О, брати в русі «Талібан»! Оберніться у бік Ісламської Умми, а не у бік міжнародної спільнот невірних

Новини та коментарі
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

بسم الله الرحمن الرحيم

Новина: Заступник міністра інформації і культури Афганістану Забіхулла Муджахід пояснив, що тимчасовий уряд не має намір вимагати екстрадиції колишнього президента Ашрафа Гані, а вимагає повернути розграбовані ним засоби із країни.

У відповідь на питання про те, чи просив Кабул про посередництво для зняття санкцій, заступник міністра інформації і культури Афганістану відповів, що Росія може зіграти важливу роль у цьому питанні, згадавши при цьому, що допомога надходить в Афганістан із Росії, Катару, Пакистану і ООН, а Кабул знаходиться в очікуванні більшого, підкреслив він.

Відносно відносин з Росією Муджахід заявив, що його уряд бажає хороших відносин, і виразив свою готовність відвідати Москву. В тому ж контексті «Супутник» з посиланням на МЗС Росії повідомив, що Москва і Кабул обговорюють можливість візиту делегації тимчасового уряду Афганістану. Зі свого боку, Амір Хан Муттакі, виконуючий обов’язки міністра закордонних справ тимчасового уряду Афганістану, закликав міжнародну спільноту налагодити хороші відносини з його країною. Муттакі повторив, що нинішній уряд хоче хороших зв’язків і відносин з усіма (джерело: aljazeera.net).

Коментар:

Умма довго чекала, поки рух «Талібан» об’явить про створення Ісламської Держави чи Держави Халіфат, яка буде правити згідно Книзі Аллаха і Сунні Його Пророка (с.а.с.). Замість цього «Талібан» об’явив про формування уряду з низкою міністерств, ані слова не говорячи про належний вид держави, її форму правління і т.д. «Талібан» не об’явив про конституцію і закон, які, як відомо, повинні бути засновані на Корані і Сунні. Замість цього рух взявся заспокоювати міжнародну спільноту, а також сусідні країни, які налаштовані вороже до «Талібану» і лояльні до міжнародної спільноти. «Талібан» почав показувати свою прихильність міжнародному праву і добросусідству, а також дотримання того, про що він домовився з Америкою у Досі. Після усіх цих дій «Талібан» почав вимагати від міжнародної спільноти визнання сформованого ним уряду.

Забіхулла Муджахід, заступник міністра інформації тимчасового афганського уряду, закликав міжнародну спільноту визнати новий афганський уряд і співпрацювати з ним у межах міжнародних стандартів, не припускаючи присутності яких-небудь інших рухів і організацій. У відповідь на це прохання держсекретар США Ентоні Блінкен закликав міжнародну спільноту прийняти єдиний підхід до руху «Талібан» і підкреслив, що міжнародна легітимність, до якої прагне «Талібан», пов’язана зі ступенем його прихильності взятим на себе зобов’язанням, таким як надання свободи пересування і запобігання використання «терористами» Афганістану яке бази для проведення операцій за кордоном, що несе загрозу решті країн, а також дотримання прав людини, особливо по відношенню до жінок, дітей і «меншостям», як і утримання від репресій і т.п.

Воістину, «релігія — це наставляння», і ми радимо нашим братам із руху «Талібан» повернутись у бік Ісламської Умми, а не в сторону невірної міжнародної спільноти, ворожої Ісламу і мусульманам і ненавидячої їх. Також радимо не віддавати перевагу жодній державі перед іншою, як Індія і Китай чи Росія і Америка — усі вони зроблені із одного тіста, поширюючи зло і невір’я в усьому світі. Туди ж відносяться і тиранічні країни, що знаходяться на ісламських землях, де тирани узурпували владу мусульман; вони не менш ворожі до Ісламу і мусульманам.

Ці країни є маріонетками у руках наддержав, які використовують їх в своїх інтересах у війні проти Ісламу і мусульман і стежать за тим, щоб Іслам не прийшов до влади. Немає різниці між Пакистаном і Туреччиною, Іраном, Катаром і Америкою — головою невір’я. Рух «Талібан» не повинен дотримуватись прагматичного мислення, вважаючи, що політика — це мистецтво можливого. Навпаки, в кожному своєму кроці, в кожному слові і русі брати із руху «Талібан» повинні переслідувати тільки закони Шаріату.

