Структура, порочність та реальна мета системи світської освіти у Туреччині

Статті
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Для викоренення ісламських цінностей у суспільстві Турецькою Республікою по системі освіти був нанесений сильніший удар у виді її секуляризації.

«Закон про стандартизацію освіти» від 3 березня 1924 року вважається одним із ключових революційних кроків республіки, скерованих на «модернізацію» та «секуляризацію» культурного життя у Туреччині. За допомогою даного закону просвіті та освіті у країні надали статус національної, а школи та релігійні заклади (медресе), діючі під контролем Шейх уль-Ісляма Османської держави, буди скасовані.

Після прийняття закону про стандартизацію освіти один за іншим пішли нові закони, які внесли світські, сучасні та нібито наукові реформи. З прийняттям закону «Про організацію системи освіти» від 2 березня 1926 року були закладені основи сучасної системи освіти у Туреччини — тепер початкова, середня та вища освіта стали засновані на єдиних принципах, а усі учбові заклади повинні мати дозвіл від держави, яка визначає предмети та методику викладання у школах. Із шкільної програми викреслили такі предмети як тафсір, історія тафсіра, хадіс, історія хадіса та історія науки калам; класи стали змішаними, а початкова освіта у країні — безплатною та обов’язковою. У період з 1925 по 1935 роки було видано багато законів: країна перейшла з ісламського календаря на григоріанський; часи доби почали складатись по годиннику, а не по часу намазів, як раніше; цифри змінені з традиційних арабських на європеїзовані; міри ваги, довжини, а також робочі та вихідні дні були приведені у відповідність з європейськими. Другу половину суботи та неділю об’явили вихідними замість п’ятниці. У цей час друга стаття конституції Турецької Республіки проголошувала про те,що «релігія Турецької держави — Іслам», але 10 квітня 1928 року дана стаття була скасована, а згодом за цим була прийнята латиниця замість арабського алфавіту — і усі країна вмить опинилась неграмотною.

«Основний закон про народну освіту Туреччини» проголошує: «Мета системи - виховати кожного представника турецького народу як громадянина, який знайомий зі своїми обов’язками та відповідальністю, а також який перетворює їх у свої особисті вчинки та цінності перед Турецькою Республікою — демократичною, світським, правовою, соціальною державою,що прив’язана до принципів та революційних реформ Ататюрка» (стаття №2); «Система освіти працює над реалізацією та збереженням сильного, вільного та демократичного громадського порядку» (стаття №11): «Світська система є основою у народній освіті Туреччини» (стаття №13); «Освіта — наукова» (стаття №13); «Спільне навчання хлопців та дівчат у школах є основою (процесу навчання — ред.)» (стаття №15).

Іншими словами, прийнята світська система у країні, заснована на принципах та реформах Ататюрка, за останні більше ніж 90 років, нічого не зробила, окрім як виховання західного покоління людей, які не мають ніяких зв’язків зі своїм минулим, але які мають напис «мусульманин» у посвідченні особи. Таким чином, у учбовій програмі не залишилось нічого із Ісламу, окрім предмету «релігія», в якому нема нічого спільного з істиною ісламської релігії, а навпаки, там запроваджена та вивчається світська концепція релігії , яка вписується в офіційну ідеологію.

Освіті заклади , які надають, як заявляється, ісламську освіту, такі як середні школи, де навчаються імами-хатіби, і факультети ісламської теології (іляхіяти),насправді надають учням світські знання , обмежені поклонінням, мораллю та так, що ігнорують ісламські системи. Тут Іслам розглядається як академічна дисципліна, що знаходиться десь на рівні історії та філософії. Учні зустрічають замість знань, які сформують у них ісламську особистість, пару-трійку аятів та хадісів про мораль та доктрину, які необхідно зазубрити, щоб якомога швидше здати екзамени.

Поруч із цим, у шкільній програмі присутні окрім релігійних предметів ті дисципліни, які формують такі погляди на життя та поняття, які є вкрай протилежними ісламській доктрині . Наприклад, теорія Дарвіна досі не пішла з підручників біології мер, незважаючи на те, що з точки зору Ісламу це — явне невір’я. Юридичні факультети навчають західній юриспруденції, вивчення якої є забороненим в Шаріаті. Економічні факультети навчають моделі капіталістичної економіки, основи якої протилежні економічній системі Ісламу . Капіталістична система заснована на відсотках, податках, ідеї обмеженості джерел багатства та необмеженості людських потреб, тут, на відміну від Ісламу,нема мети вдовольнити основні потреби т людей, а переслідується мета забезпечення їх усіма товарами та послугами, в яких має потребу кожен індивід. Капіталістична економіка також сконцентрована на збільшенні національного прибутку та виробництва, при цьому питання вдоволення основних та другорядних потреб людини залишений на розсуд її самої. Таке розуміння економіки збагачує капіталістів, а більшість людей залишає існувати у бідності. Окрім цього, капіталістична економічна система представляється у якості єдиної життєздатної альтернативи комуністичній економічній системі, прощальність якої вже себе показала. Проте наявність ісламської економічної системи, яка протягом усієї історії свого існування показала успіх на усій території , де вона застосовувалась, ігнорується.

