У двадцять першому столітті неможливо заперечувати величезний тиск на жінок (і молодь - зокрема) через те, що вони ходять одягнені певним чином в світі глобалізації, який обертається навколо поп-культури і знаменитостей, а також телевізійних засобів масової інформації, які сприяють поширенню певних норм у всіх сферах, через що неможливо уникнути уваги, зверненої на зовнішній вигляд.
На жаль, дівчина-мусульманка не витримує цього тиску, і протягом останніх декількох років, одяг мусульманок (хіджаб) зайняв місце в індустрії моди. З причини чисельної кількості роликів про дівчат, одягнених в хіджаб, яких можна побачити на інтернет-каналі «You-Tube», або на «показах ісламських мод», а також в журналах і магазинах мод, мусульманок спонукають до того, щоб вони стежили за «модницями» в хіджабах, яких показують як елегантних зі стрункими фігурами дівчат в хустках, одягнених на них подібно до чалми або просто накинутих або обертаючих тіло, не звертаючи уваги на західну моду, смак і підтримувані тенденції. Це спонукало багатьох західних модельєрів, таких як «H&M», до того, що вони найняли моделей в хіджабах і створили спеціальні відділи з моделювання одягу для мусульманок. На початку цього року компанія «Dolce & Gabbana» зробила таким самим чином.
На жаль, ці тенденції змінили і трансформували хіджаб в такій мірі, що він не виглядає так, як повинен виглядати шаріатський одяг мусульманок. Ажіотаж ЗМІ навколо хімара (хустки) привів до того, що до хіджабу почали ставитися як до простого шматка тканини, який покриває голову, і, таким чином, хіджаб загубив мету свого призначення в якості шаріатського одягу. А паралельно з втратою понять про скромність і комплексних детальних пояснень суті хіджабу цей одяг перетворився незрозуміло у що.
Мусульманки забули, що в Ісламі мода не є частиною одягу мусульманської жінки. Всемогутній Аллах визначив реальність одягу, а тому на нас не повинні впливати вимоги дизайнерів, людей або суспільства. Ніхто не має права вирішувати, що повинні носити чи не носити жінки в різні пори року. Всемогутній Аллах по своїй милості звільнив нас від цього. Але чи означає це, що я говорю про те, що мусульманка не може носити гарний одяг? Звичайно, вона може носити гарний одяг, однак Всемогутній Аллах окреслив нам те, яким має бути наш одяг в суспільному житті у рамках системи громадського порядку.
Всемогутній Аллах ясно роз'яснив в Корані і Сунні то, яким має бути одяг мусульманки і не залишив це на примху людей, щоб вони обирали одяг відповідно до того, як вони його бачать. Всемогутній Аллах говорить в сурі «Ан-Нур»:
وَقُلْ لِلْمُؤْمِنَاتِ يَغْضُضْنَ مِنْ أَبْصَارِهِنَّ وَيَحْفَظْنَ فُرُوجَهُنَّ وَلا يُبْدِينَ زِينَتَهُنَّ إِلا مَا ظَهَرَ مِنْهَا وَلْيَضْرِبْنَ بِخُمُرِهِنَّ عَلَى جُيُوبِهِنَّ وَلا يُبْدِينَ زِينَتَهُنَّ إِلا لِبُعُولَتِهِنَّ أَوْ آبَائِهِنَّ أَوْ آبَاءِ بُعُولَتِهِنَّ أَوْ أَبْنَائِهِنَّ أَوْ أَبْنَاءِ بُعُولَتِهِنَّ أَوْ إِخْوَانِهِنَّ أَوْ بَنِي إِخْوَانِهِنَّ أَوْ بَنِي أَخَوَاتِهِنَّ أَوْ نِسَائِهِنَّ أَوْ مَا مَلَكَتْ أَيْمَانُهُنَّ أَوِ التَّابِعِينَ غَيْرِ أُولِي الإرْبَةِ مِنَ الرِّجَالِ أَوِ الطِّفْلِ الَّذِينَ لَمْ يَظْهَرُوا عَلَى عَوْرَاتِ النِّسَاءِ وَلا يَضْرِبْنَ بِأَرْجُلِهِنَّ لِيُعْلَمَ مَا يُخْفِينَ مِنْ زِينَتِهِنَّ
«Скажи віруючим жінкам, щоб вони опускали свої погляди і оберігали свої статеві органи. Нехай вони не виставляють напоказ своїх прикрас, за винятком тих, які видно, і нехай прикривають своїми покривалами виріз на грудях і не показують своєї краси нікому, крім своїх чоловіків, або своїх батьків, або своїх свекрів, або своїх синів, або синів своїх чоловіків, або своїх братів, або синів своїх братів, або синів своїх сестер, або своїх жінок, або невільників, якими оволоділи їх десниці, або слуг з числа чоловіків, позбавлених жадання, або дітей, які не зрозуміли наготи жінок; і нехай вони не стукають своїми ногами, даючи знати про прикраси, які вони приховують»(24:31)
