Для правильного виховання дитини необхідно рівномірно сформувати у ньому усі цінності, щоб одна не подавляла іншу і щоб усі вони були присутні у дитині одночасно.
1 — Духовна цінність. Її формують в дитині з самого дитинства, пов’язуючи її дії з ісламською акридою та законами Шаріату, такими як закони ібадату. моральності, одягу. Їжі та стосунків з іншими людьми.
— Любов до азану та ікамату. Після народження дитини у її праве вухо говориться азан, а у ліве — ікамат. Повідомляється від Хусейна ібн Алі, від Пророка ﷺ:
مَنْ وُلِدَ لَهُ مَوْلُودٌ، فَأَذَّنَ فِي أُذُنِهِ الْيُمْنَى، وَأَقَامَ فِي أُذُنِهِ الْيُسْرَى، لَمْ يَضُرَّهُ أُمُّ الصِّبْيَانِ
«Якщо у людини народилась дитина, і вона сказала азан їй у праве вухо, а ікамат — у ліве, то їй не завдасть шкоди джин по імені УммСибьян» (Ібн Сунні, аль-Байхаки, Абу Яйла).
Навчання дитини читанню дуа перед їжею, питвом та справлянням нужди.
Навчання аятам із Корану, доки він не почав робити намаз у сім років, тому що Посланець Аллаха ﷺ сказав:
مُرُوا أَبْنَاءَكُمْ بِالصَّلَاةِ لِسَبْعِ سِنِينَ، وَاضْرِبُوهُمْ عَلَيْهَا لِعَشْرِ سِنِينَ، وَفَرِّقُوا بَيْنَهُمْ فِي الْمَضَاجِعِ
«Наказуйте своїм дітям робити намаз з семи років, починайте побивати їх, якщо вони к десяти рокам усе іще не роблять намаз, та відділяйте їх ложе» (Ахмад).
Батьки повинні обрати найкращі способи того, як навчити дітей намазу і посту з раннього віку, тому що ці обряди поклоніння потребують підготовки з самого раннього дитинства. Сподвижники (р.а.) привчали своїх дітей посту, а якщо дитина плакала через голод, то давали їм іграшки, щоб відволікти від їжі.
— Розповіді дітям про Сіру Пророка ﷺ та його якостях. Сподвижник Саад ібн Абу Ваккас (р.а.) говорив: «Ми навчали наших дітей Сирі Посланця ﷺ та історії його військових походів подібно тому, як навчали їх Корану».
— Необхідно, щоб діти боялись Аллаха, знаючи, що Він спостерігає на усіма їх діями, і тим самим вони стали б підкорятись Його наказам та віддалятись від Його заборон.
2 — Гуманна цінність. Аллах вклав в кожну людину інстинкт продовження роду. Ця характерна риса спонукає людину зберегти людський рід, а до проявів цього інстинкту відносяться батьківська та материнська любов. Якщо цих якостей у нас не було, то людський рід зник би, батьки б не були терплячими у турботі про своїх дітей, не забезпечували б їх, не виховували і не оберігали б їх від хвороб та проблем. Всевишній Аллах говорить:
الْمَالُ وَالْبَنُونَ زِينَةُ الْحَيَاةِ الدُّنْيَا
«Багатство та сини — прикраса мирського життя» (18:46),
وَالَّذِينَ يَقُولُونَ رَبَّنَا هَبْ لَنَا مِنْ أَزْوَاجِنَا وَذُرِّيَّاتِنَا قُرَّةَ أَعْيُنٍ وَاجْعَلْنَا لِلْمُتَّقِينَ إِمَامًا
«Вони говорять: «Господь наш! Даруй нам відраду очей в наших дружинах і нащадках і зроби нас зразком для богобоязливих»» (25:74).
В обмін на батьківську любов, яка оберігає дітей та допомагає їм у житті, Аллах вимагає від дітей також любити своїх батьків, знати їх права, поважати, робити благодіяння, слухатися та доглядати за ними у старості. Всевишній Аллах говорить:
وَقَضَى رَبُّكَ أَلاَّ تَعْبُدُواْ إِلاَّ إِيَّاهُ وَبِالْوَالِدَيْنِ إِحْسَانًا إِمَّا يَبْلُغَنَّ عِندَكَ الْكِبَرَ أَحَدُهُمَا أَوْ كِلاَهُمَا فَلاَ تَقُل لَّهُمَآ أُفٍّ وَلاَ تَنْهَرْهُمَا وَقُل لَّهُمَا قَوْلاً كَرِيمًا * وَاخْفِضْ لَهُمَا جَنَاحَ الذُّلِّ مِنَ الرَّحْمَةِ وَقُل رَّبِّ ارْحَمْهُمَا كَمَا رَبَّيَانِي صَغِيرًا
«Твій Господь наказав вам не поклонятися нікому, окрім Нього, і робити добро батькам. Якщо один із батьків або обидва досягнуть старості, то не говори їм: «Уф!»,— не кричи на них та звертайся до них шанобливо. Преклоняй перед ними крило смирення по милосердю своєму і говори: «Господи! Помилуй їх, адже вони ростили мене дитиною»» (17:23,24).
Також до гуманної цінності відноситься благодіяння у відношенні сусідів, друзів, родичів та усіх людей та взаємодопомога з ними у нуждах. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
وَاللَّهُ فِي عَوْنِ الْعَبْدِ مَا كَانَ الْعَبْدُ فِي عَوْنِ أَخِيهِ
«Аллах буде надавати допомогу (Своєму) рабу, доки сам раб буде надавати її своєму брату» (Муслім).
