Новина:
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск дав інтерв’ю європейським засобам масової інформації, в якому попередив, що Європа увійшла в «передвоєнну епоху» і якщо Росія доб’ється перемоги над Україною, ніхто на континенті не буде почувати себе в безпеці.
Його заяви пролунали в день (29 березня 2024 р.), коли Росія здійснила черговий масований обстріл українських енергетичних об’єктів за допомогою ракет і дронів. (BBC)
Коментар:
Аналіз подій, які відбуваються протягом останніх декількох місяців навколо російського вторгнення в Україну дає зрозуміти, що США на даному етапі ставлять наступні цілі у відношенні Росії і країн ЄС.
1. У відношенні Європи, США поставивши на паузу фінансування України, бажають іще більшого залучення європейських країн в українську кризу.
Саме тому перебуваюча під повним впливом США українська влада підіграє, заявляючи, що Україна справиться і без американської допомоги, якщо європейські союзники будуть приймати більш активну роль.
Судячи з усього європейські країни-локомотиви, Франція і Німеччина, а також інші активні гравці, такі як Польща, з її нинішнім проєвропейським урядом розглядають дану ситуацію як можливість роздобути хоч якийсь вплив на ситуацію в українській кризі.
Так, в своїй пасхальній промові канцлер Німеччини Олаф Шольц закликав німців об’єднатись перед російською загрозою і підсилити підтримку України.
Щодо Франції, то, як відомо, на зустрічі по підтримці України, яку 26 лютого скликав президент цієї країни Еммануель Макрон, він анонсував коаліцію далекобійної зброї для України і не виключив, що НАТО може відправити військових в Україну.
Раніше радник президента США з питань нацбезпеки Джейк Салліван підбадьорюючи президента Франції заявив, що Еммануель Макрон як лідер суверенної держави має повне право розглядати можливість відправки військ в Україну.
Заяви прем’єр-міністра Польщі, президента Франції та інших європейських лідерів ставлять на меті підготувати громадську думку своїх народів на користь збільшення витрат на Україну.
Судячи по усьому, Європа розуміє, що відсидітись за спиною США не вийде, оскільки їх заокеанський союзник своєю удаваною бездіяльністю навмисно підбадьорює Росію до ескалації в Україні.
Тим не менш, на дану мить немає ніяких ознак того, що залучення Європи до більш активної участі приведе до ослабленню впливу США в українській кризі. Навпаки, безроздільна хватка Америки над ситуацією не залишає ніяких шансів іншим учасникам міжнародного суперництва.
2. Щодо короткозорої Росії, то США бажають нанести іще більший збиток економічній і військовій силі Москви шляхом створення у російського керівництва ілюзії того, що західна підтримка України ослабла і зараз настала зручна мить, щоб примусити Україну сісти за стіл перегорів.
Клюнувши на цей виверт Америки, Путин підсилив свої наступальні дії на сході України, а також обстріли української території.
Так, наприклад, відновились масовані удари по енергетичній інфраструктурі, які тим не менш виглядають недоречними і більш дурними, на тлі того, що на дворі середина весни, а можливості України збивати ракети набагато більше, аніж раніше.
Для введення Росії в оману США вміло використовують розбіжності в конгресі між двома партіями, а також вкидають в інформаційне поле недоречні прогнози про те, що з приходом до влади Дональда Трампа підтримка України значно скоротиться, якщо не припиниться зовсім.
У якості прикладу того, як Росії нав’язується думка про нібито існуючі розбіжності між керівництвом США і України можна навести ситуацію навколо ударів по російським нафтопереробним заводам.
Так, спікер Держдепартаменту США Метью Міллер з одного боку заявив: «...Ми не заохочуємо і не підтримуємо нанесення ударів Україною за межами її території».
З іншого боку, радник Офісу президента України М. Подоляк відреагував на резонансну статтю Financial Times про те, що США нібито вимагали від України припинити атаки на нафтову інфраструктуру Росії наступними словами:
«Це фіктивна інформація. Ніхто не буде після двох років повномасштабної війни диктувати Україні умови ведення цієї війни».
Наївним є вважати, що подібні масштабні атаки вглиб російських територій відбуваються без схвалення з боку США, а також без американської допомоги в плануванні і наданні необхідної для подібних ударів розвідувальної інформації.
Підбиваючи підсумки, треба сказати, що США продовжують домінувати в українській кризі. Усе, що відбувається в останні місяці, виявляє дії Америки, скеровані з одного боку на підбадьорювання веденої та провокованої Росії до подальшої ескалації в Україні, ставлячи на меті іще більше ослаблення путінського режиму, а з іншого, вимусити Європу до іще більш активному втягненню в протистояння з Росією.
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Голова інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір в Україні
Фазил Амзаєв
04.04.2024
