Російське вторгнення в Україну продовжується ось вже на протязі трьох місяців. Є необхідність в тому, щоб прояснити поточні позиції сторін в цьому конфлікті для кращого розуміння того, що відбувається.
Позиція РФ
Позиція РФ в даному конфлікті є односкладною. Будучи не здатною проводити ефективні політичні маневри на міжнародній арені, Росія фактично потрапила у пастку, влаштовану для неї з боку США. Сьогодні український конфлікт для Росії перетворився в болото, яке нагадує трясовину, в який зав’яз СРСР в Афганістані.
В ситуації, яка склалась, підганяєма міфом про непереможність російської армії, яким забезпечується безпека всередині країни, Росія вимушена іти тільки уперед, тобто підсилювати ескалацію. Поразка у війні в Україні і навіть перемир’я несе загрозу існування самому режиму Путіна.
Росія в даному конфлікті є ведомою стороною.
Це, зокрема, визнає і сам Путін своїми наступними словами:
"Якщо б був хоч один шанс вирішити цю проблему іншими, мирними засобами, ми, звичайно б, цей шанс використали б. Але нам цього шансу не залишили, не дали просто. Іншого вибору просто не було".
Тому позиція Росії в даному конфлікті не вимагає глибокого вивчення, бо вона є простою і примітивною. Суть цієї позиції полягає в ескалації до повної перемоги, без яких-небудь можливостей компромісів.
Позиція Європи, зокрема Німеччини і Франції
В перші тижні і місяці конфлікту Німеччина і Франція були приголомшені нахабністю Росії, яка вдерлась на територію України. Незважаючи на те, що Емануель Макрон на самому початку іще здійснював якість спроби телефонних розмов з Путіним, в ітозі і він погодився, що компроміс не може бути досягнутий.
Керівництво ЄС зі схвалення Німеччини і Франції почало вводити чергові пакети санкцій один за одним.
Проте минав час і шок перших тижнів почав відходити.
Цьому сприяли рішучі кроки США, скеровані на досягнення своїх інтересів в даному конфлікті.
Так, 26 березня 2022р. президент США Байден відвідав Польщу, де під час своєї промови в Варшаві він говорив про велич українського і польського народів і їх важливу боротьбу зі злом, яке загрожує усьому цивілізованому світу. Треба зазначити, що Байден жодного разу не згадав Німеччину і Францію, не сказав жодного разу про їх роль і заслуги в цьому конфлікті.
До цього, 17 березня Зеленський звернувся до депутатів німецького Бундестага і в своїй промові розкритикував Німеччину за політику умиротворення, яку вона проводила у відношенні Путіна до 24 лютого, за те, що ставить торгівлю вище людських життів, а також за зволікання в поставках сучасної зброї.
Німеччина і Франція усвідомили наслідки своєї пасивності, у той час як США направляє даний конфлікт до рішенню, яке буде тільки лише на користь Америки. З одного боку, головні гравці в лиці ЄС будуть ослаблені від розриву економічних зв’язків з Росією, а з іншого — у східній Європі виникає союз Польщі, України і прибалтійських республік, які у випадку вступу України в ЄС в рази підсилить проамериканське лоббі всередині цього політичного союзу.
Позиція Англії
Позбавлена можливості проводити абсолютно незалежну впливову політику в силу загального послаблення, Англія в даному конфлікті як зазвичай дотримується політики обслуговування американських інтересів з одночасним нанесенням ударів по своїм конкурентам в Європі, таким як Франція і Німеччина.
Іще до подій 23 лютого Англія підливала масло у вогонь конфлікту на Донбасі, а також поставила тисячі протитанкових комплексів NLAW в межах американської політики озброєння України, яку короткозора Росія сприйняла як виклик для себе і в ітозі вдалась до повномасштабного вторгнення.
Більше того, Англія в своєму фірмовому стилі наважується атакувати навіть США зокрема за зволікання поставок в Україну американських зразків РСЗО (MLRS).
Про необхідність таких поставок висловився в інтерв’ю Блумбергу британський прем’єр Борис Джонсон, який сказав, що американські MLRS "допоможуть їм [українцям] захищати себе від ударів дуже потужної російської артилерії, і світова спільнота повинна уступити".
Зараз Британія пропонує Україні створити новий союз в противагу Брюсселю, в який повинні увійти Англія, Польща, Україна, Литва, Латвія, Естонія, а з часом і Туреччина.
Безперечно, дана пропозиція прем’єр-міністра Великобританії Боріса Джонсона сталі можливою зі згоди США і буде використовуватись як чинник тиску на ЄС у передодні саміту ЄС 23 червня, на якому буде вирішуватись питання про надання Україні статусу країни-кандидату для вступу в ЄС.
Пропонуємий Джонсоном союз не становить якої-небудь загрози для США, а тому вигідний для них, бо він буде складатись в своїй більшості із країн, в яких США мають значний політичний, економічний і військовий вплив.
Як би то не було в даному конфлікті Англія є провідником американських інтересів, з одночасним нанесенням ударів по своїм міжнародним суперникам, включаючи навіть США.
Позиція США
Америка є головним вигодоодержувачем в даному конфлікті. Адже ані для кого не секрет, що в ці місяці відбувається послаблення усіх її суперників — Європи в лиці Франції і Німеччини, Росії і Китаю, який тепер навіть не може мріяти про який-небудь союз з РФ для підсилення проти Америки.
У відношенні провідних країн Європи США ставлять на меті повний розрив яких-небудь економічних відносин з Росією. Особлива увага приділяється відмові Німеччини від російських енергоресурсів, нафти і газу.
В принципі політичне рішення про відмову було прийнято Німеччиною і ЄС у цілому у перші ж тижні війни. Проте на практиці реалізація цих намірів займе за заявами самих керівників ЄС не менше року.
Таким чином, занадто швидке завершення української кризи невигідне для США.
Коли в кінці березня Росія усвідомила, що взяття Києва є очевидно неможливим, вона спробувала представити свій відступ із київської і чернігівської областей у якості жесту доброї волі у межах мирних переговорів України і Росії в Стамбулі. У той час Росія була збентежена поразкою свого глупого бліцкригу, що ставив метою взяття Києва і зміну українського керівництва. В ті дні із Москви йшли сигнали про прихильність до переговорів.
Після цього багато військових експертів заговорили про те, що якщо Україна в найкоротші строки отримає від західних країн військову допомогу, зокрема, важкі види озброєння, то контрнаступ ВСУ може початись на протязі місяця, а на протязі 3 місяців можна буде говорити якщо не про повне завершення конфлікту, то про вихід на кордони на мить 23 лютого 2022 р.
Судячи по усьому це послужило причиною того, що США, незважаючи на усі запевняння підтримувати народ України у їх війні проти російського агресора, фактично пригальмували поставки в Україну критично важливих артилерійських систем.
Мова йде про дві реактивні системи залпового вогню (РСЗО) - M142 HIMARS і M270 MLRS з дальністю стрільби до 300 кілометрів.
Ці системи – на самому верху списку озброєнь, які хотів би отримати Київ від західних країн . Про це 21 травня, напередодні онлайн-переговорів міністрів оборони більше 40 держав-членів контактної групи "Рамштайн-2", відкрито сказав президент Володимир Зеленський.
"У мене немає секретів. Ми звертаємось до усіх країн з проханням поставити нам системи MLRS, за допомогою яких Україна зможе забрати ініціативу і почати звільнювати свою територію", - сказав він. Проте рішення передати ці системи на цій зустрічі прийнято не було.
Про сумніви американської адміністрації 18 травня написало видання Politico. Анонімне джерело в адміністрації президента США сказало виданню, що Вашингтон не дуже хоче передавати такі потужні системи Києву.
Американці нібито побоюються, що, отримавши таку потужну зброю в свої руки, українці почнуть обстрілювати цілі на території Росії.
28-го травня з’явилась інформація, що США усе ж прийняли рішення щодо поставок даної зброї.
Тим не менш, факт залишається фактом: Америка не хоче швидкої перемоги України, бо цього часу недосить, щоб досягти своїх цілей у відношенні західноєвропейських країн, зокрема Німеччини і Франції. Америці нікуди квапитись, адже час грає їй на руку.
У свою чергу Німеччина і Франція вирішили скористатись цією затримкою для того, щоб спробувати усадити сторони конфлікту за стіл переговорів. В європейському порядку денному активно почали лунати розмови про необхідність поступок з боку України, в тому числі територіальних, з метою недопущення іще більшої ескалації.
В керівництві України судячи по усьому розуміють про штучні затримки в поставках озброєнь з боку Європи і США.
Саме тому радник голови офісу президента України Олексій Арестович в прямому ефірі під час стриму на ютуб 25 травня 2022р. спалахнув нецензурною лексикою на адресу тих європейських політиків, які пропонують Україні віддати частину своїх територій в обмін на мир. Більш стриманою була його критика на адресу американської влади. Він зазначив, що заминка в поставках Україні критично важливого озброєння призвела до того, що Росія змогла зібрати ресурси, перехопила ініціативу і завдає серйозні удари по українським військам, які ведуть до тяжких втрат в живій силі.
Варто зазначити, що Арестович є представником української влади, якому дозволяється висловлювати позицію влади у такій відвертій формі, яку не можуть дозволити собі президент України, міністр закордонних справ та інші спікери більш високого рівня.
Тим не менш, у ситуації, яка склалась, українській владі залишається тільки змиритись з темпами поставок озброєнь, бо положення економіки і залежність від західної зброї не дозволяє проводити незалежну політику.
На завершення:
Українська криза є черговим підтвердженням того, що народи, їх суверенітет, ресурси, життя і кров є заручниками боротьби наддержав між собою.
І навіть ті із наддержав, які виставляють себе друзями і помічниками пригноблених народів насправді є головними зачинщиками конфліктів, і головними вигодоодержувачами від них. А усі розпотякування про право народів на самовизначення і незалежність, права людини, цінність людського життя і турбота про жінок, старих і дітях, є не більше аніж димовою завісою для проведення своєї огидної політики.
Таке положення буде зберігатись до тих пір, поки на світовій арені не буде відновлено божественне правління у виді Другого Праведного Халіфату за методом пророцтва, для якого турбота про добробут усього людства буде істинною ціллю, а не порожнім гаслом.
فَسَيُنْغِضُونَ إِلَيْكَ رُءُوسَهُمْ وَيَقُولُونَ مَتَىٰ هُوَ ۖ قُلْ عَسَىٰ أَنْ يَكُونَ قَرِيبًا٥١
«Але вони похитають головами і скажуть: «Коли ж це трапиться?». Скажи: «Можливо, це трапиться дуже скоро!». (Аль-Исра:51)
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Голова Інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір в Україні
Фазил Амзаєв
30.05.2022р.
