У кожного народу є свої герої. Вони назавжди залишаються у пам’яті людей через скоєні ними великі подвиги, на які здатні лише відважні люди.
Навіть народи, серед яких нема відважних людей, на кшталт американців, ліплять для себе героїв із злочинців, звеличуючи їх біографію та викривляючи історію. Що ж стосується героїв Ісламської Умми, то нема в історії подібних їм. Їх запам’ятали навіть вороги, як нашого господина Мухаммада ﷺ та його сподвижників. А що іще краще, так це те, що вони будуть вічно перебувати у Раю, ширина якого дорівнює ширині небес та землі, на ложах істини у Могутнього Владики. Вони заслужили це своєю самопожертвою та хоробрістю.
وَالسَّابِقُونَ الْأَوَّلُونَ مِنَ الْمُهَاجِرِينَ وَالْأَنْصَارِ وَالَّذِينَ اتَّبَعُوهُمْ بِإِحْسَانٍ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُمْ وَرَضُوا عَنْهُ وَأَعَدَّ لَهُمْ جَنَّاتٍ تَجْرِي تَحْتَهَا الْأَنْهَارُ خَالِدِينَ فِيهَا أَبَدًا ذَلِكَ الْفَوْزُ الْعَظِيمُ
«Аллах задоволений першими із мухаджирів та ансарів, які випередили решту інших, і тими, хто пішли строго за ними. Вони також задоволені Аллахом. Він приготував для них Райські сади, в яких течуть річки. Вони будуть там вічно. Це — великий успіх» (9:100).
Одним із героїв, який змінив хід історії в епоху джахілії на Аравійському півострові, у Перській та Римській імперіях, був сподвижник Посланника Аллаха ﷺ, Саад ібн Муаз (р.а.) — господин та воєначальник ансарів. Його коротке життя було повне великих подвигів, починаючи з прийняття Ісламу через заклик Мусаба ібн Умайра (р.а.), якого Пророк ﷺ відправив у Медину разом з групою мусульман, щоб вони навчали мединців Корану та основам Ісламу. Одного разу Мусаб разом з Асадом ібн Зурарою вирушили, прямуючи до БануАбд аль-Ашхаль та Бану Зафар. Саад ібн Муаз був родом із Бану Абд аль-Ашхаль і до того ж був двоюрідним братом Асада ібн Зурари з боку матері. Саад ібн Муаз та Усайд ібн Худайр були двома господами свого народу, і обидва були многобожниками. Після проповіді Мусаба Усайд прийняв Іслам і сказав: «Воістину, є у мене людина, якщо вона піде за вами, то не залишиться нікого із його племені, хто б не приєднався б до неї. Зараз я відправлю його до вас, це Саад ібн Муаз». Потім Усайд ібн Худайр пішов та привів до них Саада ібн Муаза. Саад сказав Асаду ібн Зурарі: «Клянусь Аллахом, якщо б між нами не було родинного зв’язку, ти б не зміг піти від мене живим! Ти хочеш нав’язати нам на нашій землі те, що нам неприємно?». Тоді Мусаб сказав йому: «Може, присядеш та послухаєш? І якщо тобі ця справа сподобається та прийдеться до душі — то приймеш його. Якщо не сподобається, то ми позбавимо тебе від предмету твоєї неприязні». Потім Саад сказав: «Ти прав!», — і присів; йому розповіли про Іслам та прочитали щось із Корану. Мусаб та Асад сказали: «Клянемося Аллахом, по сяйву його обличчя ми зрозуміли, що він прийде в Іслам іще до того, як заговорить з нами». Потім Саад сказав їм: «Що ж ви робите, коли хочете прийняти Іслам?». Вони відповіли: «Тит повинен зробити омовіння, почистити свій одяг та засвідчити, що нема божества, окрім Аллаха, і що Мухаммад — Посланець Аллаха. Після цього тобі варто зробити намаз у два ракяти».
Прийняття Ісламу Саадом ібн Муазом було далеко від сліпого наслідування та слідування пристрастям. Він прийняв Іслам лише після того,як вислухав доводи Мусаба ібн Умайра про те, що Іслам — це релігія істини, ниспослана Творцем всесвіту, людини та життя. І тому Іслам став його релігією та ідеологією, а дунья втратила важливість в його очах. Він став багато жертвувати на шляху поширення своєї релігії та надання допомоги Посланцю Аллаха ﷺ. Він не зупинявся ані перед чим, доки в Ісламу та у Пророка ﷺ не з’явилась держава, а люди стали натовпами входити у цю релігію. Поповнення благих справ Саада ібн Муаза почалось одразу ж після прийняття ним Ісламу. Він усвідомив те, що Іслам потребує володарів сили, які допоможуть релігії, і, дізнавшись про нагороду за цю справу, він надав цю допомогу, не залишивши цю справу іншим і не відклавши її.