3 — Моральна цінність. Моральність — невід’ємна вроджена якість людини, тому необхідно з самого дитинства виховувати у дитині чесність, вірність,правдивість, виконання обіцянок та очищення язика від ображань та непристойностей. Дитина повинна виховуватись вдалині від підлості та усього, що суперечить мужності. Вона повинна вчитися контролювати себе та свої почуття, розділяти чуттєве та розумове сприйняття. Наприклад, якщо хтось образив її, вона не повинна у той же час відповідати та мститися, навпаки, повинна берегти спокій та володіти собою, щоб нею не оволоділа злоба. Повідомляється від Абу Хурайры (р.а.), що Посланець Аллаха ﷺ сказав:
لَيْسَ الشَّدِيدُ بِالصُّرَعَةِ، إِنَّمَا الشَّدِيدُ الَّذِي يَمْلِكُ نَفْسَهُ عِنْدَ الْغَضَبِ
«Сильний не той, хто переможе іншого, а сильний той, хто оволодіє собою і гніві» (Бухарі, Муслім).
Вихователь повинен бути прикладом для своїх дітей — не брехати їм, щоб заспокоїти, коли вони плачуть та гніваються, або щоб спонукати до чогось, тому що дитина почне помічати брехню та брати приклад з батьків. Повідомляється, що Абдуллах ібн Амір ібн Рабіа (р.а.) сказав: «Одного разу, коли я був дитиною, до нас додому прийшов Посланець Аллаха ﷺ, а я втік гратися. Тоді мати покликала: «О Абдуллах! Підійди сюди! Я тобі щось дам!». Посланець Аллаха ﷺ сказав їй:«Що ти йому хотіла дати?». Вона відповіла: «Фінік». Він сказав їй: «Якщо ти не зробиш це, то на тобі буде брехня»».
Варто врахувати, що люди різняться у визначенні пріоритету однієї цінності над іншою. Бувають випадки, коли часу досить лише для того, щоб охопити лише одну цінність, і доводиться залишати іншу. У таких випадках неправильно залишати вибір на людський розум, тому що він піддається впливу того оточення, в якому живе. До того ж людина обмежена у своїх можливостях і потребує допомоги Аллаха. Таким чином, він повинен звертатись з цією проблемою до Ісламу, який ниспосланий Аллахом, Знаючим, що краще вибрати людині.
أَلَا يَعْلَمُ مَنْ خَلَقَ وَهُوَ اللَّطِيفُ الْخَبِيرُ
«Невже цього не буде знати Той, Хто створив, якщо Він — Проникливий, Знаючий?» (67:14).
У таких випадках Іслам не встановив твердого правила. Іноді він вимагає віддати перевагу гуманній цінності над духовній. Наприклад, коли мати робить намаз і помічає, що її дитина наблизилась до чогось небезпечного, то їй треба негайно віддалити дитину від небезпеки, а потім продовжити здійснення намазу.
Інколи Іслам віддає перевагу матеріальній цінності над духовній. Повідомляється, що Умар ібн аль-Хаттаб проходив повз групу людей, які робили намаз у мечеті, у той час, як усі вже розійшлись по своїм справам, і спитав: «Хто ви?». Вони відповіли: «Ми — ті, хто уповають на Аллаха». Тоді Умар почав бити їх палкою і сказав: «Нероби! Ви сподіваєтесь, що золото та срібло упаде з небес?!».
Проте у більшості випадків духовна цінність має перевагу над матеріальною. Всевишній Аллах говорить:
يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا إِذَا نُودِي لِلصَّلَاةِ مِن يَوْمِ الْجُمُعَةِ فَاسْعَوْا إِلَى ذِكْرِ اللَّهِ وَذَرُوا الْبَيْعَ ذَلِكُمْ خَيْرٌ لَّكُمْ إِن كُنتُمْ تَعْلَمُونَ
«О ті, які увірували! Коли закликають на намаз у п’ятничний день, то скеровуйтесь до поминання Аллаха і залиште торгівлю. Так буде краще для вас, якщо б ви тільки знали» (62:9).
Також духовній цінності віддається перевага над гуманною цінністю. Всевишній Аллах говорить:
قُلْ إِن كَانَ آبَاؤُكُمْ وَأَبْنَآؤُكُمْ وَإِخْوَانُكُمْ وَأَزْوَاجُكُمْ وَعَشِيرَتُكُمْ وَأَمْوَالٌ اقْتَرَفْتُمُوهَا وَتِجَارَةٌ تَخْشَوْنَ كَسَادَهَا وَمَسَاكِنُ تَرْضَوْنَهَا أَحَبَّ إِلَيْكُم مِّنَ اللّهِ وَرَسُولِهِ وَجِهَادٍ فِي سَبِيلِهِ فَتَرَبَّصُواْ حَتَّى يَأْتِيَ اللّهُ بِأَمْرِهِ وَاللّهُ لاَ يَهْدِي الْقَوْمَ الْفَاسِقِينَ
«Скажи: «Якщо ваші батьки, ваші сини, ваші брати, ваше подружжя, ваші родини, набуте вами майно, торгівля, застою в якій ви побоюєтесь, та оселі, які ви схвалили, миліші вам, аніж Аллах, Його Посланець та боротьба на Його шляху, то чекайте, доки Аллах не прийде зі Своїм велінням. Аллах не наставляє на прямий шлях нечестивих людей»» (9:24).
Спеціально для Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Наджах Сабаттін, Йорданія
4 Джумадаас-сані 1438 р.х.
03.03.2017 р.