На медичних факультетах практикується розтин. Наклеп та брехня на адресу мусульманських лідерів на уроках історії видається за правду, які і обриваються усі зв’язки молоді зі своїм славетним минулим та пращурами. Уроки філософії запроваджують заблудлі погляди та доктрини, засмічуючи молоді розуми. Психологія та соціологія видаються за науку, де наукове та розумне мислення перемішуються між собою та приводять до результатів, що суперечать ісламській ідеї. Наприклад, будь-який вчинок або розлад, який може мати місце в людині, таке як гомосексуалізм або депресія, видається у якості «збою» у головному мозку, а не як результат шкідливих порочних понять та схильностей в людині. Хоча насправді Іслам не лише з легкістю лікує такі відхилення, але іще і успішно попереджає її появу . Результатом усього цього є те, що молодь . будучи позбавленою благ як мирських, так і благ, які відносяться до Ахіра, з застряглим між ними укладом життя, так не отримує ані академічного успіху, ані стипендії гідного перед Аллахом раба.

Модель освіти, орієнтована на формування світських людей, повністю віддаляє мусульманську молодь від ісламської точки зору на життя, замість цього долучаючи до західного образу життя. Турецька Республіка , імпортуючи західну модель життя, одночасно імпортує у мусульманське оточення і хвороби, які гублять західні суспільства. Змішані класи самі по собі є лихом, яке каталізує неуспішність учнів. Від таких класів почав відмовлятись навіть Захід, але ідеологічні міркування у Туреччині не дають системі освіти припинити наполягати на змішаних класах. Бійки учнів, викликані надмірною емоційною близькістю, статевим потягом та ревнощами до протилежної статі — справа, яка стала повсякденністю у школах країни, а злочини та суїциди на цьому ґрунті заполонили інформаційні. Згідно доповіді Профсоюзу робітників сфери освіти та науки Туреччини «Eğitim-Sen», оприлюдненій під назвою «Сексизм (дискримінація за статевою ознакою) в освіті – 2015», школи Туреччини стоять на першому місці по поширенню насильства у відношенні жінок та гендерної нерівності у суспільстві . Інше опитування «Eğitim-Sen» демонструє те, що 13% опитаних учениць у школах піддавались фізичним нападкам , 54% із яких здійснені з боку шкільних банд. Окрім цього, 90,8% опитаних зізналися у серіальній залежності. Прикладом розпусти, яка запанувала у школах, можна привести нещодавній скандал навколо сімнадцятирічної дівчини у місті Текірдаг, яка продавала тринадцятирічних учениць дорослим чоловікам та школярам у сексуальне рабство.

Вік прилучення до алко-та наркозалежності, яка усе більше і більше поширюється, опустився до 10 років. За лікуванням від наркотиків лет кожного року звертаються майже 230 тис. людей, 25% із яких — у віці 12-14 років, а більше 17% — молодше 11 років. 8% усіх померлих від наркотиків людей складають представники вікової 15-19 лет, а 1,2% — це діти до 15 років. Такі дані надають орган. Інститут статистики Туреччини «TURKSTAT» же, у свою чергу, вказує на те, що щорічно біля 115 тисяч дітей потрапляють у відділення поліції за вживання , купівлю або продаж наркотиків та психотропних речовин, скоєння крадіжок, розбоїв або насильницьких дій та пошкоджень майна.

Незважаючи на усе більше гнітючу картину, у країні з мусульманським населенням досі наполягають на світській моделі освіти, яка, до того ж, має західну фінансову підтримку у виді грантів та стипендій . Наприклад, у цьому напрямку діють такі освіті програми Європейського Союзу, як «Comenius», «Erasmus», «LeonardodaVinci», «Grundtvig», «Молодіжна програма ЄС» та програма навчання за кордоном «JeanMonnet».

Ми привели лише невелику частину проблем, які безперервно подвоюються, що викликані світською системою освіти, яка застосовується у Туреччині вже більше 90 років. Що стосується її академічних успіхів, то міжнародні інститути приводять невтішні цифри. Так, рівень та якість освіти математики учнів четвертих класів початкової школи та учнів восьмих класів у країні нижче середніх показників «TIMSS» («Міжнародне моніторингове дослідження якості шкільної математичної та природничо-наукової освіти»). А у тесті Міжнародної програми по оцінці освітніх досягнень учнів «PISA» турецькі підлітки у віці 15 років зайняли передостаннє місце серед своїх однолітків із 35 країн Організації економічної співпраці та розвитку (ОЕСР). Ці дані - набагато гірші порівняно з попередніми оцінками «PISA». Що стосується випускників учбових закладів та дорослого населення, то, згідно даним програми багатоетапної оцінки навичок та компетенції дорослого населення працездатного віку «PIAAC» у країнах ОЕСР, в областях читання та математичної грамотності Туреччина зайняла третє місце з кінця, а в області рішення задач у технологічно насиченому оточенні — останнє. Усі оцінки показують, те, що якість освіти у Туреччині є низькою та продовжує падати.

Реальна та основана мета системи світської освіти полягає у тому, щоб запобігти появі у суспільстві ісламських особистостей з правильним поглядом на життя. Причини очевидні: світська система освіта світської Турецької республіки працює над тим, щоб мусульмани не бачили в Ісламі ідеологію та не усвідомлювали того факту, що республіка створена для служби колонізаторським силам, які наділи кайдани на Ісламську Умму. Поява прошарку просвічених людей приведе до того, що систему, побачать явну протилежність між своїми переконаннями та нею і захочуть її змінити на Праведний Халіфат за методом пророцтва. Адже лише практичне застосування системи та законів, які визначив Аллах, дозволить викоренити хвороби,які спіткали мусульманські народи та які були викликані західною моделлю правління та життєвого укладу . Чи може бути іще більша загроза для секуляристської системи, аніж поява просвічених людей?

Для Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Зехра Малік
22 Джумада аль-уля 1438 р.х.
19.02.2017 р.