Посланець Аллаха ﷺ здійснив хіджру у Медину після того, як був впевнений у допомозі Саада та його народу. Після цих подій Саад іще не один раз доведе свою мужність. Після того, як мусульмани виступили у район Бадру для битви з многобожниками, Посланець Аллаха ﷺ попросив поради у ансарів. Тоді Саад сказав: «Мі увірували у тебе і повірили тобі, засвідчили те, що ти приніс істину, і дали тобі клятви та обіцянки, що будемо слухати та підкорятись тобі. Роби ж, що хочеш, о, Посланець Аллаха, і, клянусь Тим, Хто послав тебе з істиною, якщо ти приведеш нас до моря і сам увійдеш у нього, ми увійдемо у нього разом з тобою, і ніхто із нас не залишиться позаду! І ми не боїмось того, що завтра ти поведеш нас на ворога, бо ми стійкі на війні та надійні у бою, і, може бути, Аллах дасть тобі побачити від нас те, що порадує тебе. Веди ж нас с благословення Аллаха!». Посланець Аллаха ﷺ зрадів цим словам, а Саад хоробро воював у цій битві, піднявши стяг племені Аус. Також Саад брав участь з Пророком ﷺ у битві Ухуд і мужньо оберігав його, коли решта інших кинулись навтьоки.
Герої віддають свої життя не так, як решта людей, вони уходять шахідами на шляху Аллаха, а небеса радіють зустрічі з ними. Таким був наш герой Саад ібн Муаз, який пав шахідом у битві з союзними племенами (аль-Ахзаб). Цього дня Саад надів кольчугу, яка не закриває руки, починаючи від плеча, і той час як мусульмани та союзні племена пускали один в одного стріли, один многобожник (його звали Ібн аль-Арка) потрапив стрілою в область плеча Саада ібн Муаза та пошкодив йому артерію. Рана Саада кровоточила, і Пророк ﷺ припік її, проте вона знов почала кровоточити, і Пророк ﷺ знов припік її. Спостерігаючи за цим,Саад ібн Муаз сказав: «О Аллах! Не забирай мою душу доти, доки я не помщуся Бану Курайза! (плем’я ,що порушило угоду з Пророком ﷺ та перейшло на бік союзних племен)». Після цього рана Саада перестала кровоточити , а плем’я БануКурайза предстало перед ним у суді. Потім він сказав: «О Аллах! Ти знаєш, що нема для мене більш улюбленої справи, аніж джихад на Твоєму шляху проти тих, хто зрадив Твого Посланця! О Аллах! Я думаю, що Ти зупинив цю битву, проте якщо війна з курайшитами буде продовжуватись, то продовж мені життя, а якщо ні, то забери мене до Себе!». Після цих слів рана знов стала кровоточити, і згодом Саад ібн Муаз помер.
Розставання з героями не схоже на розставання із звичайними людьми. Ібн Саад приводить від Асема ібн Катади: «Посланець Аллаха ﷺ заснув, а глибокою ніччю до нього прийшов Джібріль і спитав: «Хто із твоєї Умми помер сьогодні вночі , зустрічі з яким зраділи жителі небес?». Він відповів: «Я не знаю, учора хворів лише Саад», — і спитав людей: «Що трапилось з Саадом?». Йому відповіли: «О, Посланець Аллаха, він помер, потім прийшли його родичі і унесли його до себе». Посланець Аллаха ﷺ прочитав ранкову молитву, а потім вийшов, і з ним були люди, і швидко, тягнучи одяг , вони направились до Сааду. Вони йшли так швидко, що їх взуття рвалось та спадало з ніг. Тоді одна людина сказала Пророку: «О Посланець Аллаха, ти так квапився», — на що він відповів: «Я боюсь, що нас випередять янголи, як вони випередили нас до Ханзали»». Вивів Бухарі, що Джабір ібн Абдуллах (р.а.) сказав: «Я чув, як Пророк ﷺ сказав: «Престол Аллаха закачався через смерть Саада ібн Муаза»». У книзі «Фатх аль-барі» Ібн Хаджара пишеться: «Престол закачався через радощі від приходу душі (Саада ібн Муаза)».
О, володарі сили та ті, хто здатні надати допомогу релігії!
Серця мусульман наповнюються любов’ю до господину ансарів Сааду ібн Муазу через його стійку позицію у житті. Коли згадується його ім’я, люди моляться за нього Аллаху. Коли віруючі чують, що трон Милостивого закачався через його смерть, то їх серця наповнюються радістю за нього. Велич людини полягає у її щирій позиції, високих цілях, терпінні, якими б не були перешкоди. Ви живете у часи, коли удруге заговорили про ансарів та мухаджирів. Така можливість надати допомогу релігії — це дар Аллаха. Хіба ви не примете цей дар?! О, помічники Аллаха! Ідіть до величі вашої релігії та Умми! Надайте допомогу релігії Аллаха! Кваптеся скоїти благе діло! Станьте небагатьма із останніх поколінь, про яких Аллах сказав:
وَالسَّابِقُونَ السَّابِقُونَ * أُولَئِكَ الْمُقَرَّبُونَ * فِي جَنَّاتِ النَّعِيمِ * ثُلَّةٌ مِنَ الْأَوَّلِينَ * وَقَلِيلٌ مِنَ الْآخِرِينَ
«А ті, хто випередили решту інших у скоєнні благих діянь, випередять решту інших у Раю. Вони будуть наближеними у Садах блаженства. Багато із них — із перших поклонінь, і небагато хто — із останніх» (56:10–14).
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Біляль аль-Мухаджір, Пакистан
20 Джумада аль-уля 1438 р.х.
17.02.2017 р.
