарі
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Новина: На початку жовтня відбулось позачергове засідання Перехідної Національної ради Судану, де парламентарії привітали та подякували уряду та суданським дипломатам за «успішні» дипломатичні зусилля, які увінчались зняттям санкцій з Судану.

Голова ради проф. Ібрахім Ахмад Амр у своїй промові привітав рішення США від 6 жовтня скасувати економічні санкції у відношенні Судану, введені 20 років назад, і підтримав керівництво країни за його «досягнення» у сфері дружніх відносин. Спікер також похвалив суданську дипмісію за її важливу роль і виразив надію, що вона продовжить роботу по виключенню Судану із списку «держав, які підтримують тероризм» та у позовах міжнародних кримінальних судів проти уряду.

«Не буде в нас блага, якщо ми не вилучимо уроків життя і відмовимось від послання з небес» виразився професор

Коментар:

Промова голови Національної ради варто розглянути у трьох аспектах: охарактеризування Америки другом, хвала на адресу уряду та суданської дипломатії за «успіхи» і питання відмови від «послання з небес».

Безглуздо чути із вуст мусульманина про дружбу Америки після того, як її керівники, головним із яких виступає Трамп, вдень та вночі відкрито проголошували про свою ворожнечу та демонстративно ображали Іслам та мусульман. А ті вбивства, руйнування та вигнання, які Америка чинить на землі, демонструють брехливість усіх, хто намагається приховати її ворожнечу. Чи є після цього виправдання тому, хто описує Америку другом, особливо серед членів уряду Судану, які кричали на площах антиамериканські гасла, такі як «Американці, наша зброя — проти вас!», «Ми не принизимось і не підкоримось американцям!», «Покарання Америки близько!» та інші гасла, які за ніч змінились на «Америка — наш друг» або як заспівали у піснях, «Трамп — кузен наш. Він піклується про нас».

Тепер про дипломатію: відомо, що вона вважається успішною, якщо за рахунок неї досягається високий прибуток без витрат або з мінімальними витратами. Наприклад, розглянемо випадок, який стався у радянський час. Коли Америка розташувала у Туреччині балістичні ракети і Москва опинилась у радіусі їх дії, США намагались послабити позиції Радянського Союзу у переговорах. Ось тут проявилась майстерність радянської дипломатії, яка вступила у переговорний марафон, що дозволив радянському уряду розгорнути свої ракети на Кубі, що зробило Вашингтон мішенню для них. Таким чином, відбулись переговори про вивід ракет кожною зі сторін, і криза була вирішена без яких-небудь перемог або поступок з радянської сторони. Ось тоді радянські люди і мали право пишатись своїм урядом та дипломатією.

Але перейдемо до суданської ситуації та діям після того, як США наклали санкції на Судан, і простежимо за заявами чиновників з цього питання. Голова суданської дипломатії, міністр закордонних справ Ібрагім Гандур у липні 2017 заявив:

«Ми продовжуємо співпрацювати з Сполученими Штатами на двобічному рівні між відповідними закладами, наприклад, розвідувальними службами або міністерствами закордонних справ обох держав».

Гандур додав, що його держава зробила усе необхідне, і їй

«нічого більше запропонувати або додати по п’яти позиціям. Серед них: співробітництво Хартуму з Вашингтоном у боротьбі з «тероризмом», сприяння миру у Південному Судані та гуманітарні питання по наданню допомоги постраждалим від озброєного конфлікту у Судані».

У цьому ж контексті міністр оборони Судану генерал-полковник Авад Мухаммад ібн Ахмед ібн Ауф сказав, що у відносинах між його державою та Америкою спостерігається прогрес, особливо в області безпеки та військової співпраці.

Посол Судану у США Муавія Усман Халід у травні 2016 в інтерв’ю «TheWashingtonTimes» заявив про те, що Судан вже передав важливу інформацію для американських та союзних розвідувальних агентств про діяльність «ІД» у Лівії, Єгипті, Сомалі та інших місцях на півночі і на сході Африки.

«Враховуючи керівну роль Судану у розвідувальних службах у східній та центральній Африці, суданські представники розвідки скоординували контртерористичні операції на континенті спільно з французькими, італійськими та американськими колегами» сказав Халід

По його словам, Судан позиціонує себе критичним регіональним гравцем у зусиллях по припиненню діяльності «ІД».

«Наша роль не обмежена; вона може бути розширена за допомогою різноманітних можливостей та місій» сказав він

З іншого боку, стратегічний експерт у Службі національної безпеки та розвідки Судану генерал-лейтенант Ханафи Абдуллах заявив кореспонденту газети «Alsudani» про те, що представництво ЦРУ у Хартумі є одним із крупніших на Близькому Сході, а розвідувальна співпраця між Хартумом та Вашингтоном почалась з 1999 року. Говорячи про безпеку, іще один і представників суданської дипмісії Абдуллах Аббас Хамд заявив про те, що безпека та військова співпраця більш важлива для Вашингтона:

«Пріоритетом на порядку денному США у відношенні Судану є безпека та військова співпраця з Суданом, а не дипломатичне співробітництво» додав він в інтерв’ю газеті «Assayha»

Після усіх цих заяв офіційних осіб та усього, що зробив суданський уряд на місцях, чи можна цю діяльність назвати дипломатією взагалі, не говорячи вже про її успішність або невдачу? Може, насправді це просто реалізація розпоряджень, виданих адміністрацією США, з якою заграє та підлещується задля зближення суданський уряд для того, щоб Америка допомогла йому залишитись при владі?!

І останнє питання, про яке говорив спікер парламенту — це спроба переконати людей у тому, що уряд дотримується «послання з небес». У відповідь на це приведемо тільки одне, а саме — заяву, з якою виступив президент у березні 2009 року:

«Якщо Америка стане задоволена нами, отож,ми відійшли від Шаріату та релігії»

Ви пишаєтесь тим, що Америка — ваш друг, так що тоді за «послання з небес» у вас таке?

Хтось може сказати, що Судан — це не Радянський Союз, щоб протистояти Америці. Правда, Судан та усі інші дрібні держави в ісламському світі створені якраз для цього — бути безпорадними перед обличчям жадібних держав та залишатись у слабкому пригнобленому стані. Такою є їх місія. Так чому ж ми згодні з цим, адже Аллах обрав для нас місію бути кращою общиною, виведеною серед людей?!Навіщо ж ми обираємо те, що запропонували нам Сайкс та Піко, замість того, що пропонує нам наш Господь? Чому ж ми згодні на ницість у цьому світі та у наступному?!

Хасбуллахан-Нур
Спеціально для Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
24 Мухаррама 1439 р.х.
14.10.2017 р.