Кінець сіоністського утворення прийде з діями, а не з розрахунками і передбаченням

Новини та коментарі
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Новина: Три десятиріччя назад з’явились передбачення, засновані на так званому розрахунку «Хісаб аль-джамаль» (рахунок по буквам), що сіоністське утворення рухне в 2022 році.

Ці передбачення ґрунтувались на розрахунку аятів Корану, букв, слів і речень священного тексту. По мірі наближення цієї дати усе більше людей говорило про це передбачення і про те, що воно збудеться у червні 2022 року. Ця дата пройшла, а сіоністське утворення усе іще існує, більше того, воно продовжує свою агресію і покращує відносини з країнами в регіоні.

Коментар: В цьому передбачені можна виділити два моменти: один позитивний, і він радує, а другий негативний, і він засмучує.

Що стосується першого, то це упевненість мусульман в неминучому падінні сіоністського утворення і інтерес до знанню про те, коли це трапиться. Докази його падіння взяті із Корану, що вказує на упевненість здійснення цієї події і очікування її з великим нетерпінням. Поширення цієї новини серед мусульман є позитивним фактом, і він свідчить про їх готовність і бажання цього.

Що стосується другого, то це очікування досягнення мети без докладання яких-небудь зусиль на цьому шляху. Адже без реальних зусиль і витрати часу нічого не буде досягнуто, і не наблизимось ми ані на крок до мети. Мусульмани, а особливо — народ Палестини, доклали великих зусиль і принесли величезні жертви під гаслом звільнення Палестини і знищення сіоністського утворення, але усе було марно. Більше того, ці старання призвели до негативному досвіду, вони зміцнили існування цього утворення і поселили відчай в серцях мусульман щодо його знищення. Це одна із найбільших небезпек, жертви якої марні.

Очікування занепаду сіоністського утворення, ґрунтуючись на розрахунках, несе в собі дві величезні небезпеки. По-перше, використання Корану і шаріатських текстів в тому, на що немає вказівки Шаріату. В Ісламі немає основи для подібних розрахунків, немає доказу їх достовірності, і вони не беруться до уваги. Більше того, подібний підхід і подібні розрахунки суперечать шаріатському методу виведення законів, адже вони взяли до уваги будову слів та їх структуру згідно з арабською мовою і її правилами. Тому заключення цих розрахунків є великою шкодою, оскільки вони узаконюють ствердження, які засновані тільки на бажаннях і прагненні. Це нововведення, слідування вигаданому методу і застосування його его на шаріатських текстах. Окрім того, той, хто використовує цей метод, ставить фрази в тому порядку, в якому хоче, а потім розпочинає розрахунки. Він коректує слова і букви, поки результат цього роз ранку не співпадає з тим, що він намагається довести. Це є маніпуляцією і спотворенням, навіть якщо з самого початку і не ставилось такої мети.

Окрім усього іншого, результат цих розрахунків не є правильним. Прибічники розрахунків подають свої результати як дещо дивне, як деяке диво, як нібито в цьому є задум Шаріату, але мало з чим із цього ми можемо погодитись. В своїх розрахунках іноді вони упускають деякі букви, не приймаючи їх в розрахунок, а іноді вони враховують їх — в залежності від бажання отримати певну цифру. Наприклад, в словах Всевишнього Аллаха (ذَلِكَ الْكِتب) є прихований аліф, який іноді пишеться, а іноді ні, або в словах (وَلِيَ دِينِي) буква «я» в деяких копіях Корану не пишеться — (وَلِيَ دِينْ). Таким чином, щоб отримати потрібне число, вони переходять від одного кираату до іншому. Ці розрахунки водять в оману, навіть якщо і не призначались для цього. Якщо вийшло так, що розрахунок співпав з реальністю, то це випадковість і не більше, і не має це якої-небудь цінності перед Шаріатом.

Друга помилка,яка становить величезну небезпеку для мусульман, особливо для тих, хто мотивований і бажає змінити реальність, така. Справа в тому, що подібні розрахунки можуть сформувати в чоловіку поняття, що усе трапиться само собою, і йому просто необхідно сидіти і чекати, без якої-небудь цілеспрямованої діяльності, навіть якщо прибічники цих розрахунків з самого початку і не заклалати таку мету. Якщо покластись на ці розрахунки і чекати дати занепаду сіоністського утворення, то це приведе до утриманню від будь-якої діяльності по його усуненню, оскільки ця діяльність позбавиться змісту. Це також зупинить процес міркування про те, яким чином на практиці можна викоренити сіоністське утворення. На жаль, частково Умма уражена цією хворобою, і вона полягає у прагненні досягти мети з діями, які не ведуть до досягненню цієї самої мети, як, наприклад, дуа про перемогу, прожиток чи про порятунок. Або ж за допомогою поклоніння і благих справ намагатись змінити систему невір’я. Навіть якщо і є різниця між цими прикладами і розрахунками про загибель сіоністського утворення, то результат у них — один, і це відволікання від практичних дій для досягнення мети. Це перехід із площини змінень до іншої площини, яка не має відношення до змінень, її причинам і зобов’язанням.

Усунення сіоністського утворення — це проблема, і Шаріат вимагає від нас дій, які приведуть до змінень і вирішать цю проблему. Ці змінення реальні і відчутні, і вони несуть за собою руйнування і смерть, поразку і вигнання, війну і розгроми. Для цього треба створити причини, які приведуть до результатів. Наприклад, підготовка сил для усунення влади чи режиму і встановлення на його місці нової влади. Це метод усунення сіоністського утворення, це метод досягнення будь-якої відчутної мети на землі. Такий метод вимагає детального розгляду і вивчення, щоб подолати і усунуті усі перешкоди на цьому шляху. Це метод вимагає міркувань, які приведуть до реальних фізичних дій і зміненню реальності. Це політичне рішення про справи мусульман і рішення їх проблем, тобто це практичне міркування, яке веде до дій і зміненню. Це міркування і вивчення не відволікає від продуктивного мислення, і це не омана і не обман, а зусилля і жертви на цьому шляху не є марними. Також це міркування і вивчення не займають розуми ілюзіями і фантазіями, які придатні лише для спалювання вільного часу. А до цих непотрібних речей можна віднести подібні розрахунки, навіть якщо подібні дії були щирими.

إنَّ اللهَ لَا يُغَيِّرُ مَا بِقَوْمٍ حتَّى يُغَيِّرُوا مَا بِأَنْفُسِهِمْ

«Воістину, Аллах не міняє того, що з людьми, поки вони самі не змінять те, що з ними» (13:11).

 

Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Махмуд Абдульхаді
30 Зуль-хіджа 1443 р.х.
29 липня 2022 р.