Що означає вираз «той, хто розв’язав вузол Ісламу зі своєї шиї»?
Ісламський вчений ханафітського мазхабу Шейх Мулла Алі аль-Карів у своїй книзі «Міркат аль-Мафатіх» — коментарях до збірці хадісів «Мішкат аль-Масабіх» — пише: «Вираз «той, хто розв’язав вузол Ісламу зі своєї шиї» означає порушити договір, знехтувати покладеною на людину відповідальністю, відступитися від общини та вийти проти одностайності . Інші вважають, що той, хто розв’язав вузол Ісламу зі своєї шиї — це той, хто порушив заповіт, даний Аллаху, і проявив недбалість по відношенню до тієї відповідальності, яку несе кожен із людей». У хадісах Пророка Мухаммада ﷺ на арабській мові «вузол» позначається словом «رِبْقَة», яке на російську мову перекладається як морський вузол, що складається із великої кількості витків навколо петлі. Так, згуртування мусульман навколо одного Імама, де кожен підтримує іншого, представляє собою єдину общину, на кшталт отари овець з навішеними на шиї дзвіночками, які дозволяють їм звертати увагу один на одного , заступатися один за одного при лиху та бути разом. Таким чином, мусульмани повинні бути згуртованими навколо Ісламу і не знімати ісламський вузол зі своєї шиї. Такою є алегорія у даному хадісі.
Відомий ісламський вчений шафіїтського мазхабу Абу Сулейман аль-Хітабі говорив: «Хто вийде із підкорення Імаму общини або відступиться від неї у якомусь одностайному серед мусульман питанні, той впаде в оману та загине».
У своїх збірках хадісів Імам Муслім передає від Абу Къайса ібн Ріяха, від Абу Хурайри, що Пророк ﷺ говорив:
مَنْ خَرَجَ مِنَ الطَّاعَةِ وَفَارَقَ الْجَمَاعَةَ فَمَاتَ مَاتَ مِيتَةً جَاهِلِيَّةً، وَمَنْ قَاتَلَ تَحْتَ رَايَةٍ عُمِّيَّةٍ يَغْضَبُ لِعَصَبَةٍ أَوْ يَدْعُو إِلَى عَصَبَةٍ أَوْ يَنْصُرُ عَصَبَةً فَقُتِلَ فَقِتْلَةٌ جَاهِلِيَّةٌ، وَمَنْ خَرَجَ عَلَى أُمَّتِي يَضْرِبُ بَرَّهَا وَفَاجِرَهَا وَلاَ يَتَحَاشَ مِنْ مُؤْمِنِهَا وَلاَ يَفِي لِذِي عَهْدٍ عَهْدَهُ فَلَيْسَ مِنِّي وَلَسْتُ مِنْهُ
«Хто вийшов із підкорення (аміру) та відокремився від общини (мусульман), а потім помер , той помер смертю джахілії. Хто воював під стягом невігластва (неясним стягом), гніваючись заради племені (роду, нації і т.д.), або закликаючи до (захисту) племені, або захищаючи плем’я, і був вбитий, то це — смерть джахілії . І хто повстане проти моєї Умми та буде (без суду та слідства) вбивати благочестивих та грішних, не відчуваючи співчуття до віруючого і не дотримуючи договір, укладений ним з кимось, той не має до мене ніякого відношення,як і я не маю до нього ніякого відношення» (хадіс передали Ахмад, 2/306, Муслім, 1848, ан-Насаі, 7/123, Ібн Маджа, 3948, Ібн Хіббан, 4580).
Імам Ахмад приводить у своїй збірці хадісів від Фадаля ібн Убайда аль-Ансарій, що Посланець Аллаха ﷺ говорив:
ثَلَاثَةٌ لَا تَسْأَلْ عَنْهُمْ: رَجُلٌ فَارَقَ الْجَمَاعَةَ وَعَصَى إِمَامَهُ، وَمَاتَ عَاصِيً
«Про трьох не згадають Судного дня: про того, хто відколовся від общини, про того, хто не підкорився і про людину, яка померла у гріху».
Відомий ісламський правовід Мухаммад ібн Ісмаіл ас-Санааній говорить: «Слова Посланця Аллаха ﷺ«відступив від общини» означають «покинув общину мусульман, якій одностайно зійшлись на підкоренні одному Імаму, який уособлює їх згуртованість, цілісність та захищеність від ворогів»».
Це означає «відступив або покинув аль-джамаъа (общину мусульман)».
Під словом «відступив (або покинув аль-джамаъа)» маються на увазі три речі:
1.Вихід із підкоренні Імаму, який отримав повноваження імамату шляхом присяги на втілення божественних законів над Уммою.
2.Вихід із общини, яка утворилась на наказах та заборонах Ісламу та ґрунтується на ісламських поняттях. І на попередній зустрічі ми приводили слова Імама Шафіі (р.а.) відносно цього. Дана община вважає обов’язковим втілення ісламських законів, тобто має владу для втілення цих законів. І ця община приносить присягу Імаму на те, щоб останній втілював ці закони над нею. Тим самим, володарем влади, який несе відповідальність за виконання законів, є, у першу чергу, община, а потім вже — Імам (після отримання присяги). Під виходом із общини не мається на увазі поїхати кудись на межі общини, а швидше, відступитись від понять та переконань, які лежать в основі цієї общини . І тому нема іншого пояснення виходу із підкорення та общини, окрім як тільки зняття вузлу Ісламу зі своєї шиї.
Отож, мається на увазі вихід із общини, у якої є обраний Імам, наділений повноваженнями влади для втілення ісламських законів. І тому забороняється виходити проти Імаму та порушувати дану йому присягу, як і забороняється виступати проти наказів та заборон Ісламу, які лягли в основу держави та суспільства. Навпаки, необхідно прийняти їх у якості понять ісламської системи правління.
Дане поясненні підтверджується трьома хадісами, які приводяться зі схожими та близькими по змісту виразами: «…хто відступився від султана на йоту» замість слів «…хто відступився від общини». Чому даний хадіс повідомляється тим же передавачем . Від Ібн Аббаса передається, що Пророк ﷺ сказав:
مَنْ كَرِهَ مِنْ أَمِيرِهِ شَيْئًا فَلْيَصْبِرْ، فَإِنَّهُ مَنْ خَرَجَ مِنَ السُّلْطَانِ شِبْرًا مَاتَ مِيتَةً جَاهِلِيَّةً
«Хто зненавидить що-небудь у свого аміра, нехай проявляє терпіння. Хто вийде із підкорення аміру (султану) хоча б на йоту, та помре, той помре смертю часів невігластва (джахілії )» (Бухарі, ат-Тірмізі, Ібн Хузєйма, Ібн Хіббан).
У другій версії хадісу від Ібн Аббаса говориться, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:
مَنْ رَأَى مِنْ أميره شَيْئًا يَكْرَهُهُ فَلْيَصْبِرْ، فَإِنَّهُ لَيْسَ أَحَدٌ يُفَارِقُ الْجَمَاعَةَ شِبْرًا فَيَمُوتُ إِلا مَاتَ مِيتَةً جَاهِلِيَّةً
«Хто побачить від свого аміра те, що йому не подобається, нехай проявляє терпіння. Воістину, хто помре, залишивши общину хоча б на йоту, той помре смертю часів невігластва (джахілії) » (вивів Бухарі).
Відомий ісламський вчений Ібн Хаджар аль-Аскаляні пише: «Вираз, що приводиться у хадісі «хоча б на йоту» має на увазі непослух та вихід мусульманина проти свого султана (правителя-мусульманина)». Один із видатних вчених, Абу Джамра, говорить: «Під словом «відступився» мається на увазі прагнення порушити присягу, дану аміру, хоча б у найменшому прояві, і у якості прикладу приводиться слово «йота»,оскільки усе це приводить до кровопролиття не по праву». Потім, довершуючи своє поясненні, він говорить: «Вираз «джахілійською смертю» згадується для порівняння зі смертю людей-невігласів, які губляться у темряві омани, не маючи Імама, якому треба підкорятись, через свого незнання цієї істини . Тут мова не йде про те, що він помирає невіруючим. Навпаки, він перебуває у гріху та помирає грішником».
Імам Ахмад приводить у своїй збірці хадісів від Фадаля ібн Убайда аль-Ансарій, що Посланець Аллаха ﷺ говорив:
ثَلَاثَةٌ لَا تَسْأَلْ عَنْهُمْ: رَجُلٌ فَارَقَ الْجَمَاعَةَ وَعَصَى إِمَامَهُ، وَمَاتَ عَاصِيً
«Про трьох не згадають Судного дня: про того, хто відколовся від общини, про того, хто не підкорився і про ту людину, яка померла у гріху».
Також у своїх збірках хадісів Імам Ахмад від ан-Нумана ібн Башіра передає, що Посланець Аллаха ﷺ говорив:
«Єднання — це милість, а роз’єднання — покарання».
Посланець Аллаха ﷺ у хадісі, приведеному Імамом Муслімом від, Арфаджі сказав:
مَنْ أَتَاكُمْ وَأَمْرُكُمْ جَمِيعٌ عَلَى رَجُلٍ وَاحِدٍ يُرِيدُ أَنْ يَشُقَّ عَصَاكُمْ أَوْ يُفَرِّقَ جَمَاعَتَكُمْ فَاقْتُلُوهُ
«Хто прийде до вас, коли ваша справа знаходиться у руках одного чоловіка, бажаючи розколоти її або посіяти ворожнечу між вашою общиною,— вбийте його».
У збірках ан-Насаі та Ібн Маджі від Умара повідомляється, що Посланець Аллаха ﷺ говорив: «…хто хоче просторів Раю, нехай тримається общини мусульман…».
Спеціально для Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Покірний раб Аллаха — Абу Малік
1.01.2017