Всемогутній Аллах наказав у цьому аяті мусульманці приховувати від усіх свої оздоби (за винятком того, що можуть бачити чужі чоловіки), крім їхніх чоловіків, батьків, синів, синів чоловіка та інших, про яких йдеться в аяті. Слова Всевишнього «...за винятком тих...» означають обличчя і руки. Це - думка більшості вчених, таких як пані Аїша, хай буде задоволений нею Аллах, думка Імама Маліка, Імама Шафії, Імама ат-Табарі, Імама аль-К'уртубі, Абу Катади, Муджахида, Хасана та Ібн Хазма. Всемогутній Аллах наказав віруючим жінкам прикрити хімаром (хімар - це хустка, якою покривають голови) їх шиї і груди - «виріз на грудях», - щоб приховати ті місця, які видно. Жінки за часів Пророка ﷺ ще до послання цього аята покривали свої голови хустками, кінці яких звисали на спинах, і їх шиї, вуха і верхня частина грудей були видні. Потім через одкровення Всемогутній Аллах наказав їм в сурі «Ан-Нур», 31 аят, покрити ці частини тіла хусткою. Імам Ібн Кясір сказав: «... Що стосується аята «і нехай прикривають своїми покривалами виріз на грудях», то тут мається на увазі хустка - нехай накидають шаль на груди, нехай не залишають відкритим виріз на одязі в області грудей, щоб приховати від чужих поглядів шию і груди та щоб відрізнитися від жінок, які за часів невігластва не покривали шиї і виріз на грудях". Більш того, жінка в ті часи, проходячи біля чоловіків, не приховувала свою шию, груди, показувала своє волосся і вуха. І тому Всемогутній Аллах наказав жінкам, щоб їх хустки покривали їхні голови, шиї і грудей. Крім того, Пророк ﷺ сказав: ««Якщо жінка досягає віку статевої зрілості, ніщо не повинно бути помічено у неї, крім цього і цього», - і він вказав на її обличчя і руки».
Згідно з цими та багатьма іншими шаріатськими доказами, жінці фард покривати всі її частини тіла, за винятком обличчя та кистей рук, перед сторонніми чоловіками, які не є її махрамами. Одяг жінки не повинен бути прозорим, не можна, щоб було видно колір її шкіри, а також вона повинна носити хустку таким чином, щоб її шия не була видна і не повинно бути видно навіть однієї її волосинки.
Крім того, Шаріат встановив для жінок певний одяг і зобов'язав їх носити його, коли вони виходять з їхніх будинків у громадські місця. У суспільному житті Шаріат наказав їй носити хустку (хімар) і джильбаб (одне цілісне плаття поверх її одягу, яке повинно звисати до низу і покривати ноги). Як уже згадувалося раніше, аят «і нехай прикривають своїми покривалами виріз на грудях» в сурі «Ан-Нур» говорить про хустку (хімар), а також слова Всевишнього Аллаха в сурі «Аль-Ахзаб»:
يَا أَيُّهَا النَّبِيُّ قُلْ لأزْوَاجِكَ وَبَنَاتِكَ وَنِسَاءِ الْمُؤْمِنِينَ يُدْنِينَ عَلَيْهِنَّ مِنْ جَلابِيبِهِنَّ
«О Пророк! Скажи твоїм жінкам, твоїм дочкам та жінкам віруючих чоловіків, щоб вони опускали на себе (або зближували на собі) свої покривала» (33:59), –
говорять про джильбаб.
Крім того, передається від Умму Атійя, нехай буде задоволений нею Аллах, що вона сказала: «Посланник Аллаха ﷺ наказав нам виводити під час свят 'Ід аль-Фітр та ' Ід аль-Адха молодих дівчат, жінок, які переживають менструації, і заміжніх жінок. Що стосується жінок з менструаціями, то вони віддалялися від молитви (в іншій версії: «від місця молитви») і спостерігали за благом і зверненнями мусульман до Аллаха зі своїми благаннями. Я сказала: «О Посланник Аллаха ﷺ, у когось з нас немає джильбабу», - і він відповів: «Нехай одягає джильбаб своїх сестер»».
У цьому хадисі Посланник Аллаха ﷺ ясно показує нам, що носіння джильбабу є обов'язковою умовою, яку повинна виконати жінка, якщо вона хоче вийти в громадське місце, оскільки він ﷺ не дав дозволу вийти тій, яка не має одягу (джильбабу), який вона одягне поверх свого одягу, щоб вийти в суспільство. Посланник Аллаха ﷺ наказав жінці зайняти джильбаб у її сестри, щоб вийти в громадське місце, і це є к'аріною, що вказує на те, що наказ в цьому хадисі означає обов'язковість джильбабу.