Неможна вважати, що ухиляння і протиріччя законам Шаріату, яке обіцяє безпорадний і обмежений людський розум, приведе до порятунку і благополуччю. Хіба Посланець Аллаха (с.а.с.) просив персів і римлян про визнання своєї держави в Медині? Або він направив гінців, щоб закликати їх до Ісламу, незважаючи на те, що між сторонами не було мирних договорів?! Чи просив він курайшитів про гуманітарну і негуманітарну допомогу, або про повернення віднятого майна у мухаджірів, або він готувався до битви з ними, щоб зруйнувати їх фортеці і завоювати Мекку?! Хіба Пророк (с.а.с) пробачив лідерів курайшитів і радився з ними при формуванні свого «уряду», або він бився з ними в битвах при Ухуді і Бадрі?!

Ми знаємо, що тисячі щирих муджахідів в Афганістані непохитні в своїй обіцянці перед Аллахом, в прагненні отримати Його довольство і піднести слово Всевишнього Аллаха, яке буде майоріти над будівлею Халіфату в Кабуле і Ісламабаді. Вони жертвували своїми життями не заради крісла, яке передбачає ООН, і не заради того, щоб догодити міжнародній спільноті, яка направляла на них тільки лише зброю, билась з ними, вбивала їх, залишала їх жінок вдовами, а дітей — сиротами. Коли руху стало ясно, що у нього немає проекту по встановленню Халіфату, і його нездатність зробити це стала очевидною, він повинен був пліч-о-пліч встати зі своїми братами, які щиро працюють над встановленням Праведного Халіфату за методом пророцтва, тобто надати допомогу Хізб ут-Тахрір — партії, яка має повний проект для держави Халіфат і здатна управляти державою і державними и закладами, управляти по Шаріату політично, як це робив Пророк Мухаммад (с.а.с.).

Ця партія повністю підготовлена до держави Халіфат за методом пророцтва, а не за методом кланів чи еміратів, які існували в нещодавній історії мусульман. Хізб ут-Тахрір не жадає зайняти пости в уряді, його метою є здійснення правління на основі Ісламу, і годі. Заради цього він і прагне до правлінню, а не заради яких-небудь корисних цілей. Правління в Ісламі — це обов’язок здатного на це, і здатний на це не може відмовлятись і сторонитись цього так само, як і нездатний не має права бути при владі і хапатись за неї як за власну здобич. Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав Абу Зарру:

يَا أَبَا ذَرٍّ، إِنِّي أَرَاكَ ضَعِيفاً، وَإِنِّي أُحِبُّ لَكَ مَا أُحِبُّ لِنَفْسِي، لَا تَأَمَّرَنَّ عَلَى اثْنَيْنِ، وَلَا تَوَلَّيَنَّ مَالَ يَتِيمٍ

«О, Абу Зарр,воістину, я бачу, що ти слабкий,і, воістину, я бажаю тобі того ж, чого бажаю і собі самому, а тому у жодному разі не прагни до тому, щоб бути правителем навіть над двома людьми, і у жодному разі не бери на себе повноваження по управлінню майном сироти!» (Муслім). Також він сказав йому:

يَا أَبَا ذَرٍّ، إنَّكَ ضَعِيفٌ، وَإِنَّها أَمَانَةٌ، وَإنَّهَا يَوْمَ الْقِيَامَةِ خِزْيٌ وَنَدَامَةٌ، إِلاَّ مَنْ أَخَذَهَا بِحَقِّهَا، وَأَدَّى الَّذِي عَلَيْهِ فِيهَا

«О, Абу Зарр, воістину, ти слабкий, а (влада) представляє собою дещо довірене (чоловіку), і в День воскресіння вона обернеться ганьбою і жалкуванням (для будь-якого) за винятком тих, хто отримає її по праву і виконає те, що йому (як правителю) треба буде робити» (Муслім).

 

Підготовлено для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Білял Мухаджір, Пакистан