Таким чином, в суспільному житті жінці недостатньо носити хустку (хімар), сорочку і спідницю, або штани, або будь-яку іншу форму одягу, незважаючи на те, що цей одяг покриває її аврат, якщо цей одяг не відповідає тому, до чого зобов'язав жінку Всемогутній Аллах з хімара і джильбабу.
Крім того, Іслам забороняє жінкам виставляти напоказ свою красу (табаррудж): це означає носіння жінкою будь-якого вид одягу, прикрас і т.п., які привертають увагу до її прикрас чужих до неї чоловіків. Всевишній Аллах говорить в сурі «Аль-Ахзаб»:
وَقَرْنَ فِي بُيُوتِكُنَّ وَلا تَبَرَّجْنَ تَبَرُّجَ الْجَاهِلِيَّةِ الأولَى
«… не наряджайтеся так, як наряджалися у часи першого невігластва …» (33:33)
Таким чином, цілком очевидно, що будь-який одяг, який покриває аврат, не означає того, що жінки можуть носити її в присутності чужих (не махрам) людей, тобто в суспільстві. Наприклад, якщо одяг облягає її, окреслюючи форму її тіла, або вона вбрана таким чином, що привертає увагу до своєї краси, то жінці не можна носити такий одяг, тому що це буде вважатися табаррудж. Посланник Аллаха ﷺ сказав: «Я досі не бачив два види пекельних мучеників. Це люди, які тримають в руках батоги, схожі на коров'ячі хвости, і б'ють ними інших, а також одягнені, але в той же час оголені жінки, які схиляються в сторону і закликають до цього інших, а їх голови схожі на верблюжі горби. Вони не потраплять до Раю і навіть не відчують його пахощів, незважаючи на те, що вони будуть відчуватися на такій-то відстані».
Насправді, творці ісламської моди працювали тільки для зміцнення західного способу ідеалу краси, а цього немає в Ісламі. Давайте не будемо наївними і не будемо думати, що це не було підлаштовано свідомо. Більш того, постійний зв'язок між модою і одягом мусульманок робиться для того, щоб спробувати віддалити мусульманок від Ісламу і зробити так, щоб вони дотримуватися цього суспільства замість того, щоб виконувати накази Всевишнього Аллаха. Хіба це не знущання, коли світські ліберальні держави забороняють сестрам-мусульманкам носити хіджаб і нікаб в громадських місцях і паралельно з цим мода демонструє і розвиває «модні хіджаби»?! Це відбувається тому, що Захід з його індустрією моди усвідомлює силу мусульманки, яка приймає Іслам належним чином. Захід усвідомлює загрозу, яку вона становить для капіталістичної системи, яка експлуатує незахищеність жінок для своєї власної фінансової вигоди. У мусульманки, яка звільнилася від вимог «вільного суспільства», мислення стає самостійним; вона любить себе такою, яка вона є, і присвячує себе поклонінню Всемогутньому Аллаху, а не поклонінню дизайнерам. Справжня цінність і збереження прав і можливостей жінок та її звільнення можуть виходити тільки з Ісламу, оскільки система Ісламу розглядає проблеми жінки як проблеми людини, в той час як світські суспільства побоюються цього і тому створюють «ісламську» моду, щоб віддалити мусульманок від Ісламу в цілому.
Це благе провіщення, хвала Аллаху, що багато мусульманок стали носити шаріатський одяг заради того, щоб сильніше відповідати своїй релігії і досягти вдоволення Аллаха. Проте, тенденція слідування «модному хіджабу» або прийняття будь-якого одягу, що не відповідає ясним ісламським текстам, суперечить основній меті, заради якої вони почали носити це вбрання. Крім того, це просто означає заміну способу мусульманки з метою зробити так, щоб вона йшла за тими образами, які вводяться західними модельєрами, які працюють над нібито ісламською модою. Звичайно ж, в цьому немає жодних звільнень для мусульманки!
Мусульманська дівчина повинна знати, що це маніпулювання мусульманським одягом було розроблено з метою секуляризації, щоб мусульманки йшли на поступки, щоб зробити так, щоб вони обирали те, що вони хочуть втілювати з Ісламу, і залишали те, що не хочуть. Мусульманка повинна протистояти цій атаці і бути непохитною у своїй рішучості носити шаріатський одяг тільки заради вдоволення Всевишнього Аллаха. І в такі важкі часи ми повинні згадувати хадіс нашого Пророка Мухаммада ﷺ: «Воістину, після вас настануть довгі дні терпіння, і ті, хто в подібних обставинах стане дотримуватися того ж, на чому були ви, отримає нагороду, рівну нагороду п'ятдесяти з вас!».
Посланник Аллаха ﷺ попередив нас про те, що настануть такі часи, але ми повинні бути впевнені в тому, що плоди таких часів будуть великі і що ця релігія варта цієї боротьби і жертвування за неї.
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Аїша Хасан
13 Раджаб 1437
20.04.2016
Статтю написано у межах кампанії жіночого відділу Хізб ут-Тахрір під девізом: «Мусульманська молодь – піонери істинного розвитку